+38 (044) 252 - 71 - 75 +38 (044) 252 - 74 - 83 .

Наукова школа Радкевич Валентини Олександрівни

mykhniukМихнюк Марія Іванівна

Науковий ступінь: доктор педагогічних наук

Вчене звання: доцент

Тема кандидатської дисертації: «Організація модульного курсового професійно-технічного навчання і підвищення кваліфікації робітників будівельного профілю».

Наукова новизна: вперше теоретично обґрунтовано та розроблено систему дидактичних модулів курсового професійно-технічного навчання і підвищення кваліфікації робітників з професії «Штукатур», котра складається з 17 дидактичних модулів і спрямована на гнучке формування у робітників будівельного профілю професійних компетенцій (від початкового до високого рівня кваліфікації); вдосконалено зміст, форми та методи організації курсового професійно-технічного навчання і підвищення кваліфікації робітників будівельного профілю на модульній основі, а також опрацьовано кваліфікаційні характеристики з урахуванням сучасних вимог робочого місця, комплексне методичне забезпечення дидактичних модулів; подальшого розвитку набули положення щодо вдосконалення методики поетапного формування професійних компетенцій з видів робіт високого рівня кваліфікації.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що розроблено інтегровані програми курсового професійно-технічного навчання і підвищення кваліфікації робітників з професії «Штукатур», комплекти дидактичних модулів, методику організації курсового професійно-технічного навчання і підвищення кваліфікації робітників будівельного профілю на модульній основі, що використовуються професійно-технічними навчальними закладами та службами зайнятості для здійснення професійного навчання робітників будівельного профілю.

Тема докторської дисертації: «Теоретичні і методичні основи розвитку професійної культури викладачів спеціальних дисциплін будівельного профілю».

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше: теоретично обґрунтовано авторську концепцію розвитку професійної культури викладачів спеціальних дисциплін будівельного профілю, в основу якої покладено положення про: безперервний професійний розвиток особистості педагога ПТНЗ у міжкурсовий період підвищення кваліфікації; поєднання різних методологічних підходів і принципів розвитку професійної культури; науково обґрунтований добір змісту, форм, методів і технологій професійно-педагогічного вдосконалення, самовдосконалення і саморозвитку в процесі методичної роботи, під час навчання в Школі розвитку професійної культури, а також у процесі самоосвітньої діяльності; спроектовано модель розвитку професійної культури, що включає перспективно-цільовий, теоретико-методологічний, змістово-технологічний, процесуально-діяльнісний і рефлексивно-оцінювальний блоки та ставить за мету безперервне професійно-педагогічне вдосконалення, самовдосконалення і саморозвиток викладачів спеціальних дисциплін будівельного профілю в міжкурсовий період підвищення кваліфікації; розроблено методичну систему розвитку професійної культури викладачів спеціальних дисциплін будівельного профілю на засадах системного, культурологічного, андрагогічного, акмеологічного, аксіологічного, компетентнісного, діяльнісного підходів, що відображають динаміку процесу вдосконалення, самовдосконалення і саморозвитку професійно-педагогічних знань, умінь, професійно важливих якостей в міжкурсовий період підвищення кваліфікації через реалізацію: цілей (стратегічні, тактичні, оперативні); змісту професійної культури (гносеологічний, психологічний, комунікативний, технологічний, етико-естетичний, інформаційний, функціональні компоненти); парсипативних методів навчання і розвитку (суб’єкт-суб’єктна взаємодія, розвиток професійно-методичних умінь, творчий розвиток особистості, методи контролю); інтерактивних форм методичної роботи (проблемні семінари, вебінари, веб-конференції, ярмарки педагогічних ідей, тренінги, майстер-класи тощо); інноваційних технологій професійно-педагогічного вдосконалення (ігрові, проектні, інформаційно-комунікативні, кейсові, технології співробітництва); форм самоосвітньої діяльності (підготовка доповідей, тез, методичних рекомендацій, авторських розробок, стажування); удосконалено: поняття «професійна культура викладачів спеціальних дисциплін будівельного профілю», під яким розуміється інтегративна система професійно-педагогічних знань, умінь, професійно важливих якостей, прогресивного виробничого і педагогічного досвіду, необхідних для здійснення професійно-педагогічної діяльності в ПТНЗ на інноваційних засадах; зміст професійної культури, сформований з урахуванням сучасних вимог до професійно-педагогічної діяльності в ПТНЗ та структурований за такими компонентами: гносеологічний (методологічна і дослідницька культура); психологічний (психологічна і рефлексивна культура); комунікативний (фахова, дидактична і методична культура); етико-естетичний (етична й естетична культура); інформаційний (моніторингова і діагностична культура); педагогічні умови розвитку професійної культури викладачів спеціальних дисциплін будівельного профілю (формування позитивної мотивації до професійно-педагогічного вдосконалення, самовдосконалення і саморозвитку; навчання в Школі розвитку професійної культури; розвиток суб’єкт-суб’єктної взаємодії в системі «наставництво–тьюторство–коучинг»; стажування у вищих навчальних закладах та на високотехнологічних будівельних об’єктах); критерії розвиненості професійної культури викладачів спеціальних дисциплін будівельного профілю: мотиваційний, змістово-смисловий, професійно-технологічний, особистісно-розвивальний; показники і рівні (базовий, достатній, високий); дістали подальшого розвитку: положення про безперервний процес розвитку професійної культури педагогів ПТНЗ; положення про особливості професійно-педагогічної діяльності викладачів спеціальних дисциплін; методика дослідження професійної культури педагогів.

Практичне значення одержаних результатів полягає в розробленні та впровадженні в практику розвитку професійної культури викладачів спеціальних дисциплін будівельного профілю навчальних посібників: «Практикум по методике профессионального обучения»; «Опоряджування поверхонь архітектурними елементами» (рекомендовано Міністерством освіти і науки України, лист МОН України № 14.1/12Г-605 від 21.10.2013 р.); «Декоративне опорядження поверхонь»; методичних рекомендацій «Методика розвитку професійної культури викладачів спеціальних дисциплін будівельного профілю»; програми Школи розвитку професійної культури викладачів спеціальних дисциплін будівельного профілю; методичного портфоліо для викладачів спеціальних дисциплін і майстрів виробничого навчання; переліку практичних завдань і тем методичних розробок.
Для викладачів спеціальних дисциплін будівельного профілю запропоновано проекти різних типів занять, інструкції для лабораторно-практичних робіт.
Матеріали навчальних посібників, методичних рекомендацій безпосередньо впроваджено в методичну роботу ПТНЗ у міжкурсовий період підвищення кваліфікації викладачів спеціальних дисциплін будівельного профілю. Запропоновану методичну систему розвитку професійної культури викладачів спеціальних дисциплін будівельного профілю можна адаптувати в системі післядипломної педагогічної освіти.

Публікації


borodienko 1

Бородієнко Олександра Володимирівна

Науковий ступінь: доктор педагогічних наук

Вчене звання: доцент

Тема докторської дисертації: Система розвитку професійної компетентності керівників структурних підрозділів підприємств сфери зв'язку

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що:

вперше:

теоретично обґрунтованотарозроблено авторську концепцію розвитку професійної компетентності керівників структурних підрозділів підприємств сфери зв’язку, в основу якої покладено положення про інтегрований характер їхньоїпрофесійної діяльності; поєднання методологічних підходів і принципів розвитку професійної компетентності; науково обґрунтований добір змісту, форм, методів, інноваційних методик, технологій, що сприяє підвищенню рівня розвиненості професійної компетентності означеної категорії керівників з метою професійної діяльностіорієнтованої на результат;

обґрунтовано та розроблено педагогічну систему розвитку професійної компетентності керівників структурних підрозділів із продажу послуг та обслуговування споживачів підприємств сфери зв’язку на засадах системного, компетентнісного, діяльнісного, праксеологічного, аксіологічного, суб’єктноготаандрагогічного підходів, що уможливлює розвиток практикоорієнтованих знань, умінь, цінностей та настанов, професійно важливих якостей через реалізацію: цілей (стратегічні, тактичні, оперативні); змісту (професійний, організаційно-управлінський, андрагогічний, психологічний, комунікативний компоненти); технологій (коучингових, технологій змішаного навчання, інтерактивних технологій дистанційного навчання, інноваційних тренінгових технологій); методів (демонстрація, ілюстрація з наступним обговоренням та рефлексією, перегляд відеозаписів, виконання завдань, вирішення кейсів, відпрацювання умінь, модерація, мозковий штурм, розповідь, пояснення, міні-лекція, інструктаж, консультація, дискусія, коучингові бесіди); форм (дистанційне навчання, тренінг, посттренінговий супровід, форми неформального та інформального навчання (бенчмаркінг, аналіз власного клієнтського досвіду, участь у стратегічних і форсайтних сесіях, нарадах та обговореннях); засобів (контент дистанційних курсів, методичні матеріали з проведення тренінгів і коучингових бесід із персоналом, методичні матерализ проведення посттренінгових заходів, оцінювання та самооцінювання рівнів розвиненості компонентів  професійної компетентності);

обґрунтовано педагогічні умови розвитку професійної компетентності керівників структурних підрозділів підприємств сфери зв’язку(підвищення рівня мотивації до безперервного розвитку їхньоїпрофесійної компетентності; оновлення змісту розвитку професійної компетентності досліджуваної категорії керівників на основі моделі компетенцій; використання технологій змішаного навчання, коучингових технологій та технологій моделювання діяльності в процесі розвитку професійної компетентності керівників; здійснення посттренінгового супроводу учасників), що забезпечують позитивну динаміку розвиненості інтелектуально-когнітивного, операційно-діяльнісного, ціннісно-мотиваційного та суб’єктного компонентів професійної компетентності;

спроектовано модель розвитку професійної компетентності керівників структурних підрозділів підприємств сфери зв’язку, яка реалізується на рівні підприємства (передбачає реалізацію етапів цілепокладання, створення моделі компетенцій, проектування системи розвитку професійної компетентності керівників, забезпеченняпедагогічного впливу, оцінювання результативності та мультиплікацію) та індивідуальному рівнікерівників (передбачає поетапний розвиток професійної компетентності під час дистанційного навчання, участі в тренінгах, посттренінговому супроводі та саморозвитку) йуможливлює безперервний професійний розвиток їхньої професійної компетентності та застосування набутих знань і вмінь у професійній діяльності;

удосконалено:

зміст розвитку професійної компетентності керівників структурних підрозділів підприємств сфери зв’язку; удосконалення полягає увідборіта структуруваннізмісту на основі використання моделі компетенцій; врахування поточних та перспективних потреб підприємства;забезпеченнянаступності  змісту в процесі змішаного навчання («дистанційний курс – тренінг – посттренінговий супровід»); відображення у змісті актуального професійного контексту діяльності керівників структурних підрозділів підприємств сфери зв’язку; забезпечення поетапного набуття знань (професійні, психологічні, андрагогічні, організаційно-управлінські), вдосконалення умінь (професійні, комунікативні, організаційно-управлінські, андрагогічні), цінностей та цільових настанов (клієнтоорієнтованість, ефективна діяльність, безперервний професійний розвиток), врахування особистісних якостей (наполегливість, ініціативність, адаптивність, саморегуляція, здатність до самостійної організації роботи, спрямованість на результат, здатність до прискореного навчаннятощо);

технології розвитку професійної компетентності керівників структурних підрозділів підприємств сфери зв’язку  – коучингові (з метою реалізації навчальної взаємодії з керівниками, інкорпорування коучингу взміст розвитку організаційно-управлінських знань і вмінь, використання коучингових технологій для мультиплікації філософії результативності на підприємстві), технології змішаного навчання («дистанційний курс – тренінг – посттренінговий супровід»), інтерактивні технології дистанційного навчання, тренінгові технології (технології ігрового імітаційного моделювання, бізнес-симуляції). Удосконалення полягає в оптимізації алгоритму використання педагогічних технологій, що спрямовується на гарантування результативності педагогічних впливів на персонал та використання набутих у процесі навчання знань інавичок у професійній діяльності;

діагностичний інструментарій оцінювання рівнів розвиненості компонентів професійної компетентності керівників структурних підрозділів підприємств сфери зв’язку. Удосконалення полягає у виокремленні критеріїв та показників розвиненості професійної компетентності керівників структурних підрозділів підприємств сфери зв’язку– ціннісно-мотиваційний (система ціннісних орієнтацій та мотивів щодо здійснення орієнтованої на результат професійної діяльності), інтелектуально-когнітивний (знаннєва основа для здійснення ефективної професійної діяльності, мультиплікації знань у підпорядкованому структурному підрозділі, здатність до пізнання, розуміння та розв’язання професійних проблем, продовження мисленнєвої активності на основі попередньо набутого досвіду як основи креативних рішень), операційно-діяльнісний (сукупність умінь і навичок, необхідних для виконання завдань, орієнтованих на результативність професійної діяльності), суб’єктний (сукупність професійно важливих якостей, що сприяють самореалізації особистості професіонала, усвідомленню значення професійної діяльності з урахуванням власних цінностей і цілей); 

дістав подальшого розвитку: зміст поняття «професійна компетентність керівників структурних підрозділів з продажу послуг та обслуговування споживачів підприємств сфери зв’язку»; розвиток полягає у врахуванні особливостей контексту їх професійної діяльності та виокремлення специфічних сутнісних ознак поняття: усвідомлення керівниками впливу результатів їхньої діяльності на розвиток підприємства; переконаність у необхідності реалізації клієнтоорієнтованого підходу; мотивування персоналу підпорядкованого структурного підрозділу до професійного розвитку; прагнення до вдосконалення професійної компетентності; здійснення цілеспрямованого планування й реалізації особистої траєкторії професійного розвитку, аналізу й рефлексії його результатів.

Практичне значення результатів дослідження полягає в розробленні та впровадженні в практику діяльності навчальних центрів підприємств сфери зв’язку комплексу навчально-методичного забезпечення, що включає: дистанційні курси«Якісне обслуговування як конкурентна перевага. Побудова ефективних відносин зі споживачами», «Сучасні інструменти управління діяльністю структурного підрозділу», «Підготовка тренерів. Базовий рівень»  (відповідні навчальні плани і програми, контент дистанційних курсів, контрольні завдання); навчальні плани і програми тренінгів«Стандарти обслуговування», «Модуль 1. Навички проведення бізнес-тренінгу», «Модуль 2. Вдосконалення умінь у проведенні бізнес-тренінгу», «Модуль 3. Проведення бізнес-тренінгу. Поглиблений рівень», «Інструменти ефективного управління та мотивації персоналу з продажу»; сценаріїв проведення тренінгів «Стандарти обслуговування», «Модуль 1. Навички проведення бізнес-тренінгу», «Модуль 2. Вдосконалення умінь у проведенні бізнес-тренінгу», «Модуль 3. Проведення бізнес-тренінгу. Поглиблений рівень», «Інструменти ефективного управління та мотивації персоналу з продажу»; методичні рекомендації щодо розвитку професійної компетентності керівників структурних підрозділів підприємств сфери зв’язку. 


androshchukАндрощук Ірина Василівна

Науковий ступінь: доктор педагогічних наук

Посада: доцент кафедри теорії та методики трудового і професійного навчання Хмельницького національного університету.

Тема докторської дисертації: «Теоретичні та методичні основи професійної підготовки майбутніх вчителів технологій до педагогічної взаємодії у професійній діяльності».

Публікації

 


zakatnovЗакатнов Дмитро Олексійович

Науковий ступінь: кандидат педагогічних наук

Вчене звання: старший науковий співробітник

Тема докторської дисертації: «Теоретичні і методичні основи професійного самовизначення учнівської молоді у допрофесійній і професійній підготовці».

Публікації

Науково-практичні заходи


kulalaevaКулалаєва Наталя Валеріївна

Науковий ступінь: кандидат хімічних наук

Вчене звання: доцент

Тема докторської дисертації: «Теоретичні та методичні основи формування культури безпеки професійної діяльності у майбутніх кваліфікованих робітників будівельного профілю».

Публікації

Науково-практичні заходи


velychkoВеличко Неля Олександрівна

Науковий ступінь: кандидат педагогічних наук

Вчене звання: старший науковий співробітник

Тема докторської дисертації: «Теоретичні і методичні основи розвитку професійної компетентності методистів професійно-технічних навчальних закладів».

Публікації

 


korotkovaКороткова Ліна Ігорівна

Науковий ступінь: кандидат педагогічних наук

Тема дисертації: «Педагогічні умови створення професійних стандартів швейного профілю на основі компетентнісного підходу».

Наукова новизна:  уперше теоретично обґрунтовано педагогічні умови створення професійних стандартів швейного профілю на основі компетентнісного підходу: врахування досвіду країн Європейського Союзу щодо професійної стандартизації; здійснення аналізу ринку праці швейної галузі з метою визначення затребуваних професій, кваліфікацій, трудових функцій, компетенцій; проектування галузевої рамки кваліфікацій для об’єднання професійних кваліфікацій швейної галузі в єдину систему; застосування методики створення професійних стандартів швейного профілю як основи для побудови Державних стандартів професійно-технічної освіти нового покоління; розроблено модель професійного стандарту швейного профілю (на прикладі професії «Кравець»), згідно з якою визначається ієрархія модулів трудової діяльності, модулів компетентності, елементів модулів компетентності й забезпечується їх зв'язок з рівнями Національної та галузевої рамок кваліфікацій, чинними нормативними документами, системою сертифікації, видачі свідоцтв і дипломів; уведено в науковий обіг нові поняття: «модуль трудової діяльності» як автономна структура трудових функцій і компетенцій робітника відповідного кваліфікаційного рівня; «модуль компетентності» як самостійний блок виду робіт і трудових функцій та необхідних для їх виконання компетенцій; «елемент модуля компетентності» як завершена одиниця професійного стандарту, що містить розгорнуту характеристику конкретної трудової функції і перелік необхідних для її виконання компетенцій; удосконалено методичні підходи до побудови навчального плану і програм професійної підготовки майбутніх кравців на основі професійного стандарту й модульно-компетентнісного підходу: відбір навчальних модулів для кожного кваліфікаційного рівня; структурування навчального модуля в годинах і кредитах; визначення елементів навчального модуля та їх розподіл у структурі навчального плану; подальшого розвитку дістало положення щодо посилення ролі роботодавців у визначенні вимог до змісту професійної підготовки кваліфікованих робітників швейного профілю, розробки професійних і державних стандартів професійно-технічної освіти на основі компетентнісного підходу.

Практичне значення одержаних результатів: розробка проекту галузевої рамки кваліфікацій швейного профілю та професійного стандарту (на прикладі професії «Кравець»), навчально-методичного комплексу професійної підготовки майбутніх кравців, що охоплює навчальний план, навчальні програми, форми кваліфікаційної атестації, поурочно-тематичні плани, специфікації предметних та інтегрованих модулів, журнал обліку навчальних досягнень учнів, щоденник учня, робочий зошит педагога професійного навчання, Положення про кредитно-рейтингове оцінювання навчальних досягнень учнів ПТНЗ швейного профілю; підготовка методичних рекомендацій щодо аналізу ринку праці швейної галузі, розроблення професійних стандартів швейного профілю, модульно-компетентнісної побудови навчального плану і програм професійної підготовки майбутніх кравців на основі професійного стандарту.
Результати дисертаційного дослідження впроваджено в науково-методичну діяльність фахівців відділення змісту професійно-технічної освіти Інституту інноваційних технологій і змісту освіти Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України (довідка № 1.4/18–3738 від 23.11.2011 р.); у навчально-виробничий процес ПТНЗ України: ДНЗ «Запорізьке вище професійне училище моди і стилю» (довідка № 06–05/210–1 від 26.08.2010 р.), Донецького професійно-технічного училища сфери послуг (довідка № 32 від 02.09.2010 р.), Кримського республіканського професійно-технічного навчального закладу «Сімферопольське вище професійне училище сервісу та дизайну» (довідка № 89 від 30.08.2010 р.), Харківського професійного ліцею швейного і хутрового виробництва (довідка № 56 від 25.08.2010 р.).

Публікації

Участь у науково-дослідних роботах:

  • "Розробка державних стандартів професійно-технічної освіти на основі компетенцій з робітничих професій швейного і перукарського напрямів", Всеукраїнський експериментальний педагогічний майданчик;
  • "Організаційно-педагогічні умови функціонування освітньо-професійного кластеру з формування трудового потенціалу регіону", експеримент загальноакадемічного рівня.

alieksieievaАлєксєєва Світлана Володимирівна

Науковий ступінь: кандидат педагогічних наук

Вчене звання: старший науковий співробітник

Тема кандидатської дисертації: «Організація дослідницької діяльності учнів з дизайну у професійних навчальних закладах художнього профілю».

Наукова новизна: вперше теоретично обґрунтовано концептуальні засади організації дослідницької діяльності учнів з дизайну у професійних навчальних закладах художнього профілю, провідною ідеєю яких є створення цілісної навчально-методичної системи формування професійно важливих якостей майбутніх дизайнерів і їх візуальної компетентності на основі використання у змісті професійної підготовки дослідницької компоненти, інноваційних форм організації учнівських досліджень, діагностування візуально-творчих здібностей учнів, налагодження співпраці з практикуючими дизайнерами, роботодавцями та іншими соціальними партнерами в галузі дизайну; обґрунтовано сутність поняття “візуальна компетентність“ (сформована професійно важлива якість особистості майбутнього дизайнера, що виявляється у здатності креативно розв’язувати дизайнерські завдання з художнього проектування дизайн-продукту нової стилізованої форми); розроблено авторську технологію організації дослідницької діяльності з дизайну, особливість якої полягає в індивідуалізації розвитку візуально-творчих здібностей, формування власного дизайнерського стилю, позитивної Я-концепції; удосконалено педагогічні умови організації дослідницької діяльності учнів з дизайну, що уможливлюють розвиток пошукової активності, самостійності та ініціативності майбутніх дизайнерів у творчому розв’язанні професійних завдань художньо-технічного характеру; подальшого розвитку набуло положення щодо необхідності впровадження дослідницької компоненти в зміст професійної підготовки майбутніх дизайнерів у професійних навчальних закладах художнього профілю .

Практичне значення одержаних результатів полягає в розробленні та впровадженні у процес професійної підготовки майбутніх дизайнерів методики діагностування візуально-творчих здібностей, програми самопідготовки педагогів до керівництва дослідницькою роботою учнів, Положення про організацію дослідницької діяльності учнів з дизайну у професійних навчальних закладах художнього профілю, Положення про організацію діяльності учнівського дослідницького клубу у професійних навчальних закладах художнього профілю, методичних рекомендацій для педагогів і керівників навчальних закладів щодо організації та управління дослідницькою діяльністю учнів з дизайну під час навчання.

Рішенням бюро Міжвідомчої ради з координації наукових досліджень утверджено тему докторської дисертації: «Теоретичні і методичні основи підготовки майбутніх дизайнерів у коледжах художнього профілю до розвитку професійної кар’єри» (протокол № 4 від 29.04.2014 р.).

Публікації

Участь у науково-дослідних роботах:

  • "Підготовка учнівської молоді до вибору і реалізації професійної кар’єри", лабораторії професійної орієнтації і виховання Інституту професійно-технічної освіти НАПН України;
  • "Розвиток інформаційно-аналітичної компетенції педагогічних працівників професійно-технічних навчальних закладів", лабораторії дистанційного професійного навчання Інституту професійно-технічної освіти НАПН України.

markovskaМарковська Оксана Євгенівна

Науковий ступінь: кандидат педагогічних наук

Тема дисертації: «Педагогічні умови організації виробничого навчання і практики майбутніх інженерів-педагогів машинобудівного профілю».

Наукова новизна: вперше теоретично обґрунтовано педагогічні умови організації виробничого навчання і практики майбутніх інженерів-педагогів машинобудівного профілю (проектування змісту виробничого навчання і практики на основі модульного підходу; використання інтегрованого навчально-методичного комплексу виробничого навчання і практики; поетапне формування професійних умінь та навичок майбутніх інженерів-педагогів машинобудівного профілю з робітничої професії) з метою підвищення рівня їхньої готовності до професійно-педагогічної діяльності; розроблено модель організації виробничого навчання і практики майбутніх інженерів-педагогів машинобудівного профілю, що дає змогу підвищити педагогічну результативність їх професійно-практичної підготовки у вищих навчальних закладах; розроблено й експериментально перевірено авторську методику поетапного формування професійних умінь і навичок майбутніх інженерів-педагогів машинобудівного профілю (І етап – вхідне діагностування наявного рівня сформованих навичок з робітничої професії; ІІ етап – формування вмінь і навичок початкового рівня за традиційними формами навчання; ІІІ етап – формування вмінь і навичок середнього рівня; IV етап – формування вмінь і навичок високого рівня; V етап – формування професійних умінь і навичок із суміжної професії), що поєднує діагностування та самодіагностування сформованого рівня професійних умінь і навичок; удосконалено зміст поняття «професійно-практична підготовка інженерів-педагогів», що полягає в конкретизації процесу оволодіння інтегративною системою професійних знань, умінь, навичок і кваліфікації з робітничої професії, що формуються під час виробничого навчання і практики, для якісного виконання трудових функцій у відповідній виробничій галузі та професійно-педагогічної діяльності в професійно-технічних навчальних закладах; дістало подальший розвиток положення щодо забезпечення безперервного оновлення змісту виробничого навчання і практики майбутніх інженерів-педагогів машинобудівного профілю з урахуванням динамічних змін у галузях економіки з метою випереджувального оволодіння сучасними виробничими технологіями.

Практичне значення одержаних результатів полягає в: розробленні та апробації інтегрованого навчально-методичного комплексу, який охоплює модульну програму виробничого навчання і практики, комплект методичних рекомендацій для виконання практичних завдань, методичні рекомендації щодо самостійного опрацювання дидактичних модулів, засоби письмового інструктування (опорні конспекти, інструкційні та інструкційно-технологічні картки), картки-завдання, тестові й індивідуальні завдання для здійснення поточного та підсумкового контролю навчальних досягнень студентів, критерії оцінювання навчальних досягнень студентів, питання для самоконтролю та перелік літератури з кожного модуля; підготовці методичних рекомендацій «Організація професійно-практичної підготовки майбутніх інженерів-педагогів машинобудівного профілю» щодо організації виробничого навчання і практики студентів інженерно-педагогічних спеціальностей машинобудівного профілю ВНЗ.

Публікації


skulskaСкульська Віолета Євгенівна

Науковий ступінь: кандидат педагогічних наук

Вчене звання: старший науковий співробітник

Тема кандидатської дисертації: «Організаційно-педагогічні умови професійного навчання безробітних у професійно-технічних навчальних закладах».

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше розроблено та обґрунтовано модель організації професійного навчання безробітних у ПТНЗ; удосконалено організаційно-педагогічні умови професійного навчання безробітних у ПТНЗ на основі виявлення особливостей безробітних як суб’єктів навчання, обґрунтування сучасних підходів до організації профорієнтаційної роботи з кандидатами на навчання з числа безробітних, розробки процедури відбору кандидатів на навчання та вибору професійно-технічних навчальних закладів, визначення дидактичних принципів і обґрунтування вимог до рівня професійної компетентності педагогічних працівників, які здійснюють професійне навчання безробітних; розробки технології забезпечення психологічного супроводу професійного навчання безробітних;  подальшого розвитку набули положення щодо удосконалення профорієнтації безробітних на нові сфери професійної діяльності  з урахуванням їх професійного та соціального досвіду.

Теоретичне значення дослідження полягає в тому, що обґрунтовано концептуальні засади професійного навчання безробітних в Україні та за кордоном; здійснено теоретичний аналіз та уточнення категорійно-понятійного апарату з проблеми дослідження професійного навчання безробітних; виявлено та обґрунтовано систему необхідних і достатніх організаційно-педагогічних умов та моделі організації професійного навчання безробітних у ПТНЗ; обґрунтовано стан нормативно-правового забезпечення професійного навчання безробітних; визначено дидактичні принципи та особливості безробітних як суб’єктів навчання; обґрунтовано сучасні підходи до надання профорієнтаційних послуг кандидатам на навчання з числа безробітних; визначено критерії їх відбору на навчання та вибору професійно-технічних навчальних закладів для професійного навчання безробітних; обґрунтовано вимоги до рівня професійної компетентності педагогічних працівників; обґрунтовано доцільність запровадження психологічного супроводу професійного навчання безробітних.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що розроблено: модель організації професійного навчання безробітних у ПТНЗ; методичні рекомендації щодо організації професійного навчання безробітних у ПТНЗ, з організації стажування як різновиду підвищення кваліфікації безробітних, здійснення контролю за організацією професійного навчання безробітних, з розробки навчальних планів і програм для професійно-технічного навчання за робітничими професіями; тематичні плани та програми курсів для включення до навчальних планів і програм професійного навчання безробітних "Основи знань щодо соціального захисту населення", "Профілактика ВІЛ/СНІДУ в умовах виробничого середовища", "Основи ринкової економіки та правового регулювання підприємництва".
Матеріали дослідження використані Державним центром зайнятості Міністерства праці і соціальної політики України, науково-методичними підрозділами Міністерства освіти і науки України, центрами зайнятості регiонального i базового рiвня, професійно-технічними навчальними закладами. 

Публікації


kornytskaКорницька Лариса Анатоліївна

Науковий ступінь: кандидат педагогічних наук

Вчене звання: доцент

Тема дисертації: «Педагогічні засади використання етнодизайну у професійній підготовці інженерів-педагогів швейного профілю».

Наукова новизна і теоретичне значення дослідження полягають у тому, що: вперше розроблено концепцію професійної підготовки майбутніх інженерів-педагогів швейного профілю з використанням етнодизайну, провідною ідеєю якої є введення етнодизайнерської компоненти у зміст інженерно-педагогічної освіти, що сприяє розвитку професійно важливих якостей особистості майбутнього інженера-педагога швейного профілю (творча активність, креативне мислення, художньо-естетична, проектна і дослідницька культура, національна самосвідомість, етнодизайнерська компетентність), необхідних для здійснення педагогічної діяльності у професійних навчальних закладах швейного профілю; обґрунтовано сутність понять ”етнодизайн” (мистецтво сучасного дизайну, що ґрунтується на національних традиціях) та ”етнодизайнерська діяльність” (творча інноваційна діяльність, результатом якої є художній проект. У процесі його реалізації переосмислюються елементи етнічної культури і продукуються вже в новій стилізованій формі сучасних виробів, що мають практичну і художню цінність й водночас передають образність національної культури); розроблено систему специфічних принципів відбору і структурування змісту етнодизайнерських навчальних курсів, що розкривають аксіологічні, культурологічні, етнічні, мистецькі, технологічні й педагогічні основи етнодизайнерської діяльності; удосконалено методичні підходи і принципи професійної підготовки майбутніх інженерів-педагогів швейного профілю, спрямованих на формування у них необхідних творчих якостей та етнодизайнерської компетентності; подальшого розвитку набули положення щодо системного використання надбань національної культури і традицій декоративно-вжиткового мистецтва у професійній підготовці майбутніх інженерів-педагогів швейного профілю.

Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що розроблено і впроваджено в навчальний процес вищих навчальних закладів, які здійснюють професійну підготовку інженерів-педагогів швейного профілю, навчально-методичний комплекс, що охоплює: авторський навчальний курс "Художнє проектування одягу" з етнодизайнерською компонентою, практикум "Художня обробка текстильних матеріалів" та навчально-методичне забезпечення до їх вивчення; методичні рекомендації щодо професійної підготовки інженерів-педагогів швейного профілю з використанням етнодизайну та методичні рекомендації щодо організації дослідницької етнографічної діяльності майбутніх інженерів-педагогів швейного профілю.

Публікації


hlushchenkoГлущенко Олена Вадимівна

Тема дисертації:  «Формування енергоефективної компетентності майбутніх кваліфікованих робітників машинобудівного профілю».

Публікації

Здійснення дослідно-експериментальної роботи у складі творчої групи за темою: "Формування енергоефективної компетентності майбутніх кваліфікованих робітників будівельного профілю на основі технології проектного навчання" на базі Дніпродзержинського професійного ліцею.

 

 

 


rozinaРозіна Надія Вікторівна

Тема дисертації:  «Формування соціально-правової компетентності майбутніх кваліфікованих робітників у професійно-технічних навчальних закладах».

Публікації

 

 

 

 


kravetsКравець Юрій Іванович

Тема дисертації:  «Професійна підготовка кваліфікованих робітників у навчальних центрах ремісничих палат Німеччини».

Публікації

Участь у науково-дослідних роботах:

• "Теоретико-методологічні засади розроблення державних стандартів професійно-технічної освіти нового покоління", підтема дослідження: "Дидактичні засади формування змісту навчання кваліфікованих робітників з інтегрованих професій" (2010–2012 рр.).

• "Проектування змісту професійно-технічної освіти на основі компетентнісного підходу", підтема дослідження: "Аналіз зарубіжного досвіду проектування змісту професійно-технічної освіти з підготовки кваліфікованих робітників" (2013–2015 рр.).

• "Особливості професійного навчання робітників в умовах високотехнологічного виробництва", підтема дослідження: "Особливості професійних стандартів і кваліфікацій в країнах Європейського Союзу" (2012–2015 рр.).

•"Розвиток систем професійної освіти і навчання у країнах Європейського Союзу", підтема дослідження: "Особливості розвитку систем професійної освіти і навчання в країнах Європейського Союзу (на прикладі західноєвропейських країн)" (2016–2018 рр.).

Розроблення ДСПТО на основі компетентнісного підходу (науковий консультант у розробленні ДСПТО з професії "Майстер банно(лазне)-оздоровчих послуг", затверджений наказом МОН України № 859 від 27.06.2013 р.; науковий консультант у розробленні проекту ДСПТО з професії "Монтажник будівельний" на основі компетентнісного підходу; співавтор ДСПТО з професії "Майстер ресторанного обслуговування", затверджений наказом МОН України № 1494 від 28.10.2013 р., співавтор проекту ДСПТО з професії "Підручний сталевара конвертерного виробництва (конвертера)" на основі модульно-компетентнісного підходу.


kozakКозак Андрій Романович

Тема дисертації:  «Формування професійної компетенції майбутніх майстрів ресторанного обслуговування в процесі фахової підготовки».

Публікації