2 квітня 2018 року в Інституті професійно-технічної освіти Національної академії педагогічних наук України відбулася зустріч членів комісії НАПН України у складі: Ничкало Н. Г., академіка-секретаря Відділення професійної освіти і освіти дорослих НАПН України, доктора педагогічних наук, професора, академіка; Засенка В. В., директора Інституту спеціальної педагогіки НАПН України, доктора педагогічних наук, професора, академіка; Щербак О. І., директора професійно-педагогічного коледжу імені Антона Макаренка, доктора педагогічних наук, члена-кореспондента НАПН України; Ярошенко О. Г., завідувач відділу інтеграції вищої освіти і науки Інституту вищої освіти НАПН України, доктор педагогічних наук, професор, член-кореспондент НАПН України з науковими співробітниками Інституту професійно-технічної освіти.
Члени комісії ознайомилися з результатами науково-дослідної роботи Інституту за 5 років (2013-2017рр.), оглянули матеріально-технічну базу, а також поспілкувалися з працівниками шести лабораторій Інституту. Директор Інституту доповіла про досягнуті за звітний період результати й окреслила перспективи подальших наукових пошуків.
27 березня 2018 р. на засіданні Відділення професійної освіти та освіти дорослих НАПН України Валентина Олександрівна Радкевич директор Інституту професійно-технічної освіти, доктор педагогічних наук, професор, дійсний член (академік) НАПН України за п’ять років діяльності презентувала діяльність наукової установи за 2013-2017 рр..
Учасники засідання відзначили потужний прогрес у діяльності Інституту, який, за відносно короткий проміжок часу став однією з найбільш активних і дієвих установ НАПН України. Доповідачі підкреслили унікальні менеджерські здібності В.О. Радкевич, здатність формувати й згуртовувати колектив, визначати пріоритетні напрями діяльності установи, налагоджувати і підтримувати партнерські стосунки з вітчизняними й міжнародними установами та організаціями з метою сприяння розвитку професійної та фахової передвищої освіти України. Під час обговорень було відзначено актуальність, лаконічність і логічність послідовність представлене результатів, їх відповідність сучасним освітнім трендам, запитам суспільства та вітчизняної економіки, насиченість статистичною інформацією, унаочнення, зосередження уваги на досягненні соціального, економічного та педагогічного ефекту в ході виконання кожного наукового дослідження.
На початку виступу В.О. Радкевич наголосила, що Інститут професійно-технічної освіти НАПН України упродовж чергових п’яти років спрямовував наукову, експериментальну та освітню діяльність на модернізацію і розвиток вітчизняної системи професійної та фахової передвищої освіти, відповідно до викликів часу, запитів суспільства, особистості, вимог національної економіки.
Попри труднощі, пов’язані з об’єктивними структурними і кадровими змінами в системі освіти України, наш заклад вистояв, зберіг свої традиції й науковий потенціал та став нарощувати найважливішу складову економічної і соціальної безпеки держави – її людський капітал.
Валентина Олександрівна наголосила на тому, що Інституту вдалося зберегти структуру установи, не порушивши логіки її функціонування й забезпечивши ефективність діяльності усіх структурних підрозділів.
Нині діяльність Інституту забезпечують 6 лабораторій, у яких працюють: 43 наукових співробітники, із яких – 2 академіки, 11 докторів і 23 кандидатів наук (7 професорів, 8 доцентів, 6 старших наукових співробітників). За цей час колектив Інститут значно омолодився. Середній вік наукового персоналу– становить 46 років.
В Інституті на громадських засадах функціонують 3 Центри, створені за міжнародної підтримки й покликані: узагальнювати зарубіжний досвід професійної освіти і навчання, поглиблювати міжнародне співробітництво, підвищувати соціальну активність, конкурентоспроможність і мобільність кваліфікованих робітників на вітчизняному й міжнародному ринках праці; пропагувати здоровий спосіб життя; сприяти формуванню енергозбережувальної компетентності учнів, студентів, педагогів і працівників підприємств.
Провідними видами діяльності Інституту передбачено виконання фундаментальних і прикладних досліджень, спрямованих на розв’язання актуальних теоретичних, методологічних і практичних проблем педагогіки, професійної освіти та навчання.
Упродовж звітного періоду в Інституті здійснювалося 13 наукових досліджень, з яких успішно завершено 8. Усі роботи виконані за дотримання встановлених термінів і на належному науковому рівні.
Перехідними є 5 фундаментальних НДР, а з 2018 року розпочато 1 прикладне дослідження. Усі здійснювані роботи відповідають статутним завданням Інституту, вимогам Національній академії педагогічних наук України, є актуальними й характеризуються новизною підходів до розв’язування відповідних проблем.
У 2019 році заплановано проведення 4 досліджень, з яких – 1 фундаментальне і 3 прикладних. Тенденцію збільшення кількості прикладних досліджень В. О. Радкевич пояснила наявністю значних напрацювань у теорії професійної освіти і навчання та відповідністю запропонованих тем стратегічним напрямам удосконалення наукової діяльності Інституту.
У звіті було детально представлено наукові результати діяльності кожної лабораторії та доведено досягнення у процесі виконання НДР соціально-економічного та педагогічного ефекту.
За результатами НДР опубліковано 2139 наукових праць, розроблено 8 стандартів, проведено 42 експерименти. Узагальнення отриманих протягом року науково-практичних результатів дозволяє констатувати створення науковими співробітниками Інституту низки авторських концепцій, моделей, методик, технологій та навчальних курсів, зміст яких представлений на слайді та детально описаний у довідці.
У звітному році збільшилася кількість експериментів навчальних закладів всеукраїнського рівня. Загалом за звітній період завершено 14 всеукраїнських експериментів, а на початку 2018 р. під науковим керівництвом учених Інституту розпочато 4 нових на базі: ВПУ № 11 м. Хмельницького, Золотівського професійного ліцею Луганської області, Білоцерківського професійного ліцею Київської області та ДНЗ «Шосткинський центр ПТО» Сумської області.
В Інституті здійснюється системна робота з упровадження й моніторингу результатів НДР. Упродовж звітного періоду Інститутом було підготовлено 224 та впроваджено 194 результати НДР, зокрема, за видами продукції: наукової– 52 од.; виробничо-практичної – 67; навчальної – 31; довідкової – 21, електронних ресурсів – 8. Крім того, опубліковано 622 передбачених планами статей та 567 тез. Загальний обсяг планової наукової продукції, підготовленої у 2013-2017 рр. становить 1304 одиниці.
Підвищення ефективності розповсюдження наукової продукції відбувалося завдяки розміщенню анотацій на веб-ресурсах, розсиланню листів-презентацій, отриманню та опрацюванню листів-замовлень, ознайомленню з електронними версіями продукції, розміщеними в різних е-бібліотеках.
Використання наукової продукції засвідчують: укладені 173 угоди про науково-методичне співробітництво та договори про співпрацю, 111 відгуків та 130 довідок про впровадження. За кращі наукові роботи авторів, 7 розробок відзначено золотими медалями, ще 2 – дипломами лауреатів у різних номінаціях, 8 авторських розробок удостоєно дипломами переможців наукових конкурсів НАПН України: 2 – дипломи I ступеня; 4 – II ступеня; 2 – III ступеня. Загальна кількість об’єктів упровадження результатів НДР – 674. Серед них 568 – заклади професійної освіти.
У 2017 р., за даними Бібліометрики української науки, Інститут посідав 37 місце в рейтингу наукових колективів. Кількість цитувань учених Інституту становила 199.
Відповідно до наявних у Google Scholar бібліометричних портретів у рейтингу установ за кількістю вчених, індекс Гірша яких ≥ 10, Інститут займає 100-е місце.
У 2017 р. 18% опублікованих науковцями Інституту праць представлені в зарубіжних виданнях, 5% – надруковані іноземними мовами, 20% статей розміщені у виданнях, що входять до наукометричних баз даних.
Здійснюється систематична робота з моніторингу впровадження результатів науково-дослідних робіт. Станом на 28.12.2017 р. на сайті електронної бібліотеки НАПН України було зафіксовано 188069 завантажень наукової продукції, з яких у 2017 році – 71323. Всього в електронній бібліотеці НАПН України Інститутом завантажено 1980 ресурсів.
Збільшилися також показники цитування наукової продукції за даними Google Scholar. Наприклад, індекс Хірша ІПТО зріс із 18 одиниць у 2016 р. до 26 – у 2018 р., а індекс наукових продуктів, що отримали не менше 10 цитувань (10-індекс), виріс із 38 одиниць до 101.
Для Інституту неодмінною умовою здійснення всіх етапів науково-експериментальної та освітньої діяльності є використання електронних систем відкритого доступу. Урахування статистики уможливлює здійснювати моніторинг впровадження наукових результатів вчених Інституту, аспірантів і докторантів, визначати найбільш затребувані наукові праці, здійснювати контроль за динамікою індекса Хірша, відстежувати міжнародний інтерес до результатів досліджень.
Результати НДР Інституту оприлюднюються на офіційному Сайті ІПТО, розвитку й безпеці якого приділяється особлива увага. На сайті оновлено портфоліо наукових співробітників, оприлюднено кінцеві результати НДР (з 2009 р.), поповнено архіви періодичних видань Інституту, висвітлено успіхи експериментальних майданчиків. У 2017 р. році було інстальовано новий програмний модуль (RS Firewall), що дозволило захистити ресурс від зовнішніх атак. Крім того, сайт Інституту одним із перших у системі НАПН України отримав сертифікат безпеки COMODO RSA Domain Validation Secure Server CA. Протягом вересня 2017 року здійснювалося планове тестування ймовірних вразливостей веб-ресурсу Інституту, за результатами якого вжито заходи щодо підсилення його захисту й унеможливлення компрометації чи можливого зламу.
Сайт Інституту в інтеграції з хмарними сервісами Google G Suite активно використовувався для проведення НДР, що дозволило забезпечити легкий доступ респондентів до анкет, опитувань, реєстраційних форм, а також допомогло здійснити статистичну та аналітичну обробку отриманих результатів.
Інформатизація науково-організаційної діяльності та електронний документообіг здійснюються в Інституті через електронну пошту, OneDrive, Google Apps тощо.
У рамках проекту ЄС зусиллями Інституту створено інформаційно-аналітичну систему «Профтех-інфо». Її мета – автоматизація процесів розрахунку індикаторів ефективної діяльності закладів професійної (професійно-технічної) освіти.
Для сприяння оприлюдненню наукової продукції Інституту було також створено Контент-бібліотеку підручників та репозитарій інформаційно-освітнього середовища закладів професійної освіти.
У звітний період у Інституті налагоджено роботу Системи дистанційного навчання. Із 2015 р. запроваджено систематичне проведення вебінарів із проблем науково-методичного забезпечення розвитку професійної освіти. У 2017 р. було здійснено інсталяцію сервера вебінарів на базі BigBlueButton, що дало змогу провести в дистанційному режимі (он-лайн) понад 20 масових заходів різного рівня. За даними Google Analytics станом на грудень 2017 р. в СДН зареєстровано 1250 користувачів, 481 слухач навчальних курсів, 6101 сеансів. Сторінки СДН загалом переглядалися майже 58 тис. разів. При цьому, система постійно демонструє збільшення кількості її користувачів.
Наукові співробітники на достатньому рівні володіють інформаційно-комунікаційними технологіями, використовують спеціалізоване програмне забезпечення та програми з пакету Microsoft Office.
Усі вчені Інституту мають не менше 2 профілів у міжнародних системах (Google Scholar, ORCID), деякі – в одній із систем професійно-наукових мереж (Research Gate, LinkedIn) та в системі «Науковці України».
Здійснюється системна робота з формування digital-skills в аспірантів та здобувачів наукового ступеня доктора філософії, для навчання яких розроблена спеціальна програма: «Публікаційна активність і наукометричні бази даних».
У 2017 році було здійснено оновлення парку комп’ютерної техніки. Наразі в Інституті функціонує 90 комп’ютерів.
2017 рік відзначений високим рівнем участі наукових співробітників ІПТО у масових науково-практичних заходах, організованих Інститутом, НАПНУ та МОН України. Усього було взято участь у 276 різних заходах, що на 41% більше, порівняно з 2013 роком.
Інститут здійснює широку науково-просвітницьку діяльність у засобах масової інформації. Зокрема, на сторінках «Педагогічної газети», газет «Освіта», «Освіта України» постійно висвітлюються результати науково-дослідної роботи, науково-практичної співпраці Інституту з закладами професійної, фахової передвищої, вищої освіти, презентуються досягнення у сфері міжнародного співробітництва.
Представники Інституту активно сприяють об’єднанню зусиль влади і громади з метою модернізації вітчизняної системи професійної (професійно-технічної) освіти. У межах Програм спільної діяльності Міністерства освіти і науки України та Національної академії педагогічних наук України упродовж 2014-2016 рр. здійснювалася систематична робота з удосконалення законодавства України у сфері освіти, розроблення нормативних освітніх документів, запровадження Національної рамки кваліфікацій, науково-методичного забезпечення кар’єрного розвитку учнів, виявлення і впровадження інноваційного зарубіжного досвіду професійної освіти і навчання, організації науково-методичного супроводу дистанційного навчання кваліфікованих робітників і створення ІОС у закладах професійної освіти, методичного забезпечення проектних технологій навчання, оновлення методичних рекомендацій щодо створення стандартів і програм професійної (професійно-технічної) освіти за компетентнісним підходом.
Активізація роботи офіційного сайту Інституту істотно збільшила впливовість результатів наукових пошуків на державну освітню політику та громадську думку.
Вагомим аспектом діяльності Інституту є міжнародна наукова співпраця. Головний здобуток у цій площині – реалізація міжнародних проектів. Протягом звітного періоду Інститут брав участь у 9 міжнародних проектах:
Інститут активно співпрацює з міжнародними організаціями, зокрема:
Інститут є засновником та співзасновником 7 періодичних видань, 4 з яких є науковими фаховими. Архіви журналів представлені на сайті Інституту, Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського та інших бібліотек-партнерів. Користувачі мають право вільно читати, завантажувати, копіювати й роздруковувати представлені у виданнях матеріали, поширювати їх повний текст і використовувати з будь-якою законною некомерційною метою. У поточному році перед Інститутом стоїть важливе завдання – забезпечити відповідність періодичних видань новим вимогам до формування переліку фахових видань України.
Значна увага приділяється підготовці наукових кадрів вищої кваліфікації. Упродовж звітного періоду докторантуру закінчили 6 осіб, аспірантуру – 35 осіб. За п’ять років у спеціалізованій вченій раді Інституту захищено 7 докторських і 27 кандидатських робіт.
На завершення Валентина Олександрівна наголосила на тому, що важливими завданнями Інституту є: збереження колективу, зміцнення матеріально-технічної бази, забезпечення ефективного виконання затребуваних часом і суспільством НДР та їх упровадження у практичну діяльність закладів професійної та фахової передвищої освіти з метою їх розвитку та підвищення іміджу в Україні й світі.
23 березня 2018 року директор Інституту професійно-технічної освіти НАПН України, доктор педагогічних наук, професор, дійсний член (академік) НАПН України В.О. Радкевич виступила з доповіддю на загальних зборах НАПН України. Поділяючи науково-світоглядну позицію Президента НАПН України В.Г. Кременя, Валентина Олександрівна наголосила, що в Інституті професійно-технічної освіти наукова, експериментальна та освітня діяльність упродовж усього 2017 року проводилася задля модернізації систем професійно-технічної та фахової передвищої освіти
Керівними положеннями наукових пошуків учених Інституту професійно-технічної освіти НАПН України слугують засадничі висновки міжнародних і вітчизняних документів, що сприяють становленню сталого розвитку суспільства, розвитку високотехнологічних галузей економіки, професійної освіти і навчання.

У виконанні завдань НДР співробітники враховують найважливіші світові економічні та освітні тренди, в яких закцентувано увагу на необхідності переходу до технологічного укладу 4.0, розвитку цифрової та зеленої економіки, сприяння самозайнятості населення та розвитку підприємливості тощо.
Протягом звітного року працівники шести лабораторій Інституту у рамках виконанням НДР, забезпечували науково-методичний супровід професійної та фахової передвищої освіти з широким використанням інформаційно-комунікаційних технологій.
Окремим напрямом діяльності Інституту стало вивчення інноваційного досвіду функціонування систем професійної освіти і навчання в країнах ЄС, результати якого адаптовано й враховано в проектуванні законодавчих актів та інших нормативно-правових документів у сфері професійної і фахової передвищої освіти.

Інститутом також упроваджуються результати завершених НДР із проблем управління системою професійної освіти, проектування її змісту, та розвитку інформаційно-аналітичної компетентності педагогічних працівників закладів професійної професійно-технічної освіти, вдосконалення особистісно-розвивальних педагогічних технологій, підготовки учнівської молоді до вибору та реалізації професійної кар’єри.
Упродовж звітного року співробітниками Інституту було підготовлено і впроваджено 253 наукові праці, з яких 41 – це кінцеві результати планової наукової продукції. Наукова продукція та її анонси розміщено в електронній бібліотеці НАПН України, на сайтах і блогах лабораторій Інституту, веб-ресурсах НМЦ ПТО та закладів професійної (професійно-технічної) освіти в регіонах.
У 2017 р. підготовлено й оприлюднено низку затребуваних часом концепцій, сучасних моделей, інноваційних методик, технологій, електронних освітніх ресурсів тощо.

Протягом року зусиллями Інституту було розроблено концепції, покликані сприяти вдосконаленню професійної та фахової передвищої освіти, проектного навчання, проектування інформаційно-освітнього середовища, розвитку інфомаційно-аналітичної компетентності, формування у випускників професійної (професійно-технічної) освіти уявлень про професійний успіх тощо.
Результатом наукових пошуків співробітників Інституту стало також: розроблення моделей, спрямованих на підвищення ефективності процесу модернізації вітчизняної професійної та фахової передвищої освіти; інноваційних технологій професійної підготовки майбутніх кваліфікованих робітників, а також молодших спеціалістів у технікумах і коледжах; авторських методик організації проектної діяльності, дистанційного навчання, створення інформаційно-освітнього середовища, підвищення кар’єрної мотивації майбутніх фахівців тощо.
Яскравим свідченням затребуваності наукового потенціалу Інституту є зростання інтересу закладів професійної (професійно-технічної) освіти до проведення експериментальної діяльності під науковим керівництвом учених Інституту. Тематика започаткованих експериментів засвідчує їх відповідність сучасним освітнім трендам, потребам вітчизняної професійної та фахової передвищої освіти з урахуванням регіональної специфіки, наприклад, використання елементів дистанційного навчання у процесі професійної підготовки учнівської молоді, яка проживає на тимчасово окупованих територіях та на лінії зіткнення.
15-18 березня 2018 року в Інституті професійно-технічної освіти НАПН України пройшла Програма мовної підготовки та складання іспиту з англійської мови (на рівні В2 відповідно до Загальноєвропейських рекомендацій з мовної освіти).
Програма реалізувалась у рамках співробітництва між Вищою Школою Лінгвістичною (Польща) та Інститутом професійно-технічної освіти НАПН України.
У Програмі взяли участь наукові, науково-педагогічні та педагогічні працівники закладів вищої та професійної освіти, наукових установ.
Заняття проводились сертифікованим тренером Річардом Хансоном, який використав авторську методику інтерактивного навчання.
Всі учасники успішно здали тест, продемонструвавши відповідність рівню В2.
Упродовж 5 – 19 березня 2018 року в Інституті професійно-технічної освіти НАПН України було проведено ХІІ Всеукраїнську науково-практичну конференцію «Науково-методичне забезпечення професійної освіти і навчання». Метою заходу передбачалося проаналізувати науково-освітні інновації професійної (професійно-технічної) та фахової передвищої освіти, обговорити проблемні питання модернізації змісту системи професійної освіти та механізми впровадження новітніх технологій професійного навчання, визначити конструктивні способи розв’язання суперечливих моментів інноваційного розвитку закладів освіти.
Особливістю організації конференції стало проведення секційних засідань у формі вебінарів, що сприяло максимальному залученню представників науково-освітянської спільноти до обговорення актуальних питань реформування освітньої галузі. Прикметно, що із 5 по 14 березня до роботі вебінарів долучилися близько 200 осіб із управлінь (департаментів) освіти і науки обласних державних адміністрацій, обласних навчально(науково)-методичних центрів професійно-технічної освіти, закладів професійної (професійно-технічної) та фахової передвищої освіти. Така організація максимальному залученню представників науково-освітянської спільноти до обговорення актуальних питань реформування освітньої галузі. У ході вебінарів було обговорено актуальні проблеми щодо консультування учнівської молоді з планування та реалізації професійної кар’єри; стандартизації фахової передвищої освіти з метою забезпечення якості професійної підготовки молодших спеціалістів; вивчення та адаптованого використання інноваційного зарубіжного досвіду професійної освіти і навчання; упровадження дистанційного навчання, проектних технологій у професійну підготовку майбутніх кваліфікованих робітників; створення інформаційно-освітнього середовища закладів професійної та фахової передвищої освіти. У контексті обговорення питань щодо вдосконалення запровадженої в ІПТО НАПН України освітньої діяльності, запрошені стейкхолдери рекомендували максимально враховувати наукові результати, отримані вченими ІПТО НАПН України в ході виконання ними НДР, у змісті освітньої програми підготовки магістрів "Педагогіка вищої школи" за спеціальністю 011 «Освітні, педагогічні науки».
У пленарному засіданні конференції, що відбулося 19 березня 2018 року на базі Науково-навчального центру професійно-технічної освіти НАПН України взяли участь представники Національної академії педагогічних наук України, Міністерства освіти і науки України, Державної наукової установи «Інститут модернізації змісту освіти», управлінь (департаментів) освіти і науки обласних державних адміністрацій, обласних навчально(науково)-методичних центрів професійно-технічної освіти, закладів професійної (професійно-технічної) та фахової передвищої освіти, вищих навчальних закладів.
Із вітальним словом до учасників заходу звернувся віце-президент Національної академії педагогічних наук України, директор Інституту педагогіки НАПН України, доктор педагогічних наук, професор, член-кореспондент НАПН України Олег Михайлович Топузов.
Приємною подією для багатьох освітян під час пленарного засідання стало нагородження 27 педагогічних колективів закладів професійної (професійно-технічної) освіти у зв’язку з перемогою у Всеукраїнському конкурсі на кращий екологічний проект «Збережемо Землю для наступних поколінь», що проводився Інститутом упродовж 2017 року.
Під час пленарного засідання директор Інституту професійно-технічної освіти НАПН України, доктор педагогічних наук, професор, дійсний член (академік) НАПН України Радкевич Валентина Олександрівна в ході доповіді проаналізувала основні інноваційні перетворення, що відбуваються у системі професійної (професійно-технічної) та фахової передвищої освіти. Валентина Олександрівна наголосила, що здійснення інноваційних змін у професійній та фаховій передвищій освіті сприятиме перетворенню їх у доступні, гнучкі, якісні, інклюзивні, привабливі для молоді та дорослих освітні підсистеми, значно інтегровані в суспільно-економічні процеси, відкриті для досягнення молоддю та дорослими професійної кар’єри.
В. О. Радкевич зактуалізувала увагу присутніх на важливості стратегічних змін задля інноваційного розвитку системи професійної та фахової передвищої освіти, що передбачає запровадження інновацій з урахуванням сучасних освітніх трендів (розвиток екологічної та цифрової економіки, перехід до технологічного укладу 4.0, необхідність сприяння самозайнятості населення, розвитку підприємливості та ін.). Доповідач зазначила, що інноваційні зміни ґрунтуються на засадничих висновках міжнародних документів, зокрема: «ключові навички – 2020» (48-й Всесвітній економічний форум (Давос, 2018), пріоритетні напрями технічної і професійної освіти й підготовки в Європі (Стратегія ЮНЕСКО в галузі ТПОП на 2016-2020 рр.); єдність соціального та економічного аспектів сучасної європейської освіти (Брюггське комюніке (2010). Інноваційність функціонування закладів професійної та фахової передвищої освіти, затребувана українською економікою та суспільством зумовлюється реалізацією завдань Середньострокового плану пріоритетних дій уряду до 2020 року та Стратегії сталого розвитку «Україна – 2020».
Валентина Радкевич наголосила на необхідності здійснення ранньої професіоналізації особистості, забезпечення якісного професійного консультування та мотивації молоді до розвитку професійної кар’єри, організації мережі центрів консультування з кар’єри, створення багатопрофільних закладів професійної та фахової передвищої освіти, децентралізації управління закладами освіти й активізації діяльності Регіональних рад професійної та фахової передвищої освіти, підвищенню ефективності освітньо-виробничих кластерів тощо. У ході доповіді академік В. Радкевич відзначила, що ці пріоритети є провідними векторами організації наукової, експериментальної та освітньої діяльності співробітників Інституту ПТО НАПН України, що конкретизується результатами діяльності шести наукових лабораторій та трьох центрів упродовж 2017 року. Зокрема, співробітниками лабораторії зарубіжних систем було вперше обґрунтовано: принципи європейської політики у сфері ПОН, закономірності розвитку ПОН у країнах ЄС, концептуальні основи побудови європейського простору ПОН, функціонування інноваційних навчальних закладів ПОН, моделі функціонування європейських систем ПОН (управління, забезпечення якості, фінансування, соціального партнерства тощо).
З метою підготовки фахівців до діяльності в сучасному інформаційно-освітньому середовищі у лабораторії електронних навчальних ресурсів було обґрунтовано концепцію проектування ІОС та розроблено відповідні електронні освітні ресурси. Важливо, що співробітники лабораторії науково-методичного супроводу підготовки фахівців у коледжах і технікумах розробили Концепцію стандартизації професійної освіти молодших спеціалістів у коледжах і технікумах та відповідні методики. Науковці лабораторії технологій професійного навчання вперше розробили ефективні методики організації проектної діяльності, розроблення проектних технологій; контролю й оцінювання навчальної проектної діяльності учнів; проектні технології та програми тренінг-курсів. У контексті доповіді Валентина Олександрівна наголосила, що співробітниками Інституту експериментально доведено зростання рівня готовності педагогів та учнів до проектної діяльності, до 57-ми зросло число закладів, у яких здійснюється проектна діяльність, покращилася соціалізація та адаптація випускників в умовах конкретного виробництва. В ході виступу зазначалося, що науковцями лабораторії професійної кар’єри уперше: доведено педагогічну ефективність системи консультування з професійної кар’єри; спроектовано та експериментально перевірено педагогічну технологію учнів закладів П(ПТ)О; розроблено й експериментально перевірено технології розвитку професійних і кар’єрних орієнтацій та мотивації учнів закладів освіти до професійної кар’єри. При цьому ефективність розробленої педагогічної системи консультування з професійної кар’єри підтверджується позитивною динамікою формування кар’єрної компетентності учнів у закладах освіти. Зокрема, на 8 % зріс адаптивно-конструктивний та на 10% – активно-дієвий рівень кар’єрної компетентності. Директор Інституту відзначила діяльність лабораторії дистанційного професійного навчання, що конкретизовано у таких результатах: модель та систему дистанційного професійного навчання; методику підготовки педагогічних працівників до застосування дистанційного навчання; технологію проектування дистанційних курсів для закладів ПО Підтвердженням затребуваності отриманих результатів є зростання кількості користувачів у Системі дистанційного навчання ІПТО НАПН України. Станом на жовтень 2017 року у СДН зареєстровано 1176 користувачів з усіх областей України. Досягнуто психолого-педагогічний, соціальний та економічний ефект.
В. О. Радкевич звернула увагу присутніх, що в Інституті розпочато роботу з чотирьох нових наукових напрямів, зокрема з проблем: підготовки майбутніх кваліфікованих кадрів до підприємницької діяльності в умовах розвитку малого бізнесу; розвитку проектного менеджменту в закладах освіти у вітчизняній і зарубіжній практиці; розроблення SMART-комплексів для підготовки кваліфікованих робітників аграрної, будівельної, машинобудівної галузей; упровадження елементів дуальної форми навчання в професійну підготовку майбутніх кваліфікованих кадрів.
Під час виступу Валентина Олександрівна зазначила, що упродовж 2017 року в Інституті проводилося 8 експериментів всеукраїнського рівня, підготовлено матеріали до започаткування чотирьох нових експериментальних робіт у ВПУ № 11 м. Хмельницького (директор Василь Михайлович Селізар), Золотівського професійного ліцею Луганської області, Білоцерківського професійного ліцею (директор Сергій Миколайович Шпак) та Шосткинського центру професійно-технічної освіти». Важливо, що в Інституті ПТО є можливість представляти науково-практичні здобутки не лише на численних масових заходах, але й на сторінках 7 періодичних видань. У ході доповіді наголошувалося на посиленні моніторингу висвітлення результатів науково-інформаційної діяльності ІПТО в інформаційному науково-освітньому просторі та в засобах масової інформації, окрема увага стала приділятися також зв’язкам Інституту з громадськістю. Як наслідок – можна говорити про підсилення у 2016-2017 рр. впливу Інституту на державну освітню й наукову політику та громадську думку.
В. О. Радкевич звернула увагу присутніх на розвитку міжнародного наукового співробітництва, зокрема в 2017 р. наукові співробітники Інституту брали участь у 2 міжнародних освітніх і наукових проектах, двоє вчених здійснювали міжнародну експертну діяльність, дев’ятеро пройшли наукове стажування у країнах ЄС.
На завершення виступу директор наголосила на збільшенні кількості партнерів Інституту, що засвідчує наявність значного інтересу до результатів його наукової та експериментальної діяльності.
Перспективні напрями модернізації професійної (професійно-технічної) освіти в Україні оприлюднив під час виступу директор Департаменту професійної освіти Міністерства освіти і науки України Кучинський Микола Сигізмундович.
Академік-секретар Відділення професійної освіти і освіти дорослих НАПН України, доктор педагогічних наук, професор, дійсний член НАПН України Ничкало Нелля Григорівна на основі аналізу результатів наукових і освітніх здобутків зробила висновок, що наукове і науково-методичне забезпечення доцільно розглядати як цілісну систему, котра охоплює декілька взаємопов’язаних підсистем. Відповідно до теорії систем, вони можуть функціонувати як самостійні, реалізовуватися у реальному освітньому процесі й мати свої етапи. На кожному з них необхідно здійснювати педагогічну конкретизацію мети з урахуванням професійного спрямування, вікових особливостей і попереднього соціального досвіду учнів, студентів, слухачів, а також умов і потреб ринку праці.
Розглядаючи суть і механізми реалізації випереджувальної функції науково-методичного забезпечення розвитку професійної (професійно-технічної) освіти, нею було охарактеризовано два підходи до впровадження результатів педагогічних досліджень. Перший – традиційний: упровадження запропонованого науково-методичного «продукту» розпочинається після завершення дослідження тієї чи іншої теми (такий підхід здебільшого має місце в історико-педагогічних та в порівняльно-педагогічних дослідженнях). Другий підхід – поетапний – за якого впровадження здійснюється паралельно з науковим пошуком на кожному його етапі. В останньому випадку впровадження здійснюється за алгоритмом: від окремих компонентів, які взаємопов’язаних метою та концептуальними ідеями, – до їх сукупності, що в кінцевому етапі створює дидактичну систему, яка апробується і впроваджується.
Актуальні проблеми децентралізації та регіоналізації управління професійною і фаховою передвищою освітою України було розкрито у доповіді професора кафедри державної служби та менеджменту освіти Центрального інституту післядипломної педагогічної освіти Державного вищого навчального закладу «Університет менеджменту освіти» НАПН України, кандидата економічних наук, доцента Супруна В’ячеслава Васильовича. Доповідач акцентував увагу на необхідності збереження державної підтримки конституційних зобов’язань щодо надання відповідної освіти, мотивувальної і стимулювальної ролі державного і місцевих бюджетів для створення оптимальної мережі цих закладів освіти, запровадження багатоканальності фінансування, розширення прав і відповідальності закладів професійної і фахової передвищої освіти. Він вважає, що нагальним стає розподіл повноважень, прав та відповідальності органів освіти і науки на загальнодержавному та регіональному рівнях, взаємодії суб’єктів управління освітою, навчальних закладів та установ професійної і фахової передвищої освіти, органів місцевого самоврядування, стейкхолдерів освіти, громадських організацій і громадян в умовах реформування освітньої галузі.
У доповіді завідувача Сектором наукового та навчально-методичного забезпечення модернізації змісту підготовки молодших спеціалістів Відділу наукового та навчально-методичного забезпечення змісту професійної освіти Державної наукової установи «Інститут модернізації змісту освіти» Котоловець Людмили Олексіївни було розкрито концептуальні засади фахової передвищої освіти.
Актуальним проблемам соціального партнерства у професійній (професійно-технічній) освіті було присвячено доповідь директора Навчально-методичного центру професійно-технічної освіти у Сумській області, кандидата педагогічних наук Самойленко Наталії Юріївни.
На тому, що сучасні стандарти професійної (професійно-технічної) освіти на основі компетентнісного підходу уможливлюють постійне оновлення змісту професійної освіти, вдосконалення навчальних програм та планів, формування компетентного кваліфікованого робітника, оскільки вони орієнтовані на ринок праці, надають змогу педагогічним працівникам удосконалювати професіоналізм, досягати кар’єрного зростання тощо, було акцентовано увагу у доповіді заступника начальника відділу наукового та навчально-методичного забезпечення змісту професійної освіти Державної наукової установи «Інститут модернізації змісту освіти», кандидата педагогічних наук Пятничук Тетяни Володимирівни.
Досвід практичного навчання в коледжах: проблеми та перспективи вдосконалення було репрезентовано у доповіді заступника директора з навчально-виробничої роботи Коледжу інформаційних технологій та землевпорядкування Національного авіаційного університету, кандидата педагогічних наук Ямкового Олександра Юрійовича. Доповідач зазначив, що практична підготовка майбутніх фахівців у вузах І-ІІ рівня акредитації реалізується через організацію і проведення практичних занять та навчально-виробничих практик, відбувається за принципом наскрізності та безперервності практичного навчання і спрямована на те, щоб максимально пов’язати навчальний процес із реаліями розвитку сучасного виробництва. Він також зазначив, що важливу роль у практичній підготовці майбутніх фахівців відіграє залучення студентів до науково-практичної роботи, оскільки участь студентів в різноманітних фахових та предметних олімпіадах, круглих столах, форумах, науково-практичних конференціях сприяє підвищенню їхньої фахової майстерності.
Значної уваги на конференції було приділено комплексу проблем, пов’язаних з упровадженням у систему професійної (професійно-технічної) освіти дуальної форми навчання. Напрями її розв’язання було висвітлено у доповідях як педагогів, так і роботодавців. Так, особливостям впровадження елементів дуальної форми навчання в умовах підприємства було присвячено виступ менеджер персоналу ТОВ «Сушія» Якубенко Людмили Іванівни.
Про досвід упровадження елементів дуальної форми навчання у професійну підготовку майбутніх кваліфікованих робітників у закладах професійної (професійно-технічної освіти м. Києва доповів директор навчально-методичного кабінету у м. Києві Натеса Микола Григорович. Практичним аспектам упровадження елементів дуальної форми навчання у Вищому професійному училищі № 33 м. Києва було присвячено доповідь директора училища Наконечного Петра Семеновича.
За результатами пленарних та секційних засідань було сформульовано проект Рекомендацій ХІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції (звітної) «Науково-методичне забезпечення професійної освіти і навчання», з якими присутніх ознайомила заступник директора з наукової роботи Інституту професійно-технічної освіти НАПН України, доктор педагогічних наук, професор Романова Ганна Миколаївна. Вона зазначила, що у ході конференції визначено такі перспективі напрями вдосконалення науково-методичного забезпечення професійної освіти і навчання:
– сприяння успішному функціонуванню системи консультування учнівської молоді із професійної кар’єри, науково-методичний супровід методик розроблення проектних технологій, технологій дистанційного професійного навчання кваліфікованих робітників і молодших спеціалістів;
– обґрунтування концепцій проектування SMART-комплексів для закладів професійної (професійно-технічної) освіти аграрної, будівельної та машинобудівної галузей;
– розроблення та експериментальна перевірка методик стандартизації професійної підготовки молодших спеціалістів у технікумах і коледжах для аграрної, будівельної та машинобудівної галузей;
– започаткування практико-орієнтованих досліджень із розвитку проектного менеджменту в закладах професійної (професійно-технічної) освіти, підготовки майбутніх кваліфікованих кадрів до підприємницької діяльності, розвитку професійної компетентності майстрів виробничого навчання закладів професійної (професійно-технічної) освіти, впровадження елементів дуальної форми навчання у професійну підготовку майбутніх кваліфікованих робітників.
Рекомендації ХІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції «Науково-методичне забезпечення професійної освіти і навчання» (звітної) було одноголосно схвалено її учасниками.
Інформацію підготувала
вчений секретар
Інституту професійно-технічної освіти
НАПН України
доктор педагогічних наук, доцент
Людмила Олександрівна Базиль
6-7 березня 2018 року у Прикарпатському національному університеті імені Василя Стефаника (м.Івано-Франківськ) відбулася п'ята робоча зустріч учасників проекту за програмою Еразмус + «Удосконалення практико-орієнтованої підготовки викладачів професійної освіти і навчання» (2016-2018) (ITE-VET) 574124-EPP-1-2016-1DE-EPPKA2-CBHE-JP.
У робосій зустрічі взяли участь партнери проекту з Університету міста Констанц (Німеччина), Університету Валенсії (Іспанія), Віденського університету економіки та бізнесу (Австрія), Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана, Львівського національного університету імені Івана Франка, Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, Інституту професійно-технічної освіти НАПН України та Інституту професійних кваліфікацій (Україна).
Інститут професійно-технічної освіти НАПН України представляли: Радкевич В.О., директор Інституту професійно-технічної освіти НАПН України, доктор педагогічних наук, професор, дійсний член НАПН України; Романова Г.М., заступник директора з наукової роботи, доктор педагогічних наук, професор; Бородієнко О.В., завідувач лабораторії зарубіжних систем професійної освіти і навчання, кандидат географічних наук, доцент.
У ході роботи обговорено оновлені навчальні плани підготовки майбутніх викладачів професійної освіти і навчання, розроблені учасниками проекту від університетів України. Членами проектної групи Інституту професійно-технічної освіти НАПН України представлено результати експертного оцінювання оновлених у відповідності із рекомендаціями семінару-наради у Інституті професійно-технічної освіти НАПН України навчальних планів, обговорено стратегію впровадження результатів проекту, проведено робочу зустріч із стейкхолдерами Прикарпатського регіону.
Особливий гість - професор Цюрихського університету Філіп Гонон – розповів про особливості системи професійної освіти та системи підготовки педагогів у Швейцарії.

Тарас Шевченко, як ніхто інший з українських письменників, підходить під окреслення Поет-Предтеча. Він справді “надходить” з нашого українського майбутнього, синтезувавши в собі теперішнє та минуле українського народу. Він приходить до нас, як приходив перед тим до інших поколінь українців, як, сподіваємося, приходитиме й до нащадків, із “здобутою істотно” правдою про наше національне буття.
Господь на нашій життєвій дорозі милостиво посилає нам людей–дороговказів і дарує величний духовний світ. Народ Ізраїля з неволі виходив за Стовпом Вогненним, так і поезія Шевченкова веде наш народ. Коли входиш у вогненний енергетичний струмінь його поезії, то потрапляєш в інший світ, напругу якого не завжди легко витримати. Маєш чутливе серце – витримаєш і зрозумієш, вловиш мотиви, властиві європейській літературі, озвучені в Шекспіра, Міцкевича, Гоголя... А ще – український фольклор – як міф, як оберіг. І саме тому Шевченкове слово викликає в людей і могутнє пробудження живого духу, і відвагу, і… сльози. Певне, тому, що ця поезія збуджує праоснови, закодовані з генами прабатьків наших. І нація прокидається на поклик його слова, стає сильною, мудрою і нездоланною. Варто лише прийняти, як віру, його щире, любляче свій народ, батьківське Слово, його імперативи:
МОВА. Трактував поет слово як голос Бога і сторожу нації: «Ну що б, здавалося, слова… Слова та голос – більш нічого. А серце б’ється – ожива, Як їх почує!.. Знать, од Бога І голос той, і ті слова»; ("...і землячки Де-де проглядають. По-московській так і ріжуть..."). "...на москалів не зважайте, нехай вони пишуть по-своєму, а ми по-своєму: у них народ і слово, і в нас народ, і слово".
ДУХОВНЕ – над матеріальним. «..бо душа жива. Як небо блакитне – нема йому краю, Так душі почину і краю немає».
НАЦІОНАЛЬНА ГОРДІСЬ: «У нас воля виростала, Дніпром умивалась, У голови гори слала, Степом укривалась!».
ІДЕНТИЧНІСТЬ. Проживши на чужині 30 років зі своїх 47-ми, зберіг свою національну окремість як основний стрижень бутя людини: "Нема на світі України. Немає другого Дніпра. А ви претеся на чужину...". «Учітесь, читайте, І чужому научайтесь, Й свого не цурайтесь»; «В своїй хаті – своя правда, і сила, і воля».
Основним ворогом української ідентичності вважав найбільший переступ – ЯНИЧАРСТВО. «А тим часом перевертні Нехай підростають, Та поможуть москалеві Господарювати Та з матері полатану Сорочку знімати...". Просто і відкрито заявляв: "Я нічого не хочу – тільки, щоб люди свого не цурались".
ВИЗНАЧАЛЬНА РОЛЬ ДУХОВНИХ ПРОВІДНИКІВ. «Од козацтва, од гетьманства Високі могили – Більш нічого не осталось, Та й ті розривають; А він хоче, щоб слухали, Як старці співають».
САМОДОСТАТНІСТЬ. Виростаючи з гайдамацьких генів, нарощував їхню силу з усвідомлення своєї пекучої і правдивої історії: «Світе тихий, краю милий, Моя Україно, За що тебе сплюндровано, За що, мамо, гинеш?»; "Це той перший, що розпинав Нашу Україну, А вторая доконала Вдову сиротину. Кати! кати! Людоїди!".
БОРОТЬБА. "Як умру, то поховайте...", апелює до нас живих: "Поховайте та вставайте, Кайдани порвіте І вражою злою кров'ю волю окропіте"; "Борітеся – поборете, Вам Бог помагає".
ІСКРА ВОГНЮ ВЕЛИКОГО. Тліє, не вгасає, Жде підпалу, як той месник, Часу дожидає»; «Не вмирає душа наша, Не вмирає воля. І неситий не виоре На дні моря поле»; Злого часу».
ПОЛІТИЧНЕ ЗАВДАННЯ НАЦІЇ: «Встане Україна. І розвіє тьму неволі, Світ правди засвітить, І помоляться на волі Невольничі діти!..»; «Ми віруєм твоїй силі І духу живому. Встане правда! встане воля! І тобі одному Помоляться всі язики Вовіки і віки».
ТОРЖЕСТВА НАЦІОНАЛЬНОЇ НАДІЇ: «…і на оновленій землі Врага не буде, супостата, А буде син, і буде мати, І будуть люде на землі!».
Шевченко – це оберіг нації, він дарований Господом нашому народу.
Вельмишановні, милі, прекрасні жінки-колеги професійно-технічної освіти!
Вітаємо Вас З Весною! З 8 Березням!

Земля зітхає ледве чутно
І прокидається від сну…
А березень дарує чудо,
Розпочинаючи весну.
Це чудо – в усмішках чарівних
У морі квітів навкруги –
Ми Вас вітаємо, Царівни,
Найкращі, милі, дорогі!
Хай зігрівають Вас красою
Весни тендітні пелюстки,
І розливаються весняною водою
Кохання й щастя гомінкі струмки!
Нехай любов, натхнення, мрії
Завжди в душі у Вас живуть!
Хай щастя ніжно серце гріє,
Бо Ви – той є Весна, мабуть!
То ж в цей святковий день весняний
Жінкам – хорошим, незрівняним,
Шлемо ми сонячні вітання
І щонайкращі побажання:
Бажаєм щастя і тепла
Весни, усмішок, сонця!
Щоб доля світла увійшла
До кожного віконця!
Нехай завжди в душі у Вас
Горить вогонь кохання,
І хай у цей весняний час
Здійсняться всі бажання!
Колектив Інституту професійно-технічної освіти Національної академії педагогічних наук України

05-06 березня 2018 р. в Полтавському національному педагогічному університеті імені В. Г. Короленка відбулася Міжнародна науково-практична конференція «Формальна й неформальна освіта у вимірах педагогіки добра Івана Зязюна». Від Інституту професійно-технічної освіти НАПН України на пленарному засіданні конференції виступила Пуховська Людмила Прокопівна, доктор педагогічних наук, професор, провідний науковий співробітник лабораторії зарубіжних систем професійної освіти і навчання з доповіддю «Внесок І.А.Зязюна у розвиток науково-педагогічних кадрів України».

Науковий керівник: доктор педагогічних наук, доцент, завідувач лабораторії науково-методичного супроводу підготовки фахівців у коледжах і технікумах Інституту професійно-технічної освіти НАПН України Каленський Андрій Анатолійович.
Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор, професор кафедри менеджменту організацій Харківського національного аграрного університету імені В.В. Докучаєва Нагаєв Віктор Михайлович; кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри соціальної роботи, управління і педагогіки Чорноморського національного університету імені Петра Могили Чубук Руслан Валентинович.
У дисертації проаналізовано стан дослідженості проблеми формування дослідницької компетентності бакалаврів соціальної педагогіки у процесі професійної підготовки. Уперше розкрито наукову сутність, зміст і структуру дослідницької компетентності бакалаврів соціальної педагогіки. На основі факторного аналізу визначено найвагоміші педагогічні умови формування дослідницьких здатностей соціальних педагогів.
Запропоновано модель формування дослідницької компетентності студентів, яка ідеально відображає змістово-технологічні аспекти розвитку цієї інтегративної властивості особистості у взаємодії основних блоків (методологічний, змістово-технологічний, діагностико-корегувальний). Визначено критерії, показники та рівні сформованості такої компетентності. Засобами педагогічного експерименту перевірено ефективність авторської методики формування дослідницької компетентності бакалаврів соціальної педагогіки. Розроблено і впроваджено у педагогічний процес «Методичні рекомендації формування дослідницької компетентності бакалаврів соціальної педагогіки», розроблений і впроваджений ЕОР «Школа молодого дослідника».
За результатами голосування членів спецради було прийнято рішення щодо присудження Прохорчуку Олександру Михайловичу наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 – теорія і методика професійної освіти.
Щиро вітаємо дорогого нашого колегу! Зичимо йому натхнення і багато нових перемог у подальших наукових пошуках.