Версія для друку
Четвер, 28 грудня 2017 23:00

Перша форсайтна сесія в Інституті професійно-технічної освіти

Автор
Оцініть матеріал!
(1 Голосувати)

22 грудня 2017 року в Інституті професійно-технічної освіти НАПН України відбулася перша форсайтна сесія. Ініціатором і організатором проведення стала лабораторія зарубіжних систем професійної освіти і навчання Інституту професійно-технічної освіти.

Форсайт — інноваційний інструмент як прогнозування, так і моделювання майбутнього. Головною особливістю форсайту є те, що прогноз розвитку по образу майбутнього і способах руху до нього отримується у результаті досягнення згоди представників різних соціальних груп, сфер науки і діяльності. Проекти розвитку, які є власне кінцевим результатом форсайт-сесій, дозволяють безпосередньо проводити реальні зміни у життя.

Відкрила форсайтну сесію директор Інституту професійно-технічної освіти, доктор педагогічних наук професор член-кореспондент НАПН України  Валентина Олександрівна Радкевич. Вона привітала гостей і запрошених експертів сесії і виступила з промовою. У першій частині зустрічі запрошеним експертам було запропоновано виступити і окреслили своє бачення сучасних тенденцій у професійно-технічній освіті України, висловити свої думки з приводу майбутнього галузі.

Представник Департаменту професійно-технічної освіти Міністерства освіти і науки, Коваленко Сергій Петрович, вважає, що наразі великою проблемою є недостатність фінансування професійно-технічної освіти з боку держави. Головний консультант комітету з питань науки і освіти апарату Верховної Ради України, Луцька Алла Володимирівна, зазначила, що державна політика в галузі професійно-технічної освіти не спирається на наукові дослідження, а органи виконавчої влади не мають цілісної картини стану професійно-технічної освіти. Наукові дослідження в сфері освіти, які проводяться в нашій країні, в майбутньому мають лягти в основу стратегії і законодавства держави. Директор Інституту професійних кваліфікацій, Колишко Родіон Анатолійович, серед існуючих негативних явищ виокремив фрагментизацію освіти в наслідок децентралізаційних процесів, падіння престижності робітничих спеціальностей, відсутність стратегій розвитку професійної освіти. Існуючі в Україні та світі тенденції впливатимуть на професійну освіту в майбутньому, що може призвести до стирання розмежовувань між вищою і середньою освітою, поширенню трудової міграції, що в свою чергу вимагатиме уніфікації знань і вмінь майбутніх спеціалістів. З оглядом існуючих тенденцій в професійно-технічній освіті виступила доктор провідний науковий співробітник Інституту професійно-технічної освіти педагогічних наук, професор Пуховська Людмила Прокопівна.

   Крім того, своїми думками із приводу теперішнього і майбутнього положення вітчизняної професійно-технічної освіти виступили експерти практики з регіонів: директор Дніпрорудненського індустріального технікуму Новік Наталія Вікторівна, директор Бурштинського торгівельно-економічного коледжу Козак Андрій Романович, директор Хмельницького вищого професійного училища №11 Василь Михайлович Селізар. Серед явищ, спільних для професійно-технічної освіти всіх областей України, було названо відсутність цілісного і адекватного погляду на професійно-технічну освіту у представників регіональних влад, освітню і трудову міграцію молоді на Захід, недофінансування із місцевих бюджетів, погану матеріально-технічну базу.

Куратором практичної частини форсайтної сесії виступила завідувач лабораторії зарубіжних систем професійної освіти і навчання Інституту професійно-технічної освіти Олександра Володимирівна Бородієнко. Було створено чотири фокус-групи, які працювали над аналізом і створенням плану можливого майбутнього розвитку закладів професійно-технічної освіти, змісту професійно-технічної освіти та підготовки педагогічних кадрів, забезпечення якості та фінансування професійно-технічної освіти. Аналіз проводився відповідно до чотирьох векторів розвитку. Результати роботи груп по кожній із чотирьох тем були представлені всім учасникам форсайтної сесії для обговорення. Представники всіх чотирьох груп зазначали бажаність збереження керівної участі держави у забезпеченні фінансування та якості професійно-технічної освіти, а також контролю над її змістом та підготовкою висококваліфікованих педагогічних кадрів.

Фокус-групою з проблем змісту та якості підготовки педагогічних кадрів окрема увага була приділена питанням модернізації освітньої програми третього (науково-освітнього) рівня з підготовки докторів філософії за спеціальністю 015 Професійна освіта (за спеціалізаціями), що здійснюється в Інституті професійно-технічної освіти з 2016 року. Основні проблемні питання для обговорення були представлені вченим секретарем Інституту, доктором педагогічних наук, доцентом Л.О.Базиль.

Окремою фокус-групою (викладачі освітньої програми С.Алєксєєва, Л.Єршова, С.Кравець, С.Леу, Л.Пуховська, В.Радкевич, Г.Романова, здобувачі освіти А.Козак, В.Белан, представник Верховної Ради України А.Луцька, директор ВПУ№11 м.Хмельницького В.Селізар, професор ЖДУ імені І.Я.Франка О.Антонова, директор Інституту професійних кваліфікацій Р.Колишко) було обговорено проблеми підготовки науково-педагогічних працівників для системи професійної освіти: нормативно-правове, фінансове і кадрове забезпечення навчального процесу в наукових установах та пропозиції щодо модернізації освітньої програми підготовки докторів філософії.

З’ясовано наявність проблеми підготовки педагогічних кадрів для системи професійної освіти, зумовленої складними процесами модернізації професійної освіти та оптимізації мережі її закладів. Труднощі та недоліки у підготовці наукових і науково-педагогічних кадрів пов’язані з відсутністю належного фінансового забезпечення навчального процесу з наукової і науково-педагогічної підготовки. Важливими, з огляду на це, є питання підготовки педагогічних кадрів вищої кваліфікації, здатних забезпечити якісний науково-методичний супровід закладів професійної освіти в таких складний період. Таку підготовку здійснює Інститут професійно-технічної освіти. Водночас, залишається не врегульованим питання нормативного, кадрового і фінансового забезпечення функціонування випускової кафедри. Наукові установи НАПН України потребують нормативного врегулювання організації освітнього процесу згідно Закону України «Про вищу освіту» (№ 1556-VII від 01.07.2014 р.), Закону України «Про освіту» (№ 2145-VIII від 28.09.2017 р.), залучення до викладацької діяльності науковців, які працюють на постійній основі, тих, які можуть бути запрошені з інших вітчизняних та зарубіжних вищих навчальних закладів. Потребує нормативного забезпечення та розроблення фінансових механізмів призначення двох наукових керівників здобувачам вищої освіти ступеня доктора філософії, в тому числі, якщо один з них – викладач зарубіжного вищого навчального закладу. Відкритим залишається питання організації стажування у зарубіжних вищих навчальних закладах як аспірантів, так і науково-педагогічних працівників (науковців), які навчають здобувачів вищої освіти ступеня доктора філософії. Спостерігається об’єктивна необхідність подальшого удосконалення навчального та дослідницького процесу для аспірантів і докторантів у контексті вимог Болонського процесу, що потребує організованої цілеспрямованої теоретичної і практичної підготовки не тільки на загальноакадемічному рівні, а й створення умов для участі в методологічних семінарах і наукових конференція в зарубіжних країнах, стажування з іноземної мови, публікації в зарубіжних виданнях.

Всі учасники дали позитивну оцінку заходу і відзначили, що метод форсайту сприяє міждисциплінарному співробітництву і побудові діалогу між фахівцями різних напрямів, а також формує цілісне бачення прогнозованих явищ.

У рекомендаціях відображено спільні погляди учасників форсайт-сесії на вирішення таких важливих проблем, як: вдосконалення змісту професійної освіти та забезпечення її якості, модернізації мережі закладів професійної (професійно-технічної) освіти, покращення фінансово-економічного забезпечення, підготовки педагогічних кадрів для системи професійної освіти, модернізації освітньої програми програми третього (науково-освітнього) рівня з підготовки докторів філософії за спеціальністю 015 Професійна освіта (за спеціалізаціями).

Прочитано 2332 разів