16 квітня 2018 року на базі системи дистанційного навчання Інституту професійно-технічної освіти НАПН України відбувся вебінар «Управління освітньо-розвивальним середовищем закладу професійної (професійно-технічної) освіти». Організаторами заходу виступили: ДНЗ «Дніпрорудненський професійний ліцей» та Інститут професійно-технічної освіти НАПН України.

У роботі вебінару взяли участь співробітники лабораторії технологій професійного навчання Інституту професійно-технічної освіти НАПН України. Завідувач лабораторії, кандидат хімічних наук, доцент Кулалаєва Наталя Валеріївна доповіла про професійну компетентність педагогічних працівників як неодмінну складову управління освітньо-розвивальним середовищем закладу професійної освіти. Вона також представила дистанційний курс «Еко-орієнтовані педагогічні технології», розроблений співробітниками Інституту. Про використання платформи Google Class Room для організації професійної освіти та реалізації проектного навчання розповів кандидат педагогічних наук Гуменний Олександр Дмитрович.
Власним досвідом створення та управління освітньо-розвивальним середовищем закладу професійної (професійно-технічної) освіти поділилися педагогічні працівники Державного навчального закладу «Дніпрорудненський професійний ліцей». Директор ліцею Осипенко Сергій Миколайович виступив із доповіддю про лідерські якості керівника-організатора в управлінні освітньо-розвивальним середовищем закладу професійної (професійно-технічної) освіти. Методист ліцею Суєтова Софія Володимирівна представила тему «Імідж навчального закладу – важлива складова в управлінні освітньо-розвивальним середовищем». З системою основних заходів формування управлінських навичок ознайомила учасників вебінару старший майстер ліцею Агаларова Валентина Іванівна. Тему «Розв’язання конфліктів у закладі професійної освіти» розкрила викладач спецдисциплін ліцею Василенко Жанна Олександрівна. Про форми теоретичної і практичної підготовки майбутніх кваліфікованих робітників розповіла майстер виробничого навчання Торохтій Ольга Сергіївна. Методист Кам'янського професійного ліцею Дніпропетровської області Стьопіна Наталія Віталіївна доповіла про формування професійного мислення майбутніх фахівців через створення освітньо-розвивального середовища у закладах професійної (професійно-технічної) освіти.
Учасники активно спілкувалися в чаті та обговорювали порушені під час вебінару актуальні проблеми професійної освіти і навчання.
#проектні технології навчання, професійна підготовка, майбутні кваліфіковані робітники, заклади професійної (професійно-технічної) освіти

Сучасна молодь практично не випускає з рук смартфони, планшети тощо. В освітніх закладах США та багатьох європейських країнах вже давно замінили традиційні зошити та підручники електронними освітніми ресурсами на мобільних пристроях. Деякі навчальні заклади в Україні для навчання учнів, студентів теж застосовують мобільні ґаджети. Однак, це лише одиниці, оскільки більшість педагогів висловлюють недовіру перевагам їх використання. Вивчивши детально і практично це питання, науковці лабораторії електронних навчальних ресурсів Інституту професійно-технічної освіти НАПН України переконані, що використання смартфонів «на парах» можна перетворити з негативу на позитив.
Днями відбувся регіональний семінар-практикум у Львівському автомобільно-дорожньому коледжі НУ «Львівська політехніка», на якому кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник лабораторії електронних навчальних ресурсів Олександр Гуменний розповів і практично продемонстрував викладачам коледжів та слухачам від університетів Львівщини, як інноваційно проводити такі заняття зі студентами.
Опісля науковець відповів на запитання кореспондентки IA ZIK:
– Як розвиток сучасних технологій може вплинути на навчальний процес і загалом на реформу української освіти?
– Час вимагає зрушень, інноваційних перетворень, особливо в освіті. Відтак, важливим є питання організації навчального процесу в освітніх закладах з використанням сучасних Smart-технологій. Ми розпочали роботу з упровадження в навчальний процес останньої розробки Google – Сlassroom, що передбачає зручний інтерфейс для педагогів у навчальному та виховному процесі з метою підготовки висококваліфікованих спеціалістів для роботи в інформаційному цифровому суспільстві.
Клас (Classroom by Google) – це оосвітній сервіс, який дає змогу викладачам швидко створювати та впорядковувати завдання, оцінювати їх виконання, залишати коментарі, спілкуватися зі студентами. Він має величезні перспективи у сфері дистанційного навчання, так як це безкоштовний продукт такого рівня, зручний як для педагогів, так і для студентів, потребує мінімальної підтримки фахівців для його розгортання і супроводу.
З точки зору педагога освітньої установи – це простий спосіб розгорнути обов’язковий для професійних навчальних закладів портал дистанційної освіти. А з погляду споживача – це надзвичайно зручний, надійний (адже ймовірність відмови значно менша, ніж при розміщенні системи дистанційного навчання на сайті освітньої установи) і простий спосіб реалізації такої актуальної складової освіти як дистанційне навчання.
За допомогою Classroom by Google доцільно організовувати навчання не тільки зі студентами, а й з педагогами, що дасть змогу навчати їх без трудомісткої організації очних курсів. У Classroom можна створювати курс з одним або кількома викладачами і багатьма студентами, і навпаки, з одним чи багатьма студентами. Останній варіант зручний для дистанційної підтримки навчання дома, оскільки він добре адаптований до використання ґаджетів під час занять.
Тож як бути: чи заборонити користуватися ґаджетами, жорстко блокуючи їх, а чи використати їх потенціал для позитивного розвитку студентів? Але оскільки вони гарно, уміло й охоче володіють ґаджетами, то варто використати їхню комп’ютерну грамотність, спрямовуючи її на розвиток інформаційної культури та професійної компетентності в реалізації майбутньої кар’єри.
На семінарі ми розглядали використання програми Kahoot для розробки вікторин, дидактичних ігор і тестів, яка використовує те, на що здатні студенти, а педагоги мають знати і вміти працювати за цією програмою, щоб кожне дослідження студента було його черговою «Еврикою», приносило задоволення від навчання. Це, по-перше. По-друге: доробки й напрацювання мають створювати його конкретну освітню базу, яку кожен студент може розмістити у «хмарі» і цей процес нарощується, адаптовується упродовж усієї професійної кар’єри, тобто, навчання впродовж усього життя. І нарешті, враховуючи те, що багато педагогів проти використання ґаджетів, ми запропонувати для них іншу розробку – Plikers, яка передбачає на заняттях використовувати тільки смартфон викладача, а студенти користуються лише таблицями з QR-кодами. Така таблиця ідентична, ув’язується із конкретним студентом, а викладач, організовуючи зворотній навчальний зв’язок, може постійно володіти ситуацією, щоб, наприклад, переорієнтувати їх на роботу в групах тощо. На екрані відображається рівень засвоєння студентами навчального матеріалу. Однак це не є прогресивним. Адже в такому разі роль педагога є домінуючою, ведучою, мотивуючою, що не зовсім відповідає цілям упровадження Smart-комплеків, коли студент самостійно вибирає освітню траєкторію свого розвитку і побудови кар’єри.
Заслуговує на увагу й дослідження Алекса Осборна, яке ми використовуємо в розробці SMART-комплексів навчальних дисциплін, зокрема, принципи, за якими побудовані SMART-комплекси та їх складові, адаптивні можливості та переваги їх використання в навчальних закладах України.
– Пропонується використовувати ґаджети при вивченні конкретних предметів, чи на будь-яких?
– Ґаджети можна і доцільно використовувати при вивченні усіх предметів, але для цього потрібно мати програмне забезпечення, яке вільно поширюється в Інтернеті. Єдиний мінус – освітяни не завжди володіють інформацією про те чи інше програмне забезпечення для використання ґаджетів, що напряму визначається рівнем їхньої інформаційної культури. На цьому і був побудований наш регіональний семінар.
– Які би Ви навели аргументи «за» і «проти» того, щоб використовувати наявні у студентів ґаджети на парах?
– Позитивні сторони:
використання ґаджетів є основним і потужним інформаційним джерелом до вивчення курсу;
адаптивним до сучасних вимог і сприяє входженню в сучасний європейський освітній простір;
забезпечує постійний зворотній зв’язок: «викладач-студент», «студент-студент», «студент-група студентів»;
сприяє проектній діяльності студентів тощо.
Негативні:
нерегламентований навчальний час студента;
соціальна замкненість.
– Чи доцільні обмеження і заборони, адже відомо про шкідливий вплив на здоров’я – комп’ютерна залежність, залежність від телефонів, Інтернету провокує малорухливий спосіб життя. Чи потрібно ще до цього спонукати на парах?
– Маєте слушність. Але, якщо й не будемо використовувати ґаджети, комп’ютерну техніку на заняттях, то це, на жаль, не стане забороною користуватися ними ще інтенсивніше поза навчальним закладом. Водночас, щоб уникнути негативного фактору впливу на здоров’я людини, можна запропонувати як альтернативний варіант використання бездротових навушників. Існує чимало й інших засобів збереження здоров’я від негативного впливу комп’ютерної техніки. Та це вже сфера сучасної безпеки життєдіяльності. Молодь живе у доповненій інформаційній реальності, і з цим треба рахуватися й розумно використовувати. Однак найголовніше – досягати високого рівня критичного мислення в роботі з інформацію.
– Студенти – молоді й сучасні, звичайно, вони готові використовувати інформаційні технології, про які Ви кажете. А як бути з викладачами? Чи готові вони застосовувати такі технології у процесі навчання?
– Я радив би педагогам ознайомитися з досвідом роботи кращих педагогічних працівників Львівського автомобільно-дорожнього коледжу НУ «Львівська Політехніка» щодо використання інформаційних технологій у підготовці кваліфікованих спеціалістів, конкурентноздатних на сучасному ринку праці (директор – Брегін М.Г., кандидат філософських наук). Заклад інноваційний: навчальні кабінети оснащені мультимедійними проекторами, комп’ютерами, симуляторами, електронними освітніми ресурсами тощо. Однак і це ще не є головною ознакою, що виділяє їх серед навчальних закладів. Є автомобільний навчальний полігон, площею 4 га, з відеокамерами та можливістю перегляду роботи на симуляторах, врахування технологічних помилок, удосконалення практичних навичок студентів та Wi-Fi доступом до Інтернету. Полігон постійно технологічно і методично вдосконалюється завдяки старанням і високій професійній підготовці Юрія Якімця, аспіранта НАПН України. До того ж, рішенням педагогічної ради коледжу прийнято: при проходженні чергової атестації представляти на розгляд комісії і педагогічного колективу авторські проекти використання Smart-технологій у навчально-виховному процесі. Тому питання «як бути з викладачами» тут практично не стоїть. Це їхній повсякденний стиль життя, вимога часу і вмотивованість кожного педагога на досягнення успіху.
– Що має стати підсумком семінарів із викладачами, які відбулися у Львові та в інших містах?
– Плануємо створити та розвивати сучасне інформаційно-освітнє середовище професійної освіти в регіонах України. Саме для цього впроваджуються Smart-технології в навчально-виховний процес освітніх закладів.
– Це буде якось представлено на рівні Міносвіти у вигляді програми?
– Наразі це на рівні Інституту професійно-технічної освіти НАПН України, зокрема, лабораторії електронних навчальних ресурсів. Розробляється програма підвищення кваліфікації педагогічних працівників у сфері інформаційно-комунікаційних технологій.
– Станом на сьогодні використання мобільних пристроїв під час занять у коледжах дозволено?
– Якщо навчальна діяльність підмінюється розважальною програмою перегляду ігор, фільмів на YouTube тощо, то в такому разі нема що говорити про навчальний процес – його практично немає. Але коли спрямувати використання ґаджетів у проектну діяльність студентів, на створення і реалізацію ними сучасних проектів, коли вони щоразу відчуватимуть, що створили чи відкрили для себе щось нове, корисне їм – то це і є досягнення мети сучасних Smart-закладів.
25 квітня 2018 року відбулось засідання обласної секції викладачів біології та хімії закладів професійної освіти Вінницької області на базі Міжрегіонального вищого професійного училища м. Вінниця. У засіданні обласної секції взяв участь науковий співробітник лабораторії електронних навчальних ресурсів Інституту професійно-технічної освіти НАПН України, кандидат педагогічних наук Кононенко Андрій Геннадійович. У своєму виступі він обґрунтував переваги інформаційного освітнього середовища, продемонстрував електронні навчальні ресурси, зокрема, контент-бібліотеку та створену соціально-освітню мережу для системи професійної освіти і навчання. Особлива увага була приділена презентації проекту електронного підручника з хімії для учнів старшої школи. З метою застосування теоретичних знань на практиці учасники семінару долучилися до практичного заняття з елементами тренінгу із створення електронних підручників.
На засіданні Президії Національної академії педагогічних наук України 19 квітня 2018 року Валентина Радкевич презентувала результати науково-освітньої діяльності Інституту професійно-технічної освіти НАПН України за 2013 – 2017 рр.
Серед запрошених на засідання Президії учасників про результати діяльності висловили позитивні міркування Хобзей Павло Кузьмович, заступник Міністра освіти і науки України, кандидат фізико-математичних наук; Кучинський Микола Сигізмундович, директор Департаменту професійної освіти Міністерства освіти і науки України; Мірошниченко Катерина Борисівна, заступник директора Департаменту професійної освіти, начальник відділу змісту та організації навчального процесу Міністерства освіти і науки України.
В обговоренні звіту взяли активну участь представники закладів вищої освіти, з якими співпрацює Інституту професійно-технічної освіти: Ситніков Олександр Пантелійович, директор Білоцерківського інституту неперервної професійної освіти; Паржницький Віктор Валентинович, начальник відділу наукового та навчально-методичного забезпечення змісту професійної освіти Державної наукової установи «Інститут модернізації змісту освіти», кандидат педагогічних наук; Супрун В’ячеслав Васильович, професор кафедри державної служби та менеджменту освіти Центрального інституту післядипломної педагогічної освіти Державного вищого навчального закладу «Університет менеджменту освіти» НАПН України, кандидат економічних наук, доцент; Ярошенко Ольга Григорівна, завідувач відділу інтеграції вищої освіти і науки, доктор педагогічних наук, професор, член-кореспондент НАПН України.
З метою підтримати колектив Інституту ПТО НАПН України в засіданні Президії взяли участь директори навчально-методичних центрів, кабінетів, закладів професійної (професійно-технічної) освіти, на базі яких науковими співробітниками Інституту постійно здійснюється науково-експериментальна діяльність, а саме: Артюшенко Володимир Іванович, директор навчально-методичного центру професійно-технічної освіти в Луганській області; Натеса Микола Григорович, директор навчально-методичного кабінету у м. Києві; Гоменюк Дмитро Васильович, директор Навчально-наукового центру професійно-технічної освіти НАПН України, кандидат педагогічних наук; Недашківський Руслан Михайлович, директор Катюжанського вищого професійного училища; Осипенко Сергій Миколайович, директор Дніпрорудненського професійного ліцею Запорізької області; Поліщук Тетяна Петрівна, директор Державного навчального закладу «Бердичівське вище професійне училище»; Помаран Павло Іванович, директор Державного професійно-технічного навчального закладу «Роменське вище професійне училище»; Козак Андрій Романович, директор Бурштинського торгово-економічного коледжу Київського національного торговельно-економічного університету.
На засіданні була також присутня Єва Корб – референт відділу «Педагогічна кооперація з німецької мови» Goethe-Institut в Україні, який тривалий час підтримує наукові й науково-педагогічні зв’язки з Інститутом професійно-технічної освіти НАПН України.
Звіту директора передувала ґрунтовна робота спеціальної Комісії у складі: директора Інституту спеціальної педагогіки НАПН України, дійсного члена (академіка) НАПН України, доктора педагогічних наук, професора В. В. Засенка (голова комісії); завідувача відділу інтеграції вищої освіти і науки Інституту вищої освіти НАПН України, члена-кореспондента НАПН України, доктора педагогічних наук, професора О. Г. Ярошенко, директора Київського професійно-педагогічного коледжу імені Антона Макаренка, доктора педагогічних наук, доцента, члена-кореспондента НАПН України О. І. Щербак за дорученням Президії Національної академії педагогічних наук України проаналізувала наукову і науково-організаційну діяльність Інституту професійно-технічної освіти НАПН України за 2013 – 2017 рр., визначила її результативність та здійснила оцінку перспектив розвитку Інституту. В. В. Засенко у ході доповіді на засіданні Президії від Комісії відзначив потужний ріст Інституту професійно-технічної освіти як наукової установи. Під час виступу наголосив на якісній науково-експериментальній діяльності Інституту, широті та інноваційності виконаних у його лабораторіях науково-дослідних робіт, затребуваності отриманих результатів, високому якісному складі наукового персоналу, створенні гарних умов для науково-експериментальної діяльності та відпочинку співробітників.
Президент НАПН України Василь Григорович Кремень у контексті обговорення доповіді В. О. Радкевич підкреслив на важливості здобутків установи за п’ять років своєї діяльності, відзначив, що Інститут професійно-технічної освіти впевнено займає провідне місце серед наукових установ Академії за результатами науково-експериментальної роботи та участі в масових науково-практичних заходах. Василь Григорович висловив побажання більш активно забезпечувати науково-методичний супровід професійного навчання у коледжах і технікумах.
Заступник Міністра освіти і науки України П. К. Хобзей відзначив важливість діяльності Інституту професійно-технічної освіти НАПН України в сучасних умовах розвитку вітчизняної економіки, пов’язаних із необхідністю модернізації української системи професійної та фахової передвищої освіти, висловив сподівання щодо продовження активної співпраці Інституту з Міністерством освіти і науки в питаннях розроблення освітнього законодавства.
Багато добрих слів пролунали на засіданні Президії з уст директорів закладів професійної освіти, із якими Інститут співпрацює уже багато років поспіль. Вони наголошували на важливій рисі директора і наукових співробітників Інституту – готовності у будь-який час надати необхідну науково-методичну допомогу кожному колективу закладу, який того потребує.
Важливою тезою виступів багатьох доповідачів на засідання Президії було відзначення високої людяності директора Інституту В.О. Радкевич та її виняткових, менеджерських здібностей, завдяки яким, попри не зовсім сприятливі у звітній період умови для розвитку наукових установ, змогла зібрати, згуртувати й зацікавити потужну команду фахових та ініціативних науковців, готових до самовідданої праці з метою модернізації вітчизняної професійної та фахової передвищої освіти.
Доповідачі побажали подальших успіхів Валентині Олександрівні Радкевич та всьому науковому колективу Інституту і, беручи до уваги надзвичайно широке коло його діяльності, що значно перевищує визначені назвою установи обрії, запропонували керівництву Інституту та очільникам НАПН України ініціювати процедуру перейменування Інституту професійно-технічної освіти в «Інститут професійної освіти».
Пропонуємо вельмишановним читачам ознайомитися на сторінках нашого сайту з рішенням Комісії та доповіддю доктора педагогічних наук, професора, дійсного члена (академіка) НАПН України, директора Інституту професійно-технічної освіти НАПН України В.О. Радкевич.
19 квітня 2018 р. у м. Львові за ініціативи Національної академії педагогічних наук України, Інституту професіно-технічної освіти НАПН України, Національного університету «Львівська політехніка» було організовано й проведено регіональний семінар-практикум «Використання Smart-технологій у розробленні навчально-методичних комплексів для підготовки кваліфікованих спеціалістів».
У роботі семінару взяли участь близько 35 заступників директорів, методистів і викладачів закладів вищої та фахової передвищої освіти, а саме: ВНЗ «Львівський кооперативний коледж економіки і права», Львівський коледж м’ясної та молочної промисловості НУХТ, коледж Монада, Технологічний коледж НЛТУ України, Львівський коледж транспортної інфраструктури, Львівський автомобільно-дорожний коледж Національного університету «Львівська Політехніка», Університет безпеки життєдіяльності, Академія сухопутних військ, Львівський педагогічний коледж, Львівський економічний коледж, Дрогобицький музичний коледж, Львівський екологічний коледж, Червоноградський гірничий коледж, Львівський коледж інфокомунікації, Львівський лісотехнічний університет, Львівський Інститут медсестринства, Самбірський медичний коледж, Поліграфічний коледж ЛКІМ КНУТО та інші.
Семінар-практикум було організовано в два етапи:
Гуменний Олександр Дмитрович, кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник лабораторії електронних навчальних ресурсів Інституту професійно-технічної освіти НАПН України під час виступу розкрив особливості організації Smart-комплексів, ознайомив учасників семінару з основними принципами їх створення та структурними складниками, а також висвітлив інноваційні методи розроблення навчальних Smart-тестів для закладів професійної (професійно-технічної) та фахової передвищої освіти.
У ході семінару освітяни виявили значний інтерес до змісту методичних рекомендацій, розроблених Гуменним О. Д., та внесли пропозицію щодо системного проведення семінарів-практикумів із науковими працівниками Інституту професійно-технічної освіти НАПН України, що уможливить підвищення готовності педагогів самостійно розробляти електронні навчальні комплекси на основі використання Smart-технологій.

16 квітня 2018 р. відбулися загальні збори колективу наукових працівників Інституту професійно-технічної освіти НАПН України. Директор Інституту, доктор педагогічних наук професор, дійсний член (академік) НАПН України В.О. Радкевич виступила зі звітом про діяльність за період своїх повноважень на посаді керівника (2013-2018 рр.). В обговоренні виступили: головний науковий співробітник лабораторії науково-методичного супроводу підготовки фахівців у коледжах і технікумах, доктор педагогічних наук, професор П.Г. Лузан, провідний науковий співробітник лабораторії зарубіжних систем професійної освіти і навчання, доктор педагогічних наук, професор Л.П. Пуховська, головний науковий співробітник лабораторії професійної кар’єри, доктор педагогічних наук, професор В.Ф. Орлов, завідувач лабораторії електронних навчальних ресурсів, доктор педагогічних наук, професор М.А. Пригодій, заступник директора з наукової роботи, доктор педагогічних наук, професор Г.М. Романова. Зокрема, науковці зазначили, що за завітний період зроблено суттєві кроки щодо інформатизації діяльності Інституту, здійснення експериментальної роботи, впровадження результатів НДР, співпраці Інституту з міжнародними організаціями, органами державного управління різних рівнів, закладами професійної, фахової передвищої та вищої освіти. Учасники зборів одноголосно проголосували за схвалення звіту та позитивну оцінку діяльності керівника за період своїх повноважень. Колектив наукових працівників Інституту професійно-технічної освіти НАПН України одностайно висунув кандидатуру В.О. Радкевич на посаду директора Інституту.
12 квітня 2018 р. наукові співробітники Інституту професійно-технічної освіти НАПН України провели семінар-тренінг «Формування готовності педагогічних працівників до стандартизації у коледжах і технікумах (аграрного, машинобудівного, будівельного профілів)» на базі Катюжанського вищого професійного училища (м. Катюжанка, вул. Шевченка1)
Протягом трьох годин заходу було розглянуто такі питання:
У роботі семінару-тренінгу взяли участь співробітники Інституту ПТО НАПН України: завідувач лабораторії науково-методичного супроводу підготовки фахівців у коледжах і технікумах, доктор педагогічних наук, доцент Андрій Анатолійович Каленський, доктор педагогічних наук, професор лабораторії науково-методичного супроводу підготовки фахівців у коледжах і технікумах Лузан Петро Григорович, кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник лабораторії науково-методичного супроводу підготовки фахівців у коледжах і технікумах Пащенко Тетяна Миколаївна, кандидат економічних наук, старший науковий співробітник лабораторії науково-методичного супроводу підготовки фахівців у коледжах і технікумах Ваніна Наталія Миколаївна, кандидат педагогічних наук, науковий співробітник лабораторії науково-методичного супроводу підготовки фахівців у коледжах і технікумах Колісник Надія Володимирівна, кандидат педагогічних наук науковий співробітник лабораторії електронних навчальних ресурсів Андрій Геннадійович Кононенко.

На фото П. Г. Лузан проводить лекцію
Основними методами роботи під час тренінгів стали міні-лекції, дискусії, кейси.
Захід розпочався з виступу директора Катюжанського вищого професійного училища Недашківського Руслана Михайловича. З лекціями виступили Лузан Петро Григорович, який доповідав про стандартизацію професійної підготовки. Кононенко Андрій Геннадійович про застосування ІТ технологій під час формування професійних компетентностей майбутніх фахівців. Каленський Андрій Анатолійович охарактеризував особливості поєднання теоретичного та практичного навчання в підготовці у коледжах і технікумах та розповів про результати констатувального етапу НДР «Методичні основи стандартизації професійної освіти молодших спеціалістів у коледжах і технікумах РК № 0117U00262843 і відмічено важливість цієї роботи в умовах сьогодення.
У ході роботи семінару учасники активно обговорювали питання різних форм і способів підвищення мотивації учнів до навчання, розроблення освітніх стандартів підготовки молодшого спеціаліста на компетентнісній основі, методики розроблення освітніх програм, навчальних планів, навчальних програм на основі освітніх стандартів та методика формування змісту освіти майбутніх фахівців відповідно зазначеним у стандарті компетентностям.

Завершуючи семінар-тренінг доктор педагогічних наук, професор Лузан Петро Григорович презентував учасникам методичні рекомендації «Технологія тестового контролю успішності навчання майбутніх молодших спеціалістів». За словами професора наразі особливо актуальними є питання об’єктивного вимірювання результатів навчальної діяльності учнів, що вимагає забезпечення високого наукового рівня освітнього процесу та удосконалення технологій тестового. Про покращення та вдосконалення тестових завдань для оцінювання успішності учнів йшлося в презентації вищевказаних методичних рекомендацій. Після обговорення як саме писати правильні тестові завдання високої якості та теоретичної частини, учасники тренінгу конструювали тестові завдання під час воркшопів.

На фото зліва на право П. Г. Лузан, А. А. Каленський спілкуються з педагогами Катюжанського вищого професійного училища

На фото зліва на право Р. М. Недашківський, А. А. Каленський, А. Г. Кононенко, П. Г. Лузан
#професійна освіта, стандартизація професійної освіти, #ivetua, #nmc
6 квітня 2018 року наукові співробітники Інституту професійно-технічної освіти НАПН України провели на базі Уманського професійного аграрного ліцею семінар-практикум для викладачів і майстрів виробничого навчання, які здійснюють підготовку майбутніх кваліфікованих робітників для аграрної галузі. Із доповіддю «ІТ-технології у формуванні професійної компетентності майбутніх кваліфікованих робітників» виступив кандидат педагогічних наук, науковий співробітник лабораторії електронних навчальних ресурсів Інституту Андрій Геннадійович Кононенко. На семінарі також виступив із доповіддю «Використання технологій дистанційного навчання у професійно-технічній освіті (на прикладі Республіки Польща)» молодший науковий співробітник лабораторії електронних навчальних ресурсів Інституту Владислав Юрійович Белан. За підсумками семінару була підписана угода про співпрацю наукових співробітників Інституту ПТО НАПН України з педагогічним колективом Уманського професійного аграрного ліцею.




Шановні колеги!
У ці весняні дні мільйони людей усього світу зустрічають найбільше з християнських свят ˗ Світле Христове Воскресіння!
З нагоди цього великого свята прийміть наші найкращі вітання і побажання Божого благословення, здоров’я і добробуту! Сердечно бажаємо, щоб переможний дух надії, радості, всепрощення і надалі супроводжував Вас і Вашу родину, давав сили, енергію, наснагу для добрих і корисних справ на добробут і процвітання нашої рідної України. Нехай радісні Пасхальні дні покладуть благодатні початки нових перемог і звершень на Вашому життєвому шляху.
Ми віримо в те, що ця єдність, заснована на віковічних християнських моральних цінностях, буде і надалі згуртовувати всіх нас у нашій спільній освітянській справі ˗ будівництві кращої долі наших нащадків на шляхах миру та порозуміння.
Христос воскрес!
Директор Інституту професійно-технічної освіти Валентина Олександрівна Радкевич, аналізуючи науково-експериментальну співпрацю Інституту з закладами професійної (професійно-технічної) освіти, наголошувала на взаємовигідних партнерських стосунках, які потрібно зміцнювати й розвивати для підвищення ефективності процесу модернізації вітчизняної професійної та фахової передвищої освіти.
Досвід спільної діяльності Інституту з його експериментальними базами довів, що експерименти всеукраїнського рівня: згуртовують колектив, підвищують науково-методичний рівень педагогів, сприяють зростанню їх авторитету в учнівському колективі, на якісно новий рівень виводять реформування всієї системи професійної та фахової передвищої освіти.
Саме цим і пояснюється зростання інтересу закладів професійної (професійно-технічної) освіти до здійснення експериментальної діяльності. У 2017 році збільшилася кількість експериментальних майданчиків всеукраїнського рівня. Під науковим керівництвом учених Інституту проводилося 13 експериментів у різних регіонах України, у т.ч. 8 – всеукраїнського рівня. Загалом у 2013-2017 рр. було завершено 14 всеукраїнських експериментів у Волинській, Запорізькій, Київській, Одеській, Сумській, Хмельницькій, Херсонській областях.
У 2017 р. з проханням про наукове керівництво для проведення експериментів всеукраїнського рівня до Інституту звернулися ще 4 заклади професійної (професійно-технічної) освіти, а саме: ВПУ № 11 м. Хмельницького (директор В. М. Селізар), Золотівський професійний ліцей Луганської області (директор Т. Р. Кіященко), Білоцерківський професійний ліцей Київської області (В. М. Шпак) та ДНЗ «Шосткинський центр ПТО» Сумської області (Т. Ф. Лазарєва).
Науково-практичні масові заходи, зініційовані ІПТО НАПН України, завжди відкриті для соціальних партнерів, у тому числі і для закладів, на базі яких здійснюється експериментальна діяльність. Для них ‒ це форма як наукового, так і живого неформального спілкування, що дозволяє показати себе, продемонструвати свої здобутки, познайомитися з досягненнями інших освітніх закладів, наукових установ, громадських організацій та об’єднань, збільшити коло наукових знайомств, зміцнити науково-організаційні й особистісні контакти між активними учасниками процесу реформування вітчизняної системи професійної та фахової передвищої освіти.
Інститут професійно-технічної освіти НАПН України висловлює щиру вдячність усім своїм партнерам за допомогу, підтримку та непересічний інтерес до результатів науково-експериментальної та освітньої діяльності.


