Вересень осінньою блакиттю, багатими хлібами, спілими яблуками, росяними айстрами і ніжною прохолодою увійшов у наше сьогодення. Тривожне сьогодення. Бо падають спілі яблука, а десь поруч зриваються ворожі бомби; співають радістю молодої сили лелечі крила, – а над ними зловісно дзижчить зміїне жало рашиських дронів; учорашніх випускників закладів освіти сумно проводжають у вічне піднебесся.
І стигне, холоне велике серце Світу від цих смертей, зойків матерів. І земля вже напоєна кров’ю, і вже важко їй тримати на своїх зболених грудях стільки смертоносного металу… Це наш Першовересень, наше сьогодення. Не по-святковому серйозне і тривожно напружене, зі стисненими у боротьбі вустами, а водночас зі святою вірою в палких серцях усіх українців у Перемогу. І ми переможемо! Бо ми є «народ, якого правди сила ніким звойована ще не була!». Бо кожен з нас щодень вершить міць нашої країни, захищає її і зерном, і словом, автоматом і дроном, сучасною зброєю і стійкою відвагою на полі бою!…
А День Першого Вересня переможно крокує над землею у синьо-жовтих прапорах, уособлюючи життя як найвищу людську цінність, споконвічне прагнення до знань, до поступу в ім’я суспільного прогресу. Педагог, викладач, учений – люди творчої праці – сьогодні Ви разом з усім українським народом вершите економічну твердь України, її непереможну силу, забезпечуючи післявоєнний сталий розвиток та соціальну єдність суспільства.
Щиро дякуємо Вам, освітяни України, що своєю працею, світлим розумом і величною людяністю тримаєте творче Небо України, її молоді і потужні сили, своїх вихованців. Що залишаєтесь справжніми світочами мудрості і правди, наближаючи нашу Перемогу. І нехай на ниві Вашої праці вічно колоситься Добро, хай буде сонячним і мирним кожен день і хай щасливо розпочинається наш цьогорічний Першовересень!
Здоров’я Вам, натхнення, успішної праці, нових звершень!
З повагою,
директор Інституту професійної освіти НАПН України, доктор педагогічних наук, академік НАПН України – Валентина Радкевич
