П'ятниця, 23 березня 2018 16:12

ХІІ Всеукраїнська звітна науково-практична конференція Інституту професійно-технічної освіти НАПН України за 2017 рік «Науково-методичне забезпечення професійної освіти і навчання»

Автор
Оцініть матеріал!
(0 голосів)

Упродовж 5 – 19 березня 2018 року в Інституті професійно-технічної освіти НАПН України було проведено ХІІ Всеукраїнську науково-практичну конференцію «Науково-методичне забезпечення професійної освіти і навчання». Метою заходу передбачалося проаналізувати науково-освітні інновації професійної (професійно-технічної) та фахової передвищої освіти, обговорити проблемні питання модернізації змісту системи професійної освіти та механізми впровадження новітніх технологій професійного навчання, визначити конструктивні способи розв’язання суперечливих моментів інноваційного розвитку закладів освіти.

Особливістю організації конференції стало проведення секційних засідань у формі вебінарів, що сприяло максимальному залученню представників науково-освітянської спільноти до обговорення актуальних питань реформування освітньої галузі. Прикметно, що із 5 по 14 березня до роботі вебінарів долучилися близько 200 осіб із управлінь (департаментів) освіти і науки обласних державних адміністрацій, обласних навчально(науково)-методичних центрів професійно-технічної освіти, закладів професійної (професійно-технічної) та фахової передвищої освіти. Така організація максимальному залученню представників науково-освітянської спільноти до обговорення актуальних питань реформування освітньої галузі. У ході вебінарів було обговорено актуальні проблеми щодо консультування учнівської молоді з планування та реалізації професійної кар’єри; стандартизації фахової передвищої освіти з метою забезпечення якості професійної підготовки молодших спеціалістів; вивчення та адаптованого використання інноваційного зарубіжного досвіду професійної освіти і навчання; упровадження дистанційного навчання, проектних технологій у професійну підготовку майбутніх кваліфікованих робітників; створення інформаційно-освітнього середовища закладів професійної та фахової передвищої освіти. У контексті обговорення питань щодо вдосконалення запровадженої в ІПТО НАПН України освітньої діяльності, запрошені стейкхолдери рекомендували максимально враховувати наукові результати, отримані вченими ІПТО НАПН України в ході виконання ними НДР, у змісті освітньої програми підготовки магістрів "Педагогіка вищої школи" за спеціальністю 011 «Освітні, педагогічні науки».

У пленарному засіданні конференції, що відбулося 19 березня 2018 року на базі Науково-навчального центру професійно-технічної освіти НАПН України взяли участь представники Національної академії педагогічних наук України, Міністерства освіти і науки України, Державної наукової установи «Інститут модернізації змісту освіти», управлінь (департаментів) освіти і науки обласних державних адміністрацій, обласних навчально(науково)-методичних центрів професійно-технічної освіти, закладів професійної (професійно-технічної) та фахової передвищої освіти, вищих навчальних закладів.

Із вітальним словом до учасників заходу звернувся віце-президент Національної академії педагогічних наук України, директор Інституту педагогіки НАПН України, доктор педагогічних наук, професор, член-кореспондент НАПН України Олег Михайлович Топузов.

Приємною подією для багатьох освітян під час пленарного засідання стало нагородження 27 педагогічних колективів закладів професійної (професійно-технічної) освіти у зв’язку з перемогою у Всеукраїнському конкурсі на кращий екологічний проект «Збережемо Землю для наступних поколінь», що проводився Інститутом упродовж 2017 року.

Під час пленарного засідання директор Інституту професійно-технічної освіти НАПН України, доктор педагогічних наук, професор, дійсний член (академік) НАПН України Радкевич Валентина Олександрівна в ході доповіді проаналізувала основні інноваційні перетворення, що відбуваються у системі професійної (професійно-технічної) та фахової передвищої освіти. Валентина Олександрівна наголосила, що здійснення інноваційних змін у професійній та фаховій передвищій освіті сприятиме перетворенню їх у доступні, гнучкі, якісні, інклюзивні, привабливі для молоді та дорослих освітні підсистеми, значно інтегровані в суспільно-економічні процеси, відкриті для досягнення молоддю та дорослими професійної кар’єри.

В. О. Радкевич зактуалізувала увагу присутніх на важливості стратегічних змін задля інноваційного розвитку системи професійної та фахової передвищої освіти, що передбачає запровадження інновацій з урахуванням сучасних освітніх трендів (розвиток екологічної та цифрової економіки, перехід до технологічного укладу 4.0, необхідність сприяння самозайнятості населення, розвитку підприємливості та ін.). Доповідач зазначила, що інноваційні зміни ґрунтуються на засадничих висновках міжнародних документів, зокрема: «ключові навички – 2020» (48-й Всесвітній економічний форум (Давос, 2018), пріоритетні напрями технічної і професійної освіти й підготовки в Європі (Стратегія ЮНЕСКО в галузі ТПОП на 2016-2020 рр.); єдність соціального та економічного аспектів сучасної європейської освіти (Брюггське комюніке (2010). Інноваційність функціонування закладів професійної та фахової передвищої освіти, затребувана українською економікою та суспільством зумовлюється реалізацією завдань Середньострокового плану пріоритетних дій уряду до 2020 року та Стратегії сталого розвитку «Україна – 2020».

Валентина Радкевич наголосила на необхідності здійснення ранньої професіоналізації особистості, забезпечення якісного професійного консультування та мотивації молоді до розвитку професійної кар’єри, організації мережі центрів консультування з кар’єри, створення багатопрофільних закладів професійної та фахової передвищої освіти, децентралізації управління закладами освіти й активізації діяльності Регіональних рад професійної та фахової передвищої освіти, підвищенню ефективності освітньо-виробничих кластерів тощо. У ході доповіді академік В. Радкевич відзначила, що ці пріоритети є провідними векторами організації наукової, експериментальної та освітньої діяльності співробітників Інституту ПТО НАПН України, що конкретизується результатами діяльності шести наукових лабораторій та трьох центрів упродовж 2017 року. Зокрема, співробітниками лабораторії зарубіжних систем було вперше обґрунтовано: принципи європейської політики у сфері ПОН, закономірності розвитку ПОН у країнах ЄС, концептуальні основи побудови європейського простору ПОН, функціонування інноваційних навчальних закладів ПОН, моделі функціонування європейських систем ПОН (управління, забезпечення якості, фінансування, соціального партнерства тощо).

З метою підготовки фахівців до діяльності в сучасному інформаційно-освітньому середовищі у лабораторії електронних навчальних ресурсів було обґрунтовано концепцію проектування ІОС та розроблено відповідні електронні освітні ресурси. Важливо, що співробітники лабораторії науково-методичного супроводу підготовки фахівців у коледжах і технікумах розробили Концепцію стандартизації професійної освіти молодших спеціалістів у коледжах і технікумах та відповідні методики. Науковці лабораторії технологій професійного навчання вперше розробили ефективні методики організації проектної діяльності, розроблення проектних технологій; контролю й оцінювання навчальної проектної діяльності учнів; проектні технології та програми тренінг-курсів. У контексті доповіді Валентина Олександрівна наголосила, що співробітниками Інституту експериментально доведено зростання рівня готовності педагогів та учнів до проектної діяльності, до 57-ми зросло число закладів, у яких здійснюється проектна діяльність, покращилася соціалізація та адаптація випускників в умовах конкретного виробництва. В ході виступу зазначалося, що науковцями лабораторії професійної кар’єри уперше: доведено педагогічну ефективність системи консультування з професійної кар’єри; спроектовано та експериментально перевірено педагогічну технологію учнів закладів П(ПТ)О; розроблено й експериментально перевірено технології розвитку професійних і кар’єрних орієнтацій та мотивації учнів закладів освіти до професійної кар’єри. При цьому ефективність розробленої педагогічної системи консультування з професійної кар’єри підтверджується позитивною динамікою формування кар’єрної компетентності учнів у закладах освіти. Зокрема, на 8 % зріс адаптивно-конструктивний та на 10% – активно-дієвий рівень кар’єрної компетентності. Директор Інституту відзначила діяльність лабораторії дистанційного професійного навчання, що конкретизовано у таких результатах: модель та систему дистанційного професійного навчання; методику підготовки педагогічних працівників до застосування дистанційного навчання; технологію проектування дистанційних курсів для закладів ПО Підтвердженням затребуваності отриманих результатів є зростання кількості користувачів у Системі дистанційного навчання ІПТО НАПН України. Станом на жовтень 2017 року у СДН зареєстровано 1176 користувачів з усіх областей України. Досягнуто психолого-педагогічний, соціальний та економічний ефект.

В. О. Радкевич звернула увагу присутніх, що в Інституті розпочато роботу з чотирьох нових наукових напрямів, зокрема з проблем: підготовки майбутніх кваліфікованих кадрів до підприємницької діяльності в умовах розвитку малого бізнесу; розвитку проектного менеджменту в закладах освіти у вітчизняній і зарубіжній практиці; розроблення SMART-комплексів для підготовки кваліфікованих робітників аграрної, будівельної, машинобудівної галузей; упровадження елементів дуальної форми навчання в професійну підготовку майбутніх кваліфікованих кадрів.

Під час виступу Валентина Олександрівна зазначила, що упродовж 2017 року в Інституті проводилося 8 експериментів всеукраїнського рівня, підготовлено матеріали до започаткування чотирьох нових експериментальних робіт у ВПУ № 11 м. Хмельницького (директор Василь Михайлович Селізар), Золотівського професійного ліцею Луганської області, Білоцерківського професійного ліцею (директор Сергій Миколайович Шпак) та Шосткинського центру професійно-технічної освіти». Важливо, що в Інституті ПТО є можливість представляти науково-практичні здобутки не лише на численних масових заходах, але й на сторінках 7 періодичних видань. У ході доповіді наголошувалося на посиленні моніторингу висвітлення результатів науково-інформаційної діяльності ІПТО в інформаційному науково-освітньому просторі та в засобах масової інформації, окрема увага стала приділятися також зв’язкам Інституту з громадськістю. Як наслідок – можна говорити про підсилення у 2016-2017 рр. впливу Інституту на державну освітню й наукову політику та громадську думку.

В. О. Радкевич звернула увагу присутніх на розвитку міжнародного наукового співробітництва, зокрема в 2017 р. наукові співробітники Інституту брали участь у 2 міжнародних освітніх і наукових проектах, двоє вчених здійснювали міжнародну експертну діяльність, дев’ятеро пройшли наукове стажування у країнах ЄС.

На завершення виступу директор наголосила на збільшенні кількості партнерів Інституту, що засвідчує наявність значного інтересу до результатів його наукової та експериментальної діяльності.

Перспективні напрями модернізації професійної (професійно-технічної) освіти в Україні оприлюднив під час виступу директор Департаменту професійної освіти Міністерства освіти і науки України Кучинський Микола Сигізмундович.

Академік-секретар Відділення професійної освіти і освіти дорослих НАПН України, доктор педагогічних наук, професор, дійсний член НАПН України Ничкало Нелля Григорівна на основі аналізу результатів наукових і освітніх здобутків зробила висновок, що наукове і науково-методичне забезпечення доцільно розглядати як цілісну систему, котра охоплює декілька взаємопов’язаних підсистем. Відповідно до теорії систем, вони можуть функціонувати як самостійні, реалізовуватися у реальному освітньому процесі й мати свої етапи. На кожному з них необхідно здійснювати педагогічну конкретизацію мети з урахуванням професійного спрямування, вікових особливостей і попереднього соціального досвіду учнів, студентів, слухачів, а також умов і потреб ринку праці.

Розглядаючи суть і механізми реалізації випереджувальної функції науково-методичного забезпечення розвитку професійної (професійно-технічної) освіти, нею було охарактеризовано два підходи до впровадження результатів педагогічних досліджень. Перший – традиційний: упровадження запропонованого науково-методичного «продукту» розпочинається після завершення дослідження тієї чи іншої теми (такий підхід здебільшого має місце в історико-педагогічних та в порівняльно-педагогічних дослідженнях). Другий підхід – поетапний – за якого впровадження здійснюється паралельно з науковим пошуком на кожному його етапі. В останньому випадку впровадження здійснюється за алгоритмом: від окремих компонентів, які взаємопов’язаних метою та концептуальними ідеями, – до їх сукупності, що в кінцевому етапі створює дидактичну систему, яка апробується і впроваджується.

Актуальні проблеми децентралізації та регіоналізації управління професійною і фаховою передвищою освітою України було розкрито у доповіді професора кафедри державної служби та менеджменту освіти Центрального інституту післядипломної педагогічної освіти Державного вищого навчального закладу «Університет менеджменту освіти» НАПН України, кандидата економічних наук, доцента Супруна В’ячеслава Васильовича. Доповідач акцентував увагу на необхідності збереження державної підтримки конституційних зобов’язань щодо надання відповідної освіти, мотивувальної і стимулювальної ролі державного і місцевих бюджетів для створення оптимальної мережі цих закладів освіти, запровадження багатоканальності фінансування, розширення прав і відповідальності закладів професійної і фахової передвищої освіти. Він вважає, що нагальним стає розподіл повноважень, прав та відповідальності органів освіти і науки на загальнодержавному та регіональному рівнях, взаємодії суб’єктів управління освітою, навчальних закладів та установ професійної і фахової передвищої освіти, органів місцевого самоврядування, стейкхолдерів освіти, громадських організацій і громадян в умовах реформування освітньої галузі.

У доповіді завідувача Сектором наукового та навчально-методичного забезпечення модернізації змісту підготовки молодших спеціалістів Відділу наукового та навчально-методичного забезпечення змісту професійної освіти Державної наукової установи «Інститут модернізації змісту освіти» Котоловець Людмили Олексіївни було розкрито концептуальні засади фахової передвищої освіти.

Актуальним проблемам соціального партнерства у професійній (професійно-технічній) освіті було присвячено доповідь директора Навчально-методичного центру професійно-технічної освіти у Сумській області, кандидата педагогічних наук Самойленко Наталії Юріївни.

На тому, що сучасні стандарти професійної (професійно-технічної) освіти на основі компетентнісного підходу уможливлюють постійне оновлення змісту професійної освіти, вдосконалення навчальних програм та планів, формування компетентного кваліфікованого робітника, оскільки вони орієнтовані на ринок праці, надають змогу педагогічним працівникам удосконалювати професіоналізм, досягати кар’єрного зростання тощо, було акцентовано увагу у доповіді заступника начальника відділу наукового та навчально-методичного забезпечення змісту професійної освіти Державної наукової установи «Інститут модернізації змісту освіти», кандидата педагогічних наук Пятничук Тетяни Володимирівни.

Досвід практичного навчання в коледжах: проблеми та перспективи вдосконалення було репрезентовано у доповіді заступника директора з навчально-виробничої роботи Коледжу інформаційних технологій та землевпорядкування Національного авіаційного університету, кандидата педагогічних наук Ямкового Олександра Юрійовича. Доповідач зазначив, що практична підготовка майбутніх фахівців у вузах І-ІІ рівня акредитації реалізується через організацію і проведення практичних занять та навчально-виробничих практик, відбувається за принципом наскрізності та безперервності практичного навчання і спрямована на те, щоб максимально пов’язати навчальний процес із реаліями розвитку сучасного виробництва. Він також зазначив, що важливу роль у практичній підготовці майбутніх фахівців відіграє залучення студентів до науково-практичної роботи, оскільки участь студентів в різноманітних фахових та предметних олімпіадах, круглих столах, форумах, науково-практичних конференціях сприяє підвищенню їхньої фахової майстерності.

Значної уваги на конференції було приділено комплексу проблем, пов’язаних з упровадженням у систему професійної (професійно-технічної) освіти дуальної форми навчання. Напрями її розв’язання було висвітлено у доповідях як педагогів, так і роботодавців. Так, особливостям впровадження елементів дуальної форми навчання в умовах підприємства було присвячено виступ менеджер персоналу ТОВ «Сушія» Якубенко Людмили Іванівни.

Про досвід упровадження елементів дуальної форми навчання у професійну підготовку майбутніх кваліфікованих робітників у закладах професійної (професійно-технічної освіти м. Києва доповів директор навчально-методичного кабінету у м. Києві Натеса Микола Григорович. Практичним аспектам упровадження елементів дуальної форми навчання у Вищому професійному училищі № 33 м. Києва було присвячено доповідь директора училища Наконечного Петра Семеновича.

За результатами пленарних та секційних засідань було сформульовано проект Рекомендацій ХІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції (звітної) «Науково-методичне забезпечення професійної освіти і навчання», з якими присутніх ознайомила заступник директора з наукової роботи Інституту професійно-технічної освіти НАПН України, доктор педагогічних наук, професор Романова Ганна Миколаївна. Вона зазначила, що у ході конференції визначено такі перспективі напрями вдосконалення науково-методичного забезпечення професійної освіти і навчання:

– сприяння успішному функціонуванню системи консультування учнівської молоді із професійної кар’єри, науково-методичний супровід методик розроблення проектних технологій, технологій дистанційного професійного навчання кваліфікованих робітників і молодших спеціалістів;

– обґрунтування концепцій проектування SMART-комплексів для закладів професійної (професійно-технічної) освіти аграрної, будівельної та машинобудівної галузей;

– розроблення та експериментальна перевірка методик стандартизації професійної підготовки молодших спеціалістів у технікумах і коледжах для аграрної, будівельної та машинобудівної галузей;

– започаткування практико-орієнтованих досліджень із розвитку проектного менеджменту в закладах професійної (професійно-технічної) освіти, підготовки майбутніх кваліфікованих кадрів до підприємницької діяльності, розвитку професійної компетентності майстрів виробничого навчання закладів професійної (професійно-технічної) освіти, впровадження елементів дуальної форми навчання у професійну підготовку майбутніх кваліфікованих робітників.

Рекомендації ХІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції «Науково-методичне забезпечення професійної освіти і навчання» (звітної) було одноголосно схвалено її учасниками.

Інформацію підготувала

вчений секретар

Інституту професійно-технічної освіти

НАПН України

доктор педагогічних наук, доцент

Людмила Олександрівна Базиль

Foto Button Clear

Прочитано 2033 разів

Please publish modules in offcanvas position.