Понеділок, 05 лютого 2018 11:12

ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНІ МАЙДАНЧИКИ ЗВІТУЮТЬ

Автор
Оцініть матеріал!
(0 голосів)

1 лютого 2018 року у рамках співпраці Міністерства освіти і науки України, департаменту професійної освіти, ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти» та Інституту професійно-технічної освіти Національної академії педагогічних наук України відбулося засідання методичної комісії з професійної педагогіки, психології та змісту професійної (професійно-технічної) освіти Науково-методичної ради з питань освіти МОН України. Роботу засідання відкривали Президент НАПН України В.Г. Кремень, академік-секретар Відділення професійної освіти і освіти дорослих НАПН України, доктор педагогічних наук, професор, дійсний член Національної академії педагогічних наук України Н.Г. Ничкало, директор Інституту професійно-технічної освіти НАПН України, доктор педагогічних наук, професор, дійсний член Національної академії педагогічних наук України В.О. Радкевич, начальник відділу наукового та навчально-методичного забезпечення змісту професійної освіти Інституту модернізації змісту освіти Т.В. Пятничук. В роботі Комісії взяли участь представники 14 освітніх установ України.

Про значення єдності науки і практики в умовах епохи фронтальних реформ сперечатися не доводиться. Практика (під нею розуміємо систему нашої професійної (професійно-технічної) освіти) сьогодні поставлена в умови, що визначаються класичним лозунгом «Перемогти або вмерти». Система мусить реформуватися. Але система – це не просто мережа навчальних закладів, яку можна перекроїти, відрізавши зайве й доточивши щось нове. Це, перш за все, люди – учні, педагогічні працівники, майстри виробничого навчання, технічний персонал та ін. К. Д. Ушинський писав, що «дух навчального закладу живе не в стінах і не папері, а в характері більшості педагогів і звідти переходить у характери вихованців». Відтак, реформувати систему освіти шляхом перебудови її форми апріорі неможливо. Потрібна реформа самосвідомості кожного суб’єкта системи професійної (професійно-технічної) освіти, їх здатності подивитися на себе зі сторони. Важливо зрозуміти слабкі сторони своєї професійної діяльності і виробити програму самовдосконалення. Система професійної (професійно-технічної) освіти не повинна бути об’єктом реформування. Вона – повноцінний учасник реформаторський дій і вчинків.

Саме такий мотив можна визнати основоположним у діяльності тих 14 освітніх установ, представники яких привезли на засідання Комісії свої експериментальні проекти. Важливо відзначити, що всі вони присвячувалися різним аспектам удосконалення професійної підготовки учнівської молоді. Причому 12 з 14-ти представлених проектів розроблялися під науковим керівництвом Інституту професійно-технічної освіти НАПН України.

Заключні звіти

Два експерименти у 2017 році завершилися і тому на Комісії було заслухано їхні заключні звіти. Перший проект – «Система підготовки кваліфікованих робітників сфери послуг в умовах євроінтеграційних процесів» – розроблявся на базі Березівського вищого професійного училища Одеського національного політехнічного університету» під науковим керівництвом ректора цього університету Г.О. Оборського. Очолював проект заступник директора Березівського вищого професійного училища Одеського національного політехнічного університету Г.О. Шевченко. Другий – «Створення інформаційно-освітнього середовища у професійно-технічному навчальному закладі торгівлі та технологій харчування» на базі ДНЗ «Одеське вище професійне училище торгівлі та технологій харчування» – виконувався під науковим керівництвом завідувача лабораторії електронних навчальних ресурсів Інституту професійно-технічної освіти НАПН України, кандидата педагогічних наук О.Д. Гуменного. Керувала проектом директор ДНЗ «Одеське вище професійне училище торгівлі та технологій харчування», кандидат педагогічних наук – Л.Є. Висоцька.

У ході обговорень було з’ясовано, що всі заклади вітчизняної професійної (професійно-технічної) освіти розуміють необхідність перебудовуватися на стандарти Європейського Союзу. Однак дуже важливою проблемою організації навчального процесу виявилася застарілість і неукомплектованість фонду навчальної літератури. В Одеському вищому професійному училищі торгівлі та технологій харчування до вирішення цієї проблеми підійшли через проведення науково-дослідного експерименту Всеукраїнського рівня, у процесі якого науково обґрунтували і сформували власне інформаційно-освітнє середовище та довели його вплив на підвищення якості професійної підготовки майбутніх фахівців. Учасниками проекту була сформована інноваційна педагогічна система, створена на основі сучасних інформаційно-комунікаційних та дистанційних технологій, інтеграції методів і комп’ютерно орієнтованих засобів з інформаційно-ресурсним забезпеченням. Це дало змогу: підвищити кваліфікацію та інформаційну культуру педагогічних працівників закладу, покращити формування інформаційних навичок учнівської молоді, збільшити ефективність самоосвіти майбутніх фахівців, прискорити адаптацію навчально-виховного процесу до умов інформаційного суспільства. Отримані результати керівники проекту поширили на 12 інших закладів професійної (професійно-технічної) освіти з різних регіонів України, показавши ефективність отриманих уході проведення експерименту результатів.

IMG 20180201 121507

Нові проекти

На засіданні було також розглянуто 4 пропозиції регіональних департаментів освіти і науки щодо проведення інноваційної освітньої діяльності на Всеукраїнському рівні.

Автором першої ініціативи виступив директор Навчально-методичного центру професійно-технічної освіти у Луганській області В. І. Артюшенко. Ним було доведено необхідність організації дистанційного професійного навчання учнівської молоді й дорослих, які проживають на тимчасово окупованій території та в населених пунктах на лінії зіткнення. Було запропоновано здійснювати експеримент на базі Золотівського професійного ліцею Луганської області. Очільником проекту було призначено директора ліцею Т. Р. Кіященко, а науковим керівником – головного наукового співробітника Інституту професійно-технічної освіти, професора М. А. Пригодія. Вразив присутніх командний дух захисників проекту, у числі яких до столиці приїхали також методист Золотівського професійного ліцею С. В. Мозгова та методист НМЦ ПТО у Луганській області С. В. Підгайко. Луганчани продемонстрували короткий відеосюжет про містечко Золоте, розрізане неоголошеною війною навпіл. Перед глядачами затишної теплої зали постали перекриті шляхи, розірвані родини, розхитані надії молоді, зокрема, – на нормальну освіту. Від ліцею до непідконтрольної Україні території – лише 500 м. Проте, щоб дістатися до нього молодь з Того боку має подолати відстань у 400-500 км, обходячи закриті пости та небезпечні дороги. Для тих, хто навчається, є й інша проблема – постійні обстріли, що не лише врізаються в нерви болючим страхом, але й унеможливлюють нормальний процес навчання у стінах закладу. У процесі обговорення виринуло чимало питань, пов’язаних із упровадженням дистанційного навчання (чи хоча б його елементів). Як рахувати робочий час, платити педагогам, організовувати практику? Ініціативна група показала, що в опалених війною районах Луганщини й Донеччини освіта функціонує в іншій часовій реальності. Там часу на розлогі роздуми та довгі бюрократичні рішення вже немає. Захисники проекту рішуче доводили, що дистанційна система – чи не останній шанс налагодити офіційні стосунки з молоддю і дорослими, котрі опинилися по той бік українського впливу. Це також – чудовий спосіб показати людям за лінією зіткнення, що вони українці, яких чекають і за яких борються не лише військовими методами. Науковці та освітяни зробили все від них залежне, щоб проект отримав право на життя. Лишилося, щоб і чиновники зробили те саме.

Ще один проект викликав палку дискусію. Директор ДНЗ «Шосткинський центр професійно-технічної освіти» Сумської області Т. Ф. Лазарєва обстоювала ідею розробки технології розвитку професійної кар’єри учнів з використанням електронного портфоліо на базі свого закладу. Позицію директора підтримувала й науковий керівник проекту заступник директора з науково-експериментальної роботи Інституту професійно-технічної освіти НАПН України, Л.М Єршова. Захисники проекту наголошували на необхідності відмовитися від надто спрощеного погляду на електронне портфоліо як на різновид резюме й запропонували розглядати його як створену при Центрах розвитку кар’єри й постійно оновлювану мережу електронних баз учнів, що демонструватимуть їх особистісний, громадянський та професійний розвиток. Перетворення з часом цієї мережі з локальної на недетерміновану (інтерактивну) дасть змогу не лише забезпечити системний пошук роботи для випускників закладу, але й показати для батьків чи потенційних роботодавців, які зайдуть у мережу Центру розвитку кар’єри, учня чи випускника як громадянина та особистість. Це сприятиме кращому розумінню реальної ситуації на регіональному ринку праці, дозволить зміцнити зв’язки закладу зі своїми випускниками, простежити за їх подальшою долею. Нарешті передбачається, що участь у проекті стане для учнів потужним мотиватором розвитку особистісної і професійної кар’єри.

Директор ДНЗ «Вище професійне училище № 11 м. Хмельницького» В. М. Селізар виніс на обговорення проект проведення на базі свого училища експерименту на тему: «Формування готовності майбутніх кваліфікованих робітників до підприємницької діяльності» (науковий керівник Л.М. Єршова). Цей і попередній проект дуже взаємопов’язані, оскільки обидва мають на меті розвиток професійної кар’єри. Проект В. М. Селізара сприятиме розвитку професійної кар’єри учнів шляхом їх підготовки до побудови власної справи. Головний мотив захисту проекту – стратегічна важливість підготовки в закладах професійної (професійно-технічної) освіти фахівців, готових до професійного успіху на рідній землі. Це, на переконання ініціаторів проекту, сприятиме зменшенню потоку трудової міграції громадян з України, яка перетворилася в останні роки на демографічне й соціальне лихо.

Варто зазначити, що в ході роботи Комісії прозвучали чотири проекти, науковими керівниками яких є наукові співробітники лабораторії професійної освіти Інституту професійно-технічної освіти НАПН України. Це свідчить про системну роботу даного структурного підрозділу Інституту з упровадження результатів науково-дослідних робіт у закладах професійної (професійно-технічної) освіти.

Директор Білоцерківського професійного ліцею Київської області С. М. Шпак виніс на обговорення Комісії проект експериментальної роботи на базі очолюваного ним закладу на тему: «Технології ощадливого виробництва у професійній підготовці кваліфікованих робітників будівельної галузі». Науковим керівником проекту є завідувач лабораторії технологій професійного навчання Інституту професійно-технічної освіти НАПН України, кандидат хімічних наук, доцент Н.В. Кулалаєва. Головна ідея проекту – формування в освітньому закладі особистості, здатної керуватися в майбутній професійній діяльності принципами ощадливого виробництва, виводячи вітчизняну будівельну галузь на європейський рівень використання людських і матеріальних ресурсів.

Робота триває…

Третім етапом роботи Комісії був розгляд проміжних результатів експериментальних досліджень. Про завершення ІІ-го етапу експериментальної роботи Всеукраїнського рівня звітували 6 освітніх установ.

Директор Навчально-наукового центру професійно-технічної освіти НАПН України Д. В. Гоменюк доповідав про результати формувального етапу експериментального дослідження на тему: «Технологія проектного навчання у професійній підготовці кваліфікованих робітників автотранспортної галузі». Науковим керівником проекту є заступник директора з наукової роботи Інституту професійно-технічної освіти НАПН України, доктор педагогічних наук, професор Г. М. Романова. Головний акцент було зроблено на результатах експериментальної перевірки організаційно-педагогічних умов застосування технології проектного навчання у професійній підготовці кваліфікованих робітників автотранспортної галузі. Для реалізації поставлених завдань учасниками проекту було проведено семінар-тренінг, круглий стіл, Всеукраїнський конкурс на кращий екологічний проект, здійснено публічний захист 3 проектів та ін. На виставці друкованої продукції було представлено розроблені й апробовані учасниками проекту методичні рекомендації. Підготовлено навчально-методичні комплекси з предметів, побудовані на технології проектного навчання.

Цікаві результати були представлені директором ДПТНЗ «Роменське вище професійне училище» Сумської області П. І. Помараном, під керівництвом якого проходить експеримент на тему: «Відкрите професійне навчання населення на модульно-компетентнісній основі». Науковим керівником проекту є директор Інституту професійно-технічної освіти НАПН України, дійсний член НАПН України, доктор педагогічних наук, професор В.О. Радкевич. У процесі роботи було з’ясовано, що відкрите професійне навчання населення на модульно-компетентнісній основі вирізняється достатньою ефективністю та тісним зв’язком із ринком праці. Основою даної технології є модульна методологія Міжнародної Організації Праці, відома як модулі трудових навичок. Ця методологія набула поширення у світі, досить тривалий час існує в Україні, але не знайшла широкого застосування в закладах професійної (професійно-технічної) освіти. Головною причиною обмеженого використання відкритого професійного навчання населення на модульній основі була невідповідність структури попередніх державних стандартів ПТО модульно-компетентнісному підходу. Сьогодні, з розробленням ДС ПТО на компетентнісній основі та завдяки активній діяльності учасників проекту ця причина усувається.

На Комісії було також заслухано проміжні результати ще однієї актуальної для реформування системи професійної освіти теми: «Технологія забезпечення доступності освітнього простору професійно-технічного навчального закладу для учнів з порушеннями слуху». Очільником цього проекту є заступник директора ДНЗ «Одеський центр професійно-технічної освіти» С. О. Александрова, науковим керівником доктор педагогічних наук, професор ДВНЗ «Університет менеджменту освіти НАПН України» Л. М. Сергеєва. Здійснюється експеримент на базі ДНЗ «Одеський центр професійно-технічної освіти». Результати дослідження є надзвичайно актуальними з огляду на розвиток в Україні інклюзивної освіти та недостатність таких наукових досліджень для системи професійної (професійно-технічної) освіти.

Методист Кам’янського професійного ліцею Дніпропетровської області Н.В. Стьопіна озвучила проміжні результати експериментальної роботи на тему: «Формування енергоефективної компетентності майбутніх кваліфікованих робітників будівельного профілю на основі проектних технологій». Науковий керівник проекту - – завідувач лабораторії технологій професійного навчання Інституту професійно-технічної освіти НАПН України, кандидат хімічних наук, доцент Н. В. Кулалаєва. У процесі роботи було розроблено алгоритм упровадження проектних технологій, проведено відповідний семінар-тренінг, підготовлено методичні рекомендації й видано збірник проектів, які безперечно матимуть практичну цінність для використання в інших закладах професійної (професійно-технічної) освіти. У процесі розробки перебуває сайт експерименту http://energo-kpl.at.ua/ .

У процесі роботи Комісії була заслухана також концепція розвитку дистанційної професійної освіти, розроблена у процесі виконання експериментального дослідження на тему: «Підготовка кваліфікованих робітників з професій:«Квітникар», «Декоратор вітрин», «Флорист» з використанням технології дистанційного навчання» на базі ДНЗ «Дніпропетровський центр професійно-технічної освіти туристичного сервісу». Науковий керівник проекту – завідувач лабораторії дистанційного професійного навчання Інституту професійно-технічної освіти НАПН України, кандидат педагогічних наук О. В. Базелюк. Директор ДНЗ «Дніпропетровський центр професійно-технічної освіти туристичного сервісу» Н. В. Войтович, ініціатор і керівник проекту, у звіті оприлюднила результати проведеної діагностики готовності педагогів та учнів закладу до впровадження дистанційного навчання, охарактеризувала методичну діяльність виконавців проекту. В ході роботи було підготовлено методичні рекомендації з використання хмарних технологій Google та сервісів web 2.0 в освітньому просторі, проведено серію тренінгів, розроблено сайт «Школа молодого педагога» (https://sites.google.com/site/shmpdcptots/) та веб-мікс «Веб-сервіси для педагогів».
Розглядалося ще одне цікаве дослідження: «Створення електронних навчальних ресурсів для професійної підготовки майбутніх кваліфікованих робітників машинобудівної галузі», яке проводилося на базі ДНЗ «Криворізький центр професійної освіти металургії та машинобудування». Керівник проекту – в.о. директора ДНЗ Г.Г. Горб, науковий керівник – завідувач лабораторії електронних навчальних ресурсів Інституту професійно-технічної освіти НАПН України, кандидат педагогічних наук О. Д. Гуменний. З огляду на незадовільне забезпечення закладів професійної (професійно-технічної) освіти сучасними підручниками, методичні поради й доробки, оприлюднені в межах даного проекту, мають незаперечне практичне значення.
На першому етапі

У процесі роботи Комісії два експериментальні майданчики звітували про завершення першого етапу експериментальної роботи Всеукраїнського рівня.

Під загальним керівництвом директора ВПУ №25 м. Хмельницького, кандидата педагогічних наук О.О. Загіки та науковим керівництвом головного наукового співробітника Інституту професійно-технічної освіти НАПН України, доктора педагогічних наук, професора В. Ф. Орлова було завершено перший етап експериментального дослідження на тему: «Формування кар’єрної компетентності майбутніх фахівців у професійно-технічному навчальному закладі».

Під загальним керівництвом директора Колківського вищого професійного училища Волинської області Л.Г. Панасюк та науковим керівництвом завідувача лабораторії професійної кар’єри Інституту професійно-технічної освіти НАПН України, кандидата педагогічних наук, старшого наукового співробітника Д.О. Закатнова виконувалася робота на тему: «Організаційно-педагогічні умови створення і функціонування Центру професійної кар’єри у професійно-технічному навчальному закладі». Обидві теми здійснюються в межах наукових пошуків лабораторії професійної кар’єри Інституту професійно-технічної освіти НАПН України. Це лише перший етап роботи, на результати якої вже чекає вітчизняна система професійної (професійно-технічної) освіти.

Людмила Єршова,

заступник директора Інституту професійно-технічної освіти

з науково-експериментальної роботи

Прочитано 2374 разів

Please publish modules in offcanvas position.