Warning: Creating default object from empty value in /var/www/dpnlab/data/www/ivet.edu.ua/components/com_k2/views/itemlist/view.html.php on line 743

У м. Трускавець (Львівська обл.) з 28 січня по 02 лютого 2018 року працювала І Зимова школа Українського асоціації дослідників освіти «Європейські індикатори якості освітніх досліджень» (УАДО). Захід відбувся в рамках реалізації проекту Європейського Союзу Еразмус+ напряму Жан Моне «Європейські індикатори якості освітніх досліджень для розширення можливостей освітян в Україні». Інститут професійно-технічної освіти НАПН у роботі усіх сесій школи представляв молодший науковий співробітник лабораторії електронних навчальних ресурсів Владислав Белан, який після закінчення занять виявив бажання стати членом Української асоціації дослідників освіти.

І Зимову школу було організовано Українською асоціацією дослідників освіти спільно з Дрогобицьким державним педагогічним університетом імені Івана Франка за фінансової підтримки Програми Еразмус+ Європейського Союзу для молодих дослідників у галузі освіти. На урочистому відкритті Школи, яке відбулося в залі Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка, учасників привітали президент Української асоціації дослідників освіти, професор ДДПУ імені Івана Франка Світлана Щудло, ректор ДДПУ імені Івана Франка професор Надія Скотна. Для учасників Школи надійшли вітання від міського голови Дрогобича Тараса Кучми, Президента Національної академії педагогічних наук України академіка Василя Кременя, директора Національного офісу Еразмус+ в Україні Світлани Шитікової та команди НЕО.

Учасниками заходу стали 26 представників закладів вищої освіти та наукових установ різних регіонів України, а саме: Києва, Умані (Черкаська обл.), Львова, Дрогобича (Львівська обл.), Кам’янця-Подільського (Хмельницька обл.), Маріуполя (Донецька обл.), Харкова, Чернігова, Кременчука (Полтавська обл.), Сум.

Модераторами заходів І Зимової школи УАДО виступили Світлана Щудло, професор, президент Української асоціації дослідників освіти (Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка); Оксана Заболотна, професор, віце-президент Української асоціації дослідників освіти (Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини); Сергій Курбатов, професор, головний науковий співробітник відділу інтернаціоналізації вищої освіти (Інститут вищої освіти Національної академії педагогічних наук України); Олександр Длугопольський, професор (Тернопільський національний економічний університет); Олена Ковальчук, професор (Луцький національний технічний університет); Ганна Корсун, доцент (Національний технічний університет України «Київський політехнічний Інститут імені Ігоря Сікорського»); Наталя Горук, доцент (Львівський національний університет імені Івана Франка); Володимир Сацик, доцент, експерт у галузі освіти; Людмила Загоруйко, доцент (Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини); Тетяна Лісова, доцент (Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя).

Спеціальним гостем Зимової Школи став президент Міжнародного фонду освітніх досліджень, професор Варшавського університету Тарас Фініков, який провів лекцію «Впровадження локальних систем управління якістю в контексті нового Закону України «Про вищу освіту», під час якої презентував результати проведеного соціологічного опитування.

Спікери зосередили увагу на таких актуальних питаннях: загальний огляд Європейських індикаторів якості освітніх досліджень; університетські рейтинги як механізм інтеграції української вищої освіти до Європейського простору вищої освіти; сучасні стандарти академічного письма для молодих дослідників: передові практики європейських університетів та видавництв; успішне написання грантових пропозицій (Європейський вимір); автономія та дослідження Європейських університетів; академічна доброчесність: найкращі практики університетів ЄС для українських закладів вищої освіти; якісні педагогічні дослідження: наративний підхід; емпіричні методи освітніх досліджень: уроки з проведення TALIS в Україні; огляд і структура баз даних міжнародних досліджень (TIMSS, PIRLS, ICCS, TEDS-M, ICILS, SITES, PISA, TALIS, PIAAC); міжнародні наукометричні бази даних як платформи для представлення наукових здобутків.

Упродовж п’ятиденного заходу учасники мали змогу отримувати індивідуальні консультації тренерів школи та проводити оьговорення наукових проблем, над якими працюють молоді дослідники в галузі освіти. Під час заходів Школи учасники сформували ідеї та інтегрувалися в наукові групи для подальшої праці над підготовкою грантових заявок, написання наукових статей, формування науково-дослідних комітетів УАДО.

Учасники Школи мали також культурну програму, зокрема ознайомилися з історичними пам’ятками міст Дрогобича та Трускавця, відвідали історичну пам’ятку ЮНЕСКО Церкву Св. Юра (Дрогобич, ХV ст.), насолодилися музичною програмою заслуженого ансамблю «Джерело» ДДПУ імені Івана Франка та безпосередньо побували в курортному парку Трускавця, де смакували цілющу воду зі знаменитих бюветів.

Додаткову інформацію про захід та презентації спікерів можна знайти за посиланням: www.uera.org.ua

 Foto Button Clear

6-7 лютого 2018 року на базі Навчально-методичного центру професійно-технічної освіти у Чернівецькій області відбулась форсайтна сесія «Міжнародна дорожня карта (2018-2020) викладання туризму у закладах професійно-технічної освіти Буковини».

Співорганізаторами виступили: Міністерство освіти і науки України (Департамент професійної освіти), Інститут професійно-технічної освіти НАПН України, Ризький технікум туризму та творчої індустрії (Латвія), Центр підготовки фахівців харчової промисловості і торгівлі (м.Каунас, Литва), Департамент освіти і науки Чернівецької обласної державної адміністрації, НМЦ ПТО у Чернівецькій області.

Поштовхом до запровадження такої інноваційної форми взаємодії між стейкхолдерами став проведена у ІПТО НАПН України форсайтна сесія (https://ivet-ua.science/home/news/824-persha-forsaitna-sesiia-v-instytuti-profesiino-tekhnichnoi-osvity)/

ІПТО НАПН України представляла завідувач лабораторії зарубіжних систем професійної освіти і навчання, к.г.н., доцент Бородієнко О. В., яка була запрошена у якості експерта з питань розвитку систем професійної освіти і навчання у країнах ЄС.

Під час пленарного засідання Бородієнко О.В. розповіла про метод форсайту як інструменту стратегічного планування, технології, які використовуються для прогнозування процесів та тенденцій у майбутньому та результати, які генеруються за допомогою даного методу.

Під час засідань Делфі-груп, метою яких було формування первинного форсайтного продукту як складової цільової дорожньої карти 2018-2020, Бородієнко О.В. розповіла про інноваційний зарубіжний досвід організації діяльності закладів ПТО та політики країн щодо розвитку сфери ПТО. Особливий інтерес керівників закладів та установ (навчально-методичного центру, Департаменту освіти і науки, керівників підприємств) викликав досвід впровадження дуальної системи освіти у Німеччині та Ізраїлі.

Foto Button Clear

2 лютого 2018 року в Інституті професійно-технічної освіти НАПН України відбулася зустріч керівництва Інституту з директором Навчально-методичного центру професійно-технічної освіти у Сумський області, кандидатом педагогічних наук Наталією Юріївною Самойленко.

З перших кроків своєї діяльності на посаді директора Наталія Юріївна активно підтримує експериментальну роботу закладів професійної (професійно-технічної) освіти області. Зокрема, напередодні вона взяла участь в засіданні методичної комісії з професійної педагогіки, психології та змісту професійної (професійно-технічної) освіти Науково-методичної ради з питань освіти МОН України, на якому виступила  на  підтримку відкриття експерименту всеукраїнського рівня за темою «Технологія розвитку професійної кар’єри учнів з використанням електронного портфоліо» на базі Державного навчального закладу «Шосткинський центр професійно-технічної освіти» (керівник експерименту - Лазарєва Т.Ф., директор ДНЗ «Шосткінський центр професійно-технічної освіти» Сумської області, науковий керівник  - Єршова Людмила Михайлівна, заступник директора з науково-експериментальної роботи Інституту професійно-технічної освіти НАПН України, доктор педагогічних наук, доцент).

В ході зустрічі обговорено напрями співпраці Інституту та Центру, зокрема відкриття Центрів професійної кар’єри у закладах професійної (професійно-технічної ) освіти в Сумський області, створення творчих груп з написання підручників та посібників для підготовки кваліфікованих робітників, підвищення кваліфікації методистів Центру на базі Інституту, спільне проведення масових заходів. Оновлено договір про співпрацю Інституту та Центру. 

1 лютого 2018 року у рамках співпраці Міністерства освіти і науки України, департаменту професійної освіти, ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти» та Інституту професійно-технічної освіти Національної академії педагогічних наук України відбулося засідання методичної комісії з професійної педагогіки, психології та змісту професійної (професійно-технічної) освіти Науково-методичної ради з питань освіти МОН України. Роботу засідання відкривали Президент НАПН України В.Г. Кремень, академік-секретар Відділення професійної освіти і освіти дорослих НАПН України, доктор педагогічних наук, професор, дійсний член Національної академії педагогічних наук України Н.Г. Ничкало, директор Інституту професійно-технічної освіти НАПН України, доктор педагогічних наук, професор, дійсний член Національної академії педагогічних наук України В.О. Радкевич, начальник відділу наукового та навчально-методичного забезпечення змісту професійної освіти Інституту модернізації змісту освіти Т.В. Пятничук. В роботі Комісії взяли участь представники 14 освітніх установ України.

Про значення єдності науки і практики в умовах епохи фронтальних реформ сперечатися не доводиться. Практика (під нею розуміємо систему нашої професійної (професійно-технічної) освіти) сьогодні поставлена в умови, що визначаються класичним лозунгом «Перемогти або вмерти». Система мусить реформуватися. Але система – це не просто мережа навчальних закладів, яку можна перекроїти, відрізавши зайве й доточивши щось нове. Це, перш за все, люди – учні, педагогічні працівники, майстри виробничого навчання, технічний персонал та ін. К. Д. Ушинський писав, що «дух навчального закладу живе не в стінах і не папері, а в характері більшості педагогів і звідти переходить у характери вихованців». Відтак, реформувати систему освіти шляхом перебудови її форми апріорі неможливо. Потрібна реформа самосвідомості кожного суб’єкта системи професійної (професійно-технічної) освіти, їх здатності подивитися на себе зі сторони. Важливо зрозуміти слабкі сторони своєї професійної діяльності і виробити програму самовдосконалення. Система професійної (професійно-технічної) освіти не повинна бути об’єктом реформування. Вона – повноцінний учасник реформаторський дій і вчинків.

Саме такий мотив можна визнати основоположним у діяльності тих 14 освітніх установ, представники яких привезли на засідання Комісії свої експериментальні проекти. Важливо відзначити, що всі вони присвячувалися різним аспектам удосконалення професійної підготовки учнівської молоді. Причому 12 з 14-ти представлених проектів розроблялися під науковим керівництвом Інституту професійно-технічної освіти НАПН України.

Заключні звіти

Два експерименти у 2017 році завершилися і тому на Комісії було заслухано їхні заключні звіти. Перший проект – «Система підготовки кваліфікованих робітників сфери послуг в умовах євроінтеграційних процесів» – розроблявся на базі Березівського вищого професійного училища Одеського національного політехнічного університету» під науковим керівництвом ректора цього університету Г.О. Оборського. Очолював проект заступник директора Березівського вищого професійного училища Одеського національного політехнічного університету Г.О. Шевченко. Другий – «Створення інформаційно-освітнього середовища у професійно-технічному навчальному закладі торгівлі та технологій харчування» на базі ДНЗ «Одеське вище професійне училище торгівлі та технологій харчування» – виконувався під науковим керівництвом завідувача лабораторії електронних навчальних ресурсів Інституту професійно-технічної освіти НАПН України, кандидата педагогічних наук О.Д. Гуменного. Керувала проектом директор ДНЗ «Одеське вище професійне училище торгівлі та технологій харчування», кандидат педагогічних наук – Л.Є. Висоцька.

У ході обговорень було з’ясовано, що всі заклади вітчизняної професійної (професійно-технічної) освіти розуміють необхідність перебудовуватися на стандарти Європейського Союзу. Однак дуже важливою проблемою організації навчального процесу виявилася застарілість і неукомплектованість фонду навчальної літератури. В Одеському вищому професійному училищі торгівлі та технологій харчування до вирішення цієї проблеми підійшли через проведення науково-дослідного експерименту Всеукраїнського рівня, у процесі якого науково обґрунтували і сформували власне інформаційно-освітнє середовище та довели його вплив на підвищення якості професійної підготовки майбутніх фахівців. Учасниками проекту була сформована інноваційна педагогічна система, створена на основі сучасних інформаційно-комунікаційних та дистанційних технологій, інтеграції методів і комп’ютерно орієнтованих засобів з інформаційно-ресурсним забезпеченням. Це дало змогу: підвищити кваліфікацію та інформаційну культуру педагогічних працівників закладу, покращити формування інформаційних навичок учнівської молоді, збільшити ефективність самоосвіти майбутніх фахівців, прискорити адаптацію навчально-виховного процесу до умов інформаційного суспільства. Отримані результати керівники проекту поширили на 12 інших закладів професійної (професійно-технічної) освіти з різних регіонів України, показавши ефективність отриманих уході проведення експерименту результатів.

IMG 20180201 121507

Нові проекти

На засіданні було також розглянуто 4 пропозиції регіональних департаментів освіти і науки щодо проведення інноваційної освітньої діяльності на Всеукраїнському рівні.

Автором першої ініціативи виступив директор Навчально-методичного центру професійно-технічної освіти у Луганській області В. І. Артюшенко. Ним було доведено необхідність організації дистанційного професійного навчання учнівської молоді й дорослих, які проживають на тимчасово окупованій території та в населених пунктах на лінії зіткнення. Було запропоновано здійснювати експеримент на базі Золотівського професійного ліцею Луганської області. Очільником проекту було призначено директора ліцею Т. Р. Кіященко, а науковим керівником – головного наукового співробітника Інституту професійно-технічної освіти, професора М. А. Пригодія. Вразив присутніх командний дух захисників проекту, у числі яких до столиці приїхали також методист Золотівського професійного ліцею С. В. Мозгова та методист НМЦ ПТО у Луганській області С. В. Підгайко. Луганчани продемонстрували короткий відеосюжет про містечко Золоте, розрізане неоголошеною війною навпіл. Перед глядачами затишної теплої зали постали перекриті шляхи, розірвані родини, розхитані надії молоді, зокрема, – на нормальну освіту. Від ліцею до непідконтрольної Україні території – лише 500 м. Проте, щоб дістатися до нього молодь з Того боку має подолати відстань у 400-500 км, обходячи закриті пости та небезпечні дороги. Для тих, хто навчається, є й інша проблема – постійні обстріли, що не лише врізаються в нерви болючим страхом, але й унеможливлюють нормальний процес навчання у стінах закладу. У процесі обговорення виринуло чимало питань, пов’язаних із упровадженням дистанційного навчання (чи хоча б його елементів). Як рахувати робочий час, платити педагогам, організовувати практику? Ініціативна група показала, що в опалених війною районах Луганщини й Донеччини освіта функціонує в іншій часовій реальності. Там часу на розлогі роздуми та довгі бюрократичні рішення вже немає. Захисники проекту рішуче доводили, що дистанційна система – чи не останній шанс налагодити офіційні стосунки з молоддю і дорослими, котрі опинилися по той бік українського впливу. Це також – чудовий спосіб показати людям за лінією зіткнення, що вони українці, яких чекають і за яких борються не лише військовими методами. Науковці та освітяни зробили все від них залежне, щоб проект отримав право на життя. Лишилося, щоб і чиновники зробили те саме.

Ще один проект викликав палку дискусію. Директор ДНЗ «Шосткинський центр професійно-технічної освіти» Сумської області Т. Ф. Лазарєва обстоювала ідею розробки технології розвитку професійної кар’єри учнів з використанням електронного портфоліо на базі свого закладу. Позицію директора підтримувала й науковий керівник проекту заступник директора з науково-експериментальної роботи Інституту професійно-технічної освіти НАПН України, Л.М Єршова. Захисники проекту наголошували на необхідності відмовитися від надто спрощеного погляду на електронне портфоліо як на різновид резюме й запропонували розглядати його як створену при Центрах розвитку кар’єри й постійно оновлювану мережу електронних баз учнів, що демонструватимуть їх особистісний, громадянський та професійний розвиток. Перетворення з часом цієї мережі з локальної на недетерміновану (інтерактивну) дасть змогу не лише забезпечити системний пошук роботи для випускників закладу, але й показати для батьків чи потенційних роботодавців, які зайдуть у мережу Центру розвитку кар’єри, учня чи випускника як громадянина та особистість. Це сприятиме кращому розумінню реальної ситуації на регіональному ринку праці, дозволить зміцнити зв’язки закладу зі своїми випускниками, простежити за їх подальшою долею. Нарешті передбачається, що участь у проекті стане для учнів потужним мотиватором розвитку особистісної і професійної кар’єри.

Директор ДНЗ «Вище професійне училище № 11 м. Хмельницького» В. М. Селізар виніс на обговорення проект проведення на базі свого училища експерименту на тему: «Формування готовності майбутніх кваліфікованих робітників до підприємницької діяльності» (науковий керівник Л.М. Єршова). Цей і попередній проект дуже взаємопов’язані, оскільки обидва мають на меті розвиток професійної кар’єри. Проект В. М. Селізара сприятиме розвитку професійної кар’єри учнів шляхом їх підготовки до побудови власної справи. Головний мотив захисту проекту – стратегічна важливість підготовки в закладах професійної (професійно-технічної) освіти фахівців, готових до професійного успіху на рідній землі. Це, на переконання ініціаторів проекту, сприятиме зменшенню потоку трудової міграції громадян з України, яка перетворилася в останні роки на демографічне й соціальне лихо.

Варто зазначити, що в ході роботи Комісії прозвучали чотири проекти, науковими керівниками яких є наукові співробітники лабораторії професійної освіти Інституту професійно-технічної освіти НАПН України. Це свідчить про системну роботу даного структурного підрозділу Інституту з упровадження результатів науково-дослідних робіт у закладах професійної (професійно-технічної) освіти.

Директор Білоцерківського професійного ліцею Київської області С. М. Шпак виніс на обговорення Комісії проект експериментальної роботи на базі очолюваного ним закладу на тему: «Технології ощадливого виробництва у професійній підготовці кваліфікованих робітників будівельної галузі». Науковим керівником проекту є завідувач лабораторії технологій професійного навчання Інституту професійно-технічної освіти НАПН України, кандидат хімічних наук, доцент Н.В. Кулалаєва. Головна ідея проекту – формування в освітньому закладі особистості, здатної керуватися в майбутній професійній діяльності принципами ощадливого виробництва, виводячи вітчизняну будівельну галузь на європейський рівень використання людських і матеріальних ресурсів.

Робота триває…

Третім етапом роботи Комісії був розгляд проміжних результатів експериментальних досліджень. Про завершення ІІ-го етапу експериментальної роботи Всеукраїнського рівня звітували 6 освітніх установ.

Директор Навчально-наукового центру професійно-технічної освіти НАПН України Д. В. Гоменюк доповідав про результати формувального етапу експериментального дослідження на тему: «Технологія проектного навчання у професійній підготовці кваліфікованих робітників автотранспортної галузі». Науковим керівником проекту є заступник директора з наукової роботи Інституту професійно-технічної освіти НАПН України, доктор педагогічних наук, професор Г. М. Романова. Головний акцент було зроблено на результатах експериментальної перевірки організаційно-педагогічних умов застосування технології проектного навчання у професійній підготовці кваліфікованих робітників автотранспортної галузі. Для реалізації поставлених завдань учасниками проекту було проведено семінар-тренінг, круглий стіл, Всеукраїнський конкурс на кращий екологічний проект, здійснено публічний захист 3 проектів та ін. На виставці друкованої продукції було представлено розроблені й апробовані учасниками проекту методичні рекомендації. Підготовлено навчально-методичні комплекси з предметів, побудовані на технології проектного навчання.

Цікаві результати були представлені директором ДПТНЗ «Роменське вище професійне училище» Сумської області П. І. Помараном, під керівництвом якого проходить експеримент на тему: «Відкрите професійне навчання населення на модульно-компетентнісній основі». Науковим керівником проекту є директор Інституту професійно-технічної освіти НАПН України, дійсний член НАПН України, доктор педагогічних наук, професор В.О. Радкевич. У процесі роботи було з’ясовано, що відкрите професійне навчання населення на модульно-компетентнісній основі вирізняється достатньою ефективністю та тісним зв’язком із ринком праці. Основою даної технології є модульна методологія Міжнародної Організації Праці, відома як модулі трудових навичок. Ця методологія набула поширення у світі, досить тривалий час існує в Україні, але не знайшла широкого застосування в закладах професійної (професійно-технічної) освіти. Головною причиною обмеженого використання відкритого професійного навчання населення на модульній основі була невідповідність структури попередніх державних стандартів ПТО модульно-компетентнісному підходу. Сьогодні, з розробленням ДС ПТО на компетентнісній основі та завдяки активній діяльності учасників проекту ця причина усувається.

На Комісії було також заслухано проміжні результати ще однієї актуальної для реформування системи професійної освіти теми: «Технологія забезпечення доступності освітнього простору професійно-технічного навчального закладу для учнів з порушеннями слуху». Очільником цього проекту є заступник директора ДНЗ «Одеський центр професійно-технічної освіти» С. О. Александрова, науковим керівником доктор педагогічних наук, професор ДВНЗ «Університет менеджменту освіти НАПН України» Л. М. Сергеєва. Здійснюється експеримент на базі ДНЗ «Одеський центр професійно-технічної освіти». Результати дослідження є надзвичайно актуальними з огляду на розвиток в Україні інклюзивної освіти та недостатність таких наукових досліджень для системи професійної (професійно-технічної) освіти.

Методист Кам’янського професійного ліцею Дніпропетровської області Н.В. Стьопіна озвучила проміжні результати експериментальної роботи на тему: «Формування енергоефективної компетентності майбутніх кваліфікованих робітників будівельного профілю на основі проектних технологій». Науковий керівник проекту - – завідувач лабораторії технологій професійного навчання Інституту професійно-технічної освіти НАПН України, кандидат хімічних наук, доцент Н. В. Кулалаєва. У процесі роботи було розроблено алгоритм упровадження проектних технологій, проведено відповідний семінар-тренінг, підготовлено методичні рекомендації й видано збірник проектів, які безперечно матимуть практичну цінність для використання в інших закладах професійної (професійно-технічної) освіти. У процесі розробки перебуває сайт експерименту http://energo-kpl.at.ua/ .

У процесі роботи Комісії була заслухана також концепція розвитку дистанційної професійної освіти, розроблена у процесі виконання експериментального дослідження на тему: «Підготовка кваліфікованих робітників з професій:«Квітникар», «Декоратор вітрин», «Флорист» з використанням технології дистанційного навчання» на базі ДНЗ «Дніпропетровський центр професійно-технічної освіти туристичного сервісу». Науковий керівник проекту – завідувач лабораторії дистанційного професійного навчання Інституту професійно-технічної освіти НАПН України, кандидат педагогічних наук О. В. Базелюк. Директор ДНЗ «Дніпропетровський центр професійно-технічної освіти туристичного сервісу» Н. В. Войтович, ініціатор і керівник проекту, у звіті оприлюднила результати проведеної діагностики готовності педагогів та учнів закладу до впровадження дистанційного навчання, охарактеризувала методичну діяльність виконавців проекту. В ході роботи було підготовлено методичні рекомендації з використання хмарних технологій Google та сервісів web 2.0 в освітньому просторі, проведено серію тренінгів, розроблено сайт «Школа молодого педагога» (https://sites.google.com/site/shmpdcptots/) та веб-мікс «Веб-сервіси для педагогів».
Розглядалося ще одне цікаве дослідження: «Створення електронних навчальних ресурсів для професійної підготовки майбутніх кваліфікованих робітників машинобудівної галузі», яке проводилося на базі ДНЗ «Криворізький центр професійної освіти металургії та машинобудування». Керівник проекту – в.о. директора ДНЗ Г.Г. Горб, науковий керівник – завідувач лабораторії електронних навчальних ресурсів Інституту професійно-технічної освіти НАПН України, кандидат педагогічних наук О. Д. Гуменний. З огляду на незадовільне забезпечення закладів професійної (професійно-технічної) освіти сучасними підручниками, методичні поради й доробки, оприлюднені в межах даного проекту, мають незаперечне практичне значення.
На першому етапі

У процесі роботи Комісії два експериментальні майданчики звітували про завершення першого етапу експериментальної роботи Всеукраїнського рівня.

Під загальним керівництвом директора ВПУ №25 м. Хмельницького, кандидата педагогічних наук О.О. Загіки та науковим керівництвом головного наукового співробітника Інституту професійно-технічної освіти НАПН України, доктора педагогічних наук, професора В. Ф. Орлова було завершено перший етап експериментального дослідження на тему: «Формування кар’єрної компетентності майбутніх фахівців у професійно-технічному навчальному закладі».

Під загальним керівництвом директора Колківського вищого професійного училища Волинської області Л.Г. Панасюк та науковим керівництвом завідувача лабораторії професійної кар’єри Інституту професійно-технічної освіти НАПН України, кандидата педагогічних наук, старшого наукового співробітника Д.О. Закатнова виконувалася робота на тему: «Організаційно-педагогічні умови створення і функціонування Центру професійної кар’єри у професійно-технічному навчальному закладі». Обидві теми здійснюються в межах наукових пошуків лабораторії професійної кар’єри Інституту професійно-технічної освіти НАПН України. Це лише перший етап роботи, на результати якої вже чекає вітчизняна система професійної (професійно-технічної) освіти.

Людмила Єршова,

заступник директора Інституту професійно-технічної освіти

з науково-експериментальної роботи

Національної академії педагогічних наук України
РЕКОМЕНДАЦІЇ
форсайтної сесії «VET Road 2020»
(м. Київ, 22 грудня 2017 року)
 

22 грудня 2017 року в Інституті професійно-технічної освіти Національної академії педагогічних наук України відбулася форсайтна сесія «VET Road 2020». Це – сучасна форма інтерактивної взаємодії між учасниками, яка за рахунок використання специфічних технологій, дає змогу: проаналізувати перспективи розвитку; конструювати майбутні сценарії вирішення завдань середньо- та довгострокової перспективи; впливати на процес вироблення державної політики і планування; впроваджувати ініціативи для досягнення поставлених цілей.

Для участі у форсайтній сесії були запрошені представники: профільних міністерств, громадських організацій, наукові, науково-педагогічні працівники, керівники закладів професійної (професійно-технічної) освіти, навчально (науково)-методичних центрів (кабінетів) професійно-технічної освіти, коледжів, технікумів, роботодавців. Завдяки залученню різних груп стейкхолдерів під час форсайтної сесії учасниками було окреслено тенденції та перспективи розвитку сфери професійної освіти й навчання.

У процесі проведення заходу обговорювалися три групи проблем: удосконалення змісту професійної освіти та забезпечення її якості, модернізації мережі закладів професійної (професійно-технічної) освіти, покращення фінансово-економічного забезпечення.

РЕКОМЕНДАЦІЇ

Удосконалення змісту професійної освіти та забезпечення її якості

Для підвищення якості професійної (професійно-технічної) освіти) та сприяння розвитку вітчизняної економіки важливим є:

  • оновлення/осучаснення кваліфікаційних вимог, а саме: розроблення професійних стандартів на нові професії, кваліфікаційні характеристики яких застаріли, адаптація підготовки майбутніх кваліфікованих робітників до потреб сучасного ринку праці та техніко-технологічних змін в економіці країни;
  • створення освітніх стандартів, запобігаючи однобічності у їх розробленні (якщо над ними працює один навчальний заклад); забезпечення підготовки розробників освітніх стандартів; залучення роботодавців до створення освітніх стандартів, придатних для підготовки за повною та частковою кваліфікацією;
  • удосконалення системи оцінювання рівня професійної компетентностімайбутніх кваліфікованих робітників, оскільки, за умови наявності професійного та освітнього стандартів, третьою складовою забезпечення якостіпідготовки кадрів має бути стандарт оцінювання за рівнями компетентностей (нині застосовується 12-бальна шкала оцінювання та сертифікація за розрядами, що не завжди свідчить про однаковий рівень компетентності випускників закладів професійної (професійно-технічної) освіти); стандарт оцінювання розширить можливості для присвоєння сертифікатів за частковими кваліфікаціями;
  • сприяння розвитку державно-приватного партнерства шляхом забезпечення участі усіх зацікавлених сторін в освітньому процесі; це сприятиме: підвищенню якості підготовки кваліфікованих робітників; покращенню матеріально-технічної бази; впровадженню елементів дуальної форми навчання в системі професійної (професійно-технічної) освіти;
  • підвищення ефективності регіональних рад стейкхолдерів, у яких би професійна (професійно-технічна) освіта зайняла належне їй ключове місце в процесі розвитку регіону й держави в цілому; очолювати таку Раду доречно було б першому заступнику голови держадміністрації з економічних та/чи фінансових питань;
  • здійснення ліцензування освітньої діяльності закладів професійної (професійно-технічної) освіти регіональними експертними радами з метою зменшення бюрократизації та підвищення швидкості реагування на технологічні, виробничі зміни та стан ринку праці;
  • розроблення заходів із підвищення мотивації роботодавців (податкові пільги, дотації, компенсації тощо) для сприяння організації і проведення ними на своїх базах різних видів навчально-виробничої діяльності, підвищення кваліфікації та стажування педагогічних працівників закладів професійної (професійно-технічної) освіти;
  • сприяння модернізації процесу професійного навчання шляхом оновлення матеріально-технічної бази, створення навчально-практичних центрів, підвищення мотивації учнів до навчання та практичної діяльності, покращення системи підвищення кваліфікації педагогічних працівників із урахуванням особистісних потреб і запитів суб’єктів професійної (професійно-технічної) освіти;
  • забезпечення якісної підготовки учнівської молоді до підприємницької діяльності шляхом поширення в закладах професійної (професійно-технічної) освіти досвіду функціонування центрів професійної кар’єри та нормативно-правового забезпечення їх діяльності.

Модернізація мережі закладів

професійної (професійно-технічної) освіти

Для підвищення ефективності діяльності закладів професійної (професійно-технічної) освіти, уникнення дублювання ними функцій необхідним є:

  • удосконалення мережі закладів професійної (професійно-технічної) освіти шляхом об’єднання однопрофільних та малокомплектних;
  • продовження практики створення багатопрофільних поліфункціональних навчальних закладів з метою забезпечення повноцінного використання їхніх ресурсів та активів для: професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації різних цільових груп населення; професійної підготовки і навчання людей з особливими потребами та учнівської молоді без базової загальної середньої освіти; професійного профільного навчання учнівської молоді старшої школи; безперервного професійного розвитку дорослого населення;
  • введення до штатних розкладів закладів професійної (професійно-технічної) освіти фахівців (з освітою маркетолога тощо) з метою налагодження на професійному рівні співпраці навчального закладу з підприємствами, роботодавцями, представниками бізнес-структур; професійна діяльність відповідних відділів чи фахівців сприятиме підвищенню іміджу навчального закладу, стабілізації й кількісному нарощуванню контингенту його учнів, залученню грантових коштів, зростанню прибутків та покращенню працевлаштування випускників.

Покращення фінансово-економічного забезпечення

професійної освіти

Для забезпечення належного фінансово-економічного забезпечення діяльності закладів професійної (професійно-технічної) освіти необхідним є:

  • розширення переліку професій загальнодержавного значення, відповідно до потреб національного й регіонального ринків праці;
  • гарантування на законодавчому рівні субвенції з державного бюджету на підготовку робітничих кадрів та фахівців із професій загальнодержавного значення;
  • забезпечення в повному обсязі державної субвенції на загальноосвітню підготовку робітничих кадрів та фахівців;
  • запровадження механізмів багатоканального та багаторівневого фінансування закладів професійної (професійно-технічної) освіти;
  • створення системи пільгового кредитування фізичних осіб для здобуття професійної (професійно-технічної) освіти;
  • розроблення механізмів фінансування інклюзивної професійної (професійно-технічної) освіти;
  • перегляд умов оплати праці різних категорій педагогічних працівників та стипендіального забезпечення учнів закладів професійної (професійно-технічної) освіти; вирівняти розміри стипендіального забезпечення учнів закладів професійної (професійно-технічної) освіти) та студентів закладів фахової передвищої освіти.

Удосконалення освітньої програми з підготовки докторів філософії за спеціальністю 015 Професійна освіта (за спеціалізаціями)

  • фокусування уваги розробників освітньої програми на формуванні дослідницької та професійно-педагогічної компетентностей здобувачів освіти;
  • проведення практико-орієнтованих досліджень з розвитку проєктного менеджменту в ЗП(ПТ)О;
  • забезпечення наступності у програмах з підготовки магістрів і докторів філософії та їх орієнтації на вирішення проблем вітчизняної професійної освіти;
  • більш активне використання в освітньому процесі дистанційного навчання;
  • забезпечення інтеграції здобувачів освіти в наукову діяльність лабораторій Інституту;
  • організація стажування викладачів і здобувачів освіти у зарубіжних освітніх установах;
  • удосконалення підготовки майбутніх викладачів з урахуванням вимог суспільства до педагога цифрової ери;
  • нормативно-правове забезпечення діяльності випускових кафедр в наукових установах.

image2

Розпочався візит директора ІПТО НАПН України, д.п.н., професора, дійсного члена (академіка) НАПН України Валентини Радкевич та завідувача лабораторії зарубіжних систем ІПТО НАПН України, к.г.н., доцента Олександри Бородієнко до освітніх установ Польщі.

В рамках візиту відбулась зустріч із керівництвом Академії імені Яна Длугоша в Ченстохові – ректором, професором Анною Випих-Гавронською та проректором із науки та міжнародної співпраці професором Янушем Капушняком.

Ректор Академії імені Яна Длугоша Анна Випих-Гавронська схарактеризувала пріоритетні напрями діяльності установи.

В свою чергу,  директор ІПТО НАПН України Валентина Радкевич проінформувала колег про результати наукових досліджень, які здійснюються в Інституті.

Сторони виявили інтерес до співпраці з реалізації спільних програм підготовки докторів філософії, магістрів, здійснення міжнародних проектів, проведення наукових досліджень, стажування наукових та науково-педагогічних працівників, проведення спільних конференцій, обміну науковими публікаціями.

image1

І місце

ДПТНЗ «Білоцерківський професійний ліцей» Київської області, проект «Використання фітоіндикаційних властивостей кульбаби для оцінки забруднення ґрунтів автомобільним транспортом» (виконавець: Матвєєв Дмитро Олегович, науковий керівник – Пилипець Ніна Болеславівна).

ІІ місце

ДНЗ «Професійний ліцей м. Українки» Київської області, проект «Дослідження стану забруднення атмосферного повітря вихлопними газами у м. Українка» (виконавці: Гук Ганна Сергіївна, Пугаєва Анастасія Павлівна, Кузякіна Валентина Віталіївна, Волощенко Іван Володимирович, Пустовий Борис Миколайович, науковий керівник – Матюшкін Віктор Анатолійович).

ІІІ місце

ДНЗ «Ржищівський професійний ліцей» Київської області, проект «Ерозія ґрунтів – екологічна небезпека Ржищівщини» (виконавці: Катошев Максим Олексійович, Нечидюк Микола Олексійович, Миненко Валерій Анатолійович, Бобровінецький Олег Олександрович, науковий керівник – Москаленко Ганна Василівна).

Переможці конкурсу по номінаціям

Найкращий екологічний проект серед учнів/студентів закладів професійної (професійно-технічної) освіти будівельної галузі

І місце

ДНЗ «Вище професійне училище № 7 м. Вінниці»,

проект «Чи може людина жити в гармонії з природою?»

ІІ місце

Шепетівський професійний ліцей Хмельницької області,

проект «Біогазова установка – екологічна енергетика майбутнього»

ДНЗ «Запорізьке вище професійне училище» м. Запоріжжя,

проект «Зелені дахи»

ІІІ місце

ДПТНЗ «Білоцерківське вище професійне училище будівництва та сервісу» Київської області,

проект «Екологічний слід людини заради майбутнього»

ДНЗ «Новоград-Волинське вище професійне училище» Житомирської

області,

проект «Земля нам належить – ми Землі»

ДНЗ «Сумське міжрегіональне вище професійне училище» м. Суми,

проект «Вторинне використання будівельних відходів як спосіб зменшення шкідливого спливу на навколишнє середовище»

Найкращий екологічний проект серед учнів/студентів закладів професійної (професійно-технічної) освіти аграрної галузі

І місце

ДНЗ «Ржищівський професійний ліцей» Київської області,

проект «Ерозія ґрунтів – екологічна небезпека Ржищівщини»

ІІ місце

ДПТНЗ «Сновське вище професійне училище лісового господарства» Чернігівської області,

проект «Створення горіхоплідної плантації кедрових сосен площею 5,53 га»

Професійно-технічне училище № 74 Дніпропетровської області,

проект «Палити чи заорювати?»

ІІІ місце

Плужненський професійний аграрний ліцей Хмельницької області,

проект «Зелені легені планети Земля»

Краснокутський професійний аграрний ліцей Харківської області,

проект «Збережемо Землю для наступних поколінь»

ДПТНЗ «Дніпровський регіональний центр професійно-технічної освіти» м. Дніпро,

проект «Екологія. Здоров’я. Харчування»

Найкращий екологічний проект серед учнів/студентів закладів професійної освіти автотранспортної галузі

І місце

ДПТНЗ «Білоцерківський професійний ліцей» Київської області,

проект «Використання фітоіндикаційних властивостей кульбаби для оцінки забруднення ґрунтів автомобільним транспортом»

ІІ місце

ДНЗ «Професійний ліцей м. Українки» Київської  області,

проект «Дослідження стану забруднення атмосферного повітря вихлопними газами у м. Українка»

ДПТНЗ «Вінницьке міжрегіональне вище професійне училище», м. Вінниця, проект «Дослідження забруднення повітря м. Вінниця вихлопними газами автотранспорту»

ІІІ місце

ДПТНЗ «Рокитнянський професійний ліцей» Київської області,

проект «Автомобіль майбутнього»

ДПТНЗ «Роменське вище професійне училище» Сумської області,

проект «Проблема утилізації відходів СТО»

ДНЗ «Полянський агропромисловий центр професійної освіти» Хмельницької області,

проект «Забруднення атмосферного повітря викидами від автотранспортних засобів»

Найкращий екологічний міждисциплінарний проект серед учнів/студентів закладів професійної (професійно-технічної) освіти

І місце

ДПТНЗ «Богуславське вище професійне училище сфери послуг» Київської області,

проект «Моніторинг засобів побутової хімії в перукарській справі»

ІІ місце

ДПТНЗ «Конотопський професійний ліцей» Сумської області,

проект «Історія однієї пляшки»

ДПТНЗ «Переяслав-Хмельницький центр професійно-технічної освіти» Київської області,

проект «Індикація стану атмосферного повітря у місті

Переяслав-Хмельницькому за допомогою лишайників»

ІІІ місце

ДПТНЗ «Яготинський центр професійно-технічної освіти» Київської області, проект «Перспективи використання альтернативних екологічно чистих джерел енергії на території Яготинського краю»

Богодухівський професійний аграрний ліцей Харківської області, проект «Шляхи вирішення проблеми забруднення атмосферного повітря міста викидами автотранспорту»

ДНЗ «Хмельницький центр професійно-технічної освіти сфери послуг» м. Хмельницький,

проект «EcoVillage – база відпочинку майбутнього»

Сертифікати учасників отримують:

 

За екологічний проект будівельного профілю

 

ДНЗ «Професійно-технічне училище № 40 м. Новоукраїнки»

Кіровоградської області

ДНЗ «Вище професійне училище № 7 м. Вінниці»,

ДПТНЗ «Радомишльський професійний ліцей» Житомирської області

ДНЗ «Подільський центр професійно-технічної освіти» Хмельницької області

ДПТНЗ «Сумське вище професійне училище будівництва і дизайну» м. Суми

ДПТНЗ «Шосткинське Вище професійне училище» Сумської області

 

За екологічний проект аграрного профілю

 

ДНЗ «Теофіпольський професійний аграрно-промисловий ліцей» Хмельницької області

ДНЗ «Нововолинський центр професійно-технічної освіти» Волинська область

ДПТНЗ «Свеський професійний аграрний ліцей» Сумської області

Зозівський професійний аграрний ліцей Вінницької області

ДПТНЗ «Синівський професійний аграрний ліцей» Сумської області

ДНЗ «Згурівський професійний ліцей» Київської області

ДНЗ «Березанський професійний аграрний ліцей» Київської області

ДПТНЗ «Конотопський професійний аграрний ліцей» Сумської області

ДПТНЗ «Нікопольський центр професійної освіти» Дніпропетровської області

«Охтирський центр професійно-технічної освіти, філія с. Велика Писарівка» Сумської області

Новоселицький професійний аграрний ліцей Хмельницької області

 

За екологічний проект автотранспортного профілю

 

ДНЗ «Білоцерківське професійно-технічне училище імені П. Р. Поповича» Київської області

ДПТНЗ «Дніпровський професійний залізничний ліцей» м. Дніпро

ДНЗ «Багатопрофільний центр професійно-технічної освіти» Запорізької області

Нікопольський професійний ліцей Дніпропетровської області

ДНЗ «Южноукраїнський професійний ліцей» Миколаївської області

ДНЗ «Запорізький професійний ліцей залізничного транспорту», м. Запоріжжя

ДНЗ «Дніпрорудненський професійний ліцей» Запорізької області

Тарнавський професійний гірничий ліцей Дніпропетровської області

ДНЗ «Вище професійне училище № 11 м. Хмельницького»

ДПТНЗ «Конотопське професійно-технічне училище» Сумської області

Люботинський професійний ліцей залізничного транспорту Харківської області

«Вище професійне училище № 34 м. Виноградів» Закарпатської області

ДПТНЗ «Бориспільський професійний ліцей» Київської області

ДНЗ «Гадяцьке професійне аграрне училище» Полтавської області

 

За екологічний міждисциплінарний проект

 

ДНЗ «Сумське вище професійне училище будівництва і автотранспорту», м. Суми

Нагородження переможців конкурсу дипломами та призами, учасників  – сертифікатами відбудеться на звітній науково-практичній конференції Інституту професійно-технічної освіти НАПН України «Науково-методичне забезпечення професійної освіти і навчання» 15 березня 2018 року.

 

Щиро дякуємо усім учасникам за участь у конкурсі!

З повагою, оргкомітет

Please publish modules in offcanvas position.