22 грудня 2017 року в Інституті професійно-технічної освіти НАПН України відбулася перша форсайтна сесія. Ініціатором і організатором проведення стала лабораторія зарубіжних систем професійної освіти і навчання Інституту професійно-технічної освіти.

Форсайт — інноваційний інструмент як прогнозування, так і моделювання майбутнього. Головною особливістю форсайту є те, що прогноз розвитку по образу майбутнього і способах руху до нього отримується у результаті досягнення згоди представників різних соціальних груп, сфер науки і діяльності. Проекти розвитку, які є власне кінцевим результатом форсайт-сесій, дозволяють безпосередньо проводити реальні зміни у життя.

Відкрила форсайтну сесію директор Інституту професійно-технічної освіти, доктор педагогічних наук професор член-кореспондент НАПН України  Валентина Олександрівна Радкевич. Вона привітала гостей і запрошених експертів сесії і виступила з промовою. У першій частині зустрічі запрошеним експертам було запропоновано виступити і окреслили своє бачення сучасних тенденцій у професійно-технічній освіті України, висловити свої думки з приводу майбутнього галузі.

Представник Департаменту професійно-технічної освіти Міністерства освіти і науки, Коваленко Сергій Петрович, вважає, що наразі великою проблемою є недостатність фінансування професійно-технічної освіти з боку держави. Головний консультант комітету з питань науки і освіти апарату Верховної Ради України, Луцька Алла Володимирівна, зазначила, що державна політика в галузі професійно-технічної освіти не спирається на наукові дослідження, а органи виконавчої влади не мають цілісної картини стану професійно-технічної освіти. Наукові дослідження в сфері освіти, які проводяться в нашій країні, в майбутньому мають лягти в основу стратегії і законодавства держави. Директор Інституту професійних кваліфікацій, Колишко Родіон Анатолійович, серед існуючих негативних явищ виокремив фрагментизацію освіти в наслідок децентралізаційних процесів, падіння престижності робітничих спеціальностей, відсутність стратегій розвитку професійної освіти. Існуючі в Україні та світі тенденції впливатимуть на професійну освіту в майбутньому, що може призвести до стирання розмежовувань між вищою і середньою освітою, поширенню трудової міграції, що в свою чергу вимагатиме уніфікації знань і вмінь майбутніх спеціалістів. З оглядом існуючих тенденцій в професійно-технічній освіті виступила доктор провідний науковий співробітник Інституту професійно-технічної освіти педагогічних наук, професор Пуховська Людмила Прокопівна.

   Крім того, своїми думками із приводу теперішнього і майбутнього положення вітчизняної професійно-технічної освіти виступили експерти практики з регіонів: директор Дніпрорудненського індустріального технікуму Новік Наталія Вікторівна, директор Бурштинського торгівельно-економічного коледжу Козак Андрій Романович, директор Хмельницького вищого професійного училища №11 Василь Михайлович Селізар. Серед явищ, спільних для професійно-технічної освіти всіх областей України, було названо відсутність цілісного і адекватного погляду на професійно-технічну освіту у представників регіональних влад, освітню і трудову міграцію молоді на Захід, недофінансування із місцевих бюджетів, погану матеріально-технічну базу.

Куратором практичної частини форсайтної сесії виступила завідувач лабораторії зарубіжних систем професійної освіти і навчання Інституту професійно-технічної освіти Олександра Володимирівна Бородієнко. Було створено чотири фокус-групи, які працювали над аналізом і створенням плану можливого майбутнього розвитку закладів професійно-технічної освіти, змісту професійно-технічної освіти та підготовки педагогічних кадрів, забезпечення якості та фінансування професійно-технічної освіти. Аналіз проводився відповідно до чотирьох векторів розвитку. Результати роботи груп по кожній із чотирьох тем були представлені всім учасникам форсайтної сесії для обговорення. Представники всіх чотирьох груп зазначали бажаність збереження керівної участі держави у забезпеченні фінансування та якості професійно-технічної освіти, а також контролю над її змістом та підготовкою висококваліфікованих педагогічних кадрів.

Фокус-групою з проблем змісту та якості підготовки педагогічних кадрів окрема увага була приділена питанням модернізації освітньої програми третього (науково-освітнього) рівня з підготовки докторів філософії за спеціальністю 015 Професійна освіта (за спеціалізаціями), що здійснюється в Інституті професійно-технічної освіти з 2016 року. Основні проблемні питання для обговорення були представлені вченим секретарем Інституту, доктором педагогічних наук, доцентом Л.О.Базиль.

Окремою фокус-групою (викладачі освітньої програми С.Алєксєєва, Л.Єршова, С.Кравець, С.Леу, Л.Пуховська, В.Радкевич, Г.Романова, здобувачі освіти А.Козак, В.Белан, представник Верховної Ради України А.Луцька, директор ВПУ№11 м.Хмельницького В.Селізар, професор ЖДУ імені І.Я.Франка О.Антонова, директор Інституту професійних кваліфікацій Р.Колишко) було обговорено проблеми підготовки науково-педагогічних працівників для системи професійної освіти: нормативно-правове, фінансове і кадрове забезпечення навчального процесу в наукових установах та пропозиції щодо модернізації освітньої програми підготовки докторів філософії.

З’ясовано наявність проблеми підготовки педагогічних кадрів для системи професійної освіти, зумовленої складними процесами модернізації професійної освіти та оптимізації мережі її закладів. Труднощі та недоліки у підготовці наукових і науково-педагогічних кадрів пов’язані з відсутністю належного фінансового забезпечення навчального процесу з наукової і науково-педагогічної підготовки. Важливими, з огляду на це, є питання підготовки педагогічних кадрів вищої кваліфікації, здатних забезпечити якісний науково-методичний супровід закладів професійної освіти в таких складний період. Таку підготовку здійснює Інститут професійно-технічної освіти. Водночас, залишається не врегульованим питання нормативного, кадрового і фінансового забезпечення функціонування випускової кафедри. Наукові установи НАПН України потребують нормативного врегулювання організації освітнього процесу згідно Закону України «Про вищу освіту» (№ 1556-VII від 01.07.2014 р.), Закону України «Про освіту» (№ 2145-VIII від 28.09.2017 р.), залучення до викладацької діяльності науковців, які працюють на постійній основі, тих, які можуть бути запрошені з інших вітчизняних та зарубіжних вищих навчальних закладів. Потребує нормативного забезпечення та розроблення фінансових механізмів призначення двох наукових керівників здобувачам вищої освіти ступеня доктора філософії, в тому числі, якщо один з них – викладач зарубіжного вищого навчального закладу. Відкритим залишається питання організації стажування у зарубіжних вищих навчальних закладах як аспірантів, так і науково-педагогічних працівників (науковців), які навчають здобувачів вищої освіти ступеня доктора філософії. Спостерігається об’єктивна необхідність подальшого удосконалення навчального та дослідницького процесу для аспірантів і докторантів у контексті вимог Болонського процесу, що потребує організованої цілеспрямованої теоретичної і практичної підготовки не тільки на загальноакадемічному рівні, а й створення умов для участі в методологічних семінарах і наукових конференція в зарубіжних країнах, стажування з іноземної мови, публікації в зарубіжних виданнях.

Всі учасники дали позитивну оцінку заходу і відзначили, що метод форсайту сприяє міждисциплінарному співробітництву і побудові діалогу між фахівцями різних напрямів, а також формує цілісне бачення прогнозованих явищ.

У рекомендаціях відображено спільні погляди учасників форсайт-сесії на вирішення таких важливих проблем, як: вдосконалення змісту професійної освіти та забезпечення її якості, модернізації мережі закладів професійної (професійно-технічної) освіти, покращення фінансово-економічного забезпечення, підготовки педагогічних кадрів для системи професійної освіти, модернізації освітньої програми програми третього (науково-освітнього) рівня з підготовки докторів філософії за спеціальністю 015 Професійна освіта (за спеціалізаціями).

Відбулися загальні збори Ради молодих учених Інституту професійно-технічної освіти НАПН України. Голова Ради молодих учених, старший наукових співробітник лабораторії зарубіжних систем професійної освіти і навчання, кандидат юридичних наук Олександр Радкевич представив річний звіт, а також презентував план роботи на наступний рік.

В роботі зборів взяла участь заступник директора з наукової роботи Інституту професійно-технічної освіти НАПН України, доктор педагогічних наук, професор Романова Ганна Миколаївна.

Друга частина зборів була присвячена розгляду пропозицій до проекту Освітньої програми з підготовки докторів філософії. Аспірант другого курсу та член Ради молодих учених Владислав Белан висловив пропозицію щодо збільшення годин для підготовки здобувачів освіти до проходження педагогічної практики, наприклад, через включення до освітньо-наукової програми окремого спецкурсу, покликаного чітко роз’яснити мету, завдання й очікувані результати практики, пояснити важливі аспекти освітньої, викладацької та науково-дослідницької діяльності, які потрібно відпрацьовувати у процесі проходження педагогічної практики.

Поліна Прохорчук висловила побажання аспірантів щодо додавання модулю «Навички академічного письма» до дисципліни «Культура українського наукового мовлення» та «Іноземна мова за професійним спрямуванням».

Крім того, здобувачкою Катериною Яблунівською  було також запропоновано на  обговорення питання щодо доцільності врахування наявності значного досвіду педагогічної діяльності у більшості здобувачів освіти при розподілі годин аудиторної та самостійної роботи у процесі викладання дисципліни «Теорія і методика професійної освіти». На думку аспірантки, логічно було б збільшити кількість годин самостійної роботи для того, щоб здобувачі могли використати навчальний час  відповідно до специфіки своєї професійної діяльності. Озвучені пропозиції мають стати предметом обговорення на засіданні випускової кафедри.

Відбулися загальні збори Ради молодих вчених Інституту професійно-технічної освіти НАПН України. Вони були проведені в два етапи: планування роботи на наступний рік та обговорення модернізації Освітньої програми з підготовки докторів філософії.

Голова Ради молодих учених, старший науковий співробітник науково-організаційного відділу, кандидат юридичних наук Олександр Радкевич підкреслив необхідність розвитку співпраці з Радою молодих учених при Національній академії наук України і Радою молодих учених при Міністерстві освіти і науки України.

Окрім цього, учасники зборів обговорили питання модернізації освітніх програм. Заступник голови Ради молодих учених, аспірантка другого курсу Галина Однорог висловила побажання щодо створення умов для розвитку публікаційної активності здобувачів освіти, зокрема, щодо забезпечення систематичного інформування здобувачів освіти та організації для них вільного доступу до фахових вебінарів з підвищення наукометричної активності.

Секретар Ради, аспірант четвертого курсу Владислав Белан висловив пропозицію необхідності посилення спрямування Освітньої програми на розвиток цифрової, підприємницької та здоров’язбережувальної компетентностей у майбутніх докторів філософії та більш активного використання з цією метою досвіду Центрів і лабораторій ІПТО НАПН України.

Здобувач Юрій Грищенко наголосив, що, оскільки для сучасного наукового середовища особливе значення має розвиток академічної відповідальності та мобільності, доцільним буде додати до цілей Освітньої програми «розвиток академічної свободи, відповідальності і мобільності», а також додати до переліку вибіркових компонентів або окремого навчального модулю тему присвячену академічній доброчесності та мобільності.

Здобувач освіти Поліна Прохорчук, голова студентської ради Інституту, зважаючи на досвід магістерської освітньої програми, запропонувала змінити спосіб формування переліку дисциплін за вільним вибором студента, відмовившись від практики обирати по одній із кожної пари дисциплін, відповідно давши студенту змогу обрати будь-яку дисципліну із запропонованого переліку. Таким чином, на думку здобувачки, буде досягнуто більшої свободи у виборі студентами індивідуальної освітньої траєкторії.

Усі пропозиції було передано для обговорення на засіданні кафедри професійної освіти і навчання ІПТО НАПН України.

В Інституті професійно-технічної освіти НАПН України 17 березня 2020 року відбулося засідання фокус-групи з модернізації освітньої програми третього (освітньо-наукового ) рівня вищої освіти з підготовки докторів філософії за спеціальністю 015 Професійна освіта

В роботі фокус-групи взяли участь стейкхолдери: викладачі освітньої програми Людмила Єршова, Світлана Кравець, Андрій Кононенко, Петро Лузан; здобувачі освіти Галина Однорог, Владислав Белан, Євдокія Горбань, голова студентського самоврядування Поліна Прохорчук, голова ради молодих учених Олександр Радкевич, представники академічної спільноти Марина Артюшина, Олена Антонова, Ірина Андрощук.

Перед групою було поставлено завдання виявити основні аспекти підготовки майбутніх докторів філософії, що потребують оновлення та модернізації, визначити шляхи їх удосконалення.

За результатами обговорення було виокремлено низку пропозицій: відобразити в цілях ОНП важливість розвитку в майбутніх докторів філософії, як науковців і педагогів-дослідників, готовності до: участі в розвитку автономії закладів освіти; готовності раціонально використовувати емоційні, інтелектуальні і часові ресурси для своєчасного виконання наукових досліджень; впровадження дуальної і дистанційної форми навчання; діджиталізації освітнього процесу, проведення інтернет-конференцій та вебінарів, ведення робочої онлайн-документації; реалізації соціального партнерства; взаємодії з різними стейкголдерами на загальнодержавному, галузевому й корпоративному рівнях; діяльності в умовах технологічних хабів, стартап-інкубаторів; здійснення дистанційного навчання, проєктного менеджменту, кар’єрного консультування; розроблення SMART-комплексів для підготовки майбутніх фахівців; реалізації самостійних практико-орієнтованих досліджень; здійснення наукового керівництва інноваційною освітньою діяльністю ЗП(ПТ)О.

У процесі роботи враховувалися також пропозиції ради молодих учених, висловлені на робочому засіданні в лютому 2020 року, та матеріали науково-методичного семінару з підготовки докторів філософії, що відбувся 06 березня 2020 року.

На основі обговорення заявлених учасниками ідей щодо вдосконалення освітньої програми було запропоновано:

• скорегувати мету освітньо-наукової програми, виклавши її у такій редакції: «Підготовка висококваліфікованих конкурентоспроможних наукових і науково-педагогічних працівників, здатних до креативної, автономної і відповідальної інноваційно-дослідницької, науково-педагогічної, проєктної, управлінської та експертно-дорадчої діяльності у сфері професійної освіти, готових до виконання та успішного захисту самостійного наукового дослідження з подальшою їхньою інтеграцією у світовий науково-освітній простір задля підвищення іміджу вітчизняної професійної освіти»;
• доповнити цілі освітньої програми, додавши: розвиток навичок самоменеджменту для ведення самостійних наукових досліджень та вдосконалення професійної майстерності впродовж життя; розвиток компетентностей, необхідних для здійснення автономної і відповідальної наукової і професійної діяльності; забезпечення європеїзації й інтернаціоналізації освітньої підготовки для розвитку академічної свободи, відповідальності та мобільності; інтеграція освітньої підготовки докторів філософії та наукової діяльності лабораторій і центрів Інституту для забезпечення синергізму наукових досліджень, їх практичної спрямованості та відповідності Цілям сталого розвитку;
• виокремити ще один програмний результат, що передбачатиме формування у здобувачів освіти цифрових навичок для оптимізації часових витрат на організацію і проведення наукових досліджень, оброблення отриманих результатів, їх належного представлення науковій спільноті, організації наукової комунікації;
• уточнити у програмі особливості реалізації національної і міжнародної мобільності здобувачів освіти.

Запропоновані зміни будуть розглянуті на засіданні кафедри професійної освіти і навчання.

9 лютого 2021 року відбулося засідання кафедри професійної освіти і навчання за участі представників Ради молодих учених. Темою обговорення стала модернізація освітньо-наукової програми з підготовки докторів філософії за спеціальністю 015 Професійна освіта та визначення впливу інтернаціоналізації наукової установи на якість навчання та наукових досліджень здобувачів освіти. З інформацією про участь майбутніх докторів філософії у міжнародних конференціях, вебінарах, проєктах виступили представники Ради молодих учених Олександр Радкевич, Галина Однорог, Владислав Белан

У Стратегії освітньої діяльності ІПТО передбачено розвиток академічної мобільності здобувачів вищої освіти. Укладено низку меморандумів про співробітництво з зарубіжними ЗВО, що оприлюднені на сайті в розділі «Академічна мобільність». Здобувачі вищої освіти мають доступ до: універсальної інформаційної платформи EBSCO Information Services, Google Scholar, Index Copernicus, DOAJ, Web of Science, Scopus, що засвідчують результати їх опитування. Передбачена можливість вивчення студентами дисципліни «Порівняльна професійна педагогіка», де вони ознайомлюються зі світовими науковими здобутками в галузі професійної освіти і навчання.

Здобувачі вищої освіти ступеня доктора філософії є активними учасниками  міжнародних наукових і науково-прктичних конференцій. У 2020 році вони взяли участь у: II Міжнародній науково-практичній конференції «Scientific achievements of modern society» (4-6 березня 2020 р. м. Ліверпуль, Великобританія), Міжнародному вебінарі «Використання дистанційного навчання у закладах вищої освіти Республіки Польща та України в умовах пандемії короновірусу» («Wykorzystanie e-learningu w warunkach epidemii koronowirusu w uczelniach wyższych Rzeczpospolitej Polski i Ukrainy») (26 квітня 2020 р., м. Плоцьк, Республіка Польща), ХІV Всеукраїнській науково-практичній конференції (звітній) «Науково-методичне забезпечення професійної освіти і навчання» (7 травня 2020 р., м. Київ), ІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні проблеми технологічної і професійної освіти» (14 травня 2020 р., м. Глухів), ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Information and Innovation Technologies in the XXI Century» (21-22 вересня, 2020 р. в м. Катовіце, Республіка Польща).

Студенти мали також змогу долучитися до активної участі в підготовчій фазі проєкту «Нові механізми управління на основі партнерства та стандартизації підготовки викладачів професійної освіти в Україні 609536-EPP-1-2019-1-DE-EPPKA2-CBHE-SP». Зокрема, взяти участь у інтерактивних діалогах із питань підготовки проєктної заявки, розгляду матеріалів та ідей щодо проєкту, набути практичного досвіду створення проєктних заявок (на прикладі заявки проєкту “Нові механізми управління на основі партнерства та стандартизації підготовки викладачів професійної освіти в Україні (PAGOSTE)” (2020-2022 рр.); ознайомитися з результатами аналізу системи управління підготовкою викладачів у країнах ЄС та осмислити поточний стан і проблеми управління підготовкою викладачів для професійної освіти в Україні; долучитися до засідання Круглого столу «Управління підготовкою викладачів для закладів професійної освіти: узгодження інтересів зацікавлених сторін» (14-15 вересня 2020 р.). Працівниками Федерального інституту професійної освіти і навчання Німеччини (Bundesinstitut für Berufsbildung/ВІВВ) 4 лютого 2020 р. було проведено веб-конференцію «The contribution of research to innovation in Vocational education and training (VET): the role of VET Institutes», під час якої обговорювалися питання налагодження взаємодії між науковими установами, закладами освіти й органами законодавчої і виконавчої влади.

У 2020 р. відповідно до установчих документів, що регулюють надання освітніх послуг, зокрема мовної підготовки здобувачів вищої освіти працівниками Вищої Школи Лінгвістичної (Польща) (http://www.wsl.edu.pl/) та Інституту професійно-технічної освіти НАПН України (https://ivet-ua.science/) продовжувалося проведення заходів відповідно до програми мовної підготовки та складання іспиту з іноземної мови (міжнародна сертифікація) для наукових, науково-педагогічних та педагогічних працівників закладів вищої та професійної освіти.

Наукові співробітники ІПТО впродовж 2016-2018 рр. були учасниками Проекту програми ЄС Еразмус+ у сфері вищої освіти “Удосконалення практико-орієнтованої підготовки викладачів професійної освіти і навчання” (ITE-VET) 574124-EPP-1-2016-1-DE-EPPKA2-CBHE-JP. ІПТО є членом проектного консорціуму нового міжнародного проекту “Нові механізми управління професійною підготовкою викладачів закладів професійної освіти на основі партнерства” (номер 609536-EPP-1-2019-1-DE-EPPKA2-CBHE-SP) (New mechanisms of partnership-based governance and standardization of vocational teacher education in Ukraine), що виграв конкурс Еразмус + КА2 “Розбудова потенціалу вищої освіти” у 2019 році. До консорціуму також входять: Міністерство освіти та науки, три українських ЗВО, іноземні партнери – Університет Риму, Університет Констанцу, Віденський економічний університет. Запланований старт проекту 15 січня 2020, тривалість 36 місяців.

Студенти також відзначили, що діяльність викладачів освітньо-наукової програми підготовки майбутніх докторів філософії у міжнародних проєктах позитивно вплинула на якість викладання навчальних дисциплін. Так, їх участь у семінарах проєкту програми ЄС Еразмус+ “Удосконалення практико-орієнтованої підготовки викладачів професійної освіти і навчання”, де вивчався досвід підготовки педагогів у Німеччині, Швейцарії, Австрії та Іспанії (у заходах, що відбувалися на базах ЗВО Києва, Львова, Івано-Франківська (березень, травень 2018), Валенсії, Відня), дало змогу включити в робочі програми багатьох дисциплін елементи двох дидактичних моделей Німеччини, орієнтованих на підготовку майбутніх фахівців і педагогів як професіоналів та успішних особистостей. Ці теми співзвучні з діяльністю лабораторії зарубіжних систем професійної освіти і навчання, професійної кар’єри, технологій професійного навчання та інших, до яких прикріплені здобувачі освіти. Відтак, виявлені в  ході проєкту аксіологічні та професійні акценти знайшли своє відображення практично в усіх наукових дослідженнях аспірантів.