12 квітня у Національному центрі ділового та культурного співробітництва «Український дім» відбулося урочисте відкриття ХХХІІІ Міжнародної спеціалізованої виставки «Освіта та кар’єра – 2019» та виставки закордонних освітніх установ «Education abroad», зініційована Товариством «Знання» України, за підтримки та активної участі Національної академії педагогічних наук України та Міністерства освіти і науки України.
У вітальному слові президент Національної академії педагогічних наук України, президент Товариства «Знання» України Василь Кремень відзначив, що міжнародна виставка досягнень закладів вищої освіти, наукових інституцій, громадських організацій, іноземних партнерів і закладів засвідчує позитивні трансформації реформування освіти, конкретизовані якісними показниками суттєвих освітніх перетворень, свідомим прагненням до обміну інноваційним досвідом, устремлінням досягти зразків світового рівня. Голова правління Товариства «Знання» України Василь Кушерець вітання учасників виставки пов’язав із святкуванням Всесвітнього дня авіації і космонавтики й наголосив, що студентська молодь поступово усвідомлює зміст крилатого вислову «освіта й знання – насамперед». Тому-то, актуальним суспільним завданням має бути «модернізація змісту освіти, удосконалення освітніх програм з метою допомогти учню й студенту в їхній культурній, професійній самоіндефікації». Заступник директора ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти» Казимир Левківський зауважив, що мета проведення виставки – це залучення суспільного інтересу до освіти, пропаганда досягнень України в цій сфері, формування єдиного українського освітнього простору; проведення семінарів і круглих столів з питань подальшого розвитку системи освіти, міжнародного співробітництва; інформування молоді про можливості отримання професійної освіти в Україні та за кордоном. Наприкінці вітального слова він побажав присутнім на заході успішного діалогу та перспективної взаємодії в опануванні освітніх досягнень,
Цьогоріч у виставці взяли участь близько 200 провідних закладів освіти та наукових установ України, Німеччини (Deutscher Akademischer Austauschdienst e.V. (DAAD), Goethe-Institute, Hochschule Heilbronn Fakultät International Business, K&K Industriebau und Personalbetreuungs GmbH, University of Applied Sciences Würzburg-Schweinfurt) Чехії, Польщі, Греції (The University of Sheffield International Faculty City College), Кіпру (Ministry of Education and Culture, University of Nicosia), Латвії, Литви (Mykolas Romeris University), Румунії, Словаччини, Іспанії, Угорщини, Китаю та інших країн світу. З-поміж українських закладів учасниками виставки були: Національна академія педагогічних наук України, Національний університет імені М. П. Драгоманова, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київський університет імені Бориса Грінченка, Національна академія внутрішніх справ, Національний фармацевтичний університет, Національний авіаційний університет, Київський національний університет будівництва та архітектури, Національний університет харчових технологій, Глухівський національний університет імені Олександра Довженка та ін. Окремими павільйонами були представлені заклади освіти Німеччини (5 закладів освіти), Польщі (54 заклади освіти), Чехії (17 закладів освіти).
Під час нагородження Інститут професійно-технічної освіти НАПН України (директор: В. О. Радкевич, доктор педагогічних наук, професор, дійсний член (академік) НАПН України) було відзначено золотою медаллю за наукову розробку «Психолого-педагогічні тренінги у системі консультування з професійної кар’єри учнів професійно-технічних навчальних закладів» (автори: Алєксєєва С. В., Гриценок І. А., Закатнов Д. О., Кузьмінська Л. В., Орлов В. Ф.) за тематичною номінацією «Інноваційний розвиток освіти та сучасні педагогічні технології та удостоєно відповідним дипломом.
Експозиційні матеріали широко презентували наукові та освітні здобутки представників вітчизняних і зарубіжних закладів освіти, спонукаючи відвідувачів до продуктивного діалогу з метою ознайомлення з підготовчими й освітніми програмами, рівнем вимог до сертифікатів ЗНО з навчальних предметів, кар’єрними перспективами після отримання диплому тощо.
Упродовж 12-13 квітня під час роботи ХХХІІІ Міжнародної спеціалізованої виставки «Освіта та кар’єра – 2019» та виставки закордонних освітніх установ «Education abroad» присутні мали змогу отримати безпосередньо від представників закладів освіти детальну інформацію про можливості освіти в Україні та за кордоном. Окрім індивідуальних консультацій і особистих зустрічей, широкою була програма заходів, зокрема тематичних семінарів та презентацій. Найбільший інтерес у відвідувачів викликали науково-практичний семінар «Проектування електронних освітніх ресурсів та підручників нового покоління» (організатор: Науково-методичний центр «Агроосвіта»), майстер-класи «Компетентнісний підхід у підготовці майбутніх вчителів засобами традиційного декоративно-прикладного мистецтва», «Пасхальний сувенір» (організатор: Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди), «Квіткові фантазії з паперу», «Паперова флористика» та ін.
16 квітня у Державному навчальному закладі «Мелітопольський багатопрофільний центр професійно-технічної освіти» відбулось урочисте відкриття першого у Запорізькій області Центру консультування професійного розвитку та підприємницького успіху. Учнів та керівництво навчального закладу з важливою для нашого міста і його мешканців подією привітав заступник міського голови Сергій Прийма.
Представники міської влади, міськрайонного центру зайнятості та дружнього колективу ДНЗ «Мелітопольський багатопрофільний центр професійно-технічної освіти» зібралися разом біля головного входу у навчальний заклад. Урочисту церемонію відкриття розпочав директор ДНЗ «МБЦ ПТО» Вячеслав Єременко.
Зі словами привітань від імені Мелітопольського міського голови Сергія Мінько до учнівської молоді та педагогічного колективу звернувся заступник міського голови Сергій Прийма.
- Відкриття Центру консультування професійного розвитку та підприємницького успіху - це дійсно знакова подія для нашого міста. Впевнений, діяльність центру стане ще однією можливістю для всіх мелітопольців знайти себе в житті, адже Мелітополь — це місто можливостей, - зазначив Сергій Миколайович.
Окрім цього, Сергій Прийма наголосив, що міська влада завжди підтримує подібні ініціативи, адже сприяння кар`єрному зростанню мелітопольців — це першочергове завдання влади.
Привітав присутніх і директор Науково-методичного центру професійно-технічної освіти у Запорізькій області Олександр Паржницький. Він побажав учням наснаги та успіхів в обраній професії.
Директор Мелітопольського міськрайонного центру зайнятості Олександр Темних, у свою чергу, акцентував увагу молоді на тому, що серед випускників ДНЗ «Мелітопольський багатопрофільний центр професійно-технічної освіти» досить малий відсоток тих, хто на сьогодні поповнює список безробітних. А це говорить про високу кваліфікацію та великий попит отриманих професій.
Ініціаторами відкриття Центру виступили заступник директора з виховної роботи Джерелейко Людмила та методист закладу Дорохова Леся.
Після урочистої частини та привітань директор ДНЗ «МБЦ ПТО» Вячеслав Єременко та запрошені гості перерізали червону стрічку до аудиторії Центру консультування професійного розвитку та підприємницького успіху. Логічним продовженням урочистостей став «круглий стіл» на тему “Формування якісного трудового потенціалу в Україні”, під час якого учасники обговорили важливі питання щодо кар`єрного зростання та розвитку підприємництва у Мелітополі.
18 квітня 2019 р. відбувся Всеукраїнський науково-практичний вебінар «Упровадження елементів дуальної форми навчання в професійну підготовку кваліфікованих фахівців» (у рамках наукового дослідження лабораторії технологій професійного навчання Інституту професійно-технічної освіти НАПН України «Методичні засади впровадження елементів дуальної форми навчання в професійну підготовку майбутніх кваліфікованих робітників будівельної, машинобудівної галузей, сфери обслуговування та громадського харчування»).
У вебінарі взяли участь співробітники Інституту ПТО НАПН України, а також науково-педагогічні працівники навчально(науково)-методичних центрів професійно-технічної освіти, педагогічні працівники закладів професійної (професійно-технічної) освіти з різних областей України: Дніпропетровської, Донецької, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Луганської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Сумської.
Протягом заходу обговорювалися питання: суті елементів дуальної форми навчання, доцільних для впровадження в професійну підготовку майбутніх фахівців; аналізу наявних в Україні нормативних документів щодо уможливлення такого впровадження; контролю та оцінювання результатів навчальної діяльності майбутніх фахівців в умовах дуальної форми здобуття освіти; зарубіжного досвіду професійної підготовки майбутніх фахівців у системі дуального професійного навчання; особливостей організації професійної підготовки майбутніх кваліфікованих фахівців будівельної, машинобудівної галузей, сфери обслуговування та громадського харчування за дуальною формою здобуття освіти в Україні.
Завідувач лабораторії технологій професійного навчання Інституту ПТО НАПН України, кандидат хімічних наук, доцент Наталя Кулалаєва розповіла про плани та перспективи наукового дослідження лабораторії «Методичні засади впровадження елементів дуальної форми навчання в професійну підготовку майбутніх кваліфікованих робітників будівельної, машинобудівної галузей, сфери обслуговування та громадського харчування» на 2019-2021 рр. Старший науковий співробітник лабораторії технологій професійного навчання Інституту ПТО НАПН України, кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник Тетяна Герлянд представила організаційні напрями підготовки майбутніх кваліфікованих робітників в умовах впровадження дуальної форми навчання. Методист ДНЗ «Хмельницький центр професійно-технічної освіти сфери послуг», кандидат педагогічних наук Ірина Дрозіч розповіла про підходи до контролю та оцінювання результатів навчальної діяльності майбутніх кваліфікованих фахівці в умовах дуальної форми здобуття освіти.
Науковий співробітник лабораторії зарубіжних систем професійної освіти і навчання Інституту ПТО НАПН України Сніжана Леу ознайомила учасників з особливостями професійного навчання в Німеччині.
Практичний досвід впровадження дуальної освіти у Державному навчальному закладі «Дніпрорудненський професійний ліцей» представив його директор Сергій Осипенко. Про організацію навчально-виробничого процесу з елементами дуальної форми навчання на базі Державного навчального закладу «Одеський професійний ліцей будівництва та архітектури» розповіли викладач спецдисциплін цього закладу Валерія Бойко та його старший викладач Світлана Козік.
Учасники вебінару завдячили доповідачам за змістовні виступи та представникам науково-організаційного відділу Інституту за якісну технічну підтримку заходу.
У ці найсвітліші святкові дні вітаємо Вас, дорогі колеги, з Воскресінням Христовим, з Пасхою Христовою! І нехай царюють у Вашій душі Великодня радість і душевний спокій.
Сердечно бажаємо, щоб переможний дух надії, радості, всепрощення і надалі супроводжував Вас і Вашу родину, додавав сил, наснаги для добрих і корисних справ в ім’я процвітання нашої рідної України. Нехай радісні Пасхальні дні покладуть благодатні початки нових досягнень і звершень на Вашому життєвому шляху.
Директор та колектив
Інституту професійно-технічної освіти НАПН України Валентина Радкевич
За підтримки Програми ООН із відновлення та розбудови миру завідувачем лабораторії зарубіжних систем професійної освіти і навчання ІПТО НАПН України, доктором педагогічних наук Бородієнко Олександрою Володимирівною було створено та проведено програму розвитку управлінської компетентності керівників закладів професійної (професійно-технічної) освіти Донецької та Луганської областей.
Метою Програми ООН із відновлення та розбудови миру є підтримка економічного відновлення громад, зміцнення безпеки та соціальної згуртованості, сприяння подальшій реалізації реформ децентралізації, охорони здоров’я й професійної освіти на підконтрольних українському уряду територіях Донецької та Луганської областей.
Враховуючи складність соціально-економічних умов, у яких опинились заклади професійної (професійно-технічної) освіти Донецької та Луганської областей, програму розвитку керівників було сфокусовано на набутті ними практичних навичок застосування інструментів ефективного операційного та стратегічного управління.
Програма складається із 2 модулів, між якими здійснюється етап посттренінгового супроводу учасників.
Завданнями тренінгу є:
16 травня 2019 р. в Інституті державного управління у сфері цивільного захисту відбулася ІІ науково-практична конференція (за міжнародною участю) «Наукове забезпечення освітньої діяльності у сфері цивільного захисту», яку було проведено під егідою Європейської асоціації наук з безпеки. Захід відвідали більше 40 учасників з 15 освітніх і наукових установ, організацій та центральних органів виконавчої влади України.
Конференцію відкрив начальник Інституту державного управління у сфері цивільного захисту, доктор наук з державного управління, професор, Заслужений лікар України Петро Волянський. Він привітав учасників та гостей заходу й побажав плідної, конструктивної співпраці під девізом: “Наука − це не погляд в минуле. Наука – це погляд за обрій майбуття”.
Під час пленарного засідання виступили: представник Академії кризового управління, планування на випадок надзвичайних ситуацій та цивільного захисту Федеральної служби цивільного захисту та допомоги при катастрофах Федеративної республіки Німеччина Франк Ель, перший заступник Голови Національного агентства України з державної служби Володимир Купрій, заступник директора Департаменту організації заходів цивільного захисту ДСНС України, начальник Управління захисту населення і територій Олександр Лещенко, завідувач лабораторії технологій професійного навчання Інституту ПТО НАПН України, кандидат хімічних наук, доцент Наталя Кулалаєва, заступник начальника Інституту державного управління у сфері цивільного захисту з науково-дослідної роботи, кандидат наук з державного управління, доцент Віктор Михайлов, науковий співробітник наукового відділу Інституту державного управління у сфері цивільного захисту, кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник Євген Литвиновський.
Наталя Кулалаєва передала привітання учасникам заходу від директора Інституту ПТО НАПН України, доктора педагогічних наук, професора, дійсного члена (академіка) НАПН України Валентини Радкевич і доповіла про формування культури безпеки професійної діяльності майбутніх фахівців у загальнонауковому вимірі.
По закінченню пленарного засідання роботу науково-практичної конференції було продовжено в форматі експертних панельних дискусій за напрямами: «Розвиток освітньої діяльності у сфері цивільного захисту», «Підготовка магістрів за спеціальністю 281 «Публічне управління та адміністрування» з урахуванням специфіки у сфері цивільного захисту», «Формування культури безпеки життєдіяльності», «Пожежна та техногенна безпека: стан та перспективи розвитку освітньої діяльності» та круглими столами на теми: «Інноваційні методи навчання організації взаємодії між органами управління цивільного захисту» й «Удосконалення технологій підвищення кваліфікації персоналу пошуково-рятувальних сил суб’єктів державної авіації України».
Під час експертної дискусійної панелі «Формування культури безпеки життєдіяльності», модератором якої виступила Наталя Кулалаєва, секретарем - Євген Литвиновський, були обговорені питання: концептуальне та нормативно-правове визначення поняття «культура безпеки»; досвід та проблеми формування культури безпеки в закладах освіти; європейський досвід формування культури безпеки та імплементація його в освітній простір України; міжнародні вимоги до викладання безпекових дисциплін; проблеми стандартизації освіти та наскрізна лінія освіти з безпеки; медіапростір і культура безпеки; проблеми проектування педагогічної системи формування культури безпеки в професійній освіті.
Учасники дискусії наголосили на важливості таких дій, як: порушення клопотання про відновлення роботи Національної ради з питань безпечної життєдіяльності усіх категорій населення України; узгодженні з нормативною базою термінології напряму «Цивільна безпека»; удосконаленні системи підготовки педагогічних працівників закладів освіти з питань культури безпеки, цивільного захисту, безпеки праці та життєдіяльності; конкретизації та посиленні практикоорієнтованості заходів з безпеки життєдіяльності та охорони здоров’я в закладах освіти; активному поширенні в ЗМІ відомостей про культуру безпеки, безпеку праці та життєдіяльності, охорону здоров’я громадян; оновлення програм з предметів освітнього напряму «Цивільна безпека» для відновлення їхнього викладання в закладах освіти України; створенні освітньої території на електронній платформі журналу «Надзвичайна ситуація» для поширення та обміну досвідом у сфері культури безпеки науковців і педагогів.
20 травня 2019 року в Інституті професійно-технічної освіти НАПН України відбулась Всеукраїнська web-конференція «Актуальні проблеми професійного розвитку майстрів виробничого навчання закладів професійної (професійно-технічної) освіти».
Конференція організовувалась з метою пошуку шляхів вдосконалення системи підвищення кваліфікації майстрів виробничого навчання, обміну сучасним досвідом впровадження педагогічних інновацій, реалізації особистісно-орієнтованого навчання; удосконалення професійної, психолого-педагогічної та комунікативної компетентності. Обговорювались також питання професійно-педагогічної діяльності майстрів виробничого навчання в контексті динамічних техніко-технологічних змін у галузях економіки; перспектив розвитку професійної компетентності майстрів виробничого навчання; стану організації стажування майстрів виробничого навчання в умовах виробництва; використання зарубіжного досвіду професійного розвитку педагогів професійної школи та ін.
З вітальним словом до учасників конференції звернулась директор Інституту професійно-технічної освіти НАПН України, доктор педагогічних наук, професор, дійсний член (академік) НАПН України – Валентина Олександрівна Радкевич, яка підтримала освітян в їх намаганні виступати з педагогічними ініціативами, обмінюватись досвідом, просувати власні ідеї щодо шляхів розвитку професійної компетентності. Зокрема вона зазначила, що місія майстрів виробничого навчання і почесна, і відповідальна, адже вона полягає не лише у професійній підготовці конкурентоспроможних і мобільних на ринку праці майбутніх кваліфікованих робітників, але й у вихованні їх як особистостей, громадян, інноваторів.
І тому започаткування в Інституті ПТО НАПН України дослідження проблем розвитку професійної компетентності майстрів виробничого навчання сприятиме, з одного боку, обґрунтуванню методичних основ професійного навчання майбутніх кваліфікованих робітників у закладах професійної та фахової передвищої освіти, а з іншого – розробленню та впровадженню технології розвитку професійної компетентності майстрів виробничого навчання.
В обговоренні актуальних проблем та визначенні пріоритетних напрямів професійного розвитку майстрів виробничого навчання закладів професійної (професійно-технічної) освіти взяли участь близько 70 наукових, науково-педагогічних і педагогічних працівників наукових установ та закладів освіти України із 11 областей (Вінницької, Донецької, Дніпропетровської, Київської, Луганської, Миколаївської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Хмельницької, Чернівецької областей). Спікерами виступили співробітники Інституту професійно-технічної освіти НАПН України, Державної наукової установи «Інститут модернізації змісту освіти», директори та методисти навчально-методичних, навчально-наукових центрів професійно-технічної освіти, майстри виробничого навчання закладів професійної (професійно-технічної) освіти.
На суперечностях, які визначають актуальність безперервного розвитку професійної компетентності майстрів виробничого навчання закладів професійної (професійно-технічної) освіти наголосила Пятничук Тетяна Володимирівна, заступник начальника відділу наукового та навчально-методичного забезпечення змісту професійної освіти ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти», кандидат педагогічних наук.
Лузан Петро Григорович, головний науковий співробітник лабораторії науково-методичного супроводу підготовки фахівців у коледжах і технікумах Інституту професійно-технічної освіти НАПН України, доктор педагогічних наук, професор та Кручек Вікторія Аркадіївна, завідувач лабораторії дистанційного професійного навчання Інституту професійно-технічної освіти НАПН України, доктор педагогічних наук, доцент привернули увагу слухачів до сучасних функцій майстрів виробничого навчання, важливості розроблення професійного стандарту для цієї категорії педагогічних працівників. Питанню інтеграції виробничих і педагогічних технологій у професійній діяльності майстрів виробничого навчання присвятила свою доповідь Самойленко Наталія Юріївна, директор Навчально-методичного центру професійно-технічної освіти у Сумській області, кандидат педагогічних наук. Своїми думками щодо взаємодії майстрів виробничого навчання і викладачів як умови якісної професійної підготовки майбутніх кваліфікованих робітників поділився Юзвін Ігор Васильович, майстер виробничого навчання Тернопільського вищого професійного училища №4 імені Михайла Паращука. Модель розвитку професійної компетентності майстра виробничого навчання була представлена Романенко Оленою Іванівною, майстром виробничого навчання Державного навчального закладу «Уманський професійний аграрний ліцей».
Власним баченням професійних компетентностей майстра виробничого навчання та способів їх розвитку захоплено поділились Поліщук Любов Дем'янівна, старший майстер Державного навчального закладу "Хмельницький центр професійно-технічної освіти сфери послуг", Борщенко Ольга Миколаївна, майстер виробничого навчання Вищого професійного училища № 21 м.Миколаєва. Думка практиків викликала неабиякий інтерес у учасників конференції.
Про професійний розвиток майстрів виробничого навчання в міжатестаційний період розповіла директор Державного навчального закладу "Хмельницький центр професійно-технічної освіти сфери послуг" Царьова Євеліна Сергіївна. На ролі методиста закладу професійної (професійно-технічної) освіти у забезпеченні цього процесу наголосила Горбан Євдокія Іванівна, методист Навчально-методичного центру професійно-технічної освіти у Чернівецькій області.
Про проблеми організації стажування майстрів виробничого навчання в умовах виробництва виступив Гоменюк Дмитро Васильович, директор Навчально-наукового центру професійно-технічної освіти НАПН України, кандидат педагогічних наук; Левченко Тетяна Петрівна, майстер виробничого навчання Державного навчального закладу "Крижопільський професійний будівельний ліцей"; Мостовий Сергій Іванович, майстер виробничого навчання Попаснянського професійного ліцею залізничного транспорту та ін.
Результатами вивчення зарубіжного досвіду професійного розвитку педагогів професійної школи поділились майстри виробничого навчання Державного навчального закладу "Харківський регіональний заклад професійної освіти поліграфічних медіатехнологій та машинобудування" Алешко Валентин Петрович та Ященко Андрій Михайлович.
Учасники конференції були єдиними в розумінні того, що центральне місце в забезпеченні якості професійної підготовки кваліфікованих фахівців, належить майстрам виробничого навчання з розвиненою професійною компетентністю. Саме це дає їм змогу розв’язувати різного роду завдання на основі наявного досвіду, знань і, що найважливіше, цінностей. Наявність особистої зацікавленості і позитивної оцінки діяльності сприяє в досягненні високих професійних результатів. Професійна компетентність є особливим типом організації фахових знань, що позитивно позначається на прийнятті ефективних рішень, виявляється в досвіді самостійної діяльності на основі універсальних знань.
Конференція пройшла успішно та викликала жвавий інтерес у присутніх. ЇЇ учасникам вдалось висвітлити актуальні проблеми розвитку професійної компетентності майстрів виробничого навчання та визначити основні шляхи їх подолання в практичній площині. Пріоритетними завданнями є посилення співпраці закладів професійної (професійно-технічної) освіти з науковими установами в питаннях розвитку професійної компетентності педагогів, налагодження взаємодії з представниками підприємств – замовниками робітничих кадрів, робота над удосконаленням змісту та форм підвищення кваліфікації, а також стажування педагогічних працівників на виробництві.
(Матеріал підготовлено: Кручек Вікторією Аркадіївною, доктором педагогічних наук, професором, завідувачем лабораторії дистонціного професійного навчання Інституту ПТО НАПН України)
20 травня 2019 року в рамках ХІІІ Всеукраїнського фестивалю науки співробітниками лабораторії професійної кар’єри Інституту професійно-технічної освіти НАПН України було проведено науково-практичний вебінар «Підготовка учнів закладів професійної (професійно-технічної) освіти до підприємницької діяльності» (модератор: завідувач лабораторії професійної кар’єри, кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник Дмитро Закатнов).
Захід організовано відповідно до плану Національної академії педагогічних наук України за підтримки Міністерства освіти і науки України з метою оприлюднення досвіду формування підприємницьких якостей учнівської молоді, виявлення проблемних питань і віднайдення ефективних шляхів їх розв’язання.
Активну участь у науково-практичному вебінарі взяли 75 працівників навчально-методичних і науково-методичних центрів професійно-технічної освіти, закладів професійної (професійно-технічної) та фахової передвищої освіти Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Київської, Кіровоградської, Запорізької, Одеської, Полтавської, Харківської, Хмельницької областей.
У виступах наукових співробітників лабораторії професійної кар’єри аргументовано необхідність формування підприємницьких якостей майбутніх фахівців; висвітлено нормативно-правове забезпечення підприємницької діяльності в Українській державі; окреслено історію становлення підприємництва й охарактеризовано еволюцію української підприємницької еліти; обґрунтовано суть та структуру підприємницької компетентності майбутніх кваліфікованих робітників; уточнено зміст та визначено ефективні організаційні форми розвитку зазначеного утворення в учнів у процесі підготовки в закладах професійної (професійно-технічної) освіти; особливу увагу зосереджено на механізмах застосування інтерактивних методів навчання і, зокрема, проектної діяльності.
Розпочав вебінар завідувач лабораторії професійної кар’єри, кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник Дмитро Закатнов, який наголосив: «зважаючи на соціально-економічні чинники суспільного поступу, керуючись змістом оновлених стандартів професійної (професійно-технічної) освіти в Україні, важливою цільовою настановою професійної освіти має бути формування підприємницької компетентності в учнівської молоді». Під час виступу Д. Закатнов уточнив такі основні характеристики підприємництва: по-перше, підприємництво є самостійною діяльністю, тобто підприємці мають право здійснювати самостійно будь-яку діяльність відповідно до потреб ринку, на власний розсуд приймаючи відповідні рішення, що не суперечать законодавству; по-друге, підприємництво є ініціативною діяльністю, тобто зайняття підприємницькою діяльністю є добровільним вчинком; по-третє, підприємництво є систематичною діяльністю, проте чітких кількісних критеріїв систематичності (тобто, скільки разів потрібно зайнятися діяльністю для того, щоб вона вважалася підприємницькою) законодавством не встановлено; по-четверте, підприємництво є діяльністю на власний ризик, тобто суб’єкт підприємницької діяльності несе повну відповідальність за позитивні і негативні наслідки підприємницької діяльності; по-п’яте, підприємництво є господарською діяльністю, тобто, незважаючи на специфіку, підприємницька діяльність є складовою ширшого за обсягом поняття «господарська діяльність». Доповідач обґрунтував суть підприємницької компетентності майбутніх фахівців як інтегративну якість мотивованої особистості, що конкретизується динамічним комплексом ціннісно-світоглядних орієнтацій, знань, умінь, способів діяльності, досвіду, наявністю комплексу відповідних особистісних якостей, що цілісно визначають потенційну підготовленість особи до здійснення підприємницької діяльності, а її структуру позиціонував цілісністю взаємопов’язаних компонентів: ціннісно-мотиваційного (формує внутрішні мотиви, що спонукають особистість до підприємницької діяльності, та професійний інтерес до підприємницької діяльності), знаннєво-змістового (включає знання теоретичного і технологічного характеру, фінансову грамотність тощо), практично-технологічного (забезпечує формування практичних умінь підприємницької діяльності та розвиток ділової активності), емоційно-вольового (виявляється в бажанні опанувати конкретну професію, засвоїти знання, вміння та навички, котрі потрібні для майбутньої професійної діяльності, прагненні досягнути успіху в підприємницькій діяльності); особистісного (релевантні якості особистості). Наприкінці виступу Д. Закатнов означив перспективні напрями дослідження та вказав не необхідність розроблення педагогічної системи підготовки майбутніх кваліфікованих кадрів до підприємницької діяльності в умовах розвитку малого бізнесу.
Теоретико-методичні особливості підготовки майбутніх фахівців до підприємницької діяльності висвітлила Світлана Алєксєєва, кандидат педагогічних наук, доцент, докторант Інституту ПТО НАПН України. Основну увагу доповідач зосередила на розкритті механізмів педагогічного впливу щодо формування підприємницьких якостей в учнів закладів професійної освіти. Відтак підготовка до підприємницької діяльності набуде ознак динамічного активного процес, що ґрунтується на принципах гуманізації, демократизації, диференціації та індивідуалізації і постає як соціально мотивоване партнерство, а центром його уваги є не викладання, а організована творча співпраця на рівні суб’єкт-суб’єктної взаємодії. Зміст підготовки учнів до підприємницької діяльності конкретизується фріланс-проектами, франчайзинґом, складанням бізнес-планів, самостійною організацією малих форм бізнесу, осмисленням алгоритмів досягнення професійного успіху, самоменеджментом. При цьому найбільш результативними організаційними формами буде метод проектів, кейс-метод, тренінг, навчальні дискусії, навчальні ігри.
Із доповіді Людмили Єршової, доктора педагогічних наук, доцента, заступника директора з науково-експериментальної роботи, учасники вебінару довідалися про особливості української економічної еліти ХІХ – початку ХХ ст., поява яких зумовлена майновим розшаруванням стану та особливостями етнічного походження. До характерних ознак виховного ідеалу української економічної еліти доповідач віднесла такі: домінування християнських і морально-духовних цінностей над утилітарно-прагматичними, повагу до покупців і партнерів, довірливість, стриманість, неспішність, обережність, несхильність до великого ризику, помірність підприємницьких запитів, аполітичність, умонтованість у систему ідеологічних орієнтирів і цінностей Російської імперії. Учасники вебінару мали змогу переконатися, що найбільш вагомими змінами в структурі виховного ідеалу вітчизняної економічної еліти є зростання значимості освіти, переорієнтація на соціально важливі справи, домінування суспільної відповідальності й місцевого патріотизму.
Про державне регулювання інноваційного підприємництва йшлося у виступі наукового співробітника лабораторії професійної кар’єри Інституту професійно-технічної освіти НАПН України Валерія Байдуліна.
Науковий інтерес учасників вебінару викликав виступ Валентини Гиренко, старшого викладача Лубенського професійного ліцею Полтавської області, яка наголосила на необхідності формування в учнів підприємницької компетентності, зокрема «знань про підприємництво як уміння організувати власну справу та успішно здійснювати функції, пов’язані з її веденням» та презентувала авторську програму навчальної дисципліни «Підприємництво». Доповідач уточнила мету курсу: формування в учнівської молоді системи знань щодо сутності підприємництва як особливого виду діяльності, сучасної форми господарювання виробничо-комерційних структур в умовах ринкових відносин та його завданнями: сприяння розумінню загальних положень, принципів і функцій підприємництва в Україні, загальних умов підприємницької діяльності; розвиток здібностей і формування навичок, що дають змогу громадянам здійснювати підприємницьку та інноваційну діяльність щодо ведення власної справи; а також висвітлила зміст і очікувані результати опанування навчальної дисципліни на ознайомлювально-орієнтованому та понятійно-аналітичному рівнях. В. Гиренко наголосила на особливостях методики навчання підприємництву, провідною з яких є обов’язкове залучення кожного учня до активної діяльності, вказала на ефективність формування підприємницької компетентності на основі застосування методу проектів та використання презентацій.
У виступі Валерія Орлова, доктора педагогічних наук, професора, головного наукового співробітника лабораторії професійної кар’єри було узагальнено напрацювання та перспективи діяльності освітян щодо розвитку кар’єрної та підприємницької компетентності молоді в системі професійної освіти. Йшлося про альтернативні концепції формування в учнів ЗП(ПТ)О готовності до підприємницької діяльності. Відповідно до першої, у майбутніх фахівців необхідно формувати винятково «технічні» знання зі сфери підприємництва в широкому розумінні, оскільки кожна людина, яка прагне до життєвого і професійного успіху є від природи підприємливою. Згідно з другою концепцією, в учнів необхідно виявляти та розвивати потенціал підприємницьких здібностей. Перший підхід можна назвати технічним, натомість другий – гуманітарним.
Про нормативно-правове забезпечення підприємницької діяльності, що охоплює два стратегічні напрями її регулювання, йшлося у виступі Людмили Базиль, доктора педагогічних наук, ученого секретар Інституту ПТО НАПН України. Доповідач підкреслила, перший напрям пов’язаний із регламентуванням порядку реалізації права громадян України на підприємництво із подальшим гарантуванням непорушності та уточненням правового статусу суб’єктів господарювання. Другий – детермінує формулювання цілей, визначення організаційно-правових методів, прийомів і засобів впливу держави на здійснення підприємницької діяльності. Отже, змістом законопроектів передбачено правове регулювання підприємницької діяльності, створення сприятливих обставин і застосування конструктивних засобів для успішного господарювання, управління економікою. Окрім цього, в наукових концепціях останнього десятиліття підприємництво позиціонується як загальнокультурне явище, що містить економічні, соціальні, особистісні, моральні, розвивальні, діяльні, інтелектуальні й інші витоки. Приміром в Україні функціонує низка Програм ЄС щодо підтримки приватного сектору в Україні: EU SURE (EU Support to Ukraine to Re-launch the Economy), «Конкурентоспроможність підприємств малого і середнього бізнесу (COSME) (2014-2020)», Програма для управлінських кадрів сфери підприємництва України (Fit for partnership with Germany), Програма розвитку та підтримки малого українського бізнесу (Unlimit Ukraine by EBA), програми підтримки малого і середнього підприємництва на міжнародному рівні (міжнародні кредитні лінії), а також – Банківські продукти та програми допомоги малому і середньому підприємництву, програми підтримки малого і середнього підприємництва на регіональному рівні. Під час доповіді слухачі довідалися, що за підтримки Міністерства економічного розвитку і торгівлі України для сприяння розвитку підприємництва і бізнесу започатковано інтерактивний он-лайн ресурс «Платформа ефективного регулювання» за посиланням: https://regulation.gov.ua/.
Про особливості застосування проектної діяльності як ефективного механізму формування підприємницької компетентності майбутніх кваліфікованих робітників йшлося у виступі Інни Гриценок, кандидата педагогічних наук, старшого наукового співробітника лабораторії професійної кар’єри. Доповідачка влучно навела думку Бенгта Йоханніссона (Bengt Johannisson) про п’ять підприємницьких компетенцій. Перша з них характеризує мотивацію підприємництва, тобто людині необхідно розуміти, навіщо займатися підприємницької діяльністю («знати, навіщо»). Друга – конкретизується знання про вміння і навички успішного підприємництва («знати, як»). Третя – передбачає пошук партнерів та налагодження зв’язків, «розуміти, із ким важливо взаємодіяти, щоб бізнес був успішним («знати, хто»). Четверта – зорієнтована на розвиненість інтуїції, тобто відчувати, коли потрібно започаткувати свій бізнес («знати, коли»). П’ята – володіння економічними знаннями («знати, що»).
Значний інтерес в учасників вебінару викликав виступ Наталі Салабай, викладача професійної підготовки Вищого професійного училища № 25 м. Хмельницького, яка презентувала здобутки функціонування імітаційної навчально-тренувальної фірми «Проскурів» у контексті формування підприємницької компетентності майбутніх кваліфікованих робітників. Під час виступу доповідач висвітлила історіогенезу становлення навчально-тренувальних фірм як ефективних форм навчання учнівської молоді підприємництву, що початково відкривалися в Німеччині, Австрії, Швейцарії з середини XVI століття як комерційні школи. Головне завдання цих закладів – підготовка учнів до торгівлі, комерційної діяльності, підприємництва і готельної справи. Н. Салабай наголосила, що з 1997 року в Україні діє мережа таких навчально-тренувальних фірм у Києві, Львові, Миколаєві, Черкасах, Хмельницькому, Чернівцях, координатором яких є асоціація «Централь» (м. Київ). Наразі у світі відкрито понад 7800 таких імітаційних фірм у 42 країнах світу. Такі навчально-тренувальні фірми є своєрідною моделлю навчання за сучасною українсько-німецькою технологією з практичною направленістю освітнього процесу. Відтак студенти відпрацьовують практичні навички та набувають досвіду роботи у всіх відділах фірми. У виступі викладач наголосила, що кожному відділі працюють одночасно студенти різних курсів. Це уможливлює раціональну розподілення виконання завдань учнями, залежності від рівня їх підготовки і, відповідно, потребує від студентів різного підходу до своєї роботи в залежності від ступеню відповідальності. Така методика навчання вчить командному стилю роботи на підприємстві та досвіду міжособових відносин. Старшокурсники здобувають досвід управління, делегування відповідальності та заохочування ініціативи.
Соціально значущим і методично цінним виявився виступ Наталії Мамзенко, викладача основ галузевої економіки та підприємництва Центральноукраїнського вищого професійного училища імені Миколи Федоровського (м. Кропивницький) про досвід упровадження та реалізації комп’ютерної програми-симулятора ViAl+, що дозволяє реалістично змоделювати виробниче підприємство та ринкове середовище його діяльності. Доповідач наголосила на перевагах програми, зокрема щодо можливості апробувати теоретичні знання з економічних дисциплін та поступово набути управлінських компетентностей. Управління компанією у ViAL+ здійснюється за періодами її діяльності на ринку, через організацію роботи основних відділів підприємства. Підтримуємо слушне міркування дослідниці, що, безпосередньо впливаючи на живий конкурентний ринок, учасник симуляції досягає поставлених цілей керівництва, отримує прибуток, розвиває власний бізнес.
Соціальна значущість та актуальність порушених у доповідях вебінару питань активізувала учасників до обговорення проблем кар’єрного становлення особистості в умовах ринкової економіки, механізмів формування в учнів закладів професійної (професійно-технічної) освіти готовності до здійснення підприємницької діяльності.
29–31 травня 2019 р. у Вищому професійному училищі № 25 м. Хмельницького було проведено низку заходів щодо науково-методичного забезпечення інноваційної освітньої діяльності відповідно до мети і завдань програми експерименту всеукраїнського рівня «Формування кар’єрної компетентності майбутніх фахівців у професійно-технічному навчальному закладі» (науковий керівник: В. Ф. Орлов, доктор педагогічних наук, професор, головний науковий співробітник лабораторії професійної кар’єри Інституту професійно-технічної освіти НАПН України). Експериментальна робота здійснюється на базі зазначеного закладу впродовж 2017–2019 років на підставі наказу МОН України № 713 від 17.05.2017 р., клопотання Департаменту освіти і науки Хмельницької обласної державної адміністрації №135-38/2017 від 18.01.2017 р., висновку науково-методичної комісії з професійної педагогіки, психології та змісту професійно-технічної освіти Науково-методичної ради з питань освіти Міністерства освіти і науки України від 01.02.2017, протокол № 2.
29 травня 2019 р. директор училища О. О. Загіка, кандидат педагогічних наук, представила перспективні напрями та стратегію діяльності Центру розвитку кар’єри, який розпочав свою роботу з січня 2019 р. Педагоги акцентували увагу на проблемах і суперечливих питаннях, пов’язаних із відкриттям та функціонуванням такої інституції. У контексті обговорення постала необхідність переглянути та уточнити зміст Положення і Концепції діяльності центру консультування учнівської молоді з професійної кар’єри, а також розробити перспективний довгостроковий та короткостроковий плани його діяльності.
Учасники творчої групи ознайомилися з напрацюваннями співробітників лабораторії професійної кар’єри Інституту професійно-технічної освіти НАПН України (завідувач лабораторії: Д. О. Закатнов, кандидат педагогічних наук, страшний науковий співробітник). Значний інтерес у педагогів викликали механізми реалізації концепції консультування учнів ЗП(ПТ)О з професійної кар’єри, їх відповідність меті та завданням системи консультування з професійної кар’єри та очікувані результати її реалізації. Педагоги схвально сприйняли відомості щодо зміст консультування з професійної кар’єри стосовно учнів ЗП(ПТ)О, що охоплює: визначення цілей професійної діяльності молодої людини, які вона прагне досягти впродовж життя, та шляхів їх досягнення; підготовку до складання індивідуального плану професійного розвитку і кар’єрного зростання; розроблення конкретних освітньо-професійних траєкторій, за якими учень зможе успішно реалізувати кар’єрні плани; діагностування сформованості та сприяння розвитку ключових та професійних компетентностей, здатності до самопізнання, рефлексії, самооцінки тощо; консультації з питань стратегії пошуку роботи та працевлаштування. Зокрема, учасники засідання дискутували з приводу розробленої співробітниками лабораторії системи консультування з професійної кар’єри на рівні закладу професійно-технічної освіти, що характеризується наявністю групи взаємопов’язаних та взаємозумовлених елементів (мета кар’єрного консультування; суб’єкти консультування з професійної кар’єри (педагогічні працівники, учні та їх батьки, роботодавці, органи державної та виконавчої влади, громадські організації тощо), зміст, форми, методи, засоби та технології консультування; інформаційне забезпечення консультування. Значущою для педагогів виявилася інформація щодо моделі системи консультування з професійної кар’єри, що охоплює концептуально-теоретичний, методико-технологічний, оцінно-результативний блоки, зовнішнє та організаційне середовище і має за мету поетапний розвиток кар’єрної компетентності учнів ЗП(ПТ)О: мотиваційно-орієнтувальний етап – спрямований на розвиток ціннісного й когнітивного компонентів кар’єрної компетентності шляхом насичення змісту освіти релевантною інформацією, виявлення досвіду діяльності, якостей особистості, її здібностей тощо; процесуальний – орієнтований на розвиток діяльнісного компонента кар’єрної компетентності шляхом створення умов для набуття відповідного досвіду діяльності, планування, прогнозування, реалізації інтерактивних технологій, що сприяють формуванню суб’єктної позиції щодо професійного майбутнього, професійної Я-концепції й адекватної самооцінки; рефлексивно-прогностичний – спрямований переважно на розвиток рефлексивно-оцінювального компонента кар’єрної компетентності через рефлексію досвіду діяльності на попередніх етапах й актуалізацію активності особистості щодо визначення нових цілей кар’єрного розвитку та конструювання подальшої освітньо-професійної траєкторії. Означені етапи ураховано в укладанні змістових матеріалів навчально-методичного комплексу «Професійний успіх у кар’єра».
30 травня 2019 р. було проведено засідання робочої групи експерименту всеукраїнського рівня «Формування кар’єрної компетентності майбутніх фахівців у професійно-технічному навчальному закладі» з метою узагальнення емпіричних результатів експерименту щодо формування кар’єрної компетентності майбутніх фахівців, уточнення діагностичного інструментарію щодо виявлення розвиненості кар’єрної компетентності, кар’єрних орієнтацій та мотивів розвитку професійної кар’єри учнів ЗП(ПТ)О. Учасники засідання, а саме: О. О. Загіка, Н. Д. Кочаток, Л. В. Шатковська, Н. П. Пенделюк, О. С. Присяжнюк та Н. С. Салабай обговорили зміст та структуру навчального посібника «Професійний успіх та кар’єра», а також концепцію укладання методичних рекомендацій для педагогічних працівників. Під час роботи було проаналізовано й концептуалізовано зміст поняття «розвиток кар’єрної компетентності учнів ЗП(ПТ)О» як цілеспрямованого й педагогічно керованого процесу оволодіння учнями релевантними знаннями й вміннями, розвитку ставлень до професійного майбутнього, що зумовлюють орієнтування у варіативних освітньо-професійних траєкторіях, актуалізацію та інтеріоризацію потреб у самовихованні, самоосвіті, самореалізації, самоаналізі, самооцінці; розглянуто оновлену версію щодо структури кар’єрної компетентності учнів ЗП(ПТ)О (мотиваційно-ціннісний, когнітивний, рефлексивно-оцінний, діяльнісний компоненти) та відповідні критерії її розвиненості (мотиваційно-ціннісний, когнітивний, рефлексивно-оцінний, діяльнісний);
31 травня 2019 р. В. Ф. Орлов провів майстер-клас з учнями ІІ і ІІІ курсів щодо проектування траєкторій кар’єрного розвитку та обговорення із педагогічними працівниками методик формування кар’єрних орієнтацій учнів закладів професійно освіти. Учасники заходу зробили висновок, що формування кар’єрних орієнтацій і розвиток кар’єрної компетентності учнівської молоді потребує врахування особливостей психічних і психофізіологічних процесів у розвитку людини, змісту та умов професійної діяльності не лише в умовах формальної, а й неформальної та інформальної освіти.
31 травня - 1 червня 2019 року в місті Ізмаїлі відбулася ІХ Міжнародна науково-практичної конференція «Професійне навчання персоналу – Європейський вибір».
Організаторами конференції виступили: Інститут професійно-технічної освіти НАПН України спільно з Міністерством освіти і науки України, Міністерством соціальної політики України, Ізмаїльським гуманітарним університетом, Відокремленим підрозділом «Учбовий центр ПРаТ «Українське Дунайське пароплавство», Дунайським інститутом Національного університету «Одеська морська академія», Литовською морською академією , Вищою школою лінгвістичною у Ченстохові (Республіка Польща), Вищим військово-морським училищем ім. Ніколи Вапцарова (Республіка Болгарія), Кахульським державним університетом ім. Д. Гіцу (Молдова), Республіканським інститутом професійної освіти (Республіка Білорусь).
Делегація Інституту професійно-технічної освіти НАПН України була представлена у такому складі:
Гуржій Андрій Миколайович – головний науковий співробітник лабораторії електронних навчальних ресурсів Інституту професійно-технічної освіти НАПН України, доктор технічних наук, професор, дійсний член НАПН України;
Бородієнко Олександра Володимирівна – завідувач лабораторії зарубіжних систем професійної освіти і навчання Інституту професійно-технічної освіти НАПН України, доктор педагогічних наук, доцент;
Каленський Андрій Анатолійович – завідувач лабораторії науково-методичного супроводу підготовки фахівців у коледжах і технікумах Інституту професійно-технічної освіти НАПН України, доктор педагогічних наук, доцент;
Пуховська Людмила Прокопівна – провідний науковий співробітник лабораторії зарубіжних систем професійної освіти і навчання Інституту професійно-технічної освіти НАПН України, доктор педагогічних наук, професор.
Цього року в рамках конференції пройшли два науково-практичних семінари: «Інформаційно-цифровий освітній простір України: проблеми і перспективи розвитку» на базі Дунайського інституту Національного університету «Одеська морська академія» та «Інноваційні технології підготовки майбутніх фахівців у закладах професійної та фахової передвищої освіти» – на базі Ізмаїльського агротехнічного коледжу за участю представників Інституту. Під час пленарного засідання та панельної дискусії конференції розглядалися актуальні питання модернізації освіти в цілому та професійної освіти зокрема.
31 травня в Ізмаїльському агротехнічному коледжі пройшов науково-практичний семінар «Інноваційні технології підготовки майбутніх фахівців у закладах професійної та фахової передвищої освіти».
З вітальним словом виступив директор Ізмаїльського агротехнічного коледжу Чолак Марк Іванович. На семінарі заслуховували науковців Інституту професійно-технічної освіти Національної академії педагогічних наук України: Каленського Андрія Анатолійовича - завідувача лабораторії науково-методичного супроводу підготовки фахівців у коледжах і технікумах ІПТО НАПН України, доктора педагогічних наук, із доповіддю «Інформаційні технології навчання: етичні аспекти». Вчений висвітлив проблему етики у сфері освітніх інформаційних технологій та етичності поведінки в Інтернеті. Зауважив, що потрібно звертати увагу на серйозні порушення мережевого етикету: обман користувачів Інтернету під маскою віртуальної особистості; підробку електронних листів і повідомлень; розсилку «ланцюгових листів»; містифікації та розіграші в мережі; поширення чуток; домагання за допомогою електронної пошти; «бомбардування» електронними листами; шпигунство на робочому місці тощо. До речі, все, що ми робимо - в інтернеті або «офлайн», - залишає цифровий слід. Купівля по кредитці, запит в Google, прогулянка зі смартфоном в кишені, кожен лайк у соцмережі – все це зберігається (термін Big Data).
Кононенко Андрій Геннадійович, завідуючий науково-організаційним відділом ресурсів Інституту професійно-технічної освіти України, кандидат педагогічних наук, виступив із доповіддю «SMART-комплекс в освітньому середовищі як чинник розвитку особистісних здатностей майбутнього фахівця». Він висвітлив такі питання: чи потрібно дискутувати з приводу необхідності інтеграції цифрових технологій в наукову та освітню діяльність; інформатизація освітньої діяльності ЗВО; етапи розвитку інформаційного суспільства; можливості SMART- освіти; SMART-курс очима студентів, SMART- курс очима викладачів; рух освіти на шляху до SMART EDUCATION та концепція розвитку ЗВО. Для присутніх викладачів цікаво було почути про індивідуальну концепцію SMART-навчання та управління навчальною діяльністю на SMART-платформі. Ми давно розробляємо навчально-методичний комплекс дисципліни в електронному вигляді. Але зараз можна працювати над розробкою SMART-комплексу. Це взаємозв’язана сукупність нормативних та навчально-методичних матеріалів, що існують в інформаційно-освітньому середовищі навчального закладу та необхідні для ефективного формування компетентностей як програмованого результату засвоєння навчальної дисципліни.
6 – 7 червня 2019 р. Інститутом професійно-технічної освіти НАПН України на базі ДНЗ «Мелітопольський багатопрофільний центр професійно-технічної освіти» проведено Всеукраїнський науково-практичний семінар «Формування готовності майбутніх кваліфікованих робітників до підприємницької діяльності: пошуки і перспективи». Захід організовано за підтримки Міністерства освіти і науки України, Департаменту освіти і науки Запорізької обласної державної адміністрації, Державної наукової установи «Інститут модернізації змісту освіти», ТОВ «Формальгаут-Полімін».
Програмою дводенного семінару передбачалися такі заходи: дискусійний клуб «Підприємницька діяльність: альтернатива чи необхідність професійної самореалізації кваліфікованих робітників?», коворкінг «Територія професійних компетентностей «POLIMIN HUB», брейн-стормінг «Психологія і педагогіка формування підприємницької компетентності учнівської молоді», воркшоп із обміну досвідом формування готовності учнівської молоді до підприємницької діяльності, круглий стіл «Проектування підприємницько-орієнтованого середовища у закладах професійної, фахової передвищої та вищої освіти: здобутки та ризики».
У роботі дискусійного клубу «Підприємницька діяльність: альтернатива чи необхідність професійної самореалізації кваліфікованих робітників?» взяли активну участь Сергій Прийма, заступник міського голови Мелітопольської міської ради, доктор педагогічних наук, професор; Людмила Базиль, учений секретар Інституту професійно-технічної освіти Національної академії педагогічних наук України, доктор педагогічних наук доцент; Олександр Паржницький, директор Науково-методичного центру професійно-технічної освіти у Запорізькій області, кандидат педагогічних наук; Валерій Орлов, головний науковий співробітник лабораторії професійної кар’єри Інституту професійно-технічної освіти НАПН України, доктор педагогічних наук, професор; Богдан Рублюк, комерційний директор компанії «Фомальгаут Полімін»; Юрій Анісімов, начальник відділу кадрового забезпечення Мелітопольського локомотивного депо ПАТ «Укрзалізниця»; Олександр Темних, директор Мелітопольського міськрайонного центру зайнятості; Людмила Джерелейко та Леся Дорохова, аспіранти першого року навчання Інституту професійно-технічної освіти НАПН України; Ігор Левченко, директор будівельної компанії «Центр стратегічного розвитку території»; Сергій Біловол, директор компанії «Фундамент», депутат міської ради, ініціатор соціально-освітнього проекту «Професійний будівельник»; Ірина Цинделі, голова Асоціації ОСББ м. Мелітополя; понад 20 представників науково(навчально)-методичних центрів ПТО та закладів професійної (професійно-технічної) освіти Волинської, Львівської, Запорізької, Хмельницької областей.
Під час засідання визначено орієнтири розвитку закладів професійної освіти у контексті реалізації ідей соціально-приватного партнерства, проаналізовано особливості діяльності бізнес-центрів щодо розвитку підприємницького потенціалу жителів м. Мелітополя та самоздійснення майбутніх кваліфікованих робітників у підприємницькій діяльності. Зокрема, директор ДНЗ «Мелітопольський багатопрофільний центр професійно-технічної освіти» Вячеслав Єременко актуалізувавши необхідність реалізації ідей соціального партнерства як дієвого стратегічного механізму формування підприємницької компетентності учнівської молоді, зазначив, що встановлення партнерських відносин між освітнім закладом, Інститутом професійно-технічної освіти НАПН України і ТОВ «Формальгаут-Полімін» – потужний крок і водночас дієвий засіб забезпечення якісного підвищення професійної кваліфікації учнівської молоді. Означену думку підтримав заступник Мелітопольського міського голови Сергій Прийма, який підкреслив, що «професійна підготовка кадрів за робітничими спеціальностями, найбільш затребуваними на ринку праці в будівельній галузі, вимагає не лише ознайомлення з сучасними будівельними матеріалами, але й оволодіння технологіями використання цих матеріалів. Тому важливо віднаходити ефективні напрями взаємодії науки, освіти та соціальних партнерів. Співпраця, яка сьогодні народжується в стінах цього закладу професійної освіти, є прикладом взаємовигідної співпраці соціальних партнерів».
У результаті обговорення учасники дискусійного клубу переконалися, що формування підприємницької компетентності є невід’ємною складовою якісної професійної підготовки конкурентоспроможних робітників та запорукою їхнього кар’єрного успіху. З метою реалізації цієї позиції у рамках проведення семінару було започатковано проєкт соціально-приватного партнерства «Територія професійних компетентностей «POLIMIN HUB» та проведено коворкінг «Територія професійних компетентностей «POLIMIN HUB». Спікером означеного заходу виступила керівник відділу освітнього маркетингу компанії «Формальгаут-Полімін» Наталія Проценко, яка актуалізувала увагу присутніх на суперечливих питаннях функціонування будівельної галузі в Українській державі, а саме: високий рівень попиту на кваліфікованих робітників будівельних спеціальностей, розроблення стандартів із нових комплексних професій з огляду на динамічний розвиток технологій, міграційні процеси. Ефективним шляхом розв’язання означених проблем, доповідач вбачає реалізацію соціально-просвітницького проєкту «FOMALGAUT BUILDING UNIVERSITY (FBU)
соціально-просвітницький проект – 2018», що передбачає створення відкритої комунікаційної платформи державно-приватного партнерства, функціонування відкритого та доступного навчально-технологічного простору, мобільність у поширенні інновацій у сфері будівництва, задоволення запитів та попиту здобувачів професійної освіти, адаптація сучасних освітніх методик та медіа-ресурсів, інформаційних матеріал для різної цільової аудиторії (первинна професійна освіта, перепідготовка, підвищення кваліфікації, короткотермінові курси, навчання для осіб з особливими потребами), організація навчання на компетентнісній основі.
Значний інтерес в учасників семінару викликав тренінг «Виявлення підприємницьких здібностей», який провели Ірина Волкова, головний спеціаліст Мелітопольського міськрайонного центу зайнятості та Надія Колтунова, практичний психолог ДНЗ «Мелітопольський багатопрофільний центр професійно-технічної освіти» для учнів ІІ курсу. Наприкінці заходу присутні висловилися про істотне практичне значення такої форми виховної роботи щодо розвитку готовності до підприємницької діяльності у майбутніх фахівців.
У брейн-стормінгу «Психологія і педагогіка формування підприємницької компетентності учнівської молоді» (модератор: Людмила Базиль, учений секретар Інституту ПТО НАПН України) взяли активну участь заступник директора з навчальної роботи ДНЗ «Ставропігійське ВПУ м. Львова» Мирослава Березінська; заступник директора з навчально-виховної роботи Колківського ВПУ Волинської області Наталія Гичко; практичний психолог Державного навчального закладу «Мелітопольський багатопрофільний центр професійно-технічної освіти» Надія Колтунова; заступник директора з навчально-виробничої роботи Вищого професійного училища № 25 м. Хмельницького Наталія Кочаток; профконсультант Центру професійної кар’єри, викладач англійської мови Колківського ВПУ Волинської області Галина Кучмик; бібліотекар Маневицького професійного ліцею Волинської області Ольга Процищина; викладач професійної підготовки Вищого професійного училища № 25 м. Хмельницького Наталя Салабай; методисти лабораторії професійної підготовки Науково-методичного центру професійно-технічної освіти та підвищення кваліфікації інженерно-педагогічних працівників у Хмельницькій області Оксана Чуйкова та Олена Шамралюк. Учасники засідання узагальнили, що професійна (професійно-технічна) освіта наразі є головним джерелом забезпечення регіональної економіки фаховими робітничими кадрами. Одним із найважливіших засобів підвищення якості професійної освіти й адаптації випускників ЗП(ПТ)О до нових економічних умов є продуктивна взаємодія навчальних закладів із центральними та місцевими органами виконавчої влади, об’єднаннями роботодавців, профспілок, підприємствами різних форм власності й підпорядкування, органами служби зайнятості, іншими заінтересованими партнерами. Дієвим методом реалізації цього є створення на базі ЗП(ПТ)О навчально-практичних центрів. Перспективною та, водночас, стратегічно важливою технологією організації навчального процесу є дуальна система навчання, зміст якої полягає у паралельному навчанні учнів у навчальному закладі та на виробництві. Дуальна система професійного навчання заснована на тісній взаємодії підприємства та навчальних закладів на основі соціального партнерства, де обидві сторони є рівноправними партнерами, які спільно розробляють і координують навчальний процес, здійснюють контроль за його результатами. Такий підхід дає змогу максимально наблизити професійне навчання до умов реального виробництва, конкретних робочих місць, врахувати вимоги роботодавців до рівня кваліфікації та профілю компетентності працівників. Для підприємств – це можливість підготовки робочих кадрів, безпосередньо, під своє виробництво, виробничі технології та обладнання, економія часу та коштів на пошук та підбір робітників, їх перенавчання. Для учнів – набуття стійких професійних навичок роботи, самостійність, адаптація до умов конкретного підприємства. На часі – підготовка учнівської молоді до реалізації підприємницького потенціалу. Готовність до пiдприємницької діяльності можливо формувати в інтегративному зв’язку з іншими професійними компетентностями кваліфікованих робітників, що найбільш успішно здійснюється у центрах консультування з професійної кар’єри. Для виконання цього завдання використовуються педагогічні технології, що сприяють формуванню фахівця нового типу з розвиненими і глибокими інтересами, високим рівнем мобільності, освіченості і культури, з широкими професійними знаннями і вміннями, здатного до творчої діяльності.
Жваве обговорення практичних здобутків відбулося під час воркшопу із обміну досвідом формування готовності учнівської молоді до підприємницької діяльності та круглого столу «Проектування підприємницько-орієнтованого середовища у закладах професійної, фахової передвищої та вищої освіти: здобутки та ризики», проведених 7 червня 2019 р. Учасники заходів ознайомилися з досвідом діяльності бізнес-центру ДНЗ «ВПУ № 11 м. Хмельницького», навчально-тренувальної фірми «Проскурів» (ВПУ № 25 м. Хмельницького), а також напрацювань щодо формування в учнівської молоді готовності до підприємницької діяльності Самбірського професійного ліцею сфери послуг (Львівська область), Маневицького професійного ліцею Волинської області, Ставропігійського ВПУ Львівської області.
Учасники семінару переконалися, що формування готовності до підприємництва у майбутніх кваліфікованих робітників чи молодших спеціалістів, зумовлюється, переважно, їхньою мотивацією, цільовими установки, вольовими якостями, здібностями до підприємницької діяльності. Тому в системі професійної (професійно-технічної) освіти важливо забезпечити цілісність процесу розвитку підприємницьких якостей майбутніх кваліфікованих робітників. З цією метою, необхідно переглянути та уточнити цільові орієнтири вивчення навчальних дисциплін (як загальноосвітніх, так і спеціалізованих), у змісті професійної освіти посилити акцент підприємництва (розширити дидактичні матеріали відомостями про видатних представників бізнесу, підприємців, історію виникнення підприємництва, досягнення бізнесу у відповідних галузях господарювання), в освітньому процесі урізноманітнити процес навчання на з наданням переваги навчально-тренувальним видам діяльності, імітаційно-рольовому, проектному, проблемно-пошуковому навчанню, а також тренінговим формам роботи.