Warning: Creating default object from empty value in /var/www/dpnlab/data/www/ivet.edu.ua/components/com_k2/views/itemlist/view.html.php on line 743

Що жінці красивій потрібно для щастя?1b8

Навряд чи мужчинам збагнути це вдасться…

І все ж –  щоб життя вам здавалося раєм,

Сьогодні від щирого серця бажаєм:

Здобутків у праці, погоди ясної,

Здоров’я міцного й любові палкої!

Кохання такого, щоб як в серіалі –

Не менш, як п’ять фільмів на кожнім каналі!

Сусідів – і зверху, і знизу – безшумних.

Романів курортних і вчинків бездумних.

Колготок – із лайкри. Ні дня –  без обнови!

Щоб був у Вас спонсор – із грішми й впливовий.

Відпусток щорічних на Егейському морі,

Тістечок смачненьких, та без зайвих калорій,

Щоб завжди стрункою й гарненькою були,

А про целюліт щоб ніколи й не чули,

Щоби , як моделька, завжди мали фігуру

І Вас залюбки малювали з натури.

Духів –від Діора! Вбрання – від Версаче!

Машин найдорожчих –щоб возили на дачу.

Щоб сонечко ясно світило із неба…

Ну що ще – красивій – для щастя Вам треба?

Хай радо працюється, добре живеться,

все вміється, множиться і додається.

Троянд найпишніших і щастя без краю!

Сьогодні усі ми

                       Вам щиро

                                            Бажаєм!

Колектив Інституту професійно-технічної освіти НАПН  України

12 жовтня 2017 р. на базі агрофірми «Колос» (http://ladizinkolos.at.ua) відбувся Науково-практичний колоквіум «Професійно-технічна освіта – майбутнє аграрної Київщини», в якій взяли участь співробітники Інституту ПТО НАПН України (http://ivet-ua.science). Співорганізатором заходу виступив Навчально-методичний кабінет професійно-технічної освіти у Київській області (http://oblpto.in.ua).

Під час заходу виступили: Галюк Василь Васильович – голова Сквирської районної державної адміністрації, Жаковський Петро Миколайович – головний спеціаліст департаменту агропромислового розвитку КОДА, Сиворакша Микола Васильович – начальник управління агропромислового розвитку Скирської РДА, Паламарчук Микола Миколайович – заступник директора агрофірми «Колос», Кулалаєва Наталя Валеріївна – завідувач лабораторії технологій професійного навчання Інституту професійно-технічної освіти НАПН України, кандидат хімічних наук, доцент, Пасічник Олександр Сергійович – директор Скирського вищого професійного училища та заступники директорів з навчально-виробничої роботи, старші майстри, голови методичних комісій професійно-технічних навчальних закладів сільськогосподарського напряму Київської області.

У ході роботи колоквіуму учасники обговорили питання інвестицій у галузь сільського господарства, розвиток агропромислового комплексу Київщини, еко-орієнтовані педагогічні технології при підготовці кваліфікованих робітників для сільського господарства, оновлення змісту професійно-технічної освіти з урахуванням техніко-технологічних змін у аграрній галузі, співпраці професійно-технічних навчальних закладів із соціальними партерами та впровадження елементів дуальної форми навчання в підготовку кваліфікованих робітників аграрного профілю.

Гості заходу здійснили екскурсію господарством агрофірми «Колос» та оглянули сучасну сільськогосподарську техніку.

#професійна освіта, #ivetua, #ltpn

DSCN3416

DSCN3444

DSCN3433

DSCN3438

DSCN3423

Третій день семінару для науковців Інституту професійно-технічної освіти НАПН України (Людмила Єршова, Людмила Пуховська, Світлана Кравець, Петро Лузан, Валерій Орлов) розпочався лекцією професора Ріхарда Фортмюллера (Австрія) з дещо нетрадиційною назвою «Бухгалтерський баланс та рахунок прибутків та збитків». Попри очевидний «економічний» мотив, виклад матеріалу було присвячено суто педагогічній проблемі – організації різних форм навчання в австрійських школах. Було з’ясовано, що поруч із традиційними класами функціонують також кооперативні (практико орієнтовані). Лектор поділився результатами своїх досліджень із порівняння результативності навчання у традиційних та кооперативних класах. Наприклад, у кооперативних були отримані дещо кращі результати, порівняно з класами, в яких реалізувався класичний навчальний процес. Однак у цілому різниця між результатами навчання виявилася незначною. У пошуках причин відмінностей, професор дійшов висновку про те, що результативність навчального процесу залежить не стільки від форми організації навчання, скільки від особистості вчителя, оптимального добору ним змісту, методів і форм роботи. Особливий акцент лектор зробив на компетентностях, якими має володіти учитель будь-якого класу. Зокрема, увага слухачів зосереджувалася на тому, що лише професійних компетентностей для досягнення ефективності навчання недостатньо. Фахові навички бувають дієвими лише тоді, коли вчитель володіє також потужним арсеналом ключових компетентностей.

Ріхард Фортмюллер охарактеризував найбільш популярні в Австрії парадигми організації навчального процесу – особистісну, процесуальну та експертну. Особистісна парадигма характеризується визнанням провідної ролі особистості вчителя, його харизми, любові до справи й дітей, здатності комунікувати, переконувати, надихати до навчальної діяльності. Процесуальна парадигма концентрує увагу вчителя на доборі найбільш оптимальних методик навчання. Експертна – розглядає педагога як експерта процесу навчання, який повинен демонструвати учням глибокі фахові знання, уміння й навички. Включення тієї чи іншої парадигми в навчально-виховний процес, на думку лектора, повинно залежати від виду заняття, його мети й цілей, індивідуальних особливостей учнів, рівня їх підготовки тощо. Таким чином, навчальний процес є полем натхненної педагогічної творчості, яку важко вписати в якусь певну чітко структуровану схему.

Ріхард Фортмюллер охарактеризував також одну з найбільш популярних у кооперативних школах форму практичного навчання – моделювання віртуальних підприємств, на яких учні можуть вчитися виконувати конкретні професійні функції, і що головне, – мають можливість знаходити оптимальні виходи з проблемних, критичних чи фарс-мажорних виробничих ситуацій (наприклад, пошук причин розходження в балансі, розрахунок доцільності кредитування, банкрутування чи пограбування магазину). Особлива роль у процесі організації навчання в кооперативних класах відводиться використанню імітаційного моделювання певних економічних ситуацій, які наближують навчання дітей до вимог реального життя.

Доктор Джоан Апарісі (Іспанія) запропонував для обговорення проблему «Культурні відмінності і підготовка вчителя». Це була колоритна та емоційна доповідь щирого каталонця, який здійснив спробу віднайдення точок дотику у складних стосунках між Іспанією та її регіоном – Каталонією. «Проблеми сучасної Каталонії, зазначив лектор, – це результат 40 років забуття валенсійської культури й домінанти іспанської школи». Люди стали більш агресивними тому, що їхня мова була забута, а політика щодо них – агресивна. «Друга іспанська революція, – наголошував Джоан Апарісі, – зруйнувала демократичну політику і встановила диктатуру». Це були, на його думку, 40 років диктатури після 40 років демократії. Багато каталонців виїхали до Мексики, Аргентини, Франції. Іспанія стала бідною інтелектуально. За цей час була занедбана каталонська мова та збідніли національні традиції. Однак, як освітянин, доктор Джоан Апарісі усвідомлює той факт, що попри різні мови й традиції народи Іспанії мають навчитися жити й працювати разом.

В Іспанії, підкреслював доповідач, побутує офіційна думка про те, що національні особливості не так важливі, як економіка. Те, що ця позиція не сприймається в суспільстві однозначно, спонукала його до вибору теми дослідження – вивчення історичних, культурних, національних і релігійних відмінностей та врахування їх у підготовці вчителя та організації навчально-виховного процесу.

Важливою проблемою своєї країни лектор назвав багатокультурність. «В Іспанії, – наголошував він, – ми маємо 700 тис циган, які не розмовляють іспанською мовою і не хочуть віддавати дітей в іспанські школи […]. Лише два тижні тому уряд Іспанії нарешті визнав проблему культурної ідентичності циган, які живуть на цій землі понад 500 років. Про них в Іспанії просто забули». Визнання прав циганів Іспанії може бути першим кроком на шляху міжнаціонального порозуміння різних народів однієї країни. Вирішення подібних проблем, на переконання доповідача, є дуже важливим з огляду на зростання у світі різного роду національних фобій, пов’язаних з ісламізмом та хвилями еміграції з ісламського світу до європейського.

Відтак, школа не може стояти осторонь таких важливих цивілізаційних процесів. Тому її особливим завданням Джоан Апарісі вважає: формування у дітей демократичних цінностей; визнання школи місцем навчання для всіх без винятку; орієнтацію на виховання не носія певних знань, а, перш за все, Людини; виховання в середніх та інклюзивних школах толерантності й почуття суспільної єдності; запровадження змін у методичній, педагогічній та навчальній діяльності, необхідних для досягнення задекларованих цілей.

IMG 4b75

 

IMG 982

IMG d16

 

 

IMG f794

      11 жовтня 2017 року в рамках міжнародного семінару науковці Інституту професійно-технічної освіти НАПН України (Людмила Єршова, Людмила Пуховська, Петро Лузан, Валерій Орлов, Світлана Кравець) взяли участь в обговоренні доповідей, присвячених різним аспектам функціонування системи професійної освіти в Німеччині, виступили. Особливий акцент лектори, Томас Дайсінгер, Вера Браун та Джохім Дітріх, зробили на проблемах забезпечення якості підготовки педагогічних кадрів для системи професійної освіти та особливостях викладання професійної дидактики.

     Вера Браун окреслила значення фахової дидактики як складової професійної освіченості педагогів. У змісті доповіді увагу сфокусовано на розвитку професійної практичної компетентності майбутніх педагогів з використанням практично спрямованих методів, серед яких: проектне навчання, ділові та рольові ігри, моделювання, тематичні дослідження. Доповідачка особливо наголошувала на тому, що здатність планувати, виконувати й контролювати має бути ключовою в організації викладачами практико-орієнтованого навчання. Опанування відповідними методиками навчання Вера Браун назвала викликом для сучасної педагогічної спільноти.

        Палку дискусію виклала доповідь Джохіма Дітріха, який розкрив специфіку підготовки педагогів для системи професійної освіти Німеччини. Непересічний інтерес слухачів викликала система викладання в німецьких університетах економічної педагогіки, яка вважається ключовою дисципліною процесу професійної підготовки майбутніх викладачів економічних дисциплін. Лектор наголошував на важливості застосування концентричного підходу до вивчення фахової дидактики, глибоке опанування якою є найважливішою умовою відкритих дверей до викладацької діяльності. З огляду на цю вимогу, вибудовано й механізм допуску майбутніх фахівців до педагогічної діяльності. З’ясовано, що диплом магістра для випускника університету не лише не є пропуском до викладацької діяльності в університеті, але й не дає дозволу на педагогічну діяльність у професійних школах Німеччини. Для тих, хто відчув у собі педагогічне покликання, організовано спеціальні семінари, мета яких – підготувати майбутніх учителів до виконання повного спектру педагогічних функцій – формувати професійні навички, виховувати громадянина, розвивати особистість. Педагогічний семінар триває 18 місяців і тісно пов’язаний із практичною педагогічною діяльністю. Джохім Дітріх порівняв важливість цього семінару з інтернатурою в системі підготовки медичних працівників, наголошуючи на схожості функцій лікувати тіло та плекати душу.

       Суголосною з ключовими ідеями попередніх лекторів була також і доповідь Олівера Грулінга, присвячена проблемам поєднання педагогіки та психології у професійній освіті. Лектор здійснив порівняння кількох традиційних для Німеччини дидактичних моделей. Мета «Берлінської моделі» орієнтована на формування «вільно мислячої людини», основною навичкою якої має бути критичне, інноваційне, підприємницьке мислення. У цьому контексті очевидною є вагомість психолого-педагогічної складової професіоналізму, яка забезпечує формування в суспільстві критичної маси інноваційно мислячих громадян, здатних позитивно впливати на розвиток вітчизняної економіки та економічну безпеку країни. Друга модель (Fend und Helmke) спрямована на виховання успішної особистості, здатної як і в «Берлінській моделі» досягати особистісного й професійного успіху, розвиваючи таким чином економіку власної держави. Обидві моделі базуються на сталій аксіологічній основі, визначаються культурологічними, історичними, соціально-економічними, суспільними, сімейно-родинними та іншими детермінантами, реалізуються завдяки визнанню мегаважливості професійної компетентності педагога, здатного забезпечити досягнення очікуваного суспільством результату – формування вільно мислячої та успішної особистості.

5 і 6 жовтня 2017 року в Криворізькому центрі професійної освіти металургії та машинобудування відбувся семінар-практикум «Електронний освітній контент як дієвий засіб здійснення ефективної взаємодії суб’єктів професійно-технічної освіти».

 Із доповідями першого дня семінару виступили науковці лабораторії електронних навчальних ресурсів Інституту професійно-технічної освіти НАПН  України, співробітники Криворізького металургійного інституту НМетАУ, методисти  Криворізького кабінету навчально-методичного центру ПТО у Дніпропетровській області, педагогічні працівники ДНЗ «Криворізький центр професійної освіти металургії та машинобудування та ДНЗ «Криворізький професійний будівельний ліцей».

Завідувач лабораторії електронних навчальних ресурсів Інституту ПТО НАПН України Олександр Гуменний у доповіді наголосив на завданнях, які потребують виконання за темою експерименту Всеукраїнського рівня. Зазначив також про набуття нової якості електронних освітніх ресурсів: крім забезпечення засвоєння знань, навичок та умінь, вони водночас мають мотивувати учнів до навчання. Необхідно створювати такий сценарій заняття, який би захоплював і спонукав до творчої та наукової діяльності. Електронні навчальні підручники мають бути інтегрованими, тобто включати в себе і мультимедійні фрагменти, і на 80% складатися із посилань на зовнішні джерела, розвиватися самостійно за рахунок підключень до різних каналів, при цьому уможливлювати учневі створення власного контенту.

Дмитро Пополов, к.т.н., доцент, заступник директора з навчально-методичної роботи Криворізького металургійного інституту, зазначив, що в освітній галузі потрібно збільшувати вагу електронних навчальних матеріалів; заміняти однотипну, звичну подачу навчального матеріалу багаторівневими і багатовимірними нелінійними освітніми ресурсами, які можуть забезпечити індивідуальні освітні траєкторії; переглянути методики подання навчального контенту з наукового до науково-популярного та ігрового (веб-орієнтованих ділових ігор, веб-квестів), що сприятиме переорієнтації технології навчання у напрямі особистісного та індивідуального підходів.

Методисти Криворізького кабінету навчально-методичного центру ПТО у Дніпропетровській області Людмила Дорамідонтова, Тамара Грищук і Тетяна Мавдрик висвітлили значення електронно-освітніх ресурсів у змісті професійної підготовки в професійно-технічних навчальних закладах. Зокрема, Тетяна Мавдрик розглянула значення культури інтернет-користувачів електронного контенту в професійному рості учнів професійних навчальних закладів. Людмила Дорамідонтова акцентувала увагу на гейміфікації (упровадження ігрових технологій в неігрові ситуації) як технології винагород за добре виконане. Вона підкреслила, що використання цієї технології доцільне, і лише педагогічний працівник з високим рівнем інформаційної культури може сприяти підвищенню мотивації навчання та поліпшенню його якості, це  позитивні оцінки і перехід до наступного розділу чи курсу як новий level up.

Тамара Грищук акцентувала свою  доповідь на персоналізації навчання як альтернативі  до уніфікованих підходів в освіті, що вимагають від усіх суб’єктів навчання однакових  результатів – індивідуальні психологічні характеристики особистості мають стати основою для персональних освітніх програм і тим підґрунтям, завдяки якому з’явиться мотивація навчання і набуде нового поштовху  розвиток інтелекту, творчості та креативності.

Світлана Будика,  викладач спецдисциплін ДНЗ «Криворізький професійний будівельний ліцей», у доповіді зазначила, що вивчення, наприклад, дисципліни "Сучасні технології у будівництві" ведеться з використанням сучасних інформаційних технологій. Це - електронна форма, слайд-шоу - для самостійної роботи студентів (443 слайди), мультимедійні презентації для викладачів із можливістю редагування, анімації й відеофрагменти нових технологій (51 фрагмент). Створена авторська структура побудови мультимедійних презентацій для лекцій і слайд-шоу для самостійної роботи студентів дає змогу досягати високого рівня засвоєння матеріалу. Кожен розділ починається із класифікації у вигляді блок-схеми. Послідовне анімаційне виділення кожного блоку, його розкриття, ілюстрації і пояснення до кожної технології завершуються поверненням до класифікації. Потім виділяється наступний блок, і цикл повторюється. Багатократне візуальне повторення класифікації й анімаційне виділення кожного блоку дає змогу запам'ятати наявне різноманіття інновацій. Істотну допомогу в цьому надають і відеофрагменти, посилання на які з ілюстраціями до технологій також є на слайдах. У мультимедійних формах закладена авторська методика навчання, що може бути використана й для інших дисциплін.

Викладач математики ДНЗ Світлана Сущенко презентувала основні можливості використання інтернет-сервісу Blendspace (https://www.tes.com/lessons),  який дає можливість  сконцентрувати у віртуальному кабінеті математики інформаційно-освітнього середовища професійно-технічного навчального закладу необхідні дидактичні ресурси для уроку та використання онлайнового сервісу LearningApps (https://learningapps.org/) для створення інтерактивних сцен, за допомогою яких учні можуть перевірити і закріпити свої знання в ігровій формі, що сприяє формуванню їхнього пізнавального інтересу.

Майстер виробничого навчання ДНЗ Анна Трунова та викладач інформатики й інформаційних технологій цього ж навчального закладу Наталія Петрова поділилися досвідом використання Web-сайту як різновиду електронного портфоліо. Зміст портфоліо випускника ПТНЗ у мінімізованому варіанті повинен відображати такі основні пункти: 1) професійно складене резюме, що відповідає сучасним вимогам; список засвоєних навчальних курсів за основною сферою діяльності; 2) перелік відвіданих додаткових тренінгів, майстер-класів за обраною професією; опис кар’єрного потенціалу; 3) відеозаписи з виконання певних видів професійних робіт; 4) рекомендації керівників дипломних робіт, виробничих практик. Створене учнями портфоліо може бути представлене та оцінене на заняттях у ПТНЗ. Механізм оцінки портфоліо реалізовується таким чином: а) оцінюється тільки процес і характер роботи над портфоліо; б) оцінюються за заданими критеріями тільки окремі частини портфоліо; в) оцінюються всі розділи (загальна оцінка виводиться як середнє арифметичне); г) оцінюється не тільки саме портфоліо, а і якість його презентації; д) портфоліо не оцінюється, натомість учень обирає його окремі частини для презентації на підсумковому занятті, що є допуском до певної залікової роботи або іспиту.

Ольга Гермак – викладач спецдисциплін електротехнічного профілю ДНЗ та Юлія Шуміло – викладач інформаційних технологій, у своїх доповідях відобразили взаємодію учасників освітнього процесу в інформаційно-освітньому середовищі ПТНЗ та продемонструвала власні електронні підручники. Вони зазначили, що освітнє інформаційно-соціальне середовище є складною комунікативною системою, що передбачає самоналаштування та самовдосконалення. Це нова форма освітнього середовища, що функціонує у віртуальному вимірі та створює новий вид взаємодії його учасників.

Наступного дня семінару науковими співробітниками лабораторії електронних навчальних ресурсів Інституту ПТО НАПН України Андрієм Кононенком та Олександром Прохорчуком були проведені майстер-класи: «Створення та використання ЕОР в інформаційно-освітньому середовищі професійно-технічного начального закладу» та «Використання хмарних сервісів мультимедіа для електронних освітніх ресурсів».

За результатами обговорення теоретичних і практичних аспектів формування та розвитку електронного освітнього контенту як складової інформаційно-освітнього середовища  професійно-технічного навчального закладу підготовлено рекомендації, реалізація яких сприятиме урізноманітненню форм професійної освіти і навчання, задоволенню індивідуальних освітньо-професійних потреб різних категорій учнів, підвищенню ефективності професійної підготовки майбутніх фахівців, зокрема:

  • 1) реалізації Національної стратегії розвитку освіти в Україні на період до 2021 року в частині формування та впровадження інформаційного освітнього середовища в систему професійної освіти;
  • 2) застосуванню в навчально-виховному процесі інформаційно-комунікаційних технологій; активізації наукових досліджень, спрямованих на науково-методичне обґрунтування інформаційно- комунікаційних технологій, методичних основ професійного навчання майбутніх фахівців у інформаційно-освітньому середовищі професійно-технічного навчального закладу.

Foto Button Clear

IMG 028

10 жовтня 2017 року у м. Львові в Національному університеті імені Івана Франка співробітники Інституту професійно-технічної освіти Людмила Пуховська, Петро Лузан, Валерій Орлов, Людмила Єршова, Світлана Кравець взяли участь у роботі ІІ семінару з підготовки викладачів системи професійної освіти, що відбувається в межах програми Європейського Союзу «Еразмус+». Важливо, що запрошені для організації семінару лектори (Вера Браун, Томас Дайсінгер, Джохім Дітріх, Олівер Грулінг, Ріхард Фортмюллер, Джоан Апарісі) поєднують досвід роботи в менеджерських школах із підготовкою студентів, які згодом мають стати викладачами.

Тема першого дня семінару: «Підготовка викладачів професійної освіти в Німеччині». «Ми зараз на дуже важливій фазі нашого проекту, – зазначив професор університету Констанца (Німеччина) Т. Дайсінгер, – і я сподіваюся, що учасники семінару зможуть застосувати ті важливі знання, які ми намагаємося передати». Характеризуючи німецьку освіту та систему підготовки вчителя ПТО, Т. Дайсінгер акцентував увагу на особливостях дуже популярної в Німеччині дуальної системи, що поєднує навчання на виробництві та в професійно-технічних школах. Цією системою в країні охоплено 1337004 учнів, у той час, коли безпосередньо в професійних школах навчається 1061953 студентів. Серед ключових завдань дуальної системи – підготовка найбільш затребуваних у країні фахівців. Окрім дуальної системи та повного навчання у професійно-технічних навчальних закладах, у Німеччині є «перехідна система», яку лектор критично оцінив як «хвору дитину в системі професійної освіти», оскільки в ній зафіксовано найбільший відсоток молоді, яка не завершує повний курс навчання. Проте в цілому Т. Дайсінгер наголосив, що спектр послуг у галузі професійної освіти в Німеччині «є дуже широким, гетерогенним». Він охоплює п’ять типів професійних шкіл, які функціонують на основі Закону про професійну підготовку та федерального законодавства, що враховує численні регіональні потреби.

Отже, особливості організації навчального процесу у різних професійних школах Німеччини  були предметом розгляду першого дня семінару.

П'ятниця, 06 жовтня 2017 18:38

Захисти кандидатських дисертацій

10049611 Новини — Інститут професійної освіти НАПН України3-4 жовтня 2017 р. в Інституті професійно-технічної освіти НАПН України  на засіданнях Спеціалізованої вченої ради Д 26.458.01 відбулися захисти кандидатських дисертацій:

Мельник Оксани Валеріївни на тему «Професійна підготовка викладачів економічних дисциплін у вищих навчальних закладах Німеччини». Науковий керівник –  доктор педагогічних наук, професор, заступник директора Інституту професійно-технічної освіти НАПН України Романова Ганна Миколаївна. Офіційні опонентидоктор педагогічних наук, професор Теловата Марія Теодозіївна, Національна академія статистики, обліку та аудиту, кафедра обліку та оподаткування, завідувач; кандидат педагогічних наук; Дяченко Людмила Миколаївна, Інститут педагогічної  освіти і освіти дорослих НАПН України, відділ зарубіжних систем педагогічної освіти і освіти дорослих, старший науковий співробітник. У дисертації обґрунтовано провідні особливості професійної підготовки викладачів економічних дисциплін у вищих навчальних закладах Німеччини, що відображені в педагогічних умовах: забезпечення ціннісно-мотиваційної орієнтації до навчання, модуляризація освітніх програм, упровадження практико-орієнтованого підходу до професійної підготовки викладачів економічних дисциплін, застосування інноваційних форм і методів навчання. Спроектовано модель професійної підготовки викладачів економічних дисциплін у вищих навчальних закладах Німеччини, що містить такі блоки: концептуально-цільовий, організаційно-змістовий, процесуально-методичний, контрольно-діагностувальний, результативний. Обґрунтовано рекомендації щодо використання у закладах вищої освіти України позитивного досвіду підготовки викладачів економічних дисциплін в університетах Німеччини.

Глущенко Олени Вадимівни на тему «Формування енергоефективної компетентності майбутніх кваліфікованих робітників машинобудівного профілю». Науковий керівник –  доктор педагогічних наук, професор,  дійсний член НАПН України, директор Інституту професійно-технічної освіти НАПН України Радкевич Валентина Олександрівна. Офіційні опонентидоктор педагогічних наук, доцент Герганов Леонід Дмитрович,  Відокремлений підрозділ «Учбовий центр» ПрАТ «Українське Дунайське пароплавство», заступник начальника; кандидат педагогічних наук, доцент Костюк Дмитро Андрійович, Національний університет біоресурсів і природокористування України, доцент кафедри соціальної роботи та психології. У дисертації конкретизовано суть поняття «енергоефективна компетентність майбутніх кваліфікованих робітників машинобудівного профілю». Теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено педагогічні умови, вдосконалено діагностичний інструментарій для дослідження сформованості енергоефективної компетентності майбутніх кваліфікованих робітників машинобудівного профілю. Спроектовано модель, розроблено та впроваджено в навчально-виховний процес підготовки майбутніх слюсарів-електриків з ремонту електроустаткування у ПТНЗ методику формування їхньої енергоефективної компетентності та навчально-методичне забезпечення означеного процесу.

Паржницького Олександра Вікторовича на тему «Формування професійної компетентності майбутніх токарів у фахово-орієнтованому освітньому середовищі». Науковий керівник – Петренко Лариса Михайлівна, доктор педагогічних наук, старший науковий співробітник, провідний науковий співробітник лабораторії дистанційного професійного навчання. Офіційні опоненти – доктор педагогічних наук, професор Козяр Микола Миколайович, Національний університет водного господарства та природокористування, кафедра теоретичної механіки, інженерної графіки та машинознавства, завідувач;  кандидат педагогічних наук Гоменюк Дмитро Васильович, Навчально-науковий центр Національної академії педагогічних наук України, директор. У дисертації охарактеризовано фахово-орієнтоване освітнє середовище, створення якого сприяє результативному формуванню професійної компетентності майбутніх токарів. Теоретично обґрунтовано, розроблено та експериментально перевірено модель формування професійної компетентності майбутніх токарів у фахово-орієнтованому освітньому середовищі, що складається з концептуально-цільового, методично-змістового, процесуально-організаційного, оцінно-результативного блоків. Виокремлено найбільш значущі педагогічні умови формування професійної компетентності майбутніх токарів: підвищення мотивації майбутніх токарів до навчання та інтересу до професійної діяльності; розвиток в учнів професійних інтегрованих умінь на основі використання алгоритмів професійної діяльності; раціональне використання репродуктивних та проблемно-пошукових методів для розвитку самостійності учнів, їхньої творчої і навчально-пізнавальної діяльності; спеціальна наукова й методична підготовка педагогічних працівників до формування у майбутніх токарів професійної компетентності.

За результатами голосування членів спеціалізованої ради було прийнято одностайне рішення щодо присудження наукового ступеня кандидата педагогічних наук Мельник Оксані Валеріївні, Глущенко Олені Вадимівні та Паржницькому Олександру Вікторовичу зі спеціальності 13.00.04 – теорія і методика професійної освіти.

Бажаємо здобувачам подальших звершень, творчих злетів, інноваційних здобутків на шляху професійного самовдосконалення та у науковій діяльності!

Foto Button Clear

П'ятниця, 06 жовтня 2017 14:56

Меморандум про взаєморозуміння

5 жовтня 2017 року відбулась зустріч директора ІПТО НАПН України Валентини Радкевич та проректором з міжнародних зв'язків Вищої школи лінгвістичної у Ченстохові (Польща) Томашем Куком.

Під час зустрічі було підписано меморандум про взаєморозуміння.
Сторони домовились про співробітництво у сфері обміну досвідом, інформацією щодо досліджень у сфері професійної освіти і навчання, спільну публікацію наукових видань та монографій, використання можливостей обох інституцій для навчання та стажування наукових кадрів та педагогів, спільного проведення наукових заходів, спільної роботи над проектами у сфері підвищення професійної та лінгвістичної компетентності педагогів та учнів ПТНЗ України.

Please publish modules in offcanvas position.