Warning: Creating default object from empty value in /var/www/dpnlab/data/www/ivet.edu.ua/components/com_k2/views/itemlist/view.html.php on line 743
Середа, 10 серпня 2016 19:08

Профіль підготовки

ПРОФІЛЬ ОСВІТНЬО-НАУКОВОЇ ПРОГРАМИ

підготовки доктора філософії в галузі освіти зі спеціальності 015 Професійна освіта (спеціалізація – теорія і методика професійної освіти)

01 Освіта
Тип диплома та обсяг програми Диплом доктора філософії, перший науковий ступінь, 4 академічних роки, 40 кредитів ЄКТС
Вищий навчальний заклад

Інститут професійно-технічної освіти

Національної академії педагогічних наук України

Ліцензуюча інституція

Міністерство освіти і науки України,

Україна, пр. Перемоги, 10, м. Київ, 01135

Період ліцензування 2016 рік
Рівень програми

QF for EHEA – третій цикл, EQF for LLL – 8 рівень;

НРК України – 8 рівень

А Мета програми
Підготовка висококваліфікованих науковців і науково-педагогічних кадрів у галузі освіти шляхом здійснення наукових досліджень і отримання нових та/або практично спрямованих результатів, а також підготовки та захисту дисертацій
В Характеристика програми
1

Предметна область

(галузь знань)

015 – Професійна освіта

(01 – Освіта)

2

Фокус програми:

загальний/

спеціальний

Третій (освітньо-науковий) рівень вищої освіти за Законом України «Про вищу освіту», восьмий кваліфікаційний рівень Національної рамки кваліфікацій.

Загальний:

-                  обґрунтування теоретичних основ та вдосконалення наявних освітніх технологій, що дає змогу на більш високому теоретико-методологічному рівні підвищити якість знань особистості;

-                  виявлення закономірностей, обґрунтування методологічних підходів і принципів організації освітнього процесу у ПТНЗ та ВНЗ;

-                  наукове обґрунтування змісту, методів, організаційних форм і засобів професійної освіти;

-                  дослідження та розробка стандартів у професійній освіті;

-                  наукове обґрунтування проблем сучасного підручника для професійної освіти;

-                  дослідження наступності освіти у професійних навчальних закладах;

-                  вивчення, узагальнення передового педагогічного досвіду з професійного навчання дорослого й незайнятого населення;

-                  дослідження інноваційних процесів у професійній освіті;

-                  розробка педагогічних засад професійно-творчого розвитку особистості в системі неперервної професійної освіти;

-                  обґрунтування основ формування педагогічної майстерності науково-педагогічних і педагогічних працівників;

-                  розробка та обґрунтування науково-дослідної складової підготовки фахівців з метою цілеспрямованого формування дослідницької компетентності студентів;

-                  організації навчально-виробничої, виробничої та навчальної практик у професійно-технічних і вищих навчальних закладах;

-                  наукові основи підготовки та перепідготовки фахівців у системі дистанційної освіти;

-                  за рівнем організації педагогічного процесу: професійно-технічна освіта, вища освіта, післядипломна освіта, дистанційна освіта, самоосвіта, освіта дорослих; професійне навчання на виробництві;

-                  за видами об’єктів педагогічного впливу: учні професійно-технічних навчальних закладів, студенти (курсанти) вищих навчальних закладів усіх спеціальностей, педагогічні, науково-педагогічні працівники; слухачі системи післядипломної фахової освіти; слухачі центрів зайнятості та навчальних підрозділів на виробництві;

-                  за структурною складовою педагогічної науки: історія та теорія професійної освіти, часткові дидактики;

-                  за галузевою складовою педагогічної науки: (за галузями підготовки фахівців): усі види галузей знань;

-                  за психофізичним станом суб’єктів освіти: суб’єкти освіти в нормі, суб’єкти освіти з особливими потребами

3 Орієнтація програми Освітня, дослідницька та прикладна. Наукові дослідження з новими та удосконаленими, практично спрямованими і цінними теоретичними і методичними результатами
4 Особливості програми

Освітня складова програми. Особливістю програми є забезпечення науково-інтелектуального розвитку аспіранта не тільки в системі «науковий керівник-аспірант», а, насамперед, у груповій взаємодії молодих дослідників.

Програма реалізується у невеликих групах і передбачає особистісно-орієнтований підхід до оволодіння аспірантами дисциплінами загальної та професійної підготовок. Зміст програми спрямовується на здобуття аспірантами теоретичних знань, умінь, навичок та інших компетентностей, достатніх для продукування нових ідей, розв’язання комплексних проблем у галузі професійної та дослідницько-інноваційної діяльності, оволодіння методологією наукової та педагогічної діяльності, а також проведення  власного наукового дослідження, результати якого мають наукову новизну, теоретичне й практичне значення. Особливістю програми є орієнтація на самостійну роботу (частка самостійної роботи: 52,16%, що складає 626 год. із загального обсягу 1200 год.) та запровадження педагогічної практики, що проходить у межах професійно-орієнтованих дисциплін підготовки аспірантів, з метою поглиблення та закріплення знань з питань організації й форм здійснення навчального процесу в сучасних умовах, його наукового, навчально-методичного та нормативного забезпечення, формування вмінь й навичок опрацювання наукових та інформаційних джерел при підготовці занять. Зміст педагогічної практики спрямований на вироблення комплексу вмінь та навичок, необхідних для здійснення всіх видів навчально-виховної роботи; оволодіння формами, засобами, технологіями її організації; розвитку умінь застосовувати в практичній діяльності знання з основ теорії педагогіки, психології та методики навчання.

Програма передбачає 27 кредитів ЄКТС для обов’язкових навчальних дисциплін,з яких 5 кредитів ЄКТС – це дисципліни загальної підготовки(Філософія освіти і науки, Методологія наукових педагогічних досліджень, Психологія і методика викладання у вищій школі); 6 кредитів ЄКТС – це дисципліни з розвитку мовних компетенцій (Іноземна мова за професійним спрямуванням, Культура українського наукового мовлення); 7 кредитів ЄКТС – з розвитку дослідницьких компетенцій (Методика наукових педагогічних досліджень, Управління науковими і освітніми проектами, Інформаційно-комунікаційні технології в наукових педагогічних дослідженнях,); 9 кредитів ЄКТС – це дисципліни з розвитку фахових компетенцій (Теорія і методика професійної освіти, Порівняльна професійна педагогіка, Інноваційні технології в професійній освіті).

10 кредити ЄКТС передбачено на вибіркові навчальні дисципліни, що посилює цикл професійної підготовки. Вибіркова частина програми уможливлює право вибору навчальних дисциплін, з врахуванням індивідуальних потреб аспірантів і передбачає дуальні модулі навчальних дисциплін (Інтелектуальна власність і авторське право у педагогічній і науковій діяльності, Публікаційна активність і науковометричні бази даних , Методика створення електронних навчальних ресурсів у професійній освіті / Дистанційне навчання в професійній освіті; Психодіагностика у наукових педагогічних дослідженнях / Консультування з розвитку професійної кар'єри; Іміджеологія та етика педагогічної діяльності / Менеджмент в професійній освіті; Сучасне законодавство про професійну освіту / Моніторинг якості професійної освіти).

Наукова складова програми. Наукова складова освітньо-наукової програми передбачає здійснення власних наукових досліджень під керівництвом одного або двох наукових керівників з відповідним оформлення одержаних результатів у вигляді дисертації. Ця складова програми не вимірюється кредитами ЄКТС, а оформляється окремо у вигляді індивідуального плану наукової роботи аспіранта і є складовою частиною навчального плану.

Особливістю наукової складової освітньо-наукової програми підготовки докторів філософії зі спеціальності 015 – Професійна освіта (за спеціалізаціями) є те, що окремі складові власних наукових досліджень аспіранти зможуть виконувати під час практичних та семінарських занять з дисциплін професійної підготовки.

Можливими напрямами досліджень наукової складової освітньо-наукової програми є:

формування змісту професійної освіти і навчання на засадах компетентнісного підходу

розроблення інноваційних технологій для професійної підготовки майбутніх кваліфікованих робітників;

проектування системи консультування з професійної кар’єри учнів ПТНЗ;

обґрунтування методичних основ дистанційного професійного навчання;

проектування інформаційно-освітнього середовища ПТНЗ;

виявлення тенденцій розвитку систем професійної освіти і навчання в країнах Європейського Союзу та можливостей творчого використання інноваційних ідей цих країн у модернізації професійної освіти в Україні.

С Працевлаштування та продовження освіти
1 Працевлаш-тування

Дослідницька та викладацька діяльність у сфері освіти.

Адміністративна та управлінська діяльність у сфері освіти.

Посади згідно класифікатора професій ДК 003:2010 України.

Асистент (2310.2), доцент (2310.1), професор (2310.1), дирек­тор (начальник) організації (дослідної, конструкторської, проект­ної) (1210.1), директор (начальник) професійного освітнього закла­ду (професійно-технічного училища, професійного училища та ін.) (1210.1), директор (начальник, інший керівник) підприємства (1210.1), директор (ректор, начальник) вищого навчального закладу (технікуму, коледжу, інституту, академії, університету та ін.) (1210.1), директор курсів підвищення кваліфікації (1210.1), директор науково-дослідного інституту (1210.1), директор центру підвищення кваліфікації (1229.4), завідувач (начальник) відділу (науково-дослідного, конструкторського, проектного та ін.) (1237.2), завідувач відділення у коледжі (1229.4), завідувач лабораторії (науково-дослідної, підготовки виробництва) (1237.2), науковий співробітник (2213.1).

Місце працевлаштування. Міністерство освіти і науки України, вищі навчальні заклади, науково-дослідні інститути (станції, лабораторії), обласні управління, коледжі, технікуми.

2 Продовження освіти

Навчання для розвитку та самовдосконалення у науковій та професійній сферах діяльності, а також інших споріднених галузях наукових знань:

-                     підготовка на 9-ому (постдокторському) рівні НРК України у галузі освіти;

-                     навчання на 8-ому (докторському) рівні НРК України у споріднених галузях наукових знань;

-                     освітні програми, дослідницькі гранти та стипендії (у тому числі і закордоном), що містять додаткові освітні компоненти.

D Стиль та методика навчання
1 Підходи до викладання та учіння

Підхід до викладання та учіння передбачає:

-                      застосування інтерактивних технологій навчання (навчальний тренінг, «мозкова атака», проблемне навчання, дискусії, імітаційно-ігрове навчання, кейс-метод, метод квестів тощо) для продуктивного оволодіння аспірантами різнорівневими професійними знаннями, уміннями та навичками, розвитку самостійності, відповідальності, творчих якостей майбутніх дослідників;

-                      застосування технології навчального проектування з парним або груповим виконанням проектів та їх захистом в умовах широкої групової дискусії;

-                      організацію продуктивної педагогічної взаємодії з науковими керівниками, науково-педагогічними працівниками, задіяними до навчального процесу;

-                      залучення до консультування аспірантів відомих фахівців у галузі педагогічної науки та практики;

-                      інформаційну підтримку участі аспірантів у конкурсах на одержання наукових стипендій, премій, грантів (у тому числі у

міжнародних);

-                      надання можливості аспірантам  брати участь у підготовці наукових проектів на конкурси Міністерства освіти і науки України;

-                      безпосередню участь у виконанні бюджетних та ініціативних науково-дослідних робіт.

2 Система оцінювання

Освітня складова програми. Система контролю оволодіння аспірантами дисциплінами освітньо-наукової програми складається з попереднього, поточного та підсумкового видів контролю.

Попередній контроль здійснюється з метою виявлення рівня підготовленості аспірантів до навчання залежно від етапу навчання і місця проведення контролю.

Поточний контроль знань аспірантів має на меті отримання оперативних даних про рівень знань аспірантів і якість навчально-пізнавальної діяльності на заняттях і розв’язання завдань управління навчальним процесом.

Підсумковий контроль знань у вигляді екзамену/заліку проводиться як форма оцінювання рівня засвоєння аспірантом теоретичного та практичного матеріалу з окремої навчальної дисципліни.

Для ефективної перевірки рівня сформованості в аспіранта компетентності/ей з певної навчальної дисципліни застосовується комплекс методів: усне опитування, письмовий, тестовий, графічний, програмований контроль, практична перевірка, а також методи самоконтролю та самооцінки. Вибір методів контролю залежить від змісту навчального матеріалу, вимог до рівня знань аспірантів (екзамен/залік). На екзаменах рекомендується поєднувати методи об’єктивного контролю (тести, практичні задачі, графічні завдання) з письмовою перевіркою та усним захистом результатів.

Наукова складова програми. Оцінювання наукової діяльності аспірантів (здобувачів) здійснюється на основі кількісних та якісних показників, що характеризують підготовку наукових праці, участь у конференціях, підготовку окремих частин дисертації відповідно до затвердженого індивідуального плану наукової роботи аспіранта (здобувача). Звіти аспірантів (здобувачів), за результатами виконання індивідуального плану, щорічно затверджуються на засіданні кафедр та вченій раді інституту (факультету) з рекомендацією продовження (або припинення) навчання в аспірантурі.

3 Форма контролю успішності навчання аспіранта (здобувача)

Освітня складова програми. Підсумковий контроль успішно­сті навчання аспіранта (здобувача) здійснюється у таких формах

-                      екзамен – за результатами вивчення таких обов’язкових дисциплін освітньої програми, як філософія та іноземна мова за професійним спрямуванням, а також комплексний фаховий екзамен за результатами вивчення дисциплін професійної підготовки;

-                      залік – за результатами вивчення всіх інших дисциплін, передбачених навчальним планом.

Наукова складова програми. Кінцевим результатом навчання аспіранта (здобувача) є належним чином оформлений, за результатами наукових досліджень, рукопис дисертації, її публічний захист та присудження йому наукового ступеня доктора філософії зі спеціальності 015 Професійна освіта

Е Програмні компетентності
1

Загальні

(універсальні)

Здатність до науково-професійного іншомовного мовлення. Здатність використовувати іноземну мову для представлення наукових результатів в усній та письмовій формах, для розуміння іншомовних наукових та професійних текстів для спілкування в іншомовному науковому і професійному середовищах.
Здатність до цілісного викладу основних проблем філософії на рівні об'єктивного, ідеологічно незаангажованого сучасного бачення.
Здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу.
Комплексність у використанні інформаційних та комунікаційних технологій.
Комплексність та системний підхід до проведення наукових досліджень на рівні доктора філософії.
Компетентність володіння методами математичного и алгоритмічного моделювання при аналізі проблематики наукового дослідження.
Здатність до пошуку, оброблення та аналізу інформації з різних наукових джерел. Здатність працювати з різними джерелами інформації, аналізувати та синтезувати її, виявляти не вирішені раніше задачі (проблеми) або їх частини, формулювати наукові гіпотези.
Комплексність в організації творчої діяльності та процесу проведення наукових досліджень. Здатність організовувати творчу діяльність та процес проведення наукових досліджень.
Комплексність у педагогічній діяльності щодо організації та здійснення освітнього процесу, навчання, виховання, розвитку і професійної підготовки студентів до певного виду професійно-орієнтованої діяльності.
Здатність бути критичним та самокритичним. Здатність критично сприймати та аналізувати чужі думки й ідеї, шукати власні шляхи вирішення проблеми, рецензувати наукові публікації та автореферати, здійснювати критичний аналіз власних матеріалів.
Комплексність у науково-педагогічній діяльності щодо професійної підготовки студентів, здатність виявляти, ставити та розв’язувати наукові задачі та проблем у галузі професійної освіти.
Здатність генерувати нові науково-теоретичні та практично спрямовані ідеї (креативність).
Комплексність у прийнятті обґрунтованих рішень.
Комплексність у розробці та реалізації наукових проектів та програм. Здатність розробляти та реалізовувати наукові проекти і програми в галузі науки про освіту.
2 Спеціальні (фахові) Комплексність у проведенні досліджень у галузі теорії і методики професійної освіти.
Здатність до ретроспективного аналізу наукового доробку в галузі теорії і методики професійної освіти.

Комплексність у володінні інформацією щодо сучасного стану і тенденцій розвитку світової й вітчизняної педагогічної науки.

Здатність виявляти прогресивні ідеї зарубіжного досвіду функціонування професійної освіти та визначати на цій основі можливі напрями впровадження цих ідей у вітчизняну систему освіти.
Здатність планування та управління часом підготовки дисертаційного дослідження.
Комплексність у проведенні критичного аналізу різних інформаційних джерел, авторських методик, конкретних освітніх, наукових та професійних текстів у галузі освіти.
Комплексність у виявленні, постановці та вирішенні наукових задач та проблем у теорії і методиці професійної освіти.
Комплексність у формуванні структури дисертаційної роботи та рубрикації її змістовного наповнення.
Здатність створювати нові знання через оригінальні дослідження, якість яких може бути визнана на національному та міжнародному рівнях.
Комплексність у публічному представленні та захисті результатів дисертаційного дослідження.
Здатність брати участь у критичному діалозі. Здатність брати участь у наукових дискусіях на міжнародному рівні, відстоювати свою власну позицію.
Здатність до підприємництва та прояву ініціативи щодо впровадження у виробництво результатів дисертаційного дослідження.
Комплексність у набутті та розумінні значного обсягу сучасних науково-теоретичних знань у галузі теорії і методики професійної освіти.
F Програмні результати навчання
Знання та розуміння іноземної мови, вміння та навички використовувати її для представлення наукових результатів в усній та письмовій формах, розуміння іншомовних наукових та професійних текстів, вміння та навички спілкування в іншомовному науковому і професійному середовищах, вміння працювати спільно з дослідниками з інших країн.
Комплекс методологічних, професійних, міждисциплінарних наукових знань і пізнавальних умінь дослідницької діяльності.
Знання та розуміння основних теоретичних понять у галузі інформаційних технологій та інформаційних систем. Знання методик та алгоритмів обробки великих масивів даних за допомогою інформаційних технологій. Вміння та навички використовувати сучасні інформаційні та комунікаційні технології, застосовувати інформаційні технології для обробки та аналізу результатів експериментальних досліджень та їх представлення.
Знання основних понять математичної статистики та математичних методів моделювання. Вміння та навички застосовувати методи математичної обробки експериментальних даних та оцінки їх точності та достовірності.
Знання сучасного стану і тенденцій розвитку світової і вітчизняної теорії і методики професійної освіти.
Знання і розуміння правових і загальних  засад професійної освіти. Знання та розуміння основних теоретичних понять в галузі дидактики професійної освіти.
Знання теоретичних проблем педагогіки: терміни, поняття, склад і структура науки. Знання і розуміння теоретичні засади педагогічної думки, цінності сучасної освіти Володіння аналізом теоретико-методологічних засад реформування сучасної освіти
Знання і вміння критичного аналізу ретроспектив. формування педагогічних процесів і освітньо-виховних систем. Знання і розуміння методологічних і загальнотеоретичних проблем проведення історико-теоретичних досліджень
Уміння аналізувати українську народну педагогіку в її історичному контексті. Знання і розуміння історію розвитку освіти в Україні в різні історичні періоди.
Уміння здійснювати порівняльно-педагогічний аналіз моделей розвитку світових систем освіти
Уміння виявляти можливі напрями впровадження прогресивних ідей передового світового досвіду у вітчизняну педагогічну практику;
Уміння розробляти науково-методичне забезпечення процесу впровадження принципів і ідей передового зарубіжного досвіду.
Знання та розуміння методів наукових досліджень, вміння та навички  використовувати їх на рівні доктора філософії.

Уміння та навички працювати з різними джерелами, вишукувати, обробляти, аналізувати та систематизувати отриману інформацію. Розуміння  наукових статей у сфері обраної спеціальності. Вміння та навички працювати з сучасними бібліографічними і реферативними базами даних, а також наукометричними платформами, такими як Web of Science, Scopus та ін.

Уміння та навики відслідковувати найновіші досягнення у педагогічній науці та знаходити наукові джерела, які мають відношення до сфери наукових інтересів аспіранта (здобувача). Знання, розуміння, вміння та навички використання правил цитування та посилання на використані джерела, правил оформлення бібліографічного списку. Знання та розуміння змісту і порядку розрахунку основних кількісних наукометричних показників ефективності наукової діяльності (індекс цитування, індекс Хірша (h-індекс), імпакт-фактор.

Уміння та навички аналізувати інформаційні джерела, виявляти протиріччя і не розвязані раніше проблеми або їх частини, формулювати робочі гіпотези.

Уміння та навички організовувати творчу діяльність та процес проведення наукових досліджень.
Уміння та навички оцінювати та забезпечувати якість виконуваних робіт.
Уміння та навички критично сприймати та аналізувати чужі думки й ідеї, шукати власні шляхи вирішення проблеми, здійснювати критичний аналіз власних матеріалів.
Уміння та навички генерувати власні ідеї та приймати обґрунтовані рішення. Уміння виконувати самоаналіз, самоконтроль, самооцінку власної наукової роботи, прогнозувати власну траєкторію професійного зростання
Знання, вміння та навички розробляти та реалізовувати наукові проекти і програми в галузі освіти.
Знання та розуміння структури вищої освіти в Україні. Знання та вміння використовувати законодавче та нормативно-правове забезпечення вищої освіти. Знання специфіки науково-педагогічної діяльності викладача вищої школи. Знання та вміння використовувати сучасні засоби і технології організації на здійснення освітнього процесу. Знання та вміння використовувати різноманітні аспекти виховної роботи зі студентами та інноваційні технології навчання.
Уміння та навички організовувати творчу діяльність, роботу над науковими статтями та доповідями. Вміння та навички виконувати належні, оригінальні і придатні для опублікування дослідження у галузі наук про освіту. Вміння та навички організовувати самооцінювання відповідності матеріалів дисертаційного дослідження встановленими вимогам.
Уміння та навички здійснювати ретроспективний аналіз наукового доробку в галузі теорії і методики професійної освіти.

Знання та розуміння статистичних методів аналізу для встановлення тенденцій у галузі теорії і методики професійної освіти. Вміння та навички використовувати статистичні методи аналізу для встановлення тенденцій та динамічних процесів у галузі наук про освіту.
Уміння та навички планувати та управляти часом підготовки дисертаційного дослідження.
Уміння та навички проводити критичний аналіз різних інформаційних джерел, конкретних освітніх, наукових та професійних текстів у галузі наук про освіту.
Уміння та навички виявляти та вирішувати наукові задачі та проблеми у галузі теорії і методики професійної освіти. Вміння та навички формулювати мету, задачі, гіпотезу, об’єкт та предмет дослідження. Вміння та навички формувати структуру дисертаційного дослідження та рубрикацію його змістовного наповнення, а також представляти власні результати на розгляд колег.
Уміння та навички створювати нові знання через оригінальні дослідження, якість яких може бути визнана на національному та міжнародному рівнях. Вміння та навички брати участь у наукових дискусіях на міжнародному рівні, відстоювати свою власну позицію на конференціях, семінарах та форумах.
Уміння та навички публічно представляти, захищати результати дисертаційного дослідження, обговорювати їх і дискутувати з науково-професійною спільнотою. Вміння та навички використовувати сучасні засоби для візуальної презентації результатів дисертаційного дослідження.
Творчі, ділові якості дослідника (евристичність, креативність, інтелектуальна мобільність, допитливість, спостережливість, уважність, ініціативність,  почуття нового, пунктуальність, ретельність, честолюбство, ірраціональний компонент: інтуїція, інсайт, уява, натхнення, осяяння тощо), здатності саморегуляції,  самоорганізації власної наукової роботи.
G Програмні результати наукової роботи

Підготовка та публікація наукових статей (кількість яких передбачена відповідними нормативно-правовими актами), монографій, науково-методичних рекомендацій, тез доповідей.

Участь у виконанні бюджетних, госпдоговірних та ініціативних науково-дослідних робіт (тем).

Участь з доповідями на конференціях, семінарах, форумах.

Впровадження результатів дослідження у виробництво та навчальний процес.

Підготовка і публічний захист дисертації на засіданні спеціалізованої вченої ради

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ ОСВІТИ

Затверджено:
рішенням Вченої ради
Інституту професійно-технічної освіти
НАПН України
від 8 серпня 2016 року
протокол № 7

ПРОГРАМА
вступного випробовування
з презентації дослідницької пропозиції

Київ – 2016


1. Загальні положення

Вступник до аспірантури Інституту професійно-технічної освіти
НАПН України зобов'язаний мати відповідний рівень теоретичних знань та вміти застосовувати отримані знання у наукових дослідженнях фундаментального та прикладного характеру з використанням сучасних інформаційних технологій.

Претендент до вступу до аспірантури готує дослідницьку пропозицію відповідно до обраної спеціальності та подає її разом з документами до аспірантури, а також здійснює доповідь за цією пропозицією на відповідному вступному випробовуванні.

Мета випробовування – довести, що вступник володіє необхідними теоретичними і практичними знаннями з обраного напряму наукової діяльності. Воно має висвітлити уміння вступника генерувати нові ідеї, розраховані на близьку або далеку перспективу, та здатність до самостійного проведення досліджень.

Вступник до аспірантури зобов'язаний мати достатній рівень знань та навичок, необхідних для проведення власних наукових досліджень, тому при написанні наукового доповіді йому необхідно:

-довести високий рівень своїх знань з обраної спеціальності;

-продемонструвати схильність до самостійного аналізу фундаментальних та прикладних наукових проблем;

-сформулювати та обґрунтувати вихідні наукові положення та ідеї, що будуть покладені в основу майбутнього дослідження.

2. Вимоги до тексту дослідницької пропозиції

Текст дослідницької пропозиції має носити характер творчої самостійної науково-дослідної роботи. Виклад матеріалу не може обмежуватися лише описовим підходом до розкриття обраної теми, а також має відображати авторську аналітичну оцінку стану досліджуваної проблеми й власну точку зору на можливі варіанти її вирішення.

У дослідницькій пропозиції мають бути сформульовані та обґрунтовані наукові положення, що будуть покладені в основу майбутньої дисертації, сукупність яких можна кваліфікувати як елементи нової ідеї або теоретичне обґрунтування питання, що матиме наукове чи практичне значення. Обґрунтовується тематика майбутнього дисертаційного дослідження, його актуальність, стан розробки у вітчизняній та зарубіжній науці, можливі шляхи розв’язання поставлених задач тощо.

Дослідницька пропозиція являє собою науковий текст, який надрукований на одній стороні аркуша білого паперу формату А4 (210×297 мм) обсягом до 10 сторінок друкованого тексту, набраного шрифтом Times New Roman 14 кеглем через 1,5 інтервали. Поля: верхнє, нижнє і ліве – 2 см, праве – 1 см. Абзацний відступ встановлюється однаковим упродовж усього тексту роботи і дорівнює 1,25 см.

Структура дослідницької пропозиції: титульна сторінка, зміст, вступ, основна частина, – висновки, список використаних джерел.

Кількість джерел у списку використаної літератури – не менше 10, виданих протягом останніх десяти років, у тому числі принаймні 3 – іноземних.

Сторінки роботи слід нумерувати арабськими цифрами без знака №, дотримуючись наскрізної нумерації впродовж усього тексту роботи. Титульний аркуш включають до загальної нумерації сторінок роботи, але на ньому номер сторінки не проставляють, на наступних сторінках номер сторінки зазначають у правому верхньому куті сторінки без крапки у кінці.

3. Вимоги до презентації дослідницької пропозиції

За підготовленим текстом дослідницької пропозиції вступник робить доповідь на 10 хвилин, яка супроводжується електронною презентацією.

Рекомендується побудувати свій виступ чітко і лаконічно, говорити короткими фразами, слідкувати за аудиторією.

Презентація не має перевищувати 15 слайдів (рекомендовано використовувати не більше 2 слайдів на хвилину).

У доповіді слід не тільки розповісти про майбутню наукову роботу, а й продемонструвати наявні досягнення вступника (успішність навчання, досвід роботи за спеціальністю, наявність публікацій, у тому числі у зарубіжних наукометричних виданнях, стажування, участь в наукових масових заходах, наявність винаходів тощо).

Після завершення доповіді членами Предметної комісії можуть бути поставлені уточнюючі запитання, на які рекомендується відповідати коректно, чітко та лаконічно.

4. Критерії оцінювання презентації дослідницької пропозиції

Оцінювання знань вступників до аспірантури здійснюється членами предметної комісії за критеріями наукової новизни, обґрунтованості, актуальності, проблемності на основі аналізу доповіді і її представлення.

Культура мовлення та дотримання регламенту є обов'язковим елементом культури й етики наукових повідомлень.

Критерії оцінюванняпрезентації дослідницьких пропозицій та досягнень:

  1. Уміння сформулювати тему й обґрунтувати її актуальність.
  2. Рівень критичного аналізу.
  3. Аналіз сучасних наукових джерел.
  4. Адекватність передбачуваних методів дослідження.
  5. Якість подання передбачуваних результатів дослідження.
  6. Творчий підхід, самостійність, оригінальність в опрацюванні матеріалу.
  7. Мовне оформлення та володіння стилем наукового викладу.
  8. Використання під час захисту засобів унаочнення та якість їх виконання.
  9. Вміння коректно, стисло, точно відповідати на запитання.

Оцінка презентації дослідницьких пропозицій та досягнень виводиться на підставі підсумування балів, виставлених членами приймальної комісії. Кожен з оцінюваних аспектів має певну максимально можливу кількість балів:

5 балів – оцінка «відмінно». Зроблена презентація забезпечує повне розкриття теми і містить елементи новизни. Наукова пропозиція містить значний і різноманітний масив опрацьованих інформаційних джерел, критичний огляд наукової літератури, узагальнення і висновки, які дозволяють чітко визначити авторську позицію. Автор планує використовувати у дослідженні сучасний аналітичний і методологічний інструментарій. Запропонована тема має практичну цінність, проблема розкрита адекватно обраній темі. Доповідь логічна, повна, стисла, проілюстрована бездоганно оформленими наочними матеріалами. Відповіді на запитання правильні, стислі, аргументовані.

4 бали – оцінка «добре». Тема розкрита, але мають місце окремі недоліки непринципового характеру. У презентації зустрічається порушення логіки викладу. Аналіз літературних джерел зроблений поверхнево, інколи відсутні узагальнення, наукова полеміка, авторські висновки, посилання на першоджерела. Подана тема не має достатнього аналітичного обґрунтування доцільності її реалізації. Відповіді на питання в основному правильні, вступник добре знає предмет роботи.

3 бали – оцінка «задовільно».Тема роботи в основному розкрита, але мають місце недоліки змістовного характеру, наявні ознаки компіляції, відсутні узагальнення, авторські висновки. Порушена логіка представленого матеріалу. Є зауваження щодо оформлення тексту пропозицій та презентації. Доповідь прочитана за текстом, вступник не володіє окремими питаннями теми, не всі відповіді на запитання членів приймальної комісії правильні або повні. Наочні матеріали не відображають зміст передбачуваного дослідження.

2 бали – оцінка «незадовільно».Тема і мета роботи сформульована не визначені, змістовне наповнення не відповідає темі дослідження. Відсутня логіка у побудові дослідження. Важко визначити ступінь самостійності представлених матеріалів. Обґрунтування запропонованої пропозиції відсутнє. Оформлення має суттєві недоліки. Доповідь не відображає зміст роботи, більшість відповідей на запитання неточні або неправильні, вступник не володіє предметом дослідження. Наочні матеріали відсутні.

Середа, 10 серпня 2016 18:27

Оголошення

Інститут професійно-технічної освіти НАПН України

ОГОЛОШУЄ
прийом до аспірантури та докторантури з 2017 року
на підготовку здобувачів вищої освіти
ступенів доктора філософії та доктора наук за спеціальністю:

 

015 Професійна освіта (за спеціалізаціями)

 

Форми і терміни навчання:

Аспірантура (підготовка докторів філософії)

очна (денна) за рахунок коштів державного бюджету України (за державним замовленням) та коштів фізичних і юридичних осіб

заочна – за рахунок коштів фізичних та юридичних осіб

4 роки
Докторантура (підготовка докторів наук) очна (денна) за рахунок коштів фізичних і юридичних осіб 2 роки

Підготовка наукових кадрів в аспірантурі й докторантурі проводиться в Інституті професійно-технічної освіти НАПН України з 2007 року. На теперішній час в аспірантурі навчається 24 особи (16 - за бюджетною формою навчання); у докторантурі - 4 особи (3 – за бюджетною формою навчання).

Аспіранти та докторанти мають можливість користуватися науковою бібліотекою Інституту, отримувати актуальну наукову інформацію та консультації провідних науковців Інституту та досвідчених практиків у контексті досліджуваної проблеми, брати участь у науковій та експериментальній діяльності лабораторій, презентувати та обговорювати наукові результати своїх досліджень на конференціях, семінарах та інших науково-масових заходах Інституту, друкувати наукові статті у періодичних наукових виданнях Інституту тощо.

З 2011 року в Інституті функціонує спеціалізована вчена рада із захисту кандидатських, а з 2013 року – із захисту докторських дисертацій, яку очолює  доктор педагогічних наук, професор, член-кореспондент НАПН України, директор Інституту Валентина Олександрівна Радкевич. За  чотири роки у спеціалізованій вченій раді був здійснений  успішний захист 6 докторських та 32 кандидатських дисертацій.

Документи приймаються за адресою:  провулок Віто-Літовський (Чапаєвське шосе), 98-а, м. Київ, 03045, Інститут професійно-технічної освіти НАПН України (Проїзд від станції метро «Видубичі», авт. 43, 43-к, маршр. 567 до зупинки «Автоцентр»).

 

Довідки за телефоном:  +380 (44) 252-71-75.

E-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її..edu.ua

 

Детальніша інформація:

Правила прийому до аспірантури та докторантури Інституту професійно-технічної освіти України НАПН України на 2017 рік
Положення про приймальну комісію Інституту професійно-технічної освіти України НАПН України
Вартість навчання в аспірантурі і докторантурі
Програми вступних випробувань для вступу до аспірантури
Зміст підготовки докторів філософії в аспірантурі
Середа, 10 серпня 2016 16:49

Анотації дисциплін

Анотації дисциплін та структурно-логічна схема

Філософія освіти і науки

Мета: формування цілісної уяви про генезис наукового знання, про історію становлення та розвитку науки, про різні методи дослідницької діяльності,формування здатності до цілісного сприйняття основних проблем філософії на рівні об'єктивного, ідеологічно незаангажованого сучасного бачення

Предмет: філософія освіти і науки

Змістові модулі:

Теоретичний модуль:

-         теорія та практика філософського мислення з урахуванням засад світоглядного плюралізму й ідеологічної толерантності

-         особливості предметної ідентифікації філософії освіти;

-         методологічні функції філософії освіти; сутність освіти; внесок провідних філософів у розвиток ідеї освіти; еволюцію ідеї освіти;
основні парадигми розвитку освіти;

-         цілі, цінності, ідеали та результати освіти; закономірності розвитку освіти;

Практичний модуль:

-       загальні тенденції розвитку освіти і науки; вплив освіти на розвиток особистості і суспільства; результати освіти та критерії їх оцінки;

-       узагальнення знань у сфері освіти на теоретико-методологічному рівні, а також залучення до філософського осягнення ідеї освіти і науки;

Місце у структурно-логічній схемі: ННД. 01 читається на першому курсі навчання. Засвоєння аспірантами курсу сприятиме підвищенню якості їхньої загальноосвітньої підготовки

Методологія наукових педагогічних досліджень

Мета полягає в оволодінні вихідними позиціями наукового пізнання, які є загальними для всіх галузей науки, і одночасно – є теорією наукового пізнання у професійній педагогіці.

 Предметом методології науково-педагогічних досліджень з професійної педагогіки єзакономірності процесу формування і розвитку всебічно розвинутої, творчої, соціально активної  особистості фахівця, його професійної компетентності.

Змістові модулі:

Теоретичний модуль:

-         Методологічні та теоретичні засади педагогічного дослідження;

-         Педагогічне дослідження як процес і результат наукової діяльності, класифікація досліджень за їх характером і змістом;

-         Визначення проблеми, теми, об’єкта і предмета, мети і завдань, обґрунтування актуальності й гіпотези дослідження;

Практичний модуль:

-         визначення наукової новизни і теоретичного значення результатів дослідження;

-         практичне значення результатів дослідження та їх впровадження;

-         достовірність (вірогідність результатів дослідження);

-         предмет захисту.

Місце у структурно-логічній схемі: ННД. 02 читається у першому семестрі  на першому курсі навчання. Сприяє оволодінню вихідними позиціями наукового пізнання, які є загальними для всіх галузей науки, і одночасно – є теорією наукового пізнання у професійній педагогіці.

Психологія і методика викладання у вищій школі

Мета: полягає в ознайомленні аспірантів з: психологічними аспектами освітньої діяльності, розвитку особистості професійного педагога; основами психологічного аналізу форм, системи, якості освітньої діяльності, активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів; доцільно обирати та застосовувати зміст, методи, форми викладання у вищій школі.

Предмет: вивчення психологічних основ сучасної освітньої діяльності та розвитку особистості суб'єктів цієї діяльності; суть та особливості викладання у вищій школі.

Змістові модулі:

Теоретичний модуль:

-         Сучасні стратегії та моделі освіти: психологічний аналіз.

-         Психологічні основи організації освітньої діяльності.

-         Професійна мотивація педагогічної діяльності.

-         Психологічні складові успішності, результативності та якості педагогічної діяльності.

-         Психологія навчальної діяльності у закладах професійної освіти.

-          Наукові засади викладання у вищій школі;

-          Структура і зміст навчального процесу у ВНЗ;

-          Методи, форми, засоби навчання у вищій школі;

-          Науково-методична діяльність викладача ВНЗ.

Практичний модуль:

-     використання законодавчого та нормативно-правового забезпечення вищої освіти;

-     специфіка науково-педагогічної діяльності викладача вищої школи;

-     використання сучасних засобів і технології організації на здійснення освітнього процесу;

-     використання різноманітних аспектів виховної роботи зі студентами та інноваційні методи навчання

-                        предмет, цілі, специфіка, види, властивості структура і функції освітньої діяльності.

-                        мотиваційні основи професійної педагогічної діяльності.

-                        психологічні аспекти педагогічного впливу і дисципліни в структурі діяльності професійного педагога.

-                        психологія педагогічної творчості.

-                        професійні кризи. Вплив професії на поведінку і особистість педагога, розвиток професійних стереотипів, агресія, стреси і феномен емоційного вигорання.

-                        психологічні основи емоційної саморегуляції у професійно педагога.

-                        міжособистісні конфлікти в освітньому середовищі.

Місце у структурно-логічній схемі: ННД. 03 читається на першому курсі навчання. Сприяє оволодінню навичками психологічного аналізу форм, системи, якості освітньої діяльності, активізації навчально-пізнавальної діяльності, застосовувати зміст, методи, форми викладання у вищій школі.

Іноземна мова за професійним спрямуванням

Мета: формування необхідних для науковця компетентностей, достатніх для представлення та обговорення результатів своєї наукової роботи іноземною мовою в усній та письмовій формі, розуміння іншомовних наукових текстів з відповідної спеціальності, планування та реалізації міжнародної наукової мобільності.

Предмет: наукова іноземна усна та письмова мова

Змістові модулі:

-         Анотування наукової інформації.

-         Реферування наукової інформації.

-         Наукове творче письмо: особливості лексики і стилю.

-         Структура, лексика і текст наукового листування.

-         Структура, лексика і текст наукової доповіді.

-         Структура і лексика графічної й голосової презентації наукового повідомлення.

-         Структура, лексика і текст стендової доповіді.

-         Структура, лексика і текст наукової статті.

Місце у структурно-логічній схемі: ННД.04 Сприяєформування необхідних для науковця компетентностей, достатніх для представлення та обговорення результатів своєї наукової роботи іноземною мовою в усній та письмовій формі, розуміння іншомовних наукових текстів з відповідної спеціальності, планування та реалізації міжнародної наукової мобільності.


Культура українського наукового мовлення

Мета актуалізувати, узагальнити та систематизувати знання  про культуру наукової лексики, її стилістичні функції; розвивати вміння написати, порівнювати, узагальнювати науковий текст роботи.

Предмет: забезпечити володіння орфоепічними, орфографічними, лексичними, граматичними і стилістичними нормами сучасної наукової української мови.

Змістові модулі:

Теоретичний модуль:

-         Науковий стиль фахового мовлення;

-         Структура наукової роботи;

-         Особливості наукового стилю;

-         Види наукових робіт.

 Практичний модуль:

-         Найтиповіші наукові тексти;

-         Мовні та жанрові особливості наукового тексту;

-         Особливості написання статті, тез та анотацій;

-          Загальні вимоги до тексту автореферату та дисертації..

Місце у структурно-логічній схемі: ННД.05 Сприяє узагальненню та систематизації знання  про культуру наукової лексики, її стилістичні функції; розвивати вміння написати, порівнювати, узагальнювати науковий текст роботи

Методика наукових педагогічних досліджень

Мета: розвиток  дослідницької компетентності щодо проведення педагогічних досліджень у системі професійної освіти.

 Предмет:методика наукових педагогічних досліджень у системі професійної освіти.

Змістові модулі:

Теоретичний модуль:

Концепція та теоретичні основи педагогічного дослідження.

Практичний модуль:

Основні етапи педагогічного дослідження.

Методи педагогічного дослідження.

Місце у структурно-логічній схемі: ННД.06 Сприяє розвитку  дослідницької компетентності щодо проведення педагогічних досліджень у системі професійної освіти.

Управління науковими і освітніми проектами

Мета: навчитися управляти проектами в професійній освіті і навчанні.

Предмет: зміст, методи, форми управління проектною діяльністю в освіті.

Змістові модулі:

-         наукові основи управління проектною діяльністю;

-         управління дидактичними проектами;

-         управління виховними проектами;

-         управління науково-методичними проектами.

Місце у структурно-логічній схемі: ННД.07 Сприяє розвитку навичок управління проектами в професійній освіті і навчанні.

Інформаційно-комунікаційні технології в наукових педагогічних дослідженнях

Мета полягає в ознайомлені з інформаційними аспектами науково-дослідної діяльності та розвитку дослідницької компетентності майбутніх докторів філософії.

Предмет: застосування інформаційно-комунікаційних технологій та використання інтернет-простору, інтернет-ресурсів та інтернет-сервісів в наукових педагогічних дослідженнях.

Змістові модулі:

Теоретичний модуль:

-           Наукова інформація: основні поняття та характеристики;

-           Зміст та послідовність інформаційно-аналітичної діяльності дослідника;

-           Інформаційні потреби дослідника

-           Визначення мети пошуку інформації для використання в дисертації

-           Збирання матеріалу для дослідження;

-           Збереження інформації;

-           Принципи відбору інформації;

-           Якісно-змістове оброблення інформації;

-           Методи аналізу та синтезу інформації;

-           Інтерпретація наукових даних

Практичний модуль:

-           Методика визначення інформаційної потреби дослідника;

-           Побудова ієрархії цілей щодо забезпечення своєї інформаційної потреби в розв’язанні педагогічної проблеми;

-           Алгоритми пошуку інформації в Інтернеті. Складання списку літератури з педагогічної проблеми;

-           Створення інформаційної бази з проблеми дослідження;

-           Класифікація джерел інформації, які входять до джерельної бази даних; їх опис, визначення пізнавальної суті, реферування, підготовка посилань на них;

-           Контент-аналіз документів, необхідних для розв’язання окресленої проблеми;

-           Інтерпретація вихідних даних, одержаних у процесі вивчення педагогічної проблеми;

-           Використання методів аналізу для якісно-смислового оброблення інформації;

-           Використання методів синтезу інформації для підготовки висновків.

Місце у структурно-логічній схемі: ННД.08 Сприяє розвитку дослідницької компетентності майбутніх докторів філософії, застосування інформаційно-комунікаційних технологій та використання інтернет-простору, інтернет-ресурсів та інтернет-сервісів в наукових педагогічних дослідженнях.

Теорія і методика професійної освіти

Мета: розвиток методологічної культури  щодо підготовки висококваліфікованих, конкурентоспроможних фахівців різних економічних галузей  на засадах  розвитку  аналітичних і проектних здатностей,   реалізації  у професійній підготовці практико-орієнтованих освітніх завдань.

Предмет: теоретичні і методичні основи професійної освіти 

Змістові модулі:

Теоретичний модуль                         

       Методологія і методи професійних педагогічних досліджень;

       Психолого-педагогічні засади професійної підготовки сучасних фахівців;

       Теорія і практика виховної роботи в системі професійної освіти;

       Педагогічні системи  і парадигми у професійній освіті;

       Інноваційні процеси в розвитку професійної освіти;

       Теоретичні засади розробки змісту професійного навчання;

       Методи і технології професійного навчання;

       Сучасні  зарубіжні технології у професійній освіті;

       Система неперервної професійної освіти. Післядипломна освіта.

Практичний модуль

       Форми і методи професійного навчання;

       Організація  комплексних досліджень щодо  розв’язання конкретних практичних професійних завдань;

       Проектування та моделювання змісту професійного навчання;

       Проектування компетентнісно-орієнтованих технологій  професійного навчання;

       Презентація навчально-методичних матеріалів;

       Моделювання навчально-виховного  процесу;

       Розробка науково-методичного забезпечення професійного навчання;

       Організація навчального проектування і виробничої практики;

       Оцінювання результатів професійної підготовки майбутніх фахівців.

Місце у структурно-логічній схемі: ДВВ.01 Сприяє розвитку методологічної культури  щодо підготовки висококваліфікованих, конкурентоспроможних фахівців різних економічних галузей  на засадах  розвитку  аналітичних і проектних здатностей,   реалізації  у професійній підготовці практико-орієнтованих освітніх завдань.

Порівняльна професійна педагогіка

            Мета:  Розвиток у аспірантів і докторантів здатності орієнтуватися в сучасних тенденціях розвитку  теорії і практики  професійної освіти і навчання в Україні й за рубежем; формування  умінь  порівняльного аналізу концепцій освіти,  прогресивних ідей зарубіжного досвіду  (кращих практик) професійної освіти і навчання в умовах глобалізації, інтеграції та інтернаціоналізації освіти;

розвиток міжкультурної компетентності, яка забезпечує порівняльний аналіз і 

вирішення різних освітніх проблем у міжнародному контексті

            Предмет:  міжкультурна компетенція аспіранта

            Змістові модулі:

Теоретичний модуль: 

-   глобалізація і інтернаціоналізація – провідні тенденції  сучасної світової освіти;

-  світові освітні системи: порівняльний аналіз;

-  Європейський вимір професійної освіти і навчання;

-  стандарти і кваліфікації в умовах високорозвиненого виробництва;

-  особливості організації міжнародних форм освіти;

-  якість професійної освіти в компаративній перспективі;

-  мультикультурний педагогг в сучасному суспільстві;

-  компаративні педагогічні дослідження: сучасний контекст

Практичний модуль:

-         розвиток здібності прогнозувати тенденції розвитку професійної освіти з позиції педагога в стрімнозмінному контексті;

-         оволодіння навиками самостійної організації і  проведення компаративних досліджень;

-         розвиток уміння працювати в міжнародній команді, використовуючи іноземну мову;

-         уміння самостійно організовувати роботу команди для вирішення комплексних педагогічних проблем з урахуванням мікультурного контексту;

-         розвиток умінь представляти результати наукових досліджень: формати презентації

            Місце у структурно-логічній схемі: ДВВ.02 Сприяє розвитку здатності орієнтуватися в сучасних тенденціях розвитку  теорії і практики  професійної освіти і навчання в Україні й за рубежем; формування  умінь  порівняльного аналізу концепцій освіти,  прогресивних ідей зарубіжного досвіду  (кращих практик) професійної освіти і навчання в умовах глобалізації, інтеграції та інтернаціоналізації освіти;

розвиток міжкультурної компетентності, яка забезпечує порівняльний аналіз і 

вирішення різних освітніх проблем у міжнародному контексті

Інноваційні технології в професійній освіті

Мета: навчитися характеризувати та аналізувати сучасні інноваційні  технології в професійній освіті, проектувати технології професійного навчання.

Предмет: суть та особливості використання технологій професійного навчання.

Змістові модулі:

-     суть та характеристика технологій у педагогічній науці;

-     особливості інноваційної педагогічної діяльності;

-     організаційно-педагогічні умови застосування інноваційних технологій у професійній освіті;

-     проектування технологій професійного навчання.

Місце у структурно-логічній схемі: ДВВ.03 Сприяє розвиткунавичок аналізувати сучасні інноваційні  технології в професійній освіті, проектувати технології професійного навчання.

Дисципліни вільного вибору аспіранта

Блок 1

Інтелектуальна власність і авторське право у педагогічній і науковій діяльності

Мета є надання рекомендацій для оволодіння правовими знаннями, навичками щодо охорони та захисту авторських прав на навчальну та науково-методичну продукцію, створену у процесі професійно-педагогічної діяльності.  Забезпечення умов для формування правової культури, правових орієнтирів і правомірної поведінки в умовах сучасних реалій через набуття необхідних теоретичних знань і практичних навичок.

Предмет: Законодавчі основи інтелектуальної власності і авторського права у педагогічній і науковій діяльності.

Змістові модулі:

Теоретичний модуль:

    Проблеми авторського права в умовах розвитку сучасних інформаційно-комунікаційних технологій;

    Українська та міжнародні системи охорони авторських і суміжних прав.

Практичний модуль:

    Договори у сфері інтелектуальної власності;

    Особисті немайнові та майнові права авторів;

    Позовна заява до суду про порушення авторських прав.

Місце у структурно-логічній схемі: ДВА 1. 01 Сприяє оволодінню правовими знаннями, навичками щодо охорони та захисту авторських прав на навчальну та науково-методичну продукцію, створену у процесі професійно-педагогічної діяльності.  Забезпечення умов для формування правової культури, правових орієнтирів і правомірної поведінки в умовах сучасних реалій через набуття необхідних теоретичних знань і практичних навичок.

Методика створення електронних навчальних ресурсів у професійній освіті

Мета полягає в теоретичній і практичній підготовці до проектування і використання електронних навчальних ресурсів з метою створення структурованих дидактичних матеріалів та здійснення інформаційної підтримки навчального процесу у професійній освіті.

Предмет:особливості створення електронних навчальних ресурсів у професійній освіті з використанням.

Змістові модулі:

Теоретичний модуль:

-                   основні види та функціональна класифікація електронних навчальних ресурсів;

-                   загальні вимоги до електронних навчальних ресурсів;

-                   формати подання навчальних матеріалів електронних освітніх ресурсів.

Практичний модуль:

-                  проектування електронних навчальних ресурсів;

-                  інструментальні засоби для розроблення й розміщення;

-                  наповнення електронних навчальних ресурсів навчально-методичними матеріалами;

-                  зберігання, поширення, забезпечення доступу до електронних навчальних ресурсів.

Місце у структурно-логічній схемі:. ДВА 1. 02 Сприяє теоретичній і практичній підготовці до проектування і використання електронних навчальних ресурсів з метою створення структурованих дидактичних матеріалів та здійснення інформаційної підтримки навчального процесу у професійній освіті.

Психодіагностика у наукових педагогічних дослідженнях

Мета полягає у формуванні в аспірантів цілісного і системного розуміння теоретичних основ і володіння психодіагностичними методами у науково-педагогічних дослідженнях.

Предмет:вивчення основ психодіагностики у науково-педагогічних дослідженнях.

Змістові модулі:

Теоретичний модуль

-                   Теоретичні основи використання психодіагностичних методів у науково-педагогічних дослідженнях.

-                   Характеристика психодіагностичних методів в сучасних психолого-педагогічних дослідженнях.

-                   Специфіка використання психодіагностичних методів у сучасних психолого-педагогічних дослідженнях

-                   Психодіагностичні дослідження в контексті психологічного супроводу освітнього процесу у професійних навчальних закладах

Практичний модуль

-     Роль психологічної діагностики в комплексному моніторингу педагогічних інновацій.

-     Критерії і показники у науково-педагогічному дослідженні, що оцінюються на основі психологічних методів.

-     На прикладі власного дослідження розкрити значення психологічної діагностики для оцінювання результатів педагогічного експерименту.

-     Основні вимоги до організації та проведення психодіагностичного дослідження (процедурні, етичні).

-     Проблема визначення відповідних цілям і змісту науково-педагогічного дослідження методів психологічної діагностики, їх коректного використання та інтерпретації результатів.

Місце у структурно-логічній схемі:. ДВА 1. 03 Сприяє розвитку цілісного і системного розуміння теоретичних основ і володіння психодіагностичними методами у науково-педагогічних дослідженнях.

Іміджеологія та етика педагогічної діяльності

Мета: розвиток педагогічної іміджової компетентності та етичної культури аспірантів; становлення особистості в про­цесі засвоєння духовного досвіду людства у безпосередніх та опосередкованих формах

Предмет: педагогічний імідж та професійна етика педагогічних кадрів, моральна цінність сто­сунків, вироблених у навчально-виховній діяльності

Змістові модулі:

Теоретичний модуль:

-     теоретико-методологічні основи педагогічної іміджеології та деонтології;

-     іміджові атрибути педагогічних кадрів;

-     психологічні основи створення іміджу педагога;

-     соціокультурні детермінанти розвитку педагогічного іміджу та етичної культури педагогічних кадрів.

-      специфіка функціонування моралі в умовах цілісного педагогічного процесу, про різні аспекти моральної діяльності педагога.

-      розвиток моральної самосвідомості педагога , розширення інтелектуально-аксіологічного кола у процесі опанування філософської, історико-етичної, етико- психологічної, етико-педагогічної практики.

-      проблема визначення певної програми заходів щодо розвитку професійної поведінки на засадах етики.

Практичний модуль:

-       професійний імідж сучасного педагога;

-        корпоративний імідж;

-    педагогічний імідж та етика у суб’єкт-суб’єктній взаємодії

-     практичні аспекти розвитку професійної етики педагога

-    формування  у педагога таких моральних регуляції, як професійний обов’язок і відповідальність, совість та гідність, чесність і шляхетність

-        методики творення пізнавальних образів

Місце у структурно-логічній схемі:. ДВА 1. 04 Сприяє формуванню педагогічної іміджової компетентності та етичної культури аспірантів.

Сучасне законодавство про професійну освіту

Мета полягає в ознайомленні з сучасним законодавством у сфері вищої та професійної освіти і навчання, наукової, науково-технічної й інноваційної діяльності, розвитку трудового потенціалу країни для забезпечення якості професійної підготовки майбутніх фахівців.

Предмет: Законодавчі основи розвитку професійної освіти і навчання, наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності, розвитку трудового потенціалу країни.

Змістові модулі:

Теоретичний модуль:

       Законодавство у сфері вищої та професійної освіти і навчання, наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності;

       Законодавство у сфері розвитку трудового потенціалу країни

Практичний модуль:

       Закони України «Про освіту», «Про професійну освіту», «Про вищу освіту», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про інноваційну діяльність»;

       Закони України «Про зайнятість населення», «Про професійний розвиток працівників», «Про організації роботодавців, їх об’єднання, права і гарантії їх діяльності».

            Місце у структурно-логічній схемі: ДВА 1. 05Сприяє формуванню знань сучасного законодавства у сфері вищої та професійної освіти і навчання, наукової, науково-технічної й інноваційної діяльності, розвитку трудового потенціалу країни для забезпечення якості професійної підготовки майбутніх фахівців.

Дисципліни вільного вибору аспіранта

Блок 2

Публікаційна активність і науковометричні бази даних

Мета полягає в ознайомлені з оцінювання результативності наукової діяльності через дослідження публікаційної активності та цитованості авторів наукових праць.

Предмет:дослідження публікаційної активності серед наукової спільноти та провідних видавців наукової продукції у всьому світі.

Змістові модулі:

Теоретичний модуль:

-                       Публікаційна активність і наукометрія;

-                       Наукометрична платформа  Web of Science

-                       Наукометрична платформа Scopus;

-                       Наукометрічні показники

-                       Пошукові системи: Google Академія і Publish or Perish

Практичний модуль:

-                       Міжнародний реєстр учених ORCID;

-                       Наукометричні бази даних;

-                       Науково-видавнича інфраструктура «Наукова періодика України» (Scientific Periodicals of Ukraine);

-                       Каталог наукових журналів відкритого доступу DOAJ (Directory of Open Access Journals).

Місце у структурно-логічній схемі: ДВА 2. 01полягає в ознайомлені з оцінювання результативності наукової діяльності через дослідження публікаційної активності та цитованості авторів наукових праць та дослідженні публікаційної активності серед наукової спільноти та провідних видавців наукової продукції у всьому світі.

Дистанційне навчання в професійній освіті

Мета полягає в ознайомлені з теоретичними та методичними основами дистанційного навчання у професійно-технічній освіті.

 Предмет:вивчення систем дистанційного навчання та особливостей їх використання у навчальному процесі ПТНЗ.

Змістові модулі:

Теоретичний модуль:

-                   Інформаційно-комунікаційні технології у професійній освіті;

-                   Принципи функціонування систем дистанційного навчання;

-                   Типологія систем дистанційного навчання та особливості їх функціонування;

-                   Онлайн комунікація та інтерактивна взаємодія, як основа дистанційного навчання.

Практичний модуль:

-                  технологія проектування дистанційних навчальних курсів у СДН Moodle;

-                  технологія проектування дистанційних навчальних курсів у СДН eFront;

-                  технологія проектування дистанційних навчальних курсів у СДН OpenEDX;

-                  наповнення дистанційного курсу навчально-методичними матеріалами;

-                  практика створення тестів та проведення тестувань.

-                  практика використання статистичних даних систем дистанційного навчання.

Місце у структурно-логічній схемі:. ДВА 2. 02 Сприяє формуванню знань з теоретичними та методичними основами дистанційного навчання у професійно-технічній освіті

Консультування з розвитку професійної кар'єри

Мета:  вивчення докторантами закономірностей щодо розвитку особистості у процесі реалізації професійної кар’єри, забезпечення професійно-особистісного розвитку та формування кар’єрної компетентноості докторантів, формування навичок діагностування кар’єрного потенціалу та корекції кар’єрних планів.

Предмет: Консультування з розвитку професійної кар’єри.

Змістовні модулі:

Теоретичний модуль:

– сутність дефініцій «кар’єра» і «професійна кар’єра»;

– типології кар’єри;

– стадії та етапи індивідуальної кар’єри, кар’єрні кризи;

– кар’єрне консультування.

Практичний модуль:

       кар’єра у життєвому просторі особистості;

       типи кар’єр у професійному розвитку особистості;

       технологія планування кар’єри;

       кар’єрне консультування у сфері освіти, професійна орієнтація.

Місце у структурно-логічній схемі:. ДВА 2. 03 Сприяє формуванню знань щодо розвитку особистості у процесі реалізації професійної кар’єри, забезпечення професійно-особистісного розвитку та формування кар’єрної компетентноості, формування навичок діагностування кар’єрного потенціалу та корекції кар’єрних планів.

Менеджмент у професійній освіті

Мета: розвиток управлінської компетентності

Предмет:менеджмент в професійній освіті

Змістові модулі:

Теоретичний модуль:

Теоретичні основи управління професійною освітою

Практичний модуль:

Стратегія і тактика управління навчальним закладом

Методи, стилі управлінської діяльності менеджера навчального закладу

Місце у структурно-логічній схемі:. ДВА 2. 04 Сприяє формуванню управлінської компетентності

Моніторинг якості професійної освіти

Мета полягає в ознайомленні з оцінюванням діагностико-прогностичного комплексного дослідження якості професійної освіти за різноманітними показниками освітньої діяльності.

Предмет: дослідження якості професійної освіти за різноманітними показниками освітньої діяльності.

Змістові модулі:

Теоретичний модуль:

-                       Моделі визначення якості професійної освіти;

-                       Кваліметрична модель.

Практичний модуль:

-                       Визначення рівнів професійної підготовки учнів (студентів, слухачів);

-                       Визначення рівнів діяльності професійно-технічних навчальних закладів;

-                       Визначення рівнів науково-методичного забезпечення професійної освіти.

Місце у структурно-логічній схемі:. ДВА 2. 05 Сприяє формуванню навичок з оцінювання діагностико-прогностичного комплексного дослідження якості професійної освіти за різноманітними показниками освітньої діяльності.

Середа, 27 липня 2016 23:48

Прикріплення здобувачів

Інститут здійснює прикріплення до наукових підрозділів здобувачів для підготовки і захисту докторських і кандидатських дисертацій і складання кандидатських іспитів.

Прикріплюватись можуть особи, які мають вищу освіту і кваліфікацію спеціаліста або магістра.

Для  прикріплення до наукового підрозділу Інституту з метою підготовки і захисту кандидатської дисертації здобувач подає:

1.            Заяву на ім’я директора Інституту.

2.            Автобіографію.

3.            Прохання - гарантійний лист про сплату вартості  послуг наукового керівника  з розрахунку 25 академічних годин на рік.

4.            Список опублікованих наукових праць і винаходів.

5.            Копію диплома про вищу освіту і кваліфікацію спеціаліста або магістра.

6.            Листок з  обліку кадрів, завірений за місцем роботи здобувача.

7.            Копію трудової книжки. 

Для прикріплення до наукових підрозділів Інституту з метою складання кандидатських іспитів здобувач подає:

1.            Заяву на ім’я директора Інституту.

2.            Копію диплома про вищу освіту і кваліфікацію спеціаліста або магістра.

3.            Листок з обліку кадрів, завірений за місцем роботи здобувача.

4.            Витяг із рішення Вченої ради вищого навчального закладу чи наукової установи, де виконується дисертаційна робота.

5.            Автобіографію.

6.            Копію трудової книжки.

1.   Заява.

2.   Особовий листок з обліку кадрів з фотокарткою, засвідчений відділом кадрів за місцем основної роботи.

3.   Гарантійний лист про оплату стипендії та оплату за наукове керівництво, підписаний керівником установи та головним бухгалтером.

4.   Список опублікованих наукових праць і винаходів.

5.   Медична довідка про стан здоров'я за формою № 286-у.

6.   Копія диплома про закінчення вищого навчального закладу і кваліфікацію спеціаліста або магістра.

7.   Копія трудової книжки.

8.   Копія посвідчення про складання кандидатських іспитів (за наявності).

9.  Копія диплома про присудження наукового ступеня кандидата наук.

10.   Витяг з протоколу засідання Вченої ради про рекомендацію до вступу в докторантуру.

11.   Витяг із рішення бюро Ради з координації наукових досліджень в галузі педагогіки та психології в Україні.

12.   Наукову доповідь (на 15–20 стор.) за темою дослідження (з обґрунтуванням вибору теми).

13. Розгорнутий план докторської дисертації.

Примітка:Паспорт та диплом про вищу освіту подаються вступником особисто.

Середа, 27 липня 2016 23:31

Загальні положення

Інститут професійно-технічної освіти
Національної академії педагогічних наук України

ОГОЛОШУЄ
прийом до аспірантури та докторантури з 2018 року
на підготовку здобувачів вищої освіти
ступенів доктора філософії та доктора наук за спеціальністю:

 

015 Професійна освіта (за спеціалізаціями)

 

Форми і терміни навчання:

Аспірантура

(підготовка докторів філософії)

очна (денна) за рахунок коштів державного бюджету України (за державним замовленням) та коштів фізичних і юридичних осіб

заочна – за рахунок коштів фізичних і юридичних осіб

4 роки

Докторантура 

(підготовка докторів наук)

очна (денна) за рахунок коштів фізичних і юридичних осіб

2 роки

Підготовка наукових кадрів в аспірантурі й докторантурі проводиться в Інституті професійно-технічної освіти НАПН України з 2007 року. На теперішній час в аспірантурі навчається 31 особа (15 – за бюджетною формою навчання); у докторантурі – 4 особи (2 – за бюджетною формою навчання).

Аспіранти та докторанти мають можливість користуватися науковою бібліотекою Інституту, отримувати актуальну наукову інформацію та консультації провідних науковців Інституту та досвідчених практиків у контексті досліджуваної проблеми, брати участь у науковій та експериментальній діяльності лабораторій, презентувати та обговорювати наукові результати своїх досліджень на конференціях, семінарах та інших науково-масових заходах Інституту, друкувати наукові статті у періодичних наукових виданнях Інституту тощо.

З 2011 року в Інституті функціонує спеціалізована вчена рада із захисту кандидатських, а з 2013 року – із захисту докторських дисертацій, яку очолює доктор педагогічних наук, професор, член-кореспондент НАПН України, директор Інституту Валентина Олександрівна Радкевич. За п’ять років у спеціалізованій вченій раді був здійснений успішний захист 10 докторських та 39 кандидатських дисертацій.

Документи приймаються за адресою: провулок Віто-Літовський (Чапаєвське шосе), 98-а, м. Київ, 03045, Інститут професійно-технічної освіти НАПН України (Проїзд від станції метро «Видубичі», авт. 43, 43-к, маршр. 567 до зупинки «Автоцентр»).

 

Довідки за телефоном: +380 (44) 252-71-75.

E-mail:  .

Детальніша інформація на сайті Інституту: http://ivet-ua.science/

Середа, 27 липня 2016 23:17

Навчання в докторантурі

ЗАГАЛЬНИЙ ТА РОБОЧИЙ ПЛАН:

1.Після зарахування на навчання докторант складає загальний план на весь термін навчання.

2. На початку кожного року докторант складає робочий план на рік.

ПОРЯДОК ЗАТВЕРДЖЕННЯ ТЕМИ ДИСЕРТАЦІЙНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ:

1. Після затвердження теми дисертації на засіданні вченої ради Інституту аспірант подає пакет документів убюро Ради з координації наукових досліджень в галузі педагогіки та психології в Україні для узгодження темикандидатської дисертації.

 2. До відділу аспірантури та докторантури подається ксерокопія витягу із рішення бюро Ради з координації наукових досліджень в галузі педагогіки та психології в Україні про узгодження теми дисертаційного дослідження.

ПОРЯДОК АТЕСТАЦІЇ ДОКТОРАНТІВ:

Докторанти звітуються на засіданні лабораторії 2 рази на рік (грудень, травень) та 1 раз на рік перед атестаційною комісією на чолі із заступником директора з наукової роботи.

 Після звіту в лабораторії до відділу аспірантури та докторантури докторанти подають:

Звіт, підписаний докторантом і науковим консультантом;

Витяг із засідання лабораторії про затвердження звіту докторанта.

Після атестації до відділу аспірантури та докторантури докторанти подають:

Звіт, підписаний докторантом і науковим консультантом;

Витяг із засідання лабораторії про затвердження звіту докторанта;

Виконання робочого плану, підтверджене підписами наукового консультанта та заступника директора з наукової роботи;

Атестаційний лист із характеристикою наукового консультанта та підписами членів атестаційної комісії.

Докторанти, які не пройшли атестацію без поважних причин, відраховуються із докторантури. 

                                                                                                                                                                                                                                                                                                        «ЗАТВЕРДЖУЮ»

                                                                                                                                                                                                                                                                                 Директор Інституту

                                                                                                                                                                                                                                                                                 професійно-технічної освіти

                                                                                                                                                                                                                                                                                 НАПН України

                                                                                                                                                                                                                                                                                 _____________ В. О. Радкевич

                                                                                                                                                                                                                                                                                «___» _____________ 2017 року

                                                                                                                                                                                                                                                                                                  Розглянуто та схвалено

                                                                                                                                                                                                                                                                                Вченою радою Інституту

                                                                                                                                                                                                                                                                                професійно-технічної освіти

                                                                                                                                                                                                                                                                                НАПН України від 18.12.2017 р.

                                                                                                                                                                                                                                                                                протокол засідання № 11

                                                                                                                                                                                                                                                                                Учений секретар               Л. О. Базиль

Положення про приймальну комісію
Інституту професійно-технічної освіти НАПН України
на 201
8 рік

Положення розроблено на підставі Положення про приймальну комісію вищого навчального закладу, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 15 жовтня 2015 року № 1085, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04 листопада 2015 року за № 1353/27798

 

І. Загальна частина

1.1. Приймальна комісія Інституту професійно-технічної освіти НАПН України (далі – Приймальна комісія) – робочий орган Інституту професійно-технічної освіти НАПН України (далі – Інститут), передбачений частиною першою статті 38 Закону України «Про вищу освіту» (далі – Закон), що утворюється для організації прийому вступників. Термін повноважень Приймальної комісії становить один календарний рік.

Приймальна комісія працює на засадах демократичності, прозорості та відкритості відповідно до законодавства України, Умов прийому на навчання до вищих навчальних закладів України в 2018 році, затверджених наказом МОН України від 13.10.2017 р. № 1378 (далі – Умов прийому), Положення про приймальну комісію вищого навчального закладу, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 15 жовтня 2015 року № 1085 та зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 4 листопада 2015 року за № 1351/27796, Переліку галузей знань і наукових спеціальностей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2015 р. № 266 та наказом Міністерства освіти і науки України від 6 листопада 2015 р. № 1151, Положення про підготовку здобувачів вищої освіти ступеня доктора філософії та доктора наук у НАПН України, затвердженого постановою Президії НАПН України від 17 листопада 2016 року № 1-2/12-315, правил прийому до Інституту (далі – Правила прийому), затверджених ученою радою Інституту (протокол засідання № 10 від 27 листопада 2017 р.), Статуту Інституту професійно-технічної освіти НАПН України (Постанова Президії НАПН України від 26 травня 2016 р. № 1-2/8-141) та цього Положення (далі – Положення).

Положення про Приймальну комісію затверджується Вченою радою Інституту відповідно до частини третьої статті 38 Закону України «Про вищу освіту».

1.2. Склад Приймальної комісії затверджується наказом директора Інституту, який є головою комісії.

Голова Приймальної комісії несе персональну відповідальність за виконання покладених на Приймальну комісію завдань і здійснення нею своїх функцій.

До складу Приймальної комісії входять:

  • - голова Приймальної комісії;
  • - заступник голови Приймальної комісії;
  • - відповідальний секретар Приймальної комісії;
  • - члени Приймальної комісії.

Заступником голови Приймальної комісії призначається заступник директора Інституту.

Відповідальний секретар Приймальної комісії призначається наказом директора з числа провідних науково-педагогічних працівників Інституту.

Наказ про затвердження складу Приймальної комісії видається директором Інституту до початку календарного року.

1.3. Для виконання покладених на Приймальну комісію завдань і здійснення нею своїх функцій, відповідно до наказу директора Інституту, утворюються такі підрозділи Приймальної комісії:

  • - відбіркова комісія;
  • - предметні комісії;
  • - апеляційна комісія;
  • - комісія для проведення співбесід.

Допускається включати до складу цих комісій науково-педагогічних (педагогічних) працівників інших наукових установ та навчальних закладів.

Відбіркова комісія утворюється для організації та проведення профорієнтаційної роботи, прийому документів, оформлення особових справ вступників, а також для виконання інших функцій, пов’язаних із прийомом вступників і покладених на неї Приймальною комісією. До складу відбіркової комісії входять: голова – керівник структурного підрозділу Інституту, відповідальний секретар відбіркової комісії, а також члени відбіркової комісії з числа наукових і науково-педагогічних працівників та адміністративного персоналу Інституту, кількість яких визначається, виходячи з потреби відбіркової комісії.

Предметні комісії утворюються для проведення вступних випробувань до аспірантури. До складу предметних комісій включаються доктори філософії та доктори наук, які здійснюють наукові дослідження за відповідною спеціальністю та відповідають за виконання відповідної освітньо-наукової програми. До складу предметних комісій можуть входити також представники інших наукових установ (вищих навчальних закладів) (за згодою), з якими укладено договори про ведення спільної наукової діяльності, та/або спільного керівництва дослідженнями аспірантів, та/або спільного виконання освітньо-наукової програми, або якщо здійснюється підготовка докторів філософії за освітньо-науковою програмою, узгодженою між вищим навчальним закладом і науковою установою. До складу предметної комісії з іноземної мови можуть включатися також особи, які не мають наукового ступеня і вченого звання, але вільно володіють відповідною іноземною мовою і, за рішенням вченої ради, можуть кваліфіковано оцінити рівень знання відповідної мови вступником.

Апеляційна комісія утворюється для розгляду апеляцій вступників. Головою апеляційної комісії призначається заступник директора Інституту, який не є членом предметних комісій. Склад апеляційної комісії формується з числа провідних науково-педагогічних працівників Інституту, які не є членами предметної екзаменаційної комісії Інституту.

Порядок роботи апеляційної комісії затверджується директором Інституту.

Наказ про затвердження складу відбіркової, предметних та апеляційної комісій підписується директором Інституту не пізніше 01 березня.

Список працівників, які допускаються до роботи для забезпечення діяльності Приймальної комісії та її підрозділів, затверджується наказом директора Інституту з числа науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного (адміністративного) персоналу Інституту.

1.4. Склад Приймальної комісії та її підрозділів, за винятком осіб, які входять до них згідно з посадовими обов’язками, щороку поновлюється не менше, ніж на третину. Одна й та сама особа може бути відповідальним секретарем не більше, ніж три роки поспіль.

ІІ. Основні завдання та обов’язки Приймальної комісії

2.1. Відповідно до Умов прийому, Статуту Інституту професійно-технінчої освіти НАПН України, наявної ліцензії (сертифікатів про акредитацію) Приймальна комісія розробляє Правила прийому, які затверджує Вчена рада Інституту, відповідно до частини п’ятої статті 44 Закону.

2.2. Приймальна комісія:

  • - забезпечує інформування вступників та громадськість з усіх питань вступу на навчання;
  • - організовує прийом заяв та документів, приймає рішення про допуск вступників до участі в конкурсі (до участі у вступних випробуваннях);
  • - подає до Єдиної державної електронної бази з питань освіти (далі — Єдина база) отримані від вступників дані про них, вносить зміни до статусів заяв вступників в Єдиній базі;
  • - координує діяльність усіх структурних підрозділів Інституту щодо підготовки та проведення конкурсного відбору;
  • - організовує і проводить консультації з питань вступу на навчання та вибору спеціальності, що найбільш відповідає здібностям, нахилам і рівню підготовки вступників;
  • - організовує та контролює діяльність технічних, інформаційних і побутових служб щодо створення умов для проведення вступної кампанії;
  • - забезпечує оприлюднення на веб-сайті Інституту цього Положення, Правил прийому та інших документів, передбачених законодавством;
  • - приймає рішення про зарахування вступників за формами навчання і джерелами фінансування.

2.3. Рішення Приймальної комісії приймаються за присутності не менше двох третин складу Приймальної комісії простою більшістю голосів та своєчасно доводяться до відома вступників.

Рішення Приймальної комісії оформлюються протоколами, які підписує голова і відповідальний секретар Приймальної комісії.

 

IІІ. Організація роботи Приймальної комісії

3.1. Прийом заяв та документів вступників проводиться у строки, передбачені Умовами прийому і Правилами прийому.

Заяви та документи вступників реєструються в прошнурованому, з пронумерованими сторінками та скріпленому печаткою Інституту, журналі реєстрації заяв вступників, в якому зазначаються такі дані вступника:

  • - порядковий номер (та/або номер особової справи);
  • - дата прийому документів;
  • - прізвище, ім’я та по батькові;
  • - місце проживання;
  • - стать, дата народження;
  • - найменування навчального закладу, що видав документ про здобутий ступінь/ освітньо-кваліфікаційний рівень;
  • - номер, серія, дата видачі документа про здобутий ступінь/освітньо-кваліфікаційний рівень;
  • - заява;
  • - інформація про документи, що дають право на особливі умови зарахування; причини, з яких вступникові відмовлено в участі у конкурсі та зарахуванні на навчання;
  • - підпис вступника в одержанні повернених документів або відмітка про їх повернення (номер поштової квитанції).

Вступнику видається розписка про прийом його документів за підписом відповідального секретаря, скріплена печаткою Інституту або штампом Приймальної комісії.

Відмова у реєстрації заяви вступника не допускається, крім випадків відсутності документів, передбачених Умовами прийому для реєстрації вступника.

3.2. Приймальна комісія приймає рішення про допуск вступника до участі в конкурсі, про що повідомляє вступника.

3.3. Для проведення вступних іспитів Інститутом формуються екзаменаційні групи в порядку реєстрації документів; відповідно до груп формуються відомості вступного іспиту.

Особам, які допущені до складання вступних іспитів, видається аркуш результатів вступних іспитів.

3.4. Розклад вступних іспитів, що проводяться вищим навчальним закладом, затверджується головою Приймальної комісії і оприлюднюється шляхом розміщення на веб-сайті Інституту та інформаційному стенді Приймальної комісії не пізніш, ніж за три дні до початку прийому заяв та документів для вступу на навчання за відповідними ступенями, освітньо-кваліфікаційними рівнями та формами навчання.

3.5. Копії документів і фотокартки незарахованих вступників, що не отримані ними, а також їхні екзаменаційні роботи зберігаються упродовж одного року, після чого знищуються, та про що складається відповідний акт.

 

ІV. Організація та проведення вступних іспитів

 

4.1. Голови предметних комісій, які відповідають за проведення вступних іспитів, щороку складають необхідні екзаменаційні матеріали: програми вступних іспитів, що проводяться вищим навчальним закладом, екзаменаційні білети, тестові завдання, критерії оцінювання відповіді вступника тощо, та подають їх на затвердження голові Приймальної комісії не пізніше, ніж за три місяці до початку прийому документів.

Форма вступних іспитів в Інституті і порядок їх проведення затверджуються кожного року в Правилах прийому.

4.2. На вступних іспитах повинна бути забезпечена спокійна і доброзичлива атмосфера, а вступникам надана можливість самостійно, найбільш повно виявити рівень своїх знань і вмінь.

Сторонні особи,без дозволу голови Приймальної комісії, до приміщень, в яких проводяться вступні іспити, не допускаються.

4.3. Іспит в усній формі або співбесіда з кожного предмета (дисципліни) проводяться не менше, ніж двома членами комісії, з кожним вступником, яких призначає голова предметної комісії згідно з розкладом у день іспиту.

Під час співбесіди (іспиту в усній формі) члени відповідної комісії відмічають правильність відповідей в аркуші співбесіди (аркуші усної відповіді), який по закінченні співбесіди підписується вступником та членами відповідної комісії.

Інформація про результати співбесіди або іспиту в усній формі оголошується вступникові в день її/його проведення.

4.4. Бланки аркушів співбесіди, усної чи письмової відповіді, а також титульні аркуші зі штампом Приймальної комісії зберігаються у відповідального секретаря Приймальної комісії  Інституту, який видає їх голові екзаменаційної комісії в необхідній кількості безпосередньо перед початком іспиту.

4.5. Під час проведення вступних іспитів не допускається користування електронними приладами, підручниками, навчальними посібниками та іншими матеріалами, якщо це не передбачено рішенням Приймальної комісії. У разі використання вступником під час вступного випробування сторонніх джерел інформації (у тому числі підказки), він відсторонюється від участі у випробуваннях, про що складається акт.

4.6. Вступники, які не з’явилися на вступні іспити без поважних причин у зазначений за розкладом час, до участі в подальших іспитах і конкурсі не допускаються. За наявності поважних причин, підтверджених документально, вступники допускаються до складання пропущених вступних іспитів з дозволу Приймальної комісії в межах встановлених строків і розкладу проведення вступних іспитів.

4.7. Голова предметної комісії здійснює керівництво і контроль за роботою членів відповідної комісії та засвідчує своїм підписом правильність виставленої оцінки.

Випадки наступної зміни виставлених у відомостях членами предметної комісії оцінок (за результатами додаткової перевірки головою відповідної комісії або за висновками апеляційної комісії) засвідчуються підписом голови відповідної комісії, письмовим поясненням члена комісії та затверджуються рішенням Приймальної комісії.

4.8. За результатами складання кожного іспиту членами відповідної комісії заповнюються та підписуються екзаменаційні відомості, що передаються головою предметної комісії відповідальному секретареві Приймальної  комісії для подальшого підрахунку балів та зберігання.

4.9. Перескладання вступних іспитів не допускається. Вступники, знання яких було оцінено нижче, ніж визначена Приймальною комісією та Правилами прийому кількість балів, необхідна для допуску до участі в конкурсі або зарахування на навчання поза конкурсом, до подальшого складання вступних іспитів та участі в конкурсі не допускаються.

4.10. Апеляція вступника щодо екзаменаційної оцінки (кількості балів), отриманої на вступному іспиті в Інституті (далі – апеляція), повинна подаватися особисто вступником не пізніше наступного робочого дня після оголошення екзаменаційної оцінки.

Апеляція розглядається не пізніше наступного дня після її подання у присутності вступника.

Додаткове опитування вступників при розгляді апеляцій не допускається.

Порядок подання і розгляду апеляції повинен бути оприлюднений та доведений до відома вступників не пізніше, ніж за 7 днів до початку вступних випробувань.

 

  1. Зарахування вступників

 

5.1. Список рекомендованих до зарахування вступників оприлюднюється Приймальною комісією відповідно до загальної кількості набраних балів кожним вступником у строки, визначені Правилами прийому. У списку зазначаються підстави для надання рекомендацій щодо зарахування за формами фінансування навчання.

Особи, які в установлений Умовами прийому та Правилами прийому строк не подали до Приймальної  комісії оригінали документів про здобутий ступінь вищої освіти, освітній (освітньо-кваліфікаційний) рівень, додатки до них державного зразка, втрачають право на зарахування на навчання за рахунок коштів державного бюджету, а також на навчання за рахунок державних пільгових довгострокових кредитів.

Довідка/екзаменаційний лист (для вступників, що складали вступні іспити) з результатами іспитів випробувань, письмові екзаменаційні роботи, аркуші співбесід та усних відповідей тощо вступників, зарахованих на навчання, зберігаються в їхніх особових справах упродовж усього строку навчання.

Для зарахування на навчання за рахунок коштів фізичних або юридичних осіб вступник разом із заявою про вступ на навчання має право подати до Приймальної  комісії копії документа про здобутий ступінь вищої освіти, освітній (освітньо-кваліфікаційний) рівень державного зразка та додатка до нього, завірені в установленому порядку, за умови одночасного навчання  в іншому навчальному закладі (науковій установі) за іншою освітньо-професійною (освітньо-науковою) програмою підготовки і формою навчання. Зазначені копії документів зберігаються в Інституті впродовж усього строку навчання разом з оригіналом довідки Інституту, в якому зберігаються оригінали документів. Довідка видається на вимогу тому, хто навчається, Інститутом, у якому зберігаються оригінали зазначених документів.

5.2. Рішення про зарахування вступників ухвалюється на засіданні Приймальної комісії і оформлюється протоколом, в якому вказуються умови зарахування (поза конкурсом, за результатами співбесіди, за результатами участі в конкурсі тощо).

5.3. На підставі рішення Приймальної комісії директор Інституту видає наказ про зарахування вступників; інформація про зарахованих вступників доводиться до їх відома та оприлюднюється.

5.4. Зарахованим на навчання, за їх проханням, видаються довідки встановленого зразка для оформлення звільнення з роботи у зв’язку зі вступом до аспірантури (докторантури).

5.5. Після видання директором Інституту наказу про зарахування вступників на навчання, уповноважені особи Приймальної комісії вносять інформацію про вступників в Єдину державну  електронну базу з питань освіти.

5.6. Особам, які не зараховані на навчання, видається, за їх проханням, довідка про результати їхньої участі в конкурсі (іспитах) для участі в конкурсі щодо вступу до іншого вищого навчального закладу (наукової установи).

За результатами роботи Приймальної комісії щодо набору на відповідні форми навчання складається звіт, який затверджується на засіданні Вченої  ради Інституту.

Please publish modules in offcanvas position.