У м. Трускавець (Львівська обл.) з 28 січня по 02 лютого 2018 року працювала І Зимова школа Українського асоціації дослідників освіти «Європейські індикатори якості освітніх досліджень» (УАДО). Захід відбувся в рамках реалізації проекту Європейського Союзу Еразмус+ напряму Жан Моне «Європейські індикатори якості освітніх досліджень для розширення можливостей освітян в Україні». Інститут професійно-технічної освіти НАПН у роботі усіх сесій школи представляв молодший науковий співробітник лабораторії електронних навчальних ресурсів Владислав Белан, який після закінчення занять виявив бажання стати членом Української асоціації дослідників освіти.
І Зимову школу було організовано Українською асоціацією дослідників освіти спільно з Дрогобицьким державним педагогічним університетом імені Івана Франка за фінансової підтримки Програми Еразмус+ Європейського Союзу для молодих дослідників у галузі освіти. На урочистому відкритті Школи, яке відбулося в залі Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка, учасників привітали президент Української асоціації дослідників освіти, професор ДДПУ імені Івана Франка Світлана Щудло, ректор ДДПУ імені Івана Франка професор Надія Скотна. Для учасників Школи надійшли вітання від міського голови Дрогобича Тараса Кучми, Президента Національної академії педагогічних наук України академіка Василя Кременя, директора Національного офісу Еразмус+ в Україні Світлани Шитікової та команди НЕО.
Учасниками заходу стали 26 представників закладів вищої освіти та наукових установ різних регіонів України, а саме: Києва, Умані (Черкаська обл.), Львова, Дрогобича (Львівська обл.), Кам’янця-Подільського (Хмельницька обл.), Маріуполя (Донецька обл.), Харкова, Чернігова, Кременчука (Полтавська обл.), Сум.
Модераторами заходів І Зимової школи УАДО виступили Світлана Щудло, професор, президент Української асоціації дослідників освіти (Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка); Оксана Заболотна, професор, віце-президент Української асоціації дослідників освіти (Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини); Сергій Курбатов, професор, головний науковий співробітник відділу інтернаціоналізації вищої освіти (Інститут вищої освіти Національної академії педагогічних наук України); Олександр Длугопольський, професор (Тернопільський національний економічний університет); Олена Ковальчук, професор (Луцький національний технічний університет); Ганна Корсун, доцент (Національний технічний університет України «Київський політехнічний Інститут імені Ігоря Сікорського»); Наталя Горук, доцент (Львівський національний університет імені Івана Франка); Володимир Сацик, доцент, експерт у галузі освіти; Людмила Загоруйко, доцент (Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини); Тетяна Лісова, доцент (Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя).
Спеціальним гостем Зимової Школи став президент Міжнародного фонду освітніх досліджень, професор Варшавського університету Тарас Фініков, який провів лекцію «Впровадження локальних систем управління якістю в контексті нового Закону України «Про вищу освіту», під час якої презентував результати проведеного соціологічного опитування.
Спікери зосередили увагу на таких актуальних питаннях: загальний огляд Європейських індикаторів якості освітніх досліджень; університетські рейтинги як механізм інтеграції української вищої освіти до Європейського простору вищої освіти; сучасні стандарти академічного письма для молодих дослідників: передові практики європейських університетів та видавництв; успішне написання грантових пропозицій (Європейський вимір); автономія та дослідження Європейських університетів; академічна доброчесність: найкращі практики університетів ЄС для українських закладів вищої освіти; якісні педагогічні дослідження: наративний підхід; емпіричні методи освітніх досліджень: уроки з проведення TALIS в Україні; огляд і структура баз даних міжнародних досліджень (TIMSS, PIRLS, ICCS, TEDS-M, ICILS, SITES, PISA, TALIS, PIAAC); міжнародні наукометричні бази даних як платформи для представлення наукових здобутків.
Упродовж п’ятиденного заходу учасники мали змогу отримувати індивідуальні консультації тренерів школи та проводити оьговорення наукових проблем, над якими працюють молоді дослідники в галузі освіти. Під час заходів Школи учасники сформували ідеї та інтегрувалися в наукові групи для подальшої праці над підготовкою грантових заявок, написання наукових статей, формування науково-дослідних комітетів УАДО.
Учасники Школи мали також культурну програму, зокрема ознайомилися з історичними пам’ятками міст Дрогобича та Трускавця, відвідали історичну пам’ятку ЮНЕСКО Церкву Св. Юра (Дрогобич, ХV ст.), насолодилися музичною програмою заслуженого ансамблю «Джерело» ДДПУ імені Івана Франка та безпосередньо побували в курортному парку Трускавця, де смакували цілющу воду зі знаменитих бюветів.
Додаткову інформацію про захід та презентації спікерів можна знайти за посиланням: www.uera.org.ua.
6-7 лютого 2018 року на базі Навчально-методичного центру професійно-технічної освіти у Чернівецькій області відбулась форсайтна сесія «Міжнародна дорожня карта (2018-2020) викладання туризму у закладах професійно-технічної освіти Буковини».
Співорганізаторами виступили: Міністерство освіти і науки України (Департамент професійної освіти), Інститут професійно-технічної освіти НАПН України, Ризький технікум туризму та творчої індустрії (Латвія), Центр підготовки фахівців харчової промисловості і торгівлі (м.Каунас, Литва), Департамент освіти і науки Чернівецької обласної державної адміністрації, НМЦ ПТО у Чернівецькій області.
Поштовхом до запровадження такої інноваційної форми взаємодії між стейкхолдерами став проведена у ІПТО НАПН України форсайтна сесія (https://ivet-ua.science/home/news/824-persha-forsaitna-sesiia-v-instytuti-profesiino-tekhnichnoi-osvity)/
ІПТО НАПН України представляла завідувач лабораторії зарубіжних систем професійної освіти і навчання, к.г.н., доцент Бородієнко О. В., яка була запрошена у якості експерта з питань розвитку систем професійної освіти і навчання у країнах ЄС.
Під час пленарного засідання Бородієнко О.В. розповіла про метод форсайту як інструменту стратегічного планування, технології, які використовуються для прогнозування процесів та тенденцій у майбутньому та результати, які генеруються за допомогою даного методу.
Під час засідань Делфі-груп, метою яких було формування первинного форсайтного продукту як складової цільової дорожньої карти 2018-2020, Бородієнко О.В. розповіла про інноваційний зарубіжний досвід організації діяльності закладів ПТО та політики країн щодо розвитку сфери ПТО. Особливий інтерес керівників закладів та установ (навчально-методичного центру, Департаменту освіти і науки, керівників підприємств) викликав досвід впровадження дуальної системи освіти у Німеччині та Ізраїлі.

2 лютого 2018 року в Інституті професійно-технічної освіти НАПН України відбулася зустріч керівництва Інституту з директором Навчально-методичного центру професійно-технічної освіти у Сумський області, кандидатом педагогічних наук Наталією Юріївною Самойленко.
З перших кроків своєї діяльності на посаді директора Наталія Юріївна активно підтримує експериментальну роботу закладів професійної (професійно-технічної) освіти області. Зокрема, напередодні вона взяла участь в засіданні методичної комісії з професійної педагогіки, психології та змісту професійної (професійно-технічної) освіти Науково-методичної ради з питань освіти МОН України, на якому виступила на підтримку відкриття експерименту всеукраїнського рівня за темою «Технологія розвитку професійної кар’єри учнів з використанням електронного портфоліо» на базі Державного навчального закладу «Шосткинський центр професійно-технічної освіти» (керівник експерименту - Лазарєва Т.Ф., директор ДНЗ «Шосткінський центр професійно-технічної освіти» Сумської області, науковий керівник - Єршова Людмила Михайлівна, заступник директора з науково-експериментальної роботи Інституту професійно-технічної освіти НАПН України, доктор педагогічних наук, доцент).
В ході зустрічі обговорено напрями співпраці Інституту та Центру, зокрема відкриття Центрів професійної кар’єри у закладах професійної (професійно-технічної ) освіти в Сумський області, створення творчих груп з написання підручників та посібників для підготовки кваліфікованих робітників, підвищення кваліфікації методистів Центру на базі Інституту, спільне проведення масових заходів. Оновлено договір про співпрацю Інституту та Центру.
1 лютого 2018 року у рамках співпраці Міністерства освіти і науки України, департаменту професійної освіти, ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти» та Інституту професійно-технічної освіти Національної академії педагогічних наук України відбулося засідання методичної комісії з професійної педагогіки, психології та змісту професійної (професійно-технічної) освіти Науково-методичної ради з питань освіти МОН України. Роботу засідання відкривали Президент НАПН України В.Г. Кремень, академік-секретар Відділення професійної освіти і освіти дорослих НАПН України, доктор педагогічних наук, професор, дійсний член Національної академії педагогічних наук України Н.Г. Ничкало, директор Інституту професійно-технічної освіти НАПН України, доктор педагогічних наук, професор, дійсний член Національної академії педагогічних наук України В.О. Радкевич, начальник відділу наукового та навчально-методичного забезпечення змісту професійної освіти Інституту модернізації змісту освіти Т.В. Пятничук. В роботі Комісії взяли участь представники 14 освітніх установ України.
Про значення єдності науки і практики в умовах епохи фронтальних реформ сперечатися не доводиться. Практика (під нею розуміємо систему нашої професійної (професійно-технічної) освіти) сьогодні поставлена в умови, що визначаються класичним лозунгом «Перемогти або вмерти». Система мусить реформуватися. Але система – це не просто мережа навчальних закладів, яку можна перекроїти, відрізавши зайве й доточивши щось нове. Це, перш за все, люди – учні, педагогічні працівники, майстри виробничого навчання, технічний персонал та ін. К. Д. Ушинський писав, що «дух навчального закладу живе не в стінах і не папері, а в характері більшості педагогів і звідти переходить у характери вихованців». Відтак, реформувати систему освіти шляхом перебудови її форми апріорі неможливо. Потрібна реформа самосвідомості кожного суб’єкта системи професійної (професійно-технічної) освіти, їх здатності подивитися на себе зі сторони. Важливо зрозуміти слабкі сторони своєї професійної діяльності і виробити програму самовдосконалення. Система професійної (професійно-технічної) освіти не повинна бути об’єктом реформування. Вона – повноцінний учасник реформаторський дій і вчинків.
Саме такий мотив можна визнати основоположним у діяльності тих 14 освітніх установ, представники яких привезли на засідання Комісії свої експериментальні проекти. Важливо відзначити, що всі вони присвячувалися різним аспектам удосконалення професійної підготовки учнівської молоді. Причому 12 з 14-ти представлених проектів розроблялися під науковим керівництвом Інституту професійно-технічної освіти НАПН України.
Заключні звіти
Два експерименти у 2017 році завершилися і тому на Комісії було заслухано їхні заключні звіти. Перший проект – «Система підготовки кваліфікованих робітників сфери послуг в умовах євроінтеграційних процесів» – розроблявся на базі Березівського вищого професійного училища Одеського національного політехнічного університету» під науковим керівництвом ректора цього університету Г.О. Оборського. Очолював проект заступник директора Березівського вищого професійного училища Одеського національного політехнічного університету Г.О. Шевченко. Другий – «Створення інформаційно-освітнього середовища у професійно-технічному навчальному закладі торгівлі та технологій харчування» на базі ДНЗ «Одеське вище професійне училище торгівлі та технологій харчування» – виконувався під науковим керівництвом завідувача лабораторії електронних навчальних ресурсів Інституту професійно-технічної освіти НАПН України, кандидата педагогічних наук О.Д. Гуменного. Керувала проектом директор ДНЗ «Одеське вище професійне училище торгівлі та технологій харчування», кандидат педагогічних наук – Л.Є. Висоцька.
У ході обговорень було з’ясовано, що всі заклади вітчизняної професійної (професійно-технічної) освіти розуміють необхідність перебудовуватися на стандарти Європейського Союзу. Однак дуже важливою проблемою організації навчального процесу виявилася застарілість і неукомплектованість фонду навчальної літератури. В Одеському вищому професійному училищі торгівлі та технологій харчування до вирішення цієї проблеми підійшли через проведення науково-дослідного експерименту Всеукраїнського рівня, у процесі якого науково обґрунтували і сформували власне інформаційно-освітнє середовище та довели його вплив на підвищення якості професійної підготовки майбутніх фахівців. Учасниками проекту була сформована інноваційна педагогічна система, створена на основі сучасних інформаційно-комунікаційних та дистанційних технологій, інтеграції методів і комп’ютерно орієнтованих засобів з інформаційно-ресурсним забезпеченням. Це дало змогу: підвищити кваліфікацію та інформаційну культуру педагогічних працівників закладу, покращити формування інформаційних навичок учнівської молоді, збільшити ефективність самоосвіти майбутніх фахівців, прискорити адаптацію навчально-виховного процесу до умов інформаційного суспільства. Отримані результати керівники проекту поширили на 12 інших закладів професійної (професійно-технічної) освіти з різних регіонів України, показавши ефективність отриманих уході проведення експерименту результатів.

Нові проекти
На засіданні було також розглянуто 4 пропозиції регіональних департаментів освіти і науки щодо проведення інноваційної освітньої діяльності на Всеукраїнському рівні.
Автором першої ініціативи виступив директор Навчально-методичного центру професійно-технічної освіти у Луганській області В. І. Артюшенко. Ним було доведено необхідність організації дистанційного професійного навчання учнівської молоді й дорослих, які проживають на тимчасово окупованій території та в населених пунктах на лінії зіткнення. Було запропоновано здійснювати експеримент на базі Золотівського професійного ліцею Луганської області. Очільником проекту було призначено директора ліцею Т. Р. Кіященко, а науковим керівником – головного наукового співробітника Інституту професійно-технічної освіти, професора М. А. Пригодія. Вразив присутніх командний дух захисників проекту, у числі яких до столиці приїхали також методист Золотівського професійного ліцею С. В. Мозгова та методист НМЦ ПТО у Луганській області С. В. Підгайко. Луганчани продемонстрували короткий відеосюжет про містечко Золоте, розрізане неоголошеною війною навпіл. Перед глядачами затишної теплої зали постали перекриті шляхи, розірвані родини, розхитані надії молоді, зокрема, – на нормальну освіту. Від ліцею до непідконтрольної Україні території – лише 500 м. Проте, щоб дістатися до нього молодь з Того боку має подолати відстань у 400-500 км, обходячи закриті пости та небезпечні дороги. Для тих, хто навчається, є й інша проблема – постійні обстріли, що не лише врізаються в нерви болючим страхом, але й унеможливлюють нормальний процес навчання у стінах закладу. У процесі обговорення виринуло чимало питань, пов’язаних із упровадженням дистанційного навчання (чи хоча б його елементів). Як рахувати робочий час, платити педагогам, організовувати практику? Ініціативна група показала, що в опалених війною районах Луганщини й Донеччини освіта функціонує в іншій часовій реальності. Там часу на розлогі роздуми та довгі бюрократичні рішення вже немає. Захисники проекту рішуче доводили, що дистанційна система – чи не останній шанс налагодити офіційні стосунки з молоддю і дорослими, котрі опинилися по той бік українського впливу. Це також – чудовий спосіб показати людям за лінією зіткнення, що вони українці, яких чекають і за яких борються не лише військовими методами. Науковці та освітяни зробили все від них залежне, щоб проект отримав право на життя. Лишилося, щоб і чиновники зробили те саме.
Ще один проект викликав палку дискусію. Директор ДНЗ «Шосткинський центр професійно-технічної освіти» Сумської області Т. Ф. Лазарєва обстоювала ідею розробки технології розвитку професійної кар’єри учнів з використанням електронного портфоліо на базі свого закладу. Позицію директора підтримувала й науковий керівник проекту заступник директора з науково-експериментальної роботи Інституту професійно-технічної освіти НАПН України, Л.М Єршова. Захисники проекту наголошували на необхідності відмовитися від надто спрощеного погляду на електронне портфоліо як на різновид резюме й запропонували розглядати його як створену при Центрах розвитку кар’єри й постійно оновлювану мережу електронних баз учнів, що демонструватимуть їх особистісний, громадянський та професійний розвиток. Перетворення з часом цієї мережі з локальної на недетерміновану (інтерактивну) дасть змогу не лише забезпечити системний пошук роботи для випускників закладу, але й показати для батьків чи потенційних роботодавців, які зайдуть у мережу Центру розвитку кар’єри, учня чи випускника як громадянина та особистість. Це сприятиме кращому розумінню реальної ситуації на регіональному ринку праці, дозволить зміцнити зв’язки закладу зі своїми випускниками, простежити за їх подальшою долею. Нарешті передбачається, що участь у проекті стане для учнів потужним мотиватором розвитку особистісної і професійної кар’єри.
Директор ДНЗ «Вище професійне училище № 11 м. Хмельницького» В. М. Селізар виніс на обговорення проект проведення на базі свого училища експерименту на тему: «Формування готовності майбутніх кваліфікованих робітників до підприємницької діяльності» (науковий керівник Л.М. Єршова). Цей і попередній проект дуже взаємопов’язані, оскільки обидва мають на меті розвиток професійної кар’єри. Проект В. М. Селізара сприятиме розвитку професійної кар’єри учнів шляхом їх підготовки до побудови власної справи. Головний мотив захисту проекту – стратегічна важливість підготовки в закладах професійної (професійно-технічної) освіти фахівців, готових до професійного успіху на рідній землі. Це, на переконання ініціаторів проекту, сприятиме зменшенню потоку трудової міграції громадян з України, яка перетворилася в останні роки на демографічне й соціальне лихо.
Варто зазначити, що в ході роботи Комісії прозвучали чотири проекти, науковими керівниками яких є наукові співробітники лабораторії професійної освіти Інституту професійно-технічної освіти НАПН України. Це свідчить про системну роботу даного структурного підрозділу Інституту з упровадження результатів науково-дослідних робіт у закладах професійної (професійно-технічної) освіти.
Директор Білоцерківського професійного ліцею Київської області С. М. Шпак виніс на обговорення Комісії проект експериментальної роботи на базі очолюваного ним закладу на тему: «Технології ощадливого виробництва у професійній підготовці кваліфікованих робітників будівельної галузі». Науковим керівником проекту є завідувач лабораторії технологій професійного навчання Інституту професійно-технічної освіти НАПН України, кандидат хімічних наук, доцент Н.В. Кулалаєва. Головна ідея проекту – формування в освітньому закладі особистості, здатної керуватися в майбутній професійній діяльності принципами ощадливого виробництва, виводячи вітчизняну будівельну галузь на європейський рівень використання людських і матеріальних ресурсів.
Робота триває…
Третім етапом роботи Комісії був розгляд проміжних результатів експериментальних досліджень. Про завершення ІІ-го етапу експериментальної роботи Всеукраїнського рівня звітували 6 освітніх установ.
Директор Навчально-наукового центру професійно-технічної освіти НАПН України Д. В. Гоменюк доповідав про результати формувального етапу експериментального дослідження на тему: «Технологія проектного навчання у професійній підготовці кваліфікованих робітників автотранспортної галузі». Науковим керівником проекту є заступник директора з наукової роботи Інституту професійно-технічної освіти НАПН України, доктор педагогічних наук, професор Г. М. Романова. Головний акцент було зроблено на результатах експериментальної перевірки організаційно-педагогічних умов застосування технології проектного навчання у професійній підготовці кваліфікованих робітників автотранспортної галузі. Для реалізації поставлених завдань учасниками проекту було проведено семінар-тренінг, круглий стіл, Всеукраїнський конкурс на кращий екологічний проект, здійснено публічний захист 3 проектів та ін. На виставці друкованої продукції було представлено розроблені й апробовані учасниками проекту методичні рекомендації. Підготовлено навчально-методичні комплекси з предметів, побудовані на технології проектного навчання.
Цікаві результати були представлені директором ДПТНЗ «Роменське вище професійне училище» Сумської області П. І. Помараном, під керівництвом якого проходить експеримент на тему: «Відкрите професійне навчання населення на модульно-компетентнісній основі». Науковим керівником проекту є директор Інституту професійно-технічної освіти НАПН України, дійсний член НАПН України, доктор педагогічних наук, професор В.О. Радкевич. У процесі роботи було з’ясовано, що відкрите професійне навчання населення на модульно-компетентнісній основі вирізняється достатньою ефективністю та тісним зв’язком із ринком праці. Основою даної технології є модульна методологія Міжнародної Організації Праці, відома як модулі трудових навичок. Ця методологія набула поширення у світі, досить тривалий час існує в Україні, але не знайшла широкого застосування в закладах професійної (професійно-технічної) освіти. Головною причиною обмеженого використання відкритого професійного навчання населення на модульній основі була невідповідність структури попередніх державних стандартів ПТО модульно-компетентнісному підходу. Сьогодні, з розробленням ДС ПТО на компетентнісній основі та завдяки активній діяльності учасників проекту ця причина усувається.
На Комісії було також заслухано проміжні результати ще однієї актуальної для реформування системи професійної освіти теми: «Технологія забезпечення доступності освітнього простору професійно-технічного навчального закладу для учнів з порушеннями слуху». Очільником цього проекту є заступник директора ДНЗ «Одеський центр професійно-технічної освіти» С. О. Александрова, науковим керівником доктор педагогічних наук, професор ДВНЗ «Університет менеджменту освіти НАПН України» Л. М. Сергеєва. Здійснюється експеримент на базі ДНЗ «Одеський центр професійно-технічної освіти». Результати дослідження є надзвичайно актуальними з огляду на розвиток в Україні інклюзивної освіти та недостатність таких наукових досліджень для системи професійної (професійно-технічної) освіти.
Методист Кам’янського професійного ліцею Дніпропетровської області Н.В. Стьопіна озвучила проміжні результати експериментальної роботи на тему: «Формування енергоефективної компетентності майбутніх кваліфікованих робітників будівельного профілю на основі проектних технологій». Науковий керівник проекту - – завідувач лабораторії технологій професійного навчання Інституту професійно-технічної освіти НАПН України, кандидат хімічних наук, доцент Н. В. Кулалаєва. У процесі роботи було розроблено алгоритм упровадження проектних технологій, проведено відповідний семінар-тренінг, підготовлено методичні рекомендації й видано збірник проектів, які безперечно матимуть практичну цінність для використання в інших закладах професійної (професійно-технічної) освіти. У процесі розробки перебуває сайт експерименту http://energo-kpl.at.ua/ .
У процесі роботи Комісії два експериментальні майданчики звітували про завершення першого етапу експериментальної роботи Всеукраїнського рівня.
Під загальним керівництвом директора ВПУ №25 м. Хмельницького, кандидата педагогічних наук О.О. Загіки та науковим керівництвом головного наукового співробітника Інституту професійно-технічної освіти НАПН України, доктора педагогічних наук, професора В. Ф. Орлова було завершено перший етап експериментального дослідження на тему: «Формування кар’єрної компетентності майбутніх фахівців у професійно-технічному навчальному закладі».
Під загальним керівництвом директора Колківського вищого професійного училища Волинської області Л.Г. Панасюк та науковим керівництвом завідувача лабораторії професійної кар’єри Інституту професійно-технічної освіти НАПН України, кандидата педагогічних наук, старшого наукового співробітника Д.О. Закатнова виконувалася робота на тему: «Організаційно-педагогічні умови створення і функціонування Центру професійної кар’єри у професійно-технічному навчальному закладі». Обидві теми здійснюються в межах наукових пошуків лабораторії професійної кар’єри Інституту професійно-технічної освіти НАПН України. Це лише перший етап роботи, на результати якої вже чекає вітчизняна система професійної (професійно-технічної) освіти.
Людмила Єршова,
заступник директора Інституту професійно-технічної освіти
з науково-експериментальної роботи
22 грудня 2017 року в Інституті професійно-технічної освіти Національної академії педагогічних наук України відбулася форсайтна сесія «VET Road 2020». Це – сучасна форма інтерактивної взаємодії між учасниками, яка за рахунок використання специфічних технологій, дає змогу: проаналізувати перспективи розвитку; конструювати майбутні сценарії вирішення завдань середньо- та довгострокової перспективи; впливати на процес вироблення державної політики і планування; впроваджувати ініціативи для досягнення поставлених цілей.
Для участі у форсайтній сесії були запрошені представники: профільних міністерств, громадських організацій, наукові, науково-педагогічні працівники, керівники закладів професійної (професійно-технічної) освіти, навчально (науково)-методичних центрів (кабінетів) професійно-технічної освіти, коледжів, технікумів, роботодавців. Завдяки залученню різних груп стейкхолдерів під час форсайтної сесії учасниками було окреслено тенденції та перспективи розвитку сфери професійної освіти й навчання.
У процесі проведення заходу обговорювалися три групи проблем: удосконалення змісту професійної освіти та забезпечення її якості, модернізації мережі закладів професійної (професійно-технічної) освіти, покращення фінансово-економічного забезпечення.
РЕКОМЕНДАЦІЇ
Удосконалення змісту професійної освіти та забезпечення її якості
Для підвищення якості професійної (професійно-технічної) освіти) та сприяння розвитку вітчизняної економіки важливим є:
Модернізація мережі закладів
професійної (професійно-технічної) освіти
Для підвищення ефективності діяльності закладів професійної (професійно-технічної) освіти, уникнення дублювання ними функцій необхідним є:
Покращення фінансово-економічного забезпечення
професійної освіти
Для забезпечення належного фінансово-економічного забезпечення діяльності закладів професійної (професійно-технічної) освіти необхідним є:
Удосконалення освітньої програми з підготовки докторів філософії за спеціальністю 015 Професійна освіта (за спеціалізаціями)

Розпочався візит директора ІПТО НАПН України, д.п.н., професора, дійсного члена (академіка) НАПН України Валентини Радкевич та завідувача лабораторії зарубіжних систем ІПТО НАПН України, к.г.н., доцента Олександри Бородієнко до освітніх установ Польщі.
В рамках візиту відбулась зустріч із керівництвом Академії імені Яна Длугоша в Ченстохові – ректором, професором Анною Випих-Гавронською та проректором із науки та міжнародної співпраці професором Янушем Капушняком.
Ректор Академії імені Яна Длугоша Анна Випих-Гавронська схарактеризувала пріоритетні напрями діяльності установи.
В свою чергу, директор ІПТО НАПН України Валентина Радкевич проінформувала колег про результати наукових досліджень, які здійснюються в Інституті.
Сторони виявили інтерес до співпраці з реалізації спільних програм підготовки докторів філософії, магістрів, здійснення міжнародних проектів, проведення наукових досліджень, стажування наукових та науково-педагогічних працівників, проведення спільних конференцій, обміну науковими публікаціями.

І місце
ДПТНЗ «Білоцерківський професійний ліцей» Київської області, проект «Використання фітоіндикаційних властивостей кульбаби для оцінки забруднення ґрунтів автомобільним транспортом» (виконавець: Матвєєв Дмитро Олегович, науковий керівник – Пилипець Ніна Болеславівна).
ІІ місце
ДНЗ «Професійний ліцей м. Українки» Київської області, проект «Дослідження стану забруднення атмосферного повітря вихлопними газами у м. Українка» (виконавці: Гук Ганна Сергіївна, Пугаєва Анастасія Павлівна, Кузякіна Валентина Віталіївна, Волощенко Іван Володимирович, Пустовий Борис Миколайович, науковий керівник – Матюшкін Віктор Анатолійович).
ІІІ місце
ДНЗ «Ржищівський професійний ліцей» Київської області, проект «Ерозія ґрунтів – екологічна небезпека Ржищівщини» (виконавці: Катошев Максим Олексійович, Нечидюк Микола Олексійович, Миненко Валерій Анатолійович, Бобровінецький Олег Олександрович, науковий керівник – Москаленко Ганна Василівна).
Переможці конкурсу по номінаціям
Найкращий екологічний проект серед учнів/студентів закладів професійної (професійно-технічної) освіти будівельної галузі
І місце
ДНЗ «Вище професійне училище № 7 м. Вінниці»,
проект «Чи може людина жити в гармонії з природою?»
ІІ місце
Шепетівський професійний ліцей Хмельницької області,
проект «Біогазова установка – екологічна енергетика майбутнього»
ДНЗ «Запорізьке вище професійне училище» м. Запоріжжя,
проект «Зелені дахи»
ІІІ місце
ДПТНЗ «Білоцерківське вище професійне училище будівництва та сервісу» Київської області,
проект «Екологічний слід людини заради майбутнього»
ДНЗ «Новоград-Волинське вище професійне училище» Житомирської
області,
проект «Земля нам належить – ми Землі»
ДНЗ «Сумське міжрегіональне вище професійне училище» м. Суми,
проект «Вторинне використання будівельних відходів як спосіб зменшення шкідливого спливу на навколишнє середовище»
Найкращий екологічний проект серед учнів/студентів закладів професійної (професійно-технічної) освіти аграрної галузі
І місце
ДНЗ «Ржищівський професійний ліцей» Київської області,
проект «Ерозія ґрунтів – екологічна небезпека Ржищівщини»
ІІ місце
ДПТНЗ «Сновське вище професійне училище лісового господарства» Чернігівської області,
проект «Створення горіхоплідної плантації кедрових сосен площею 5,53 га»
Професійно-технічне училище № 74 Дніпропетровської області,
проект «Палити чи заорювати?»
ІІІ місце
Плужненський професійний аграрний ліцей Хмельницької області,
проект «Зелені легені планети Земля»
Краснокутський професійний аграрний ліцей Харківської області,
проект «Збережемо Землю для наступних поколінь»
ДПТНЗ «Дніпровський регіональний центр професійно-технічної освіти» м. Дніпро,
проект «Екологія. Здоров’я. Харчування»
Найкращий екологічний проект серед учнів/студентів закладів професійної освіти автотранспортної галузі
І місце
ДПТНЗ «Білоцерківський професійний ліцей» Київської області,
проект «Використання фітоіндикаційних властивостей кульбаби для оцінки забруднення ґрунтів автомобільним транспортом»
ІІ місце
ДНЗ «Професійний ліцей м. Українки» Київської області,
проект «Дослідження стану забруднення атмосферного повітря вихлопними газами у м. Українка»
ДПТНЗ «Вінницьке міжрегіональне вище професійне училище», м. Вінниця, проект «Дослідження забруднення повітря м. Вінниця вихлопними газами автотранспорту»
ІІІ місце
ДПТНЗ «Рокитнянський професійний ліцей» Київської області,
проект «Автомобіль майбутнього»
ДПТНЗ «Роменське вище професійне училище» Сумської області,
проект «Проблема утилізації відходів СТО»
ДНЗ «Полянський агропромисловий центр професійної освіти» Хмельницької області,
проект «Забруднення атмосферного повітря викидами від автотранспортних засобів»
Найкращий екологічний міждисциплінарний проект серед учнів/студентів закладів професійної (професійно-технічної) освіти
І місце
ДПТНЗ «Богуславське вище професійне училище сфери послуг» Київської області,
проект «Моніторинг засобів побутової хімії в перукарській справі»
ІІ місце
ДПТНЗ «Конотопський професійний ліцей» Сумської області,
проект «Історія однієї пляшки»
ДПТНЗ «Переяслав-Хмельницький центр професійно-технічної освіти» Київської області,
проект «Індикація стану атмосферного повітря у місті
Переяслав-Хмельницькому за допомогою лишайників»
ІІІ місце
ДПТНЗ «Яготинський центр професійно-технічної освіти» Київської області, проект «Перспективи використання альтернативних екологічно чистих джерел енергії на території Яготинського краю»
Богодухівський професійний аграрний ліцей Харківської області, проект «Шляхи вирішення проблеми забруднення атмосферного повітря міста викидами автотранспорту»
ДНЗ «Хмельницький центр професійно-технічної освіти сфери послуг» м. Хмельницький,
проект «EcoVillage – база відпочинку майбутнього»
Сертифікати учасників отримують:
За екологічний проект будівельного профілю
ДНЗ «Професійно-технічне училище № 40 м. Новоукраїнки»
Кіровоградської області
ДНЗ «Вище професійне училище № 7 м. Вінниці»,
ДПТНЗ «Радомишльський професійний ліцей» Житомирської області
ДНЗ «Подільський центр професійно-технічної освіти» Хмельницької області
ДПТНЗ «Сумське вище професійне училище будівництва і дизайну» м. Суми
ДПТНЗ «Шосткинське Вище професійне училище» Сумської області
За екологічний проект аграрного профілю
ДНЗ «Теофіпольський професійний аграрно-промисловий ліцей» Хмельницької області
ДНЗ «Нововолинський центр професійно-технічної освіти» Волинська область
ДПТНЗ «Свеський професійний аграрний ліцей» Сумської області
Зозівський професійний аграрний ліцей Вінницької області
ДПТНЗ «Синівський професійний аграрний ліцей» Сумської області
ДНЗ «Згурівський професійний ліцей» Київської області
ДНЗ «Березанський професійний аграрний ліцей» Київської області
ДПТНЗ «Конотопський професійний аграрний ліцей» Сумської області
ДПТНЗ «Нікопольський центр професійної освіти» Дніпропетровської області
«Охтирський центр професійно-технічної освіти, філія с. Велика Писарівка» Сумської області
Новоселицький професійний аграрний ліцей Хмельницької області
За екологічний проект автотранспортного профілю
ДНЗ «Білоцерківське професійно-технічне училище імені П. Р. Поповича» Київської області
ДПТНЗ «Дніпровський професійний залізничний ліцей» м. Дніпро
ДНЗ «Багатопрофільний центр професійно-технічної освіти» Запорізької області
Нікопольський професійний ліцей Дніпропетровської області
ДНЗ «Южноукраїнський професійний ліцей» Миколаївської області
ДНЗ «Запорізький професійний ліцей залізничного транспорту», м. Запоріжжя
ДНЗ «Дніпрорудненський професійний ліцей» Запорізької області
Тарнавський професійний гірничий ліцей Дніпропетровської області
ДНЗ «Вище професійне училище № 11 м. Хмельницького»
ДПТНЗ «Конотопське професійно-технічне училище» Сумської області
Люботинський професійний ліцей залізничного транспорту Харківської області
«Вище професійне училище № 34 м. Виноградів» Закарпатської області
ДПТНЗ «Бориспільський професійний ліцей» Київської області
ДНЗ «Гадяцьке професійне аграрне училище» Полтавської області
За екологічний міждисциплінарний проект
ДНЗ «Сумське вище професійне училище будівництва і автотранспорту», м. Суми
Нагородження переможців конкурсу дипломами та призами, учасників – сертифікатами відбудеться на звітній науково-практичній конференції Інституту професійно-технічної освіти НАПН України «Науково-методичне забезпечення професійної освіти і навчання» 15 березня 2018 року.
Щиро дякуємо усім учасникам за участь у конкурсі!
З повагою, оргкомітет
14-15 грудня 2017 року на базі Державного навчального закладу «Дніпрорудненський професійний ліцей» відбувся обласний науково-практичний семінар «Управління проектною діяльністю професійного закладу освіти на засадах компетентнісного підходу». Робота семінару тривала два дні. У його роботі взяли участь понад 80 осіб: педагогічний колектив Державного навчального закладу «Дніпрорудненський професійний ліцей», Паржницький Олександр Вікторович, директор НМЦ ПТО у Запорізькій області, Петерик Світлана Миколаївна, заступник директора НМЦ ПТО у Запорізькій області, Нідерман Наталя Костянтинівна, методист НМЦ ПТО у Запорізькій області, Кулалаєва Наталя Валеріївна, завідувач лабораторії технологій професійного навчання Інституту професійно-технічної освіти НАПН України, кандидат хімічних наук, доцент, директори, їх заступники та методисти закладів професійної освіти Запорізької області.
Розпочали перше засідання і звернулися до колег зі словами привітання Паржницький Олександр Вікторович, директор НМЦ ПТО у Запорізькій області та директор Державного навчального закладу «Дніпрорудненський професійний ліцей» Осипенко Сергій Миколайович. Він також провів екскурсію по навчальному закладу. Присутні оглянули та ознайомилися з роботою навчальних кабінетів, виробничих майстерень та лабораторій.
На початку заходу учасникам семінару було представлено захист учнівського проекту «Я знаю свої права», що підготували учні групи № 2, І курсу, які здобувають професію «Машиніст електровозу, електрослюсар (слюсар) черговий та з ремонту устаткування» в супроводі викладача правознавства, заступника директора з виховної роботи Бараковських Марини Григорівни. Майбутні кваліфіковані робітники з цікавістю досліджували проблеми означеної тематики: ставили питання, їх вирішували, аргументували та відстоювали власні думки, дискутували та співпрацювали в командах.
У ході подальшої дискусії над теоретичними та практичними аспектами проектного навчання директор ліцею Осипенко Сергій Миколайович в інтерактивній формі презентував питання формування самоосвітніх здатностей майбутніх кваліфікованих робітників засобами технології навчального проектування. Він також підкреслив, що багаторічна робота з проектної діяльності, котра проводиться в ліцеї є системною та продуктивною.
Питання концептуальних засад розроблення проектних технологій для професійної підготовки майбутніх кваліфікованих робітників розглянула Кулалаєва Наталя Валеріївна, завідувач лабораторії технологій професійного навчання Інституту ПТО НАПН України, кандидат хімічних наук, доцент.
На завершальному етапі першого дня науково-практичного семінару учасникам був презентований проект з предмета «Охорона праці» «Радимо, попереджуємо, застерігаємо», що реалізували учні групи № 17, І курсу, які здобувають професію «Електрогазозварник; контролер зварювальних робіт» в супроводі викладача спецдисциплін Баранової Інни Сергіївни. Мета проекту викликала інтерес учнів до вивчення правил електробезпеки, формування свідомого дотримання правил безпеки. Вони дізналися про особливості безпечного користування електрикою у побуті та на виробництві.
Другий день роботи науково-практичного семінару розпочався конкурсом талантів серед учнів ліцею «Ліцейний зорепад». Учні із задоволенням танцювали та співали улюблених пісень.
Далі педагогічні працівники ліцею ознайомили присутніх з власним досвідом проектної діяльності. З доповідями виступили Вертелецька Вікторія Миколаївна, викладач історії; Василенко Жанна Олександрівна, викладач спецдисципліни; Торохтій Ольга Сергіївна, майстер виробничого навчання. Педагоги наголосили на тому, що проектне навчання дає можливість формувати як професійну компетентність, так і творчі здатності учнівської молоді.
У рамках науково-практичного семінару 15 грудня Кулалаєва Наталя Валеріївна провела тренінг з педагогічним колективом ліцею «Мотивація учнів закладів професійної освіти до проектної діяльності». Під час тренінгу було обговорено низку актуальних психолого-педагогічних питань, відбувся обмін думками між педагогами – однодумцями. Кожен учасник тренінгу отримав сертифікат і набув нового досвіду педагогічної життєтворчості.
Присутні щиро подякували адміністрації та педагогічному колективу Державного навчального закладу «Дніпрорудненський професійний ліцей» за високий рівень організації науково-практичного семінару.
#лабораторія технологій професійного навчання, проектні технологій, професійна підготовка, майбутні кваліфіковані робітники, заклади професійної освіти, Дніпрорудненський професійний ліцей, ІПТО НАПН України



22 грудня 2017 року в Інституті професійно-технічної освіти НАПН України відбулася перша форсайтна сесія. Ініціатором і організатором проведення стала лабораторія зарубіжних систем професійної освіти і навчання Інституту професійно-технічної освіти.
Форсайт — інноваційний інструмент як прогнозування, так і моделювання майбутнього. Головною особливістю форсайту є те, що прогноз розвитку по образу майбутнього і способах руху до нього отримується у результаті досягнення згоди представників різних соціальних груп, сфер науки і діяльності. Проекти розвитку, які є власне кінцевим результатом форсайт-сесій, дозволяють безпосередньо проводити реальні зміни у життя.
Відкрила форсайтну сесію директор Інституту професійно-технічної освіти, доктор педагогічних наук професор член-кореспондент НАПН України Валентина Олександрівна Радкевич. Вона привітала гостей і запрошених експертів сесії і виступила з промовою. У першій частині зустрічі запрошеним експертам було запропоновано виступити і окреслили своє бачення сучасних тенденцій у професійно-технічній освіті України, висловити свої думки з приводу майбутнього галузі.
Представник Департаменту професійно-технічної освіти Міністерства освіти і науки, Коваленко Сергій Петрович, вважає, що наразі великою проблемою є недостатність фінансування професійно-технічної освіти з боку держави. Головний консультант комітету з питань науки і освіти апарату Верховної Ради України, Луцька Алла Володимирівна, зазначила, що державна політика в галузі професійно-технічної освіти не спирається на наукові дослідження, а органи виконавчої влади не мають цілісної картини стану професійно-технічної освіти. Наукові дослідження в сфері освіти, які проводяться в нашій країні, в майбутньому мають лягти в основу стратегії і законодавства держави. Директор Інституту професійних кваліфікацій, Колишко Родіон Анатолійович, серед існуючих негативних явищ виокремив фрагментизацію освіти в наслідок децентралізаційних процесів, падіння престижності робітничих спеціальностей, відсутність стратегій розвитку професійної освіти. Існуючі в Україні та світі тенденції впливатимуть на професійну освіту в майбутньому, що може призвести до стирання розмежовувань між вищою і середньою освітою, поширенню трудової міграції, що в свою чергу вимагатиме уніфікації знань і вмінь майбутніх спеціалістів. З оглядом існуючих тенденцій в професійно-технічній освіті виступила доктор провідний науковий співробітник Інституту професійно-технічної освіти педагогічних наук, професор Пуховська Людмила Прокопівна.
Крім того, своїми думками із приводу теперішнього і майбутнього положення вітчизняної професійно-технічної освіти виступили експерти практики з регіонів: директор Дніпрорудненського індустріального технікуму Новік Наталія Вікторівна, директор Бурштинського торгівельно-економічного коледжу Козак Андрій Романович, директор Хмельницького вищого професійного училища №11 Василь Михайлович Селізар. Серед явищ, спільних для професійно-технічної освіти всіх областей України, було названо відсутність цілісного і адекватного погляду на професійно-технічну освіту у представників регіональних влад, освітню і трудову міграцію молоді на Захід, недофінансування із місцевих бюджетів, погану матеріально-технічну базу.
Куратором практичної частини форсайтної сесії виступила завідувач лабораторії зарубіжних систем професійної освіти і навчання Інституту професійно-технічної освіти Олександра Володимирівна Бородієнко. Було створено чотири фокус-групи, які працювали над аналізом і створенням плану можливого майбутнього розвитку закладів професійно-технічної освіти, змісту професійно-технічної освіти та підготовки педагогічних кадрів, забезпечення якості та фінансування професійно-технічної освіти. Аналіз проводився відповідно до чотирьох векторів розвитку. Результати роботи груп по кожній із чотирьох тем були представлені всім учасникам форсайтної сесії для обговорення. Представники всіх чотирьох груп зазначали бажаність збереження керівної участі держави у забезпеченні фінансування та якості професійно-технічної освіти, а також контролю над її змістом та підготовкою висококваліфікованих педагогічних кадрів.
Фокус-групою з проблем змісту та якості підготовки педагогічних кадрів окрема увага була приділена питанням модернізації освітньої програми третього (науково-освітнього) рівня з підготовки докторів філософії за спеціальністю 015 Професійна освіта (за спеціалізаціями), що здійснюється в Інституті професійно-технічної освіти з 2016 року. Основні проблемні питання для обговорення були представлені вченим секретарем Інституту, доктором педагогічних наук, доцентом Л.О.Базиль.
Окремою фокус-групою (викладачі освітньої програми С.Алєксєєва, Л.Єршова, С.Кравець, С.Леу, Л.Пуховська, В.Радкевич, Г.Романова, здобувачі освіти А.Козак, В.Белан, представник Верховної Ради України А.Луцька, директор ВПУ№11 м.Хмельницького В.Селізар, професор ЖДУ імені І.Я.Франка О.Антонова, директор Інституту професійних кваліфікацій Р.Колишко) було обговорено проблеми підготовки науково-педагогічних працівників для системи професійної освіти: нормативно-правове, фінансове і кадрове забезпечення навчального процесу в наукових установах та пропозиції щодо модернізації освітньої програми підготовки докторів філософії.
З’ясовано наявність проблеми підготовки педагогічних кадрів для системи професійної освіти, зумовленої складними процесами модернізації професійної освіти та оптимізації мережі її закладів. Труднощі та недоліки у підготовці наукових і науково-педагогічних кадрів пов’язані з відсутністю належного фінансового забезпечення навчального процесу з наукової і науково-педагогічної підготовки. Важливими, з огляду на це, є питання підготовки педагогічних кадрів вищої кваліфікації, здатних забезпечити якісний науково-методичний супровід закладів професійної освіти в таких складний період. Таку підготовку здійснює Інститут професійно-технічної освіти. Водночас, залишається не врегульованим питання нормативного, кадрового і фінансового забезпечення функціонування випускової кафедри. Наукові установи НАПН України потребують нормативного врегулювання організації освітнього процесу згідно Закону України «Про вищу освіту» (№ 1556-VII від 01.07.2014 р.), Закону України «Про освіту» (№ 2145-VIII від 28.09.2017 р.), залучення до викладацької діяльності науковців, які працюють на постійній основі, тих, які можуть бути запрошені з інших вітчизняних та зарубіжних вищих навчальних закладів. Потребує нормативного забезпечення та розроблення фінансових механізмів призначення двох наукових керівників здобувачам вищої освіти ступеня доктора філософії, в тому числі, якщо один з них – викладач зарубіжного вищого навчального закладу. Відкритим залишається питання організації стажування у зарубіжних вищих навчальних закладах як аспірантів, так і науково-педагогічних працівників (науковців), які навчають здобувачів вищої освіти ступеня доктора філософії. Спостерігається об’єктивна необхідність подальшого удосконалення навчального та дослідницького процесу для аспірантів і докторантів у контексті вимог Болонського процесу, що потребує організованої цілеспрямованої теоретичної і практичної підготовки не тільки на загальноакадемічному рівні, а й створення умов для участі в методологічних семінарах і наукових конференція в зарубіжних країнах, стажування з іноземної мови, публікації в зарубіжних виданнях.
Всі учасники дали позитивну оцінку заходу і відзначили, що метод форсайту сприяє міждисциплінарному співробітництву і побудові діалогу між фахівцями різних напрямів, а також формує цілісне бачення прогнозованих явищ.
У рекомендаціях відображено спільні погляди учасників форсайт-сесії на вирішення таких важливих проблем, як: вдосконалення змісту професійної освіти та забезпечення її якості, модернізації мережі закладів професійної (професійно-технічної) освіти, покращення фінансово-економічного забезпечення, підготовки педагогічних кадрів для системи професійної освіти, модернізації освітньої програми програми третього (науково-освітнього) рівня з підготовки докторів філософії за спеціальністю 015 Професійна освіта (за спеціалізаціями).
7 грудня 2017 року на базі Державного навчального закладу «Дніпропетровський центр професійно-технічної освіти туристичного сервісу» (м. Дніпро) відбувся практикум «Особливості розробки дистанційних курсів у Системі дистанційного навчання Інституту професійно-технічної освіти НАПН України» у рамках експерименту всеукраїнського рівня «Підготовка кваліфікованих робітників з професій: «Квітникар», «Декоратор вітрин», «Флорист» з використанням технології дистанційного навчання». Організаторами практикуму виступили: Інститут професійно-технічної освіти НАПН України, Навчально-методичний центр професійно-технічної освіти у Дніпропетровській області та ДНЗ «Дніпропетровський центр професійно-технічної освіти туристичного сервісу» (далі – ДЦПТОТС).
Робота педагогічних працівників ДЦПТОТС на даному практикумі була спрямована на практичне опанування технологією проектування та створення дистанційних курсів для професійної освіти у середовищі LMS Moodle. Завідувач лабораторії дистанційного професійного навчання Інституту професійно-технічної освіти НАПН України, кандидат педагогічних наук О.В. Базелюк ознайомив учасників з особливостями дистанційного освітнього процесу та специфікою його практичної реалізації у Системі дистанційного навчання Інституту професійно-технічної освіти НАПН України. Науковий співробітник лабораторії Л.М. Майборода надала практичні поради щодо підготовки навчального контенту для подальшого використання при створенні дистанційних курсів. Вся робота проходила безпосередньо у Системі дистанційного навчання ІПТО НАПН України – e-learning.org.ua.
Педагоги ДЦПТОТС у ході практикуму отримали відповіді на ряд запитань щодо особливостей функціонування Системи дистанційного навчання Інституту професійно-технічної освіти НАПН України, а також побачити, як відбувається налаштування різних програмних модулів LMS Moodle, зокрема, яким чином відбувається оцінювання діяльності учнів.
Результатом проведеного практикуму стали створені та налаштовані працівниками ДЦПТОТС оболонки дистанційних курсів для подальшого їх наповнення:
Наприкінці практикуму відбулося засідання творчої групи (Базелюк О.В., Майборода Л.А, Гурська О.В., Слоквенко С.Ю., Найдьонова А.В., Іванченко І.Ю. та ін.) для обговорення проміжних результатів експерименту всеукраїнського рівня; особливостей організації роботи у Системі дистанційного навчання Інституту професійно-технічної освіти НАПН України; методики формування електронного навчального контенту дистанційного курсу; результатів проходження педагогами ДЦПТОТС дистанційних курсів Інституту професійно-технічної освіти НАПН України; організаційних аспектів подальшої роботи тощо. Зустріч відбувалася у дружній та невимушеній атмосфері.
Перебування вчених лабораторії дистанційного професійного навчання Інституту у м. Дніпро завершилося зустріччю з колективом Навчально-методичного центру професійно-технічної освіти у Дніпропетровській області, зокрема з директором В.М. Василиненком, заступником директора з навчально-методичної роботи О.В. Гришаєвою, методистами О.А. Шороховою та О.В. Гурською. У ході зустрічі піднімались актуальні питання впровадження дистанційного професійного навчання у підготовку кваліфікованих робітників закладів професійної освіти Дніпропетровської області, зокрема шляхи поширення досвіду педагогічного колективу ДНЗ «Дніпропетровський центр професійно-технічної освіти туристичного сервісу». Були визначені практичні кроки щодо реалізації співпраці лабораторії дистанційного навчання Інституту професійно-технічної освіти НАПН України з Навчально-методичним центром професійно-технічної освіти у Дніпропетровській області.
#ivetua #elearning #професійнаосвіта #дистанційненавчання #експериментвсеукраїнськогорівня

4-7 грудня 2017 року у Віденському університеті економіки і бізнесу (Австрія) відбулася четверта робоча зустріч учасників проекту за програмою Еразмус + «Удосконалення практико-орієнтованої підготовки викладачів професійної освіти і навчання» (2016-2018) (ITE-VET) 574124-EPP-1-2016-1DE-EPPKA2-CBHE-JP. У семінарі взяли участь партнери проекту з Університету міста Констанц (Німеччина), Університету Валенсії (Іспанія), Віденського університету економіки та бізнесу (Австрія), Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана, Львівського національного університету імені Івана Франка, Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, Інституту професійно-технічної освіти НАПН України та Інституту професійних кваліфікацій (Україна). Інститут професійно-технічної освіти НАПН України представляли: Радкевич В.О., директор Інституту професійно-технічної освіти НАПН України, доктор педагогічних наук, професор, дійсний член НАПН України; Романова Г.М., заступник директора з наукової роботи, доктор педагогічних наук, професор; Бородієнко О.В., завідувач лабораторії зарубіжних систем професійної освіти і навчання, кандидат географічних наук, доцент. У ході роботи обговорено оновлені навчальні плани підготовки майбутніх викладачів професійної освіти і навчання, розроблені учасниками проекту від університетів України. Членами проектної групи Інституту професійно-технічної освіти НАПН України представлено результати експертного оцінювання запропонованих навчальних планів за такими визначеними координаторами проекту критеріями: наявність у навчальних планах не менше 20 кредитів дисциплін з педагогіки та дидактики (методики); обсяги практики (min 12 тижнів в закладах професійної освіти, min 8 тижнів на підприємствах), достатність спектру дисциплін педагогічного та дидактичного спрямування, збалансованість співвідношення між дисциплінами з педагогіки та дидактики. Учасники семінару відвідали заклад післясередньої технічної і професійної освіти з інженерної справи «Donaustadt».
