Warning: Creating default object from empty value in /var/www/dpnlab/data/www/ivet.edu.ua/components/com_k2/views/itemlist/view.html.php on line 743

Що жінці красивій потрібно для щастя?1b8

Навряд чи мужчинам збагнути це вдасться…

І все ж –  щоб життя вам здавалося раєм,

Сьогодні від щирого серця бажаєм:

Здобутків у праці, погоди ясної,

Здоров’я міцного й любові палкої!

Кохання такого, щоб як в серіалі –

Не менш, як п’ять фільмів на кожнім каналі!

Сусідів – і зверху, і знизу – безшумних.

Романів курортних і вчинків бездумних.

Колготок – із лайкри. Ні дня –  без обнови!

Щоб був у Вас спонсор – із грішми й впливовий.

Відпусток щорічних на Егейському морі,

Тістечок смачненьких, та без зайвих калорій,

Щоб завжди стрункою й гарненькою були,

А про целюліт щоб ніколи й не чули,

Щоби , як моделька, завжди мали фігуру

І Вас залюбки малювали з натури.

Духів –від Діора! Вбрання – від Версаче!

Машин найдорожчих –щоб возили на дачу.

Щоб сонечко ясно світило із неба…

Ну що ще – красивій – для щастя Вам треба?

Хай радо працюється, добре живеться,

все вміється, множиться і додається.

Троянд найпишніших і щастя без краю!

Сьогодні усі ми

                       Вам щиро

                                            Бажаєм!

Колектив Інституту професійно-технічної освіти НАПН  України

12 жовтня 2017 р. на базі агрофірми «Колос» (http://ladizinkolos.at.ua) відбувся Науково-практичний колоквіум «Професійно-технічна освіта – майбутнє аграрної Київщини», в якій взяли участь співробітники Інституту ПТО НАПН України (http://ivet-ua.science). Співорганізатором заходу виступив Навчально-методичний кабінет професійно-технічної освіти у Київській області (http://oblpto.in.ua).

Під час заходу виступили: Галюк Василь Васильович – голова Сквирської районної державної адміністрації, Жаковський Петро Миколайович – головний спеціаліст департаменту агропромислового розвитку КОДА, Сиворакша Микола Васильович – начальник управління агропромислового розвитку Скирської РДА, Паламарчук Микола Миколайович – заступник директора агрофірми «Колос», Кулалаєва Наталя Валеріївна – завідувач лабораторії технологій професійного навчання Інституту професійно-технічної освіти НАПН України, кандидат хімічних наук, доцент, Пасічник Олександр Сергійович – директор Скирського вищого професійного училища та заступники директорів з навчально-виробничої роботи, старші майстри, голови методичних комісій професійно-технічних навчальних закладів сільськогосподарського напряму Київської області.

У ході роботи колоквіуму учасники обговорили питання інвестицій у галузь сільського господарства, розвиток агропромислового комплексу Київщини, еко-орієнтовані педагогічні технології при підготовці кваліфікованих робітників для сільського господарства, оновлення змісту професійно-технічної освіти з урахуванням техніко-технологічних змін у аграрній галузі, співпраці професійно-технічних навчальних закладів із соціальними партерами та впровадження елементів дуальної форми навчання в підготовку кваліфікованих робітників аграрного профілю.

Гості заходу здійснили екскурсію господарством агрофірми «Колос» та оглянули сучасну сільськогосподарську техніку.

#професійна освіта, #ivetua, #ltpn

DSCN3416

DSCN3444

DSCN3433

DSCN3438

DSCN3423

Третій день семінару для науковців Інституту професійно-технічної освіти НАПН України (Людмила Єршова, Людмила Пуховська, Світлана Кравець, Петро Лузан, Валерій Орлов) розпочався лекцією професора Ріхарда Фортмюллера (Австрія) з дещо нетрадиційною назвою «Бухгалтерський баланс та рахунок прибутків та збитків». Попри очевидний «економічний» мотив, виклад матеріалу було присвячено суто педагогічній проблемі – організації різних форм навчання в австрійських школах. Було з’ясовано, що поруч із традиційними класами функціонують також кооперативні (практико орієнтовані). Лектор поділився результатами своїх досліджень із порівняння результативності навчання у традиційних та кооперативних класах. Наприклад, у кооперативних були отримані дещо кращі результати, порівняно з класами, в яких реалізувався класичний навчальний процес. Однак у цілому різниця між результатами навчання виявилася незначною. У пошуках причин відмінностей, професор дійшов висновку про те, що результативність навчального процесу залежить не стільки від форми організації навчання, скільки від особистості вчителя, оптимального добору ним змісту, методів і форм роботи. Особливий акцент лектор зробив на компетентностях, якими має володіти учитель будь-якого класу. Зокрема, увага слухачів зосереджувалася на тому, що лише професійних компетентностей для досягнення ефективності навчання недостатньо. Фахові навички бувають дієвими лише тоді, коли вчитель володіє також потужним арсеналом ключових компетентностей.

Ріхард Фортмюллер охарактеризував найбільш популярні в Австрії парадигми організації навчального процесу – особистісну, процесуальну та експертну. Особистісна парадигма характеризується визнанням провідної ролі особистості вчителя, його харизми, любові до справи й дітей, здатності комунікувати, переконувати, надихати до навчальної діяльності. Процесуальна парадигма концентрує увагу вчителя на доборі найбільш оптимальних методик навчання. Експертна – розглядає педагога як експерта процесу навчання, який повинен демонструвати учням глибокі фахові знання, уміння й навички. Включення тієї чи іншої парадигми в навчально-виховний процес, на думку лектора, повинно залежати від виду заняття, його мети й цілей, індивідуальних особливостей учнів, рівня їх підготовки тощо. Таким чином, навчальний процес є полем натхненної педагогічної творчості, яку важко вписати в якусь певну чітко структуровану схему.

Ріхард Фортмюллер охарактеризував також одну з найбільш популярних у кооперативних школах форму практичного навчання – моделювання віртуальних підприємств, на яких учні можуть вчитися виконувати конкретні професійні функції, і що головне, – мають можливість знаходити оптимальні виходи з проблемних, критичних чи фарс-мажорних виробничих ситуацій (наприклад, пошук причин розходження в балансі, розрахунок доцільності кредитування, банкрутування чи пограбування магазину). Особлива роль у процесі організації навчання в кооперативних класах відводиться використанню імітаційного моделювання певних економічних ситуацій, які наближують навчання дітей до вимог реального життя.

Доктор Джоан Апарісі (Іспанія) запропонував для обговорення проблему «Культурні відмінності і підготовка вчителя». Це була колоритна та емоційна доповідь щирого каталонця, який здійснив спробу віднайдення точок дотику у складних стосунках між Іспанією та її регіоном – Каталонією. «Проблеми сучасної Каталонії, зазначив лектор, – це результат 40 років забуття валенсійської культури й домінанти іспанської школи». Люди стали більш агресивними тому, що їхня мова була забута, а політика щодо них – агресивна. «Друга іспанська революція, – наголошував Джоан Апарісі, – зруйнувала демократичну політику і встановила диктатуру». Це були, на його думку, 40 років диктатури після 40 років демократії. Багато каталонців виїхали до Мексики, Аргентини, Франції. Іспанія стала бідною інтелектуально. За цей час була занедбана каталонська мова та збідніли національні традиції. Однак, як освітянин, доктор Джоан Апарісі усвідомлює той факт, що попри різні мови й традиції народи Іспанії мають навчитися жити й працювати разом.

В Іспанії, підкреслював доповідач, побутує офіційна думка про те, що національні особливості не так важливі, як економіка. Те, що ця позиція не сприймається в суспільстві однозначно, спонукала його до вибору теми дослідження – вивчення історичних, культурних, національних і релігійних відмінностей та врахування їх у підготовці вчителя та організації навчально-виховного процесу.

Важливою проблемою своєї країни лектор назвав багатокультурність. «В Іспанії, – наголошував він, – ми маємо 700 тис циган, які не розмовляють іспанською мовою і не хочуть віддавати дітей в іспанські школи […]. Лише два тижні тому уряд Іспанії нарешті визнав проблему культурної ідентичності циган, які живуть на цій землі понад 500 років. Про них в Іспанії просто забули». Визнання прав циганів Іспанії може бути першим кроком на шляху міжнаціонального порозуміння різних народів однієї країни. Вирішення подібних проблем, на переконання доповідача, є дуже важливим з огляду на зростання у світі різного роду національних фобій, пов’язаних з ісламізмом та хвилями еміграції з ісламського світу до європейського.

Відтак, школа не може стояти осторонь таких важливих цивілізаційних процесів. Тому її особливим завданням Джоан Апарісі вважає: формування у дітей демократичних цінностей; визнання школи місцем навчання для всіх без винятку; орієнтацію на виховання не носія певних знань, а, перш за все, Людини; виховання в середніх та інклюзивних школах толерантності й почуття суспільної єдності; запровадження змін у методичній, педагогічній та навчальній діяльності, необхідних для досягнення задекларованих цілей.

IMG 4b75

 

IMG 982

IMG d16

 

 

IMG f794

      11 жовтня 2017 року в рамках міжнародного семінару науковці Інституту професійно-технічної освіти НАПН України (Людмила Єршова, Людмила Пуховська, Петро Лузан, Валерій Орлов, Світлана Кравець) взяли участь в обговоренні доповідей, присвячених різним аспектам функціонування системи професійної освіти в Німеччині, виступили. Особливий акцент лектори, Томас Дайсінгер, Вера Браун та Джохім Дітріх, зробили на проблемах забезпечення якості підготовки педагогічних кадрів для системи професійної освіти та особливостях викладання професійної дидактики.

     Вера Браун окреслила значення фахової дидактики як складової професійної освіченості педагогів. У змісті доповіді увагу сфокусовано на розвитку професійної практичної компетентності майбутніх педагогів з використанням практично спрямованих методів, серед яких: проектне навчання, ділові та рольові ігри, моделювання, тематичні дослідження. Доповідачка особливо наголошувала на тому, що здатність планувати, виконувати й контролювати має бути ключовою в організації викладачами практико-орієнтованого навчання. Опанування відповідними методиками навчання Вера Браун назвала викликом для сучасної педагогічної спільноти.

        Палку дискусію виклала доповідь Джохіма Дітріха, який розкрив специфіку підготовки педагогів для системи професійної освіти Німеччини. Непересічний інтерес слухачів викликала система викладання в німецьких університетах економічної педагогіки, яка вважається ключовою дисципліною процесу професійної підготовки майбутніх викладачів економічних дисциплін. Лектор наголошував на важливості застосування концентричного підходу до вивчення фахової дидактики, глибоке опанування якою є найважливішою умовою відкритих дверей до викладацької діяльності. З огляду на цю вимогу, вибудовано й механізм допуску майбутніх фахівців до педагогічної діяльності. З’ясовано, що диплом магістра для випускника університету не лише не є пропуском до викладацької діяльності в університеті, але й не дає дозволу на педагогічну діяльність у професійних школах Німеччини. Для тих, хто відчув у собі педагогічне покликання, організовано спеціальні семінари, мета яких – підготувати майбутніх учителів до виконання повного спектру педагогічних функцій – формувати професійні навички, виховувати громадянина, розвивати особистість. Педагогічний семінар триває 18 місяців і тісно пов’язаний із практичною педагогічною діяльністю. Джохім Дітріх порівняв важливість цього семінару з інтернатурою в системі підготовки медичних працівників, наголошуючи на схожості функцій лікувати тіло та плекати душу.

       Суголосною з ключовими ідеями попередніх лекторів була також і доповідь Олівера Грулінга, присвячена проблемам поєднання педагогіки та психології у професійній освіті. Лектор здійснив порівняння кількох традиційних для Німеччини дидактичних моделей. Мета «Берлінської моделі» орієнтована на формування «вільно мислячої людини», основною навичкою якої має бути критичне, інноваційне, підприємницьке мислення. У цьому контексті очевидною є вагомість психолого-педагогічної складової професіоналізму, яка забезпечує формування в суспільстві критичної маси інноваційно мислячих громадян, здатних позитивно впливати на розвиток вітчизняної економіки та економічну безпеку країни. Друга модель (Fend und Helmke) спрямована на виховання успішної особистості, здатної як і в «Берлінській моделі» досягати особистісного й професійного успіху, розвиваючи таким чином економіку власної держави. Обидві моделі базуються на сталій аксіологічній основі, визначаються культурологічними, історичними, соціально-економічними, суспільними, сімейно-родинними та іншими детермінантами, реалізуються завдяки визнанню мегаважливості професійної компетентності педагога, здатного забезпечити досягнення очікуваного суспільством результату – формування вільно мислячої та успішної особистості.

IMG 028

10 жовтня 2017 року у м. Львові в Національному університеті імені Івана Франка співробітники Інституту професійно-технічної освіти Людмила Пуховська, Петро Лузан, Валерій Орлов, Людмила Єршова, Світлана Кравець взяли участь у роботі ІІ семінару з підготовки викладачів системи професійної освіти, що відбувається в межах програми Європейського Союзу «Еразмус+». Важливо, що запрошені для організації семінару лектори (Вера Браун, Томас Дайсінгер, Джохім Дітріх, Олівер Грулінг, Ріхард Фортмюллер, Джоан Апарісі) поєднують досвід роботи в менеджерських школах із підготовкою студентів, які згодом мають стати викладачами.

Тема першого дня семінару: «Підготовка викладачів професійної освіти в Німеччині». «Ми зараз на дуже важливій фазі нашого проекту, – зазначив професор університету Констанца (Німеччина) Т. Дайсінгер, – і я сподіваюся, що учасники семінару зможуть застосувати ті важливі знання, які ми намагаємося передати». Характеризуючи німецьку освіту та систему підготовки вчителя ПТО, Т. Дайсінгер акцентував увагу на особливостях дуже популярної в Німеччині дуальної системи, що поєднує навчання на виробництві та в професійно-технічних школах. Цією системою в країні охоплено 1337004 учнів, у той час, коли безпосередньо в професійних школах навчається 1061953 студентів. Серед ключових завдань дуальної системи – підготовка найбільш затребуваних у країні фахівців. Окрім дуальної системи та повного навчання у професійно-технічних навчальних закладах, у Німеччині є «перехідна система», яку лектор критично оцінив як «хвору дитину в системі професійної освіти», оскільки в ній зафіксовано найбільший відсоток молоді, яка не завершує повний курс навчання. Проте в цілому Т. Дайсінгер наголосив, що спектр послуг у галузі професійної освіти в Німеччині «є дуже широким, гетерогенним». Він охоплює п’ять типів професійних шкіл, які функціонують на основі Закону про професійну підготовку та федерального законодавства, що враховує численні регіональні потреби.

Отже, особливості організації навчального процесу у різних професійних школах Німеччини  були предметом розгляду першого дня семінару.

27 вересня 2017 року учасники Проекту Європейської комісії Темпус IV шостого конкурсу проектів програми TEMPUS IV "ЕкоБРУ" 543707-TEMPUS-1-2013-1-DE-TEMPUS-JPHES провела підсумкове засідання.

У засіданні взяли участь представники національного координатора Проекту – Національного транспортного університету, вищих навчальних закладів – Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету імені Григорія Сковороди, Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича та науково-освітньої установи Інституту професійно-технічної освіти НАПН України.

Учасники Проекту представили детальні звіти виконаних завдань і досягнутих результатів проекту, зокрема дистанційні курси підвищення екологічної компетентності педагогічних працівників шкільної, професійно-технічної, вищої освіти та студентів, посібник «Дайджест курсів підвищення екологічної компетентності педагогічних працівників, учнів та студентів» в якому представлені результати роботи команд консорціуму проекту ЕкоБРУ, а саме: 
– методологічні рекомендації з розроблення курсів підвищення екологічної компетентності педагогічних працівників, учнів та студентів; 
– анотації 86 курсів підвищення екологічної компетентності педагогічних працівників, учнів та студентів; 
– перелік 314 публікацій учасників команд консорціуму проекту з екологічних питань у наукових та періодичних виданнях країн-учасників проекту. Команди також обговорили можливості продовження співпраці.

З Днем народження, вельмишановна, високоповажна,
дорога наша Нелле Григорівно!

На незбагненому цім світі,

Де ми у Бога – всі, як є,

Вам День народження сьогодні

Привітно руку подає!

В цей день Вас щиро всі вітають –

Колеги, друзі і рідня,

Здоров’я, радості бажають

І море щастя – на щодня.

Прийміть й від нас цей подарунок –

Троянди у рясній росі,

Палкого сонця поцілунок

І осінь в зоряній красі!

До Вас хай сила вітру лине

На лебединому крилі,

Хай в Вас живе душа дитини

І мудрість матінки-землі.

Нехай Вас завше в теплім домі

Чекають люблячі серця.

Бажаєм Вам не знати втоми

Й доводить справи до кінця.

І хай Вам тепле сонце світить,

І хай шумлять густі жита,

Нехай цвітуть під синьооким небом

Ще довго-довго Ваші дні й літа!

А щоб чудове Ваше свято

В душі лишило добрий слід –

Прийміть від нас оцю присвяту

І будьте з нами ще 100 літ!

22 вересня 2017 року в Інституті професійно-технічної освіти НАПН України відбулася Всеукраїнська Інтернет-конференція «Сучасне інформаційно-освітнє середовище професійно-технічного навчального закладу», яка проходила на базі системи дистанційного навчання ІПТО НАПН України.

У заході взяли участь понад 50 керівників, педагогічних, науково-педагогічних і наукових працівників з майже 40 професійно-технічних і вищих навчальних закладів, навчально (науково)-методичних центрів (кабінетів) професійно-технічної освіти, наукових установ та інших організацій зі всіх областей України.

Найбільше учасників було з Дніпропетровської області (34%, 20 осіб), Одеської області (19%, 10 осіб), Сумської області (17%, 8).

Всеукраїнську Інтернет-конференцію з проблем розвитку сучасного інформаційно-освітнього середовища професійно-технічного навчального закладу відкрила заступник директора  ІПТО НАПН України, доктор педагогічних наук, доцент Людмила Єршова.

Учасників Інтернет-конференції вітали: від навчально-методичного центру ПТО в Одеській області Світлана Шавга; директор  базового експериментального майданчика Всеукраїнського рівня – ДНЗ «Одеський вищий  професійний навчальний заклад торгівлі та технологій харчування» Людмила Висоцька.

На конференції обговорювалися особливості науково-методичного супроводу, нормативно-правового і організаційного забезпечення розвитку сучасного інформаційно-освітнього середовища професійно-технічного навчального закладу  тощо.

За підсумками будуть підготовлені та розміщені на офіційній сторінці конференції: збірник матеріалів, рекомендації конференції, а також відео версія наукового заходу.

Дякуємо всім за плідну і результативну роботу!

konf Odesa 0

konf Odesa 1

konf Odesa 2

konf Odesa 3

konf Odesa 4

 

18 вересня за угодою про співпрацю, співробітники лабораторії електронних навчальних ресурсів: старший науковий співробітник, кандидат педагогічних наук Липська Л.В. та молодший науковий співробітник Зуєва А.Б. провели науково-практичний семінар «Проектування інформаційно-освітнього середовища професійно-технічних навчальних закладів» на базі Васильківського професійного ліцею

У роботі семінару взяв активну участь педагогічний колектив із директором ліцею Постоленко Л.М. та заступником з НВР Бондар Г.В.

У ході семінару обговорювалося проектування інформаційно-освітнього середовища в навчальному закладі, його структуру та змістове наповнення, концептуальні підходи до побудови SMART-комплепксу навчальних дисциплін, переваги запровадження управлінських інформаційних систем, ІТ, програмного забезпечення, безкоштовних соціальних інструментів для освіти (Tools for Learning)

У результаті роботи було вирішено продовжити співпрацю педагогічного колективу Васильківського професійного ліцею і наукових працівників лабораторії електронних навчальних ресурсів Інституту професійно-технічної освіти; сформовано авторські колективи проектування інформаційно-освітнього середовища навчального закладу та простору особистості, раціонального оптимуму їхнього ресурсного забезпечення.

Vasylkiv 1

Vasylkiv 2

Vasylkiv 3

 

 

 

Please publish modules in offcanvas position.