З привітанням гостей семінару виступили декан факультету економіки та права Національного транспортного університету, доктор економічних наук, професор Бондар Наталія Миколаївна та завідувач кафедри філософії та педагогіки, доктор філософських наук, професор, голова оргкомітету семінару Богачевська Ірина Вікторівна.

Заступник директора з наукової роботи Інституту професійно-технічної освіти НАПН України, доктор педагогічних наук, професор Романова Ганна Миколаївна виступила з доповіддю «Науково-методичний супровід розроблення та застосування проектних технологій педагогічними працівниками закладів професійної (професійно-технічної) освіти». Завідувач лабораторії технологій професійного навчання Інституту ПТО НАПН України, кандидат хімічних наук, доцент Кулалаєва Наталя Валеріївна представила напрацювання лабораторії з теми «Методичні засади розроблення проектних технологій для професійної підготовки майбутніх кваліфікованих робітників будівельної, аграрної та автотранспортної галузей». Науковий співробітник лабораторії технологій професійного навчання Інституту ПТО НАПН України Романов Леонід Анатолійович доповів про  підвищення мотивації майбутніх кваліфікованих робітників автотранспортної галузі до застосування інноваційних виробничих технологій.

У ході семінару учасники обговорили питання: педагогічної культури як стимулюючого впливу на саморозвиток педагога професійного навчання; особистісного підходу до визначення сутності професійної компетентності педагога вищої школи; підвищення якості професійної освіти та навчання як необхідної умови забезпечення сталого розвитку суспільства; компетентнісного підходу до проектування результатів навчальної діяльності майбутніх інженерів-педагогів.

#професійна освіта, #ivetua, #ltpn

20180215 105742

20180215 110805 Г М

20180215 112934

5

 

16 лютого 2018 року в Інституті професійно-технічної освіти НАПН України відбувся cемінар-нарада учасників проекту програми ЄС Еразмус+ у сфері вищої освіти "Удосконалення практико-орієнтованої підготовки викладачів професійної освіти і навчання" (2016-2018)  (ITE-VET) 574124-EPP-1-2016-1-DE-EPPKA2-CBHE-JP. Метою позачергового семінару було обговорення поточних питань розробки партнерськими університетами навчальних планів, спрямованих на практико орієнтовану підготовку майбутніх педагогів професійного навчання.

Із вітальним словом виступила директор Інституту професійно-технічної освіти НАПН України, д.п.н., професор Валентина Олександрівна Радкевич, яка наголосила на необхідності враховувати під час підготовки педагогів професійного навчання сучасних реалій сфери професійної освіти і навчання.

На запрошення ІПТО НАПН України перший проректор Української інженерно-педагогічної академії Анатолій Петрович Тарасюк проінформував учасників семінару про сучасні тенденції у підготовці майбутніх інженерів педагогів, а також презентував експертну оцінку навчальних планів, які було запропоновано партнерськими університетами.

Загалом, семінар виявився надзвичайно корисним для всіх учасників. 

2018 02 16 00020

2018 02 16 00021

2018 02 16 00025

 

Відбулися загальні збори Ради молодих учених Інституту професійно-технічної освіти НАПН України. Голова Ради молодих учених, старший наукових співробітник лабораторії зарубіжних систем професійної освіти і навчання, кандидат юридичних наук Олександр Радкевич представив річний звіт, а також презентував план роботи на наступний рік.

В роботі зборів взяла участь заступник директора з наукової роботи Інституту професійно-технічної освіти НАПН України, доктор педагогічних наук, професор Романова Ганна Миколаївна.

Друга частина зборів була присвячена розгляду пропозицій до проекту Освітньої програми з підготовки докторів філософії. Аспірант другого курсу та член Ради молодих учених Владислав Белан висловив пропозицію щодо збільшення годин для підготовки здобувачів освіти до проходження педагогічної практики, наприклад, через включення до освітньо-наукової програми окремого спецкурсу, покликаного чітко роз’яснити мету, завдання й очікувані результати практики, пояснити важливі аспекти освітньої, викладацької та науково-дослідницької діяльності, які потрібно відпрацьовувати у процесі проходження педагогічної практики.

Поліна Прохорчук висловила побажання аспірантів щодо додавання модулю «Навички академічного письма» до дисципліни «Культура українського наукового мовлення» та «Іноземна мова за професійним спрямуванням».

Крім того, здобувачкою Катериною Яблунівською  було також запропоновано на  обговорення питання щодо доцільності врахування наявності значного досвіду педагогічної діяльності у більшості здобувачів освіти при розподілі годин аудиторної та самостійної роботи у процесі викладання дисципліни «Теорія і методика професійної освіти». На думку аспірантки, логічно було б збільшити кількість годин самостійної роботи для того, щоб здобувачі могли використати навчальний час  відповідно до специфіки своєї професійної діяльності. Озвучені пропозиції мають стати предметом обговорення на засіданні випускової кафедри.

8 лютого 2018 р. у Київському вищому професійному училище технологій та дизайну одягу було проведено спільне засідання творчої групи представників методичної комісії викладачів, майстрів виробничого навчання професії «Кравець, закрійник» училища з співробітниками Інституту професійно-технічної освіти НАПН України: завідувачем лабораторії технологій професійного навчання Інституту ПТО НАПН України Кулаєвою Наталю Валеріївною, кандидатом хімічних наук, доцентом та науковим співробітником лабораторії Аніщенко Володимиром Максимовичем.

На засіданні обговорювалися питання щодо розробки робочих навчальних програм з професії «Кравець» на компетентнісній основі та структурованих за модульним принципом. У рамках зустрічі викладач Плюшко Галина Григорівна та майстр виробничого навчання Маржевська Олена Василівна презентували навчальний елемент модуля 3 «Обробка халата нескладної конструкції» шляхом раціонального об’єднання професійно-теоретичної підготовки  та виробничого навчання.

#професійна освіта, #ivetua, #ltpn

IMG фото 2     Фото 3

 

 

7 лютого 2018 року у смт Бородянка (Бородянський р-н, Київської обл.) відбувся обласний семінар-практикум для викладачів хімії, присвячений дослідженню електронного освітнього контенту, як дієвого засобу здійснення ефективної взаємодії суб’єктів професійної освіти. На семінарі науковий співробітник лабораторії електронних навчальних ресурсів Інституту професійно-технічної освіти НАПН  України Андрій Геннадійович Кононенко виступив із доповіддю на тему: «ЕОР як засіб актуалізації навчальної діяльності з предмету «Хімія». Доповідачем було представлено методику розроблення та використання електронних освітніх ресурсів у професійній діяльності викладачів хімії. Окрема увага акцентувалася на створенні електронного підручника з предмету «Хімія». Розглядалися також питання підготовки онлайн-кросворду «Таблиця Менделєєва» та здійснювався аналіз особливостей створення 3D-моделей у великому підрозділі підручника «3D-хімія».

 

1

2 

4

 

У м. Трускавець (Львівська обл.) з 28 січня по 02 лютого 2018 року працювала І Зимова школа Українського асоціації дослідників освіти «Європейські індикатори якості освітніх досліджень» (УАДО). Захід відбувся в рамках реалізації проекту Європейського Союзу Еразмус+ напряму Жан Моне «Європейські індикатори якості освітніх досліджень для розширення можливостей освітян в Україні». Інститут професійно-технічної освіти НАПН у роботі усіх сесій школи представляв молодший науковий співробітник лабораторії електронних навчальних ресурсів Владислав Белан, який після закінчення занять виявив бажання стати членом Української асоціації дослідників освіти.

І Зимову школу було організовано Українською асоціацією дослідників освіти спільно з Дрогобицьким державним педагогічним університетом імені Івана Франка за фінансової підтримки Програми Еразмус+ Європейського Союзу для молодих дослідників у галузі освіти. На урочистому відкритті Школи, яке відбулося в залі Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка, учасників привітали президент Української асоціації дослідників освіти, професор ДДПУ імені Івана Франка Світлана Щудло, ректор ДДПУ імені Івана Франка професор Надія Скотна. Для учасників Школи надійшли вітання від міського голови Дрогобича Тараса Кучми, Президента Національної академії педагогічних наук України академіка Василя Кременя, директора Національного офісу Еразмус+ в Україні Світлани Шитікової та команди НЕО.

Учасниками заходу стали 26 представників закладів вищої освіти та наукових установ різних регіонів України, а саме: Києва, Умані (Черкаська обл.), Львова, Дрогобича (Львівська обл.), Кам’янця-Подільського (Хмельницька обл.), Маріуполя (Донецька обл.), Харкова, Чернігова, Кременчука (Полтавська обл.), Сум.

Модераторами заходів І Зимової школи УАДО виступили Світлана Щудло, професор, президент Української асоціації дослідників освіти (Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка); Оксана Заболотна, професор, віце-президент Української асоціації дослідників освіти (Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини); Сергій Курбатов, професор, головний науковий співробітник відділу інтернаціоналізації вищої освіти (Інститут вищої освіти Національної академії педагогічних наук України); Олександр Длугопольський, професор (Тернопільський національний економічний університет); Олена Ковальчук, професор (Луцький національний технічний університет); Ганна Корсун, доцент (Національний технічний університет України «Київський політехнічний Інститут імені Ігоря Сікорського»); Наталя Горук, доцент (Львівський національний університет імені Івана Франка); Володимир Сацик, доцент, експерт у галузі освіти; Людмила Загоруйко, доцент (Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини); Тетяна Лісова, доцент (Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя).

Спеціальним гостем Зимової Школи став президент Міжнародного фонду освітніх досліджень, професор Варшавського університету Тарас Фініков, який провів лекцію «Впровадження локальних систем управління якістю в контексті нового Закону України «Про вищу освіту», під час якої презентував результати проведеного соціологічного опитування.

Спікери зосередили увагу на таких актуальних питаннях: загальний огляд Європейських індикаторів якості освітніх досліджень; університетські рейтинги як механізм інтеграції української вищої освіти до Європейського простору вищої освіти; сучасні стандарти академічного письма для молодих дослідників: передові практики європейських університетів та видавництв; успішне написання грантових пропозицій (Європейський вимір); автономія та дослідження Європейських університетів; академічна доброчесність: найкращі практики університетів ЄС для українських закладів вищої освіти; якісні педагогічні дослідження: наративний підхід; емпіричні методи освітніх досліджень: уроки з проведення TALIS в Україні; огляд і структура баз даних міжнародних досліджень (TIMSS, PIRLS, ICCS, TEDS-M, ICILS, SITES, PISA, TALIS, PIAAC); міжнародні наукометричні бази даних як платформи для представлення наукових здобутків.

Упродовж п’ятиденного заходу учасники мали змогу отримувати індивідуальні консультації тренерів школи та проводити оьговорення наукових проблем, над якими працюють молоді дослідники в галузі освіти. Під час заходів Школи учасники сформували ідеї та інтегрувалися в наукові групи для подальшої праці над підготовкою грантових заявок, написання наукових статей, формування науково-дослідних комітетів УАДО.

Учасники Школи мали також культурну програму, зокрема ознайомилися з історичними пам’ятками міст Дрогобича та Трускавця, відвідали історичну пам’ятку ЮНЕСКО Церкву Св. Юра (Дрогобич, ХV ст.), насолодилися музичною програмою заслуженого ансамблю «Джерело» ДДПУ імені Івана Франка та безпосередньо побували в курортному парку Трускавця, де смакували цілющу воду зі знаменитих бюветів.

Додаткову інформацію про захід та презентації спікерів можна знайти за посиланням: www.uera.org.ua

 Foto Button Clear

6-7 лютого 2018 року на базі Навчально-методичного центру професійно-технічної освіти у Чернівецькій області відбулась форсайтна сесія «Міжнародна дорожня карта (2018-2020) викладання туризму у закладах професійно-технічної освіти Буковини».

Співорганізаторами виступили: Міністерство освіти і науки України (Департамент професійної освіти), Інститут професійно-технічної освіти НАПН України, Ризький технікум туризму та творчої індустрії (Латвія), Центр підготовки фахівців харчової промисловості і торгівлі (м.Каунас, Литва), Департамент освіти і науки Чернівецької обласної державної адміністрації, НМЦ ПТО у Чернівецькій області.

Поштовхом до запровадження такої інноваційної форми взаємодії між стейкхолдерами став проведена у ІПТО НАПН України форсайтна сесія (https://ivet-ua.science/home/news/824-persha-forsaitna-sesiia-v-instytuti-profesiino-tekhnichnoi-osvity)/

ІПТО НАПН України представляла завідувач лабораторії зарубіжних систем професійної освіти і навчання, к.г.н., доцент Бородієнко О. В., яка була запрошена у якості експерта з питань розвитку систем професійної освіти і навчання у країнах ЄС.

Під час пленарного засідання Бородієнко О.В. розповіла про метод форсайту як інструменту стратегічного планування, технології, які використовуються для прогнозування процесів та тенденцій у майбутньому та результати, які генеруються за допомогою даного методу.

Під час засідань Делфі-груп, метою яких було формування первинного форсайтного продукту як складової цільової дорожньої карти 2018-2020, Бородієнко О.В. розповіла про інноваційний зарубіжний досвід організації діяльності закладів ПТО та політики країн щодо розвитку сфери ПТО. Особливий інтерес керівників закладів та установ (навчально-методичного центру, Департаменту освіти і науки, керівників підприємств) викликав досвід впровадження дуальної системи освіти у Німеччині та Ізраїлі.

Foto Button Clear

2 лютого 2018 року в Інституті професійно-технічної освіти НАПН України відбулася зустріч керівництва Інституту з директором Навчально-методичного центру професійно-технічної освіти у Сумський області, кандидатом педагогічних наук Наталією Юріївною Самойленко.

З перших кроків своєї діяльності на посаді директора Наталія Юріївна активно підтримує експериментальну роботу закладів професійної (професійно-технічної) освіти області. Зокрема, напередодні вона взяла участь в засіданні методичної комісії з професійної педагогіки, психології та змісту професійної (професійно-технічної) освіти Науково-методичної ради з питань освіти МОН України, на якому виступила  на  підтримку відкриття експерименту всеукраїнського рівня за темою «Технологія розвитку професійної кар’єри учнів з використанням електронного портфоліо» на базі Державного навчального закладу «Шосткинський центр професійно-технічної освіти» (керівник експерименту - Лазарєва Т.Ф., директор ДНЗ «Шосткінський центр професійно-технічної освіти» Сумської області, науковий керівник  - Єршова Людмила Михайлівна, заступник директора з науково-експериментальної роботи Інституту професійно-технічної освіти НАПН України, доктор педагогічних наук, доцент).

В ході зустрічі обговорено напрями співпраці Інституту та Центру, зокрема відкриття Центрів професійної кар’єри у закладах професійної (професійно-технічної ) освіти в Сумський області, створення творчих груп з написання підручників та посібників для підготовки кваліфікованих робітників, підвищення кваліфікації методистів Центру на базі Інституту, спільне проведення масових заходів. Оновлено договір про співпрацю Інституту та Центру. 

1 лютого 2018 року у рамках співпраці Міністерства освіти і науки України, департаменту професійної освіти, ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти» та Інституту професійно-технічної освіти Національної академії педагогічних наук України відбулося засідання методичної комісії з професійної педагогіки, психології та змісту професійної (професійно-технічної) освіти Науково-методичної ради з питань освіти МОН України. Роботу засідання відкривали Президент НАПН України В.Г. Кремень, академік-секретар Відділення професійної освіти і освіти дорослих НАПН України, доктор педагогічних наук, професор, дійсний член Національної академії педагогічних наук України Н.Г. Ничкало, директор Інституту професійно-технічної освіти НАПН України, доктор педагогічних наук, професор, дійсний член Національної академії педагогічних наук України В.О. Радкевич, начальник відділу наукового та навчально-методичного забезпечення змісту професійної освіти Інституту модернізації змісту освіти Т.В. Пятничук. В роботі Комісії взяли участь представники 14 освітніх установ України.

Про значення єдності науки і практики в умовах епохи фронтальних реформ сперечатися не доводиться. Практика (під нею розуміємо систему нашої професійної (професійно-технічної) освіти) сьогодні поставлена в умови, що визначаються класичним лозунгом «Перемогти або вмерти». Система мусить реформуватися. Але система – це не просто мережа навчальних закладів, яку можна перекроїти, відрізавши зайве й доточивши щось нове. Це, перш за все, люди – учні, педагогічні працівники, майстри виробничого навчання, технічний персонал та ін. К. Д. Ушинський писав, що «дух навчального закладу живе не в стінах і не папері, а в характері більшості педагогів і звідти переходить у характери вихованців». Відтак, реформувати систему освіти шляхом перебудови її форми апріорі неможливо. Потрібна реформа самосвідомості кожного суб’єкта системи професійної (професійно-технічної) освіти, їх здатності подивитися на себе зі сторони. Важливо зрозуміти слабкі сторони своєї професійної діяльності і виробити програму самовдосконалення. Система професійної (професійно-технічної) освіти не повинна бути об’єктом реформування. Вона – повноцінний учасник реформаторський дій і вчинків.

Саме такий мотив можна визнати основоположним у діяльності тих 14 освітніх установ, представники яких привезли на засідання Комісії свої експериментальні проекти. Важливо відзначити, що всі вони присвячувалися різним аспектам удосконалення професійної підготовки учнівської молоді. Причому 12 з 14-ти представлених проектів розроблялися під науковим керівництвом Інституту професійно-технічної освіти НАПН України.

Заключні звіти

Два експерименти у 2017 році завершилися і тому на Комісії було заслухано їхні заключні звіти. Перший проект – «Система підготовки кваліфікованих робітників сфери послуг в умовах євроінтеграційних процесів» – розроблявся на базі Березівського вищого професійного училища Одеського національного політехнічного університету» під науковим керівництвом ректора цього університету Г.О. Оборського. Очолював проект заступник директора Березівського вищого професійного училища Одеського національного політехнічного університету Г.О. Шевченко. Другий – «Створення інформаційно-освітнього середовища у професійно-технічному навчальному закладі торгівлі та технологій харчування» на базі ДНЗ «Одеське вище професійне училище торгівлі та технологій харчування» – виконувався під науковим керівництвом завідувача лабораторії електронних навчальних ресурсів Інституту професійно-технічної освіти НАПН України, кандидата педагогічних наук О.Д. Гуменного. Керувала проектом директор ДНЗ «Одеське вище професійне училище торгівлі та технологій харчування», кандидат педагогічних наук – Л.Є. Висоцька.

У ході обговорень було з’ясовано, що всі заклади вітчизняної професійної (професійно-технічної) освіти розуміють необхідність перебудовуватися на стандарти Європейського Союзу. Однак дуже важливою проблемою організації навчального процесу виявилася застарілість і неукомплектованість фонду навчальної літератури. В Одеському вищому професійному училищі торгівлі та технологій харчування до вирішення цієї проблеми підійшли через проведення науково-дослідного експерименту Всеукраїнського рівня, у процесі якого науково обґрунтували і сформували власне інформаційно-освітнє середовище та довели його вплив на підвищення якості професійної підготовки майбутніх фахівців. Учасниками проекту була сформована інноваційна педагогічна система, створена на основі сучасних інформаційно-комунікаційних та дистанційних технологій, інтеграції методів і комп’ютерно орієнтованих засобів з інформаційно-ресурсним забезпеченням. Це дало змогу: підвищити кваліфікацію та інформаційну культуру педагогічних працівників закладу, покращити формування інформаційних навичок учнівської молоді, збільшити ефективність самоосвіти майбутніх фахівців, прискорити адаптацію навчально-виховного процесу до умов інформаційного суспільства. Отримані результати керівники проекту поширили на 12 інших закладів професійної (професійно-технічної) освіти з різних регіонів України, показавши ефективність отриманих уході проведення експерименту результатів.

IMG 20180201 121507

Нові проекти

На засіданні було також розглянуто 4 пропозиції регіональних департаментів освіти і науки щодо проведення інноваційної освітньої діяльності на Всеукраїнському рівні.

Автором першої ініціативи виступив директор Навчально-методичного центру професійно-технічної освіти у Луганській області В. І. Артюшенко. Ним було доведено необхідність організації дистанційного професійного навчання учнівської молоді й дорослих, які проживають на тимчасово окупованій території та в населених пунктах на лінії зіткнення. Було запропоновано здійснювати експеримент на базі Золотівського професійного ліцею Луганської області. Очільником проекту було призначено директора ліцею Т. Р. Кіященко, а науковим керівником – головного наукового співробітника Інституту професійно-технічної освіти, професора М. А. Пригодія. Вразив присутніх командний дух захисників проекту, у числі яких до столиці приїхали також методист Золотівського професійного ліцею С. В. Мозгова та методист НМЦ ПТО у Луганській області С. В. Підгайко. Луганчани продемонстрували короткий відеосюжет про містечко Золоте, розрізане неоголошеною війною навпіл. Перед глядачами затишної теплої зали постали перекриті шляхи, розірвані родини, розхитані надії молоді, зокрема, – на нормальну освіту. Від ліцею до непідконтрольної Україні території – лише 500 м. Проте, щоб дістатися до нього молодь з Того боку має подолати відстань у 400-500 км, обходячи закриті пости та небезпечні дороги. Для тих, хто навчається, є й інша проблема – постійні обстріли, що не лише врізаються в нерви болючим страхом, але й унеможливлюють нормальний процес навчання у стінах закладу. У процесі обговорення виринуло чимало питань, пов’язаних із упровадженням дистанційного навчання (чи хоча б його елементів). Як рахувати робочий час, платити педагогам, організовувати практику? Ініціативна група показала, що в опалених війною районах Луганщини й Донеччини освіта функціонує в іншій часовій реальності. Там часу на розлогі роздуми та довгі бюрократичні рішення вже немає. Захисники проекту рішуче доводили, що дистанційна система – чи не останній шанс налагодити офіційні стосунки з молоддю і дорослими, котрі опинилися по той бік українського впливу. Це також – чудовий спосіб показати людям за лінією зіткнення, що вони українці, яких чекають і за яких борються не лише військовими методами. Науковці та освітяни зробили все від них залежне, щоб проект отримав право на життя. Лишилося, щоб і чиновники зробили те саме.

Ще один проект викликав палку дискусію. Директор ДНЗ «Шосткинський центр професійно-технічної освіти» Сумської області Т. Ф. Лазарєва обстоювала ідею розробки технології розвитку професійної кар’єри учнів з використанням електронного портфоліо на базі свого закладу. Позицію директора підтримувала й науковий керівник проекту заступник директора з науково-експериментальної роботи Інституту професійно-технічної освіти НАПН України, Л.М Єршова. Захисники проекту наголошували на необхідності відмовитися від надто спрощеного погляду на електронне портфоліо як на різновид резюме й запропонували розглядати його як створену при Центрах розвитку кар’єри й постійно оновлювану мережу електронних баз учнів, що демонструватимуть їх особистісний, громадянський та професійний розвиток. Перетворення з часом цієї мережі з локальної на недетерміновану (інтерактивну) дасть змогу не лише забезпечити системний пошук роботи для випускників закладу, але й показати для батьків чи потенційних роботодавців, які зайдуть у мережу Центру розвитку кар’єри, учня чи випускника як громадянина та особистість. Це сприятиме кращому розумінню реальної ситуації на регіональному ринку праці, дозволить зміцнити зв’язки закладу зі своїми випускниками, простежити за їх подальшою долею. Нарешті передбачається, що участь у проекті стане для учнів потужним мотиватором розвитку особистісної і професійної кар’єри.

Директор ДНЗ «Вище професійне училище № 11 м. Хмельницького» В. М. Селізар виніс на обговорення проект проведення на базі свого училища експерименту на тему: «Формування готовності майбутніх кваліфікованих робітників до підприємницької діяльності» (науковий керівник Л.М. Єршова). Цей і попередній проект дуже взаємопов’язані, оскільки обидва мають на меті розвиток професійної кар’єри. Проект В. М. Селізара сприятиме розвитку професійної кар’єри учнів шляхом їх підготовки до побудови власної справи. Головний мотив захисту проекту – стратегічна важливість підготовки в закладах професійної (професійно-технічної) освіти фахівців, готових до професійного успіху на рідній землі. Це, на переконання ініціаторів проекту, сприятиме зменшенню потоку трудової міграції громадян з України, яка перетворилася в останні роки на демографічне й соціальне лихо.

Варто зазначити, що в ході роботи Комісії прозвучали чотири проекти, науковими керівниками яких є наукові співробітники лабораторії професійної освіти Інституту професійно-технічної освіти НАПН України. Це свідчить про системну роботу даного структурного підрозділу Інституту з упровадження результатів науково-дослідних робіт у закладах професійної (професійно-технічної) освіти.

Директор Білоцерківського професійного ліцею Київської області С. М. Шпак виніс на обговорення Комісії проект експериментальної роботи на базі очолюваного ним закладу на тему: «Технології ощадливого виробництва у професійній підготовці кваліфікованих робітників будівельної галузі». Науковим керівником проекту є завідувач лабораторії технологій професійного навчання Інституту професійно-технічної освіти НАПН України, кандидат хімічних наук, доцент Н.В. Кулалаєва. Головна ідея проекту – формування в освітньому закладі особистості, здатної керуватися в майбутній професійній діяльності принципами ощадливого виробництва, виводячи вітчизняну будівельну галузь на європейський рівень використання людських і матеріальних ресурсів.

Робота триває…

Третім етапом роботи Комісії був розгляд проміжних результатів експериментальних досліджень. Про завершення ІІ-го етапу експериментальної роботи Всеукраїнського рівня звітували 6 освітніх установ.

Директор Навчально-наукового центру професійно-технічної освіти НАПН України Д. В. Гоменюк доповідав про результати формувального етапу експериментального дослідження на тему: «Технологія проектного навчання у професійній підготовці кваліфікованих робітників автотранспортної галузі». Науковим керівником проекту є заступник директора з наукової роботи Інституту професійно-технічної освіти НАПН України, доктор педагогічних наук, професор Г. М. Романова. Головний акцент було зроблено на результатах експериментальної перевірки організаційно-педагогічних умов застосування технології проектного навчання у професійній підготовці кваліфікованих робітників автотранспортної галузі. Для реалізації поставлених завдань учасниками проекту було проведено семінар-тренінг, круглий стіл, Всеукраїнський конкурс на кращий екологічний проект, здійснено публічний захист 3 проектів та ін. На виставці друкованої продукції було представлено розроблені й апробовані учасниками проекту методичні рекомендації. Підготовлено навчально-методичні комплекси з предметів, побудовані на технології проектного навчання.

Цікаві результати були представлені директором ДПТНЗ «Роменське вище професійне училище» Сумської області П. І. Помараном, під керівництвом якого проходить експеримент на тему: «Відкрите професійне навчання населення на модульно-компетентнісній основі». Науковим керівником проекту є директор Інституту професійно-технічної освіти НАПН України, дійсний член НАПН України, доктор педагогічних наук, професор В.О. Радкевич. У процесі роботи було з’ясовано, що відкрите професійне навчання населення на модульно-компетентнісній основі вирізняється достатньою ефективністю та тісним зв’язком із ринком праці. Основою даної технології є модульна методологія Міжнародної Організації Праці, відома як модулі трудових навичок. Ця методологія набула поширення у світі, досить тривалий час існує в Україні, але не знайшла широкого застосування в закладах професійної (професійно-технічної) освіти. Головною причиною обмеженого використання відкритого професійного навчання населення на модульній основі була невідповідність структури попередніх державних стандартів ПТО модульно-компетентнісному підходу. Сьогодні, з розробленням ДС ПТО на компетентнісній основі та завдяки активній діяльності учасників проекту ця причина усувається.

На Комісії було також заслухано проміжні результати ще однієї актуальної для реформування системи професійної освіти теми: «Технологія забезпечення доступності освітнього простору професійно-технічного навчального закладу для учнів з порушеннями слуху». Очільником цього проекту є заступник директора ДНЗ «Одеський центр професійно-технічної освіти» С. О. Александрова, науковим керівником доктор педагогічних наук, професор ДВНЗ «Університет менеджменту освіти НАПН України» Л. М. Сергеєва. Здійснюється експеримент на базі ДНЗ «Одеський центр професійно-технічної освіти». Результати дослідження є надзвичайно актуальними з огляду на розвиток в Україні інклюзивної освіти та недостатність таких наукових досліджень для системи професійної (професійно-технічної) освіти.

Методист Кам’янського професійного ліцею Дніпропетровської області Н.В. Стьопіна озвучила проміжні результати експериментальної роботи на тему: «Формування енергоефективної компетентності майбутніх кваліфікованих робітників будівельного профілю на основі проектних технологій». Науковий керівник проекту - – завідувач лабораторії технологій професійного навчання Інституту професійно-технічної освіти НАПН України, кандидат хімічних наук, доцент Н. В. Кулалаєва. У процесі роботи було розроблено алгоритм упровадження проектних технологій, проведено відповідний семінар-тренінг, підготовлено методичні рекомендації й видано збірник проектів, які безперечно матимуть практичну цінність для використання в інших закладах професійної (професійно-технічної) освіти. У процесі розробки перебуває сайт експерименту http://energo-kpl.at.ua/ .

У процесі роботи Комісії була заслухана також концепція розвитку дистанційної професійної освіти, розроблена у процесі виконання експериментального дослідження на тему: «Підготовка кваліфікованих робітників з професій:«Квітникар», «Декоратор вітрин», «Флорист» з використанням технології дистанційного навчання» на базі ДНЗ «Дніпропетровський центр професійно-технічної освіти туристичного сервісу». Науковий керівник проекту – завідувач лабораторії дистанційного професійного навчання Інституту професійно-технічної освіти НАПН України, кандидат педагогічних наук О. В. Базелюк. Директор ДНЗ «Дніпропетровський центр професійно-технічної освіти туристичного сервісу» Н. В. Войтович, ініціатор і керівник проекту, у звіті оприлюднила результати проведеної діагностики готовності педагогів та учнів закладу до впровадження дистанційного навчання, охарактеризувала методичну діяльність виконавців проекту. В ході роботи було підготовлено методичні рекомендації з використання хмарних технологій Google та сервісів web 2.0 в освітньому просторі, проведено серію тренінгів, розроблено сайт «Школа молодого педагога» (https://sites.google.com/site/shmpdcptots/) та веб-мікс «Веб-сервіси для педагогів».
Розглядалося ще одне цікаве дослідження: «Створення електронних навчальних ресурсів для професійної підготовки майбутніх кваліфікованих робітників машинобудівної галузі», яке проводилося на базі ДНЗ «Криворізький центр професійної освіти металургії та машинобудування». Керівник проекту – в.о. директора ДНЗ Г.Г. Горб, науковий керівник – завідувач лабораторії електронних навчальних ресурсів Інституту професійно-технічної освіти НАПН України, кандидат педагогічних наук О. Д. Гуменний. З огляду на незадовільне забезпечення закладів професійної (професійно-технічної) освіти сучасними підручниками, методичні поради й доробки, оприлюднені в межах даного проекту, мають незаперечне практичне значення.
На першому етапі

У процесі роботи Комісії два експериментальні майданчики звітували про завершення першого етапу експериментальної роботи Всеукраїнського рівня.

Під загальним керівництвом директора ВПУ №25 м. Хмельницького, кандидата педагогічних наук О.О. Загіки та науковим керівництвом головного наукового співробітника Інституту професійно-технічної освіти НАПН України, доктора педагогічних наук, професора В. Ф. Орлова було завершено перший етап експериментального дослідження на тему: «Формування кар’єрної компетентності майбутніх фахівців у професійно-технічному навчальному закладі».

Під загальним керівництвом директора Колківського вищого професійного училища Волинської області Л.Г. Панасюк та науковим керівництвом завідувача лабораторії професійної кар’єри Інституту професійно-технічної освіти НАПН України, кандидата педагогічних наук, старшого наукового співробітника Д.О. Закатнова виконувалася робота на тему: «Організаційно-педагогічні умови створення і функціонування Центру професійної кар’єри у професійно-технічному навчальному закладі». Обидві теми здійснюються в межах наукових пошуків лабораторії професійної кар’єри Інституту професійно-технічної освіти НАПН України. Це лише перший етап роботи, на результати якої вже чекає вітчизняна система професійної (професійно-технічної) освіти.

Людмила Єршова,

заступник директора Інституту професійно-технічної освіти

з науково-експериментальної роботи

Please publish modules in offcanvas position.