5 і 6 жовтня 2017 року в Криворізькому центрі професійної освіти металургії та машинобудування відбувся семінар-практикум «Електронний освітній контент як дієвий засіб здійснення ефективної взаємодії суб’єктів професійно-технічної освіти».

 Із доповідями першого дня семінару виступили науковці лабораторії електронних навчальних ресурсів Інституту професійно-технічної освіти НАПН  України, співробітники Криворізького металургійного інституту НМетАУ, методисти  Криворізького кабінету навчально-методичного центру ПТО у Дніпропетровській області, педагогічні працівники ДНЗ «Криворізький центр професійної освіти металургії та машинобудування та ДНЗ «Криворізький професійний будівельний ліцей».

Завідувач лабораторії електронних навчальних ресурсів Інституту ПТО НАПН України Олександр Гуменний у доповіді наголосив на завданнях, які потребують виконання за темою експерименту Всеукраїнського рівня. Зазначив також про набуття нової якості електронних освітніх ресурсів: крім забезпечення засвоєння знань, навичок та умінь, вони водночас мають мотивувати учнів до навчання. Необхідно створювати такий сценарій заняття, який би захоплював і спонукав до творчої та наукової діяльності. Електронні навчальні підручники мають бути інтегрованими, тобто включати в себе і мультимедійні фрагменти, і на 80% складатися із посилань на зовнішні джерела, розвиватися самостійно за рахунок підключень до різних каналів, при цьому уможливлювати учневі створення власного контенту.

Дмитро Пополов, к.т.н., доцент, заступник директора з навчально-методичної роботи Криворізького металургійного інституту, зазначив, що в освітній галузі потрібно збільшувати вагу електронних навчальних матеріалів; заміняти однотипну, звичну подачу навчального матеріалу багаторівневими і багатовимірними нелінійними освітніми ресурсами, які можуть забезпечити індивідуальні освітні траєкторії; переглянути методики подання навчального контенту з наукового до науково-популярного та ігрового (веб-орієнтованих ділових ігор, веб-квестів), що сприятиме переорієнтації технології навчання у напрямі особистісного та індивідуального підходів.

Методисти Криворізького кабінету навчально-методичного центру ПТО у Дніпропетровській області Людмила Дорамідонтова, Тамара Грищук і Тетяна Мавдрик висвітлили значення електронно-освітніх ресурсів у змісті професійної підготовки в професійно-технічних навчальних закладах. Зокрема, Тетяна Мавдрик розглянула значення культури інтернет-користувачів електронного контенту в професійному рості учнів професійних навчальних закладів. Людмила Дорамідонтова акцентувала увагу на гейміфікації (упровадження ігрових технологій в неігрові ситуації) як технології винагород за добре виконане. Вона підкреслила, що використання цієї технології доцільне, і лише педагогічний працівник з високим рівнем інформаційної культури може сприяти підвищенню мотивації навчання та поліпшенню його якості, це  позитивні оцінки і перехід до наступного розділу чи курсу як новий level up.

Тамара Грищук акцентувала свою  доповідь на персоналізації навчання як альтернативі  до уніфікованих підходів в освіті, що вимагають від усіх суб’єктів навчання однакових  результатів – індивідуальні психологічні характеристики особистості мають стати основою для персональних освітніх програм і тим підґрунтям, завдяки якому з’явиться мотивація навчання і набуде нового поштовху  розвиток інтелекту, творчості та креативності.

Світлана Будика,  викладач спецдисциплін ДНЗ «Криворізький професійний будівельний ліцей», у доповіді зазначила, що вивчення, наприклад, дисципліни "Сучасні технології у будівництві" ведеться з використанням сучасних інформаційних технологій. Це - електронна форма, слайд-шоу - для самостійної роботи студентів (443 слайди), мультимедійні презентації для викладачів із можливістю редагування, анімації й відеофрагменти нових технологій (51 фрагмент). Створена авторська структура побудови мультимедійних презентацій для лекцій і слайд-шоу для самостійної роботи студентів дає змогу досягати високого рівня засвоєння матеріалу. Кожен розділ починається із класифікації у вигляді блок-схеми. Послідовне анімаційне виділення кожного блоку, його розкриття, ілюстрації і пояснення до кожної технології завершуються поверненням до класифікації. Потім виділяється наступний блок, і цикл повторюється. Багатократне візуальне повторення класифікації й анімаційне виділення кожного блоку дає змогу запам'ятати наявне різноманіття інновацій. Істотну допомогу в цьому надають і відеофрагменти, посилання на які з ілюстраціями до технологій також є на слайдах. У мультимедійних формах закладена авторська методика навчання, що може бути використана й для інших дисциплін.

Викладач математики ДНЗ Світлана Сущенко презентувала основні можливості використання інтернет-сервісу Blendspace (https://www.tes.com/lessons),  який дає можливість  сконцентрувати у віртуальному кабінеті математики інформаційно-освітнього середовища професійно-технічного навчального закладу необхідні дидактичні ресурси для уроку та використання онлайнового сервісу LearningApps (https://learningapps.org/) для створення інтерактивних сцен, за допомогою яких учні можуть перевірити і закріпити свої знання в ігровій формі, що сприяє формуванню їхнього пізнавального інтересу.

Майстер виробничого навчання ДНЗ Анна Трунова та викладач інформатики й інформаційних технологій цього ж навчального закладу Наталія Петрова поділилися досвідом використання Web-сайту як різновиду електронного портфоліо. Зміст портфоліо випускника ПТНЗ у мінімізованому варіанті повинен відображати такі основні пункти: 1) професійно складене резюме, що відповідає сучасним вимогам; список засвоєних навчальних курсів за основною сферою діяльності; 2) перелік відвіданих додаткових тренінгів, майстер-класів за обраною професією; опис кар’єрного потенціалу; 3) відеозаписи з виконання певних видів професійних робіт; 4) рекомендації керівників дипломних робіт, виробничих практик. Створене учнями портфоліо може бути представлене та оцінене на заняттях у ПТНЗ. Механізм оцінки портфоліо реалізовується таким чином: а) оцінюється тільки процес і характер роботи над портфоліо; б) оцінюються за заданими критеріями тільки окремі частини портфоліо; в) оцінюються всі розділи (загальна оцінка виводиться як середнє арифметичне); г) оцінюється не тільки саме портфоліо, а і якість його презентації; д) портфоліо не оцінюється, натомість учень обирає його окремі частини для презентації на підсумковому занятті, що є допуском до певної залікової роботи або іспиту.

Ольга Гермак – викладач спецдисциплін електротехнічного профілю ДНЗ та Юлія Шуміло – викладач інформаційних технологій, у своїх доповідях відобразили взаємодію учасників освітнього процесу в інформаційно-освітньому середовищі ПТНЗ та продемонструвала власні електронні підручники. Вони зазначили, що освітнє інформаційно-соціальне середовище є складною комунікативною системою, що передбачає самоналаштування та самовдосконалення. Це нова форма освітнього середовища, що функціонує у віртуальному вимірі та створює новий вид взаємодії його учасників.

Наступного дня семінару науковими співробітниками лабораторії електронних навчальних ресурсів Інституту ПТО НАПН України Андрієм Кононенком та Олександром Прохорчуком були проведені майстер-класи: «Створення та використання ЕОР в інформаційно-освітньому середовищі професійно-технічного начального закладу» та «Використання хмарних сервісів мультимедіа для електронних освітніх ресурсів».

За результатами обговорення теоретичних і практичних аспектів формування та розвитку електронного освітнього контенту як складової інформаційно-освітнього середовища  професійно-технічного навчального закладу підготовлено рекомендації, реалізація яких сприятиме урізноманітненню форм професійної освіти і навчання, задоволенню індивідуальних освітньо-професійних потреб різних категорій учнів, підвищенню ефективності професійної підготовки майбутніх фахівців, зокрема:

  • 1) реалізації Національної стратегії розвитку освіти в Україні на період до 2021 року в частині формування та впровадження інформаційного освітнього середовища в систему професійної освіти;
  • 2) застосуванню в навчально-виховному процесі інформаційно-комунікаційних технологій; активізації наукових досліджень, спрямованих на науково-методичне обґрунтування інформаційно- комунікаційних технологій, методичних основ професійного навчання майбутніх фахівців у інформаційно-освітньому середовищі професійно-технічного навчального закладу.

Foto Button Clear

П'ятниця, 06 жовтня 2017 18:38

Захисти кандидатських дисертацій

10049611 Олександр Радкевич — Інститут професійної освіти НАПН України3-4 жовтня 2017 р. в Інституті професійно-технічної освіти НАПН України  на засіданнях Спеціалізованої вченої ради Д 26.458.01 відбулися захисти кандидатських дисертацій:

Мельник Оксани Валеріївни на тему «Професійна підготовка викладачів економічних дисциплін у вищих навчальних закладах Німеччини». Науковий керівник –  доктор педагогічних наук, професор, заступник директора Інституту професійно-технічної освіти НАПН України Романова Ганна Миколаївна. Офіційні опонентидоктор педагогічних наук, професор Теловата Марія Теодозіївна, Національна академія статистики, обліку та аудиту, кафедра обліку та оподаткування, завідувач; кандидат педагогічних наук; Дяченко Людмила Миколаївна, Інститут педагогічної  освіти і освіти дорослих НАПН України, відділ зарубіжних систем педагогічної освіти і освіти дорослих, старший науковий співробітник. У дисертації обґрунтовано провідні особливості професійної підготовки викладачів економічних дисциплін у вищих навчальних закладах Німеччини, що відображені в педагогічних умовах: забезпечення ціннісно-мотиваційної орієнтації до навчання, модуляризація освітніх програм, упровадження практико-орієнтованого підходу до професійної підготовки викладачів економічних дисциплін, застосування інноваційних форм і методів навчання. Спроектовано модель професійної підготовки викладачів економічних дисциплін у вищих навчальних закладах Німеччини, що містить такі блоки: концептуально-цільовий, організаційно-змістовий, процесуально-методичний, контрольно-діагностувальний, результативний. Обґрунтовано рекомендації щодо використання у закладах вищої освіти України позитивного досвіду підготовки викладачів економічних дисциплін в університетах Німеччини.

Глущенко Олени Вадимівни на тему «Формування енергоефективної компетентності майбутніх кваліфікованих робітників машинобудівного профілю». Науковий керівник –  доктор педагогічних наук, професор,  дійсний член НАПН України, директор Інституту професійно-технічної освіти НАПН України Радкевич Валентина Олександрівна. Офіційні опонентидоктор педагогічних наук, доцент Герганов Леонід Дмитрович,  Відокремлений підрозділ «Учбовий центр» ПрАТ «Українське Дунайське пароплавство», заступник начальника; кандидат педагогічних наук, доцент Костюк Дмитро Андрійович, Національний університет біоресурсів і природокористування України, доцент кафедри соціальної роботи та психології. У дисертації конкретизовано суть поняття «енергоефективна компетентність майбутніх кваліфікованих робітників машинобудівного профілю». Теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено педагогічні умови, вдосконалено діагностичний інструментарій для дослідження сформованості енергоефективної компетентності майбутніх кваліфікованих робітників машинобудівного профілю. Спроектовано модель, розроблено та впроваджено в навчально-виховний процес підготовки майбутніх слюсарів-електриків з ремонту електроустаткування у ПТНЗ методику формування їхньої енергоефективної компетентності та навчально-методичне забезпечення означеного процесу.

Паржницького Олександра Вікторовича на тему «Формування професійної компетентності майбутніх токарів у фахово-орієнтованому освітньому середовищі». Науковий керівник – Петренко Лариса Михайлівна, доктор педагогічних наук, старший науковий співробітник, провідний науковий співробітник лабораторії дистанційного професійного навчання. Офіційні опоненти – доктор педагогічних наук, професор Козяр Микола Миколайович, Національний університет водного господарства та природокористування, кафедра теоретичної механіки, інженерної графіки та машинознавства, завідувач;  кандидат педагогічних наук Гоменюк Дмитро Васильович, Навчально-науковий центр Національної академії педагогічних наук України, директор. У дисертації охарактеризовано фахово-орієнтоване освітнє середовище, створення якого сприяє результативному формуванню професійної компетентності майбутніх токарів. Теоретично обґрунтовано, розроблено та експериментально перевірено модель формування професійної компетентності майбутніх токарів у фахово-орієнтованому освітньому середовищі, що складається з концептуально-цільового, методично-змістового, процесуально-організаційного, оцінно-результативного блоків. Виокремлено найбільш значущі педагогічні умови формування професійної компетентності майбутніх токарів: підвищення мотивації майбутніх токарів до навчання та інтересу до професійної діяльності; розвиток в учнів професійних інтегрованих умінь на основі використання алгоритмів професійної діяльності; раціональне використання репродуктивних та проблемно-пошукових методів для розвитку самостійності учнів, їхньої творчої і навчально-пізнавальної діяльності; спеціальна наукова й методична підготовка педагогічних працівників до формування у майбутніх токарів професійної компетентності.

За результатами голосування членів спеціалізованої ради було прийнято одностайне рішення щодо присудження наукового ступеня кандидата педагогічних наук Мельник Оксані Валеріївні, Глущенко Олені Вадимівні та Паржницькому Олександру Вікторовичу зі спеціальності 13.00.04 – теорія і методика професійної освіти.

Бажаємо здобувачам подальших звершень, творчих злетів, інноваційних здобутків на шляху професійного самовдосконалення та у науковій діяльності!

Foto Button Clear

П'ятниця, 06 жовтня 2017 14:56

Меморандум про взаєморозуміння

5 жовтня 2017 року відбулась зустріч директора ІПТО НАПН України Валентини Радкевич та проректором з міжнародних зв'язків Вищої школи лінгвістичної у Ченстохові (Польща) Томашем Куком.

Під час зустрічі було підписано меморандум про взаєморозуміння.
Сторони домовились про співробітництво у сфері обміну досвідом, інформацією щодо досліджень у сфері професійної освіти і навчання, спільну публікацію наукових видань та монографій, використання можливостей обох інституцій для навчання та стажування наукових кадрів та педагогів, спільного проведення наукових заходів, спільної роботи над проектами у сфері підвищення професійної та лінгвістичної компетентності педагогів та учнів ПТНЗ України.

9 червня 2017 року відбулось урочисте відкриття навчально-практичного центру інноваційних виробничих технологій, створеного на базі Запорізького вищого професійного училища моди і стилю.

У заході взяли участь:  голова Запорізької обласної державної адміністрації ‒ Костянтин Іванович Бриль; голова Запорізької обласної ради ‒ Григорій Вікторович  Самардак; заступник директора Департаменту професійної освіти Міністерства освіти і науки України – начальник відділу змісту та організації навчального процесу ‒ Катерина Борисівна Мірошниченко; академік-секретар Відділення професійної освіти і освіти дорослих Національної академії педагогічних наук України ‒ Неля Григорівна Ничкало; директор Інституту професійно-технічної освіти Національної академії педагогічних наук України ‒ Валентина Олександрівна  Радкевич; директор Департаменту освіти і науки Запорізької обласної державної адміністрації ‒ Тетяна Ярославівна  Озерова, працівники Науково методичного центру ПТО в Запорізькій області, директори закладів професійної освіти, роботодавці.

Під час круглого столу на тему «Роль освітньо-виробничого кластеру в формуванні інноваційної освітньої системи регіону» було обговорено реальний стан справ і перспективи розвитку професійної освіти в Запорізькому регіоні на основі забезпечення ефективної співпраці закладів освіти та підприємств-замовників кадрів.

#професійна_освіта #освітньо_виробничий_кластер #соціальні_партнери #ринок_праці #освіта #модернізація #карєра #технології #роботодавці #професія #працевлаштування #децентралізація #ринок_праці

Foto Button Clear

 

16 червня 2017 року в Роменському ВПУ відбувся науково-практичний семінар «Організація відкритого професійного навчання населення на модульно-компетентнісній основі: технологія, проблеми та перспективи», у ході якого було  підведено підсумки констатувального етапу виконання Програми дослідно-експериментальної роботи (науковий супровід здійснюється Інститутом професійно‒технічної освіти НАПН України).

З вітальним словом до учасників семінару звернулася директор Департаменту освіти і науки Сумської обласної державної адміністрації, доктор юридичних наук Гробова В.П., яка подякувала присутніх за проведення експериментальної роботи в напрямку професійно-технічної освіти та висловила впевненість у тому, що спільними зусиллями проблеми в даній галузі будуть вирішені.

Про результати діяльності експериментального педагогічного майданчика доповів директор Роменського ВПУ Помаран П.І. Зокрема він зазначив, що у ході констатувального етапу дослідно-експериментальної роботи було проведено аналіз нормативно-правового забезпечення, вітчизняного та зарубіжного досвіду організації професійного навчання населення; розроблено анкети для опитування респондентів з теми дослідження; проведено анкетування респондентів з питань актуальності та напрямків відкритого професійного навчання населення, здійснено аналіз результатів; визначено перелік професій, за якими планується здійснення відкритого професійного навчання; розроблено програми відкритого професійного навчання за визначеними професіями, проекти документації для проведення вхідного контролю знань, умінь та навичок для осіб, які приймаються на навчання за програмами перепідготовки або підвищення кваліфікації.; розроблено проект Методичних рекомендацій щодо організації вхідного контролю знань, умінь та навичок для осіб, які приймаються до професійно-технічних навчальних закладів на відкрите професійне навчання на модульно-компетентнісній основі з перепідготовки або підвищення кваліфікації.

У ході констатувального етапу дослідно-експериментальної роботи було проведено аналіз нормативно-правового забезпечення, вітчизняного та зарубіжного досвіду організації професійного навчання населення; розроблено анкети для опитування респондентів з теми дослідження; проведено анкетування респондентів з питань актуальності та напрямків відкритого професійного навчання населення, здійснено аналіз результатів; визначено перелік професій, за якими планується здійснення відкритого професійного навчання; розроблено програми відкритого професійного навчання за визначеними професіями, проекти документації для проведення вхідного контролю знань, умінь та навичок для осіб, які приймаються на навчання за програмами перепідготовки або підвищення кваліфікації.; розроблено проект Методичних рекомендацій щодо організації вхідного контролю знань, умінь та навичок для осіб, які приймаються до професійно-технічних навчальних закладів на відкрите професійне навчання на модульно-компетентнісній основі з перепідготовки або підвищення кваліфікації.

З питанням «Модульне навчання в європейському досвіді: ретроспективний аналіз» виступила  академік-секретар Відділення професійної освіти і освіти дорослих НАПН України, доктор педагогічних наук, професор, дійсний член Національної академії педагогічних наук України Ничкало Н.Г. Про інноваційні методики і технології професійного навчання кваліфікованих фахівців у своїй доповіді повідомила директор Інституту професійно-технічної освіти НАПН України, доктор педагогічних наук, професор, дійсний член Національної академії педагогічних наук України Радкевич В.О. На питання «Відкрите інформаційно-освітнє середовище ПТНЗ» звернув увагу присутніх молодший науковий співробітник лабораторії електронних засобів навчання ІПТО НАПН України Кононенко А. Г. Про організацію навчального процесу на модульно-компетентнісній основі розповіла методист НМЦ ПТО у Сумській області Чхайло О.М. Про переваги та недоліки екстернату в ПТНЗ поінформувала методист НМЦ ПТО у Сумській області Ященкова Є.І. З питанням «Організація вхідного контролю знань, умінь та навичок для осіб, які приймаються на навчання за програмами перепідготовки  або підвищення кваліфікації до професійно-технічних навчальних закладів» виступила заступник директора з НМР Державного професійно-технічного навчального закладу «Роменське вище професійне училище» Рукавичка Т.Я.

Учасники семінару звернули увагу на актуальні проблеми, виявлені під час реалізації програми дослідно-експериментальної роботи: відсутність нормативно-правової бази для скорочення тривалості професійно-технічного навчання; можливість скорочення термінів ПрП та ПК не більше ніж на 50%; відсутність механізму розроблення та затвердження індивідуальних скоригованих робочих навчальних планів за результатами вхідного контролю для організації відкритого професійного навчання; відсутність нормативної бази щодо поділу годин навчання на аудиторну і самостійні складові при організації відкритого професійного навчання; відмінність термінів і понять, наведених у наказах «Про затвердження Положення про організацію професійного навчання безробітних за модульною системою» та «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо розроблення Державних стандартів професійно-технічної освіти з конкретних професій на основі компетентнісного підходу», що ускладнює розроблення навчальних програм.

За активну участь у роботі експериментального майданчика та плідну роботу почесними грамотами були нагороджені: директор ДПТНЗ «Роменське ВПУ» Помаран П. І. та члени робочої групи дослідно-експериментальної роботи ДПТНЗ «Роменське ВПУ»: методист Чернобук Г. Г., викладачі спецдисциплін Новак О. І. та Омеляненко О. В.

Усі присутні взяли участь у дискусії з питання навчання населення на модульно-компетентнісній основі, обговорили актуальні питання професійно-технічної освіти України та регіону, розглянули перспективи розвитку професійної освіти, опрацювали питання вдосконалення, після чого було підведено підсумки та ухвалено рішення за результатами роботи семінару.

#Професія, #професійнаосвіта, #модулі, #компетентність, #відкритенавчання, #дистанційненавчання, #Інститутпрофесійно-технічноїосвіти, #професійна-педагогіка, #експеримент

Foto Button Clear

Вівторок, 20 червня 2017 16:18

МОЯ ПРОФЕСІЯ – НАЙКРАЩА

У рамках співпраці Інституту професійно-технічної освіти НАПН України з Goethe-Institut в Україні та за ініціативи Goethe-Institut в Україні в жовтні 2016 учні та студенти навчальних закладів сфери професійної освіти і навчання України мали можливість взяти участь у конкурсі відео-роликів «Моя професія – найкраща».

За умовами конкурсу учень повинен зняти коротке відео-презентацію (3-5 хв.) про професію, яку він/вона здобуває й розповісти про свою майбутню спеціальність німецькою мовою. Важливими критеріями відбору відео переможців були визначені змістовність, креативність, реалізація ідеї, аргументація й технічна/кінематографічна якість відео. У рамках проведення конкурсу було передбачено три призові премії, але в результаті відбіркова комісія обрала чотири відео-роботи з-поміж 44 конкурсних робіт від учасників з різних регіонів України.

Отже, перше місце здобула Анастасія Дячкова, студентка коледжу Національного фармацевтичного університету (м. Харків) й отримала IPad Air 2 у якості призу. У своїй роботі конкурсантка не лише представила свій навчальний заклад та професію фармацевта, а й наголосила на важливості знання іноземної мови для фармацевта так як здоров’я людини є надзвичайно важливим і не повинне залежати від мовних непорозумінь фахівця та клієнта.

Переможці другої та третьої номінації Христина Деревенко, учениця ДПТНЗ «Вінницьке міжрегіональне вище професійне училище» (м. Вінниця) й Ілля Пащук, учень ДПТНЗ «Хотінський професійний аграрний ліцей" (селище Хотінь, Сумська обл.) отримали стипендії для вивчення німецької мови у Goethe-Institut. У своєму відео Христина також розповіла і про свою мрію – власне кулінарне ток-шоу на телебаченні й виокремила знання іноземних мов, як одне з ключових у реалізації мрії. Ілля Пащук висловив намір досягти високого рівня кваліфікації у сфері виготовлення та обслуговування автомобілів й наголосив на необхідності знання німецької мови задля більш якісного знайомства з передовим досвідом таких світових лідерів машинобудування як Мерседес та БМВ.

Номінант четвертої премії Олег Румежак, учень ДПТНЗ Вище професійне училище №21 (м. Івано-Франківськ), за сприяння Інституту професійно-технічної освіти НАПН України, у якості втішного призу отримав тиждень безкоштовної практики у Міжгалузевому навчально-атестаційному центрі Інституту електрозварювання імені Е. О. Патона (далі МУАЦ). Так як, у своєму конкурсному відео Олег розповів, що саме міст Патона у м. Києві надихнув його на отримання робітничої професії «Зварник», то керівництво Інституту професійно-технічної освіти НАПН України звернулось до керівництва Міжгалузевого навчально-атестаційного центру Інституту електрозварювання імені Е. О. Патона і сторони досягли домовленості про організацію практики для Олега з 12 по 15 червня 2017 року. Під час практики Олег матиме змогу ознайомитись з трьома видами зварювання, а саме: ручне дугове зварювання плавким покритим електродом, напів-автоматичне зварювання в середовищі захисних газів та аргоно-дугове зварювання неплавким вольфрамовим електродом в середовищі інертних газів. Додатково, за сприяння керівництва ВПУ № 21, було домовлено й про підвищення кваліфікації майстра виробничого навчання, Познацького Віктора Івановича, з 12 по 23 червня 2017 року. Віктор Іванович матиме змогу підтвердити кваліфікацію зварника аргоно-дугового зварювання неплавким вольфрамовим електродом в середовищі інертних газів й підвищити рівень професійної майстерності з напів-автоматичного зварювання в середовищі захисних газів, а також пройде тижневий курс теоретичної підготовки з можливістю отримання сертифікату зварника міжнародного зразка.

Нагородження переможців відбулось 1 грудня 2016 року в рамках І Міжнародної науково-практичної конференції Інституту ПТО НАПН України «Професійна освіта в умовах сталого розвитку суспільства».

Пані Сюзанне Бекер, заступник директора та керівник мовного відділу Goethe-Institut в Україні, також презентувала новий підручник з професійної мобільності для вивчення німецької мови професійного спрямування в закладах сфери професійної освіти та навчання «Mobil mit Deutsch». Даний посібник було раніше розроблено в рамках спільного проекту Німеччини й Франції для учнів зі знанням німецької мови на рівні А1-А2 й розвитку у них навичок практичного використання німецької мови у своїй професійній діяльності. В рамках проекту Goethe-Institut в Україні для викладачів німецької мови закладів професійної освіти «Міст до професійної освіти» у 2016 році даний посібник було адаптовано до умов та потреб освітнього середовища сфери професійної освіти і навчання України. Метою проекту «Міст до професійної освіти» є підвищення рівня викладання німецької мови професійного спрямування у закладах професійно-технічної освіти. За запрошенням Goethe-Institut в Україні супервізор, коуч, тренер Анне Засс (Кельн/Німеччина) проводить практичні модулі для викладачів німецької мови ПТНЗ з різних регіонів України. У 2016 році у даному проекті взяло участь 13 викладачів й наразі навчаються ще 13 осіб. Під час навчання викладачі працюють як безпосередньо з тренером –практичні модулі, так і дистанційно – на дистанційній платформі. Кожен викладач отримує й виконує практичне завдання тому вже під час свого навчання має можливість апробувати здобуті знання на практиці зі своїми учнями.

Окрему подяку висловлюємо керівництву навчальних закладів та викладачам іноземної мови Кирильчук Марії Леонідівні (ДПТНЗ «ВМВПУ»), Трофимчук Олені Борисівні (ДПТНЗ Хотінський ПАЛ) й Замулінській Світлані Віталіївні (ПТНЗ ВПУ №21).

Сніжана Леу

Молодший науковий співробітник

лабораторії зарубіжних систем професійної освіти і навчання

Інституту ПТО НАПН України

Foto Button Clear

 

Неділя, 21 травня 2017 19:08

Вітання з Днем науки

21.05.17 V4

21.05.17 V3

Неділя, 21 травня 2017 18:49

З Днем науки

21.05.17

Please publish modules in offcanvas position.