Четвер, 26 квітня 2018 20:32

Інтерв’ю Гуменного О.Д. інформаційній агенції ZIK «Науковець: Не варто забороняти студентам користуватися ґаджетами під час навчання»

Автор
Оцініть матеріал!
(0 голосів)

Сучасна молодь практично не випускає з рук смартфони, планшети тощо. В освітніх закладах США та багатьох європейських країнах вже давно замінили традиційні зошити та підручники електронними освітніми ресурсами на мобільних пристроях. Деякі навчальні заклади в Україні для навчання учнів, студентів теж застосовують мобільні ґаджети. Однак, це лише одиниці, оскільки більшість педагогів висловлюють недовіру перевагам їх використання. Вивчивши детально і практично це питання, науковці лабораторії електронних навчальних ресурсів Інституту професійно-технічної освіти НАПН України переконані, що використання смартфонів «на парах» можна перетворити з негативу на позитив.

Днями відбувся регіональний семінар-практикум у Львівському автомобільно-дорожньому коледжі НУ «Львівська політехніка», на якому кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник лабораторії електронних навчальних ресурсів Олександр Гуменний розповів і практично продемонстрував викладачам коледжів та слухачам від університетів Львівщини, як інноваційно проводити такі заняття зі студентами.

Опісля науковець відповів на запитання кореспондентки IA ZIK:

– Як розвиток сучасних технологій може вплинути на навчальний процес і загалом на реформу української освіти?

– Час вимагає зрушень, інноваційних перетворень, особливо в освіті. Відтак, важливим є питання організації навчального процесу в освітніх закладах з використанням сучасних Smart-технологій. Ми розпочали роботу з упровадження в навчальний процес останньої розробки Google – Сlassroom, що передбачає зручний інтерфейс для педагогів у навчальному та виховному процесі з метою підготовки висококваліфікованих спеціалістів для роботи в інформаційному цифровому суспільстві.

Клас (Classroom by Google) – це оосвітній сервіс, який дає змогу викладачам швидко створювати та впорядковувати завдання, оцінювати їх виконання, залишати коментарі, спілкуватися зі студентами. Він має величезні перспективи у сфері дистанційного навчання, так як це безкоштовний продукт такого рівня, зручний як для педагогів, так і для студентів, потребує мінімальної підтримки фахівців для його розгортання і супроводу.

З точки зору педагога освітньої установи – це простий спосіб розгорнути обов’язковий для професійних навчальних закладів портал дистанційної освіти. А з погляду споживача – це надзвичайно зручний, надійний (адже ймовірність відмови значно менша, ніж при розміщенні системи дистанційного навчання на сайті освітньої установи) і простий спосіб реалізації такої актуальної складової освіти як дистанційне навчання.

За допомогою Classroom by Google доцільно організовувати навчання не тільки зі студентами, а й з педагогами, що дасть змогу навчати їх без трудомісткої організації очних курсів. У Classroom можна створювати курс з одним або кількома викладачами і багатьма студентами, і навпаки, з одним чи багатьма студентами. Останній варіант зручний для дистанційної підтримки навчання дома, оскільки він добре адаптований до використання ґаджетів під час занять.

Тож як бути: чи заборонити користуватися ґаджетами, жорстко блокуючи їх, а чи використати їх потенціал для позитивного розвитку студентів? Але оскільки вони гарно, уміло й охоче володіють ґаджетами, то варто використати їхню комп’ютерну грамотність, спрямовуючи її на розвиток інформаційної культури та професійної компетентності в реалізації майбутньої кар’єри.

На семінарі ми розглядали використання програми Kahoot для розробки вікторин, дидактичних ігор і тестів, яка використовує те, на що здатні студенти, а педагоги мають знати і вміти працювати за цією програмою, щоб кожне дослідження студента було його черговою «Еврикою», приносило задоволення від навчання. Це, по-перше. По-друге: доробки й напрацювання мають створювати його конкретну освітню базу, яку кожен студент може розмістити у «хмарі» і цей процес нарощується, адаптовується упродовж усієї професійної кар’єри, тобто, навчання впродовж усього життя. І нарешті, враховуючи те, що багато педагогів проти використання ґаджетів, ми запропонувати для них іншу розробку – Plikers, яка передбачає на заняттях використовувати тільки смартфон викладача, а студенти користуються лише таблицями з QR-кодами. Така таблиця ідентична, ув’язується із конкретним студентом, а викладач, організовуючи зворотній навчальний зв’язок, може постійно володіти ситуацією, щоб, наприклад, переорієнтувати їх на роботу в групах тощо. На екрані відображається рівень засвоєння студентами навчального матеріалу. Однак це не є прогресивним. Адже в такому разі роль педагога є домінуючою, ведучою, мотивуючою, що не зовсім відповідає цілям упровадження Smart-комплеків, коли студент самостійно вибирає освітню траєкторію свого розвитку і побудови кар’єри.

Заслуговує на увагу й дослідження Алекса Осборна, яке ми використовуємо в розробці SMART-комплексів навчальних дисциплін, зокрема, принципи, за якими побудовані SMART-комплекси та їх складові, адаптивні можливості та переваги їх використання в навчальних закладах України.

– Пропонується використовувати ґаджети при вивченні конкретних предметів, чи на будь-яких?

– Ґаджети можна і доцільно використовувати при вивченні усіх предметів, але для цього потрібно мати програмне забезпечення, яке вільно поширюється в Інтернеті. Єдиний мінус – освітяни не завжди володіють інформацією про те чи інше програмне забезпечення для використання ґаджетів, що напряму визначається рівнем їхньої інформаційної культури. На цьому і був побудований наш регіональний семінар.

– Які би Ви навели аргументи «за» і «проти» того, щоб використовувати наявні у студентів ґаджети на парах?

– Позитивні сторони:

   використання ґаджетів є основним і потужним інформаційним джерелом до вивчення курсу;

   адаптивним до сучасних вимог і сприяє входженню в сучасний європейський освітній простір;

   забезпечує постійний зворотній зв’язок: «викладач-студент», «студент-студент», «студент-група студентів»;

   сприяє проектній діяльності студентів тощо.

Негативні:

   нерегламентований навчальний час студента;

   соціальна замкненість.

– Чи доцільні обмеження і заборони, адже відомо про шкідливий вплив на здоров’я – комп’ютерна залежність, залежність від телефонів, Інтернету провокує малорухливий спосіб життя. Чи потрібно ще до цього спонукати на парах?

– Маєте слушність. Але, якщо й не будемо використовувати ґаджети, комп’ютерну техніку на заняттях, то це, на жаль, не стане забороною користуватися ними ще інтенсивніше поза навчальним закладом. Водночас, щоб уникнути негативного фактору впливу на здоров’я людини, можна запропонувати як альтернативний варіант використання бездротових навушників. Існує чимало й інших засобів збереження здоров’я від негативного впливу комп’ютерної техніки. Та це вже сфера сучасної безпеки життєдіяльності. Молодь живе у доповненій інформаційній реальності, і з цим треба рахуватися й розумно використовувати. Однак найголовніше – досягати високого рівня критичного мислення в роботі з інформацію.

– Студенти – молоді й сучасні, звичайно, вони готові використовувати інформаційні технології, про які Ви кажете. А як бути з викладачами? Чи готові вони застосовувати такі технології у процесі навчання?

– Я радив би педагогам ознайомитися з досвідом роботи кращих педагогічних працівників Львівського автомобільно-дорожнього коледжу НУ «Львівська Політехніка» щодо використання інформаційних технологій у підготовці кваліфікованих спеціалістів, конкурентноздатних на сучасному ринку праці (директор – Брегін М.Г., кандидат філософських наук). Заклад інноваційний: навчальні кабінети оснащені мультимедійними проекторами, комп’ютерами, симуляторами, електронними освітніми ресурсами тощо. Однак і це ще не є головною ознакою, що виділяє їх серед навчальних закладів. Є автомобільний навчальний полігон, площею 4 га, з відеокамерами та можливістю перегляду роботи на симуляторах, врахування технологічних помилок, удосконалення практичних навичок студентів та Wi-Fi доступом до Інтернету. Полігон постійно технологічно і методично вдосконалюється завдяки старанням і високій професійній підготовці Юрія Якімця, аспіранта НАПН України. До того ж, рішенням педагогічної ради коледжу прийнято: при проходженні чергової атестації представляти на розгляд комісії і педагогічного колективу авторські проекти використання Smart-технологій у навчально-виховному процесі. Тому питання «як бути з викладачами» тут практично не стоїть. Це їхній повсякденний стиль життя, вимога часу і вмотивованість кожного педагога на досягнення успіху.

– Що має стати підсумком семінарів із викладачами, які відбулися у Львові та в інших містах?

– Плануємо створити та розвивати сучасне інформаційно-освітнє середовище професійної освіти в регіонах України. Саме для цього впроваджуються Smart-технології в навчально-виховний процес освітніх закладів.

– Це буде якось представлено на рівні Міносвіти у вигляді програми?

– Наразі це на рівні Інституту професійно-технічної освіти НАПН України, зокрема, лабораторії електронних навчальних ресурсів. Розробляється програма підвищення кваліфікації педагогічних працівників у сфері інформаційно-комунікаційних технологій.

– Станом на сьогодні використання мобільних пристроїв під час занять у коледжах дозволено?

– Якщо навчальна діяльність підмінюється розважальною програмою перегляду ігор, фільмів на YouTube тощо, то в такому разі нема що говорити про навчальний процес – його практично немає. Але коли спрямувати використання ґаджетів у проектну діяльність студентів, на створення і реалізацію ними сучасних проектів, коли вони щоразу відчуватимуть, що створили чи відкрили для себе щось нове, корисне їм – то це і є досягнення мети сучасних Smart-закладів.

Прочитано 1813 разів

Please publish modules in offcanvas position.