Відділ цифрових освітніх ресурсів

У 2026 році розпочато прикладне НД за темою «Методичні засади професійної підготовки кваліфікованих робітників автотранспортної галузі із застосуванням технологій штучного інтелекту» (0126U000595). Керівник НД – Пригодій Микола Анатолійович, доктор педагогічних наук, професор, член-кореспондент НАПН України, заступник директора з наукової роботи Інституту професійної освіти НАПН України, кандидат педагогічних наук.

Мета НД – обґрунтування, розроблення та експериментальна перевірка методичних засад професійної підготовки спеціалістів автотранспортної галузі із застосуванням технологій штучного інтелекту.

Завдання дослідження:

1. Проаналізувати сучасний стан і практичний досвід застосування технологій штучного інтелекту в професійній підготовці спеціалістів автотранспортної галузі.
2. Обґрунтувати вимоги до безпечного, етичного та відповідального застосування технологій штучного інтелекту в освітніх і виробничих завданнях автотранспортної галузі.
3. Систематизувати та обґрунтувати практичні підходи й принципи інтеграції технологій штучного інтелекту в теоретичне та виробниче навчання спеціалістів автотранспортної галузі.
4. Обґрунтувати методичні засади професійної підготовки спеціалістів автотранспортної галузі із застосуванням технологій штучного інтелекту.
5. Спроєктувати практико-орієнтовану модель професійної підготовки спеціалістів автотранспортної галузі із застосуванням технологій штучного інтелекту.
6. Розробити методики застосування технологій штучного інтелекту у професійній підготовці спеціалістів автотранспортної галузі та експериментальним шляхом перевірити їх ефективність.
7. Розробити та впровадити цикл тренінгів щодо застосування технологій штучного інтелекту в освітньому процесі для педагогічних працівників закладів професійної освіти.
8. Підготувати й впровадити словник, методичні рекомендації, практичний і методичний посібники з проблеми дослідження.

Очикувані наукові результати: у процесі здійснення наукового дослідження будуть обґрунтовані: вимоги до безпечного, етичного та відповідального використання технологій штучного інтелекту в освітніх і виробничих завданнях автотранспортної галузі, з урахуванням питань захисту персональних даних, академічної доброчесності та професійної відповідальності; методичні засади професійної підготовки спеціалістів автотранспортної галузі із застосуванням технологій штучного інтелекту, що визначають цілі, зміст, форми, методи й засоби їх використання в освітньому процесі; практичні підходи до розвитку цифрової компетентності педагогічних працівників щодо використання технологій штучного інтелекту в освітньому процесі, зокрема на основі впровадження циклу тренінгів і відповідного методичного супроводу; визначені: тенденції, проблеми та перспективи упровадження технологій штучного інтелекту в освітній процес закладів професійної освіти; практичні підходи та принципи інтеграції технологій штучного інтелекту в теоретичне та виробниче навчання спеціалістів автотранспортної галузі; спроєктовані практико-орієнтовану модель професійної підготовки спеціалістів автотранспортної галузі, що забезпечує цілісну інтеграцію технологій штучного інтелекту в освітній процес та узгоджується з вимогами ринку праці й професійних стандартів; розроблені: методики використання технологій штучного інтелекту у професійній підготовці спеціалістів автотранспортної галузі; цикл тренінгів щодо застосування технологій штучного інтелекту в освітньому процесі для педагогічних працівників закладів професійної освіти; словник, методичні рекомендації, практичний і методичний посібники, інформаційно-аналітичні матеріали з проблеми дослідження, що забезпечує можливість широкого впровадження результатів дослідження в діяльність закладів професійної освіти автотранспортної гвлузі.

За результатами НД буде підготовлено:

• практичний посібник «Штучний інтелект у професійній підготовці спеціалістів автотранспортної галузі»;
• методичний посібник «Застосування технологій штучного інтелекту у професійній підготовці спеціалістів автотранспортної галузі»;
• методичні рекомендації «Методичні рекомендації щодо безпечного, етичного та ефективного використання технологій штучного інтелекту у закладах професійної освіти»;
• словник «Технології штучного інтелекту в професійній освіті»;
• інформаційно-аналітичні матеріали.

                                                                                                      ☆☆☆

У 2024-2025 рр. відділом цифрових освітніх ресурсів виконувалось прикладне НД за темою «Методичні засади розроблення та застосування цифрової платформи професійної підготовки кваліфікованих робітників машинобудівної галузі» (0124U000491). Керівник НД – Пригодій Микола Анатолійович, доктор педагогічних наук, професор, член-кореспондент НАПН України, заступник директора з наукової роботи Інституту професійної освіти НАПН України, кандидат педагогічних наук.

Мета НД – обґрунтувати та експериментально перевірити методики розроблення та застосування цифрової платформи професійної підготовки кваліфікованих робітників машинобудівної галузі в умовах воєнного стану та повоєнного відновлення економіки.

Завдання наукового дослідження:

1. Систематизувати та класифікувати цифрові технології, що застосовуються у процесі професійної підготовки кваліфікованих робітників машинобудівної галузі.
2. Обґрунтувати структуру та методику розроблення цифрової платформи професійної підготовки кваліфікованих робітників машинобудівної галузі.
3. Визначити критерії, показники та рівні компетентності педагогічних працівників до застосування цифрової платформи професійної підготовки кваліфікованих робітників машинобудівної галузі.
4. Розробити та апробувати методику застосування цифрової платформи професійної підготовки кваліфікованих робітників машинобудівної галузі.
5. Впровадити цикл тренінгів підготовки педагогічних працівників до застосування цифрової платформи професійної підготовки кваліфікованих робітників машинобудівної галузі.
6. Підготувати й впровадити практичний посібник та методичні рекомендації з проблеми дослідження.

Наукові результати дослідження:

У процесі здійснення наукового дослідження обґрунтовані: методичні засади розроблення та застосування цифрової платформи професійної підготовки кваліфікованих робітників машинобудівної галузі; концептуальна модель цифрової платформи професійної підготовки кваліфікованих робітників машинобудівної галузі; методика проведення навчальних занять на основі застосування цифрової платформи професійної підготовки кваліфікованих робітників машинобудівної галузі; удосконалено: зміст поняття «компетентність педагога закладу професійної (професійно-технічної) освіти із застосування цифрових технологій у підготовці майбутніх кваліфікованих робітників машинобудівної галузі»; набудуть подальшого розвитку: положення щодо вдосконалення класифікації цифрових технологій, що застосовуються в професійній підготовці майбутніх кваліфікованих робітників машинобудівної галузі в умовах воєнного стану.

За результатами НД підготовлено:

• практичний посібник «Підготовка педагогічних працівників до застосування цифрової платформи професійної підготовки кваліфікованих робітників машинобудівної галузі».
• методичні рекомендації «Методичні рекомендації щодо застосування цифрової платформи професійної підготовки кваліфікованих робітників машинобудівної галузі».
• електронний ресурс «Цифрова платформа професійної підготовки кваліфікованих робітників машинобудівної галузі»;
• інформаційно-аналітичні матеріали: 2024 р. та 2025 р.

                                                                                                      ☆☆☆

У 2022 році в лабораторії здійснювалось прикладне НД за темою «Методологія і технології моніторингових досліджень в професійній освіті» (0122U000851). Керівник НД – Пригодій Микола Анатолійович, завідувач лабораторії електронних навчальних ресурсів Інституту професійної освіти НАПН України, доктор педагогічних наук, професор.

Мета НД – на основі обґрунтованих методологічних підходів до сучасних моніторингових досліджень створити цифровий комплекс аналізу результатів освітньо-професійних досягнень здобувачів та траєкторії кар’єрного росту випускників професійної (професійно-технічної) та фахової передвищої освіти.

Завдання наукового дослідження:

1. Здійснити аналіз вітчизняного та зарубіжного досвіду створення цифрового портфоліо здобувачів професійної (професійно-технічної) та фахової передвищої освіти в період навчання та траєкторії кар’єрного росту після його закінчення.
2. Розробити Web-портал моніторингу освітньо-професійних досягнень здобувачів та кар’єрного зростання випускників професійної (професійно-технічної) та фахової передвищої освіти.
3. Підготувати методичні рекомендації «Технологія створення цифрового портфоліо здобувачів професійної (професійно-технічної) та фахової передвищої освіти».

Наукові результати. У процесі здійснення наукового дослідження:

• розроблена технологія створення цифрового портфоліо здобувачів професійної (професійно-технічної) та фахової передвищої освіти;
• уточнено поняття «цифрове портфоліо здобувачів професійної (професійно-технічної) та фахової передвищої освіти»;
• обґрунтовані критерії, показники та рівні оцінювання компетентності зі створення цифрового портфоліо здобувачів професійної (професійно-технічної) та фахової передвищої освіти.

За результатами НД підготовлено:

• методичні рекомендації «Технологія створення цифрового портфоліо здобувачів професійної (професійно-технічної) та фахової передвищої освіти»;
• електронні видання: «Web-портал з моніторингу освітньо-професійних досягнень здобувачів та кар’єрного зростання випускників професійної (професійно-технічної) та фахової передвищої освіти».

                                                                                                      ☆☆☆

У 2021 – 2023 роках лабораторія здійснювала прикладне НД за темою «Застосування цифрових технологій у професійній підготовці майбутніх кваліфікованих робітників» (0121U107472). Керівник НД – Пригодій Микола Анатолійович, завідувач лабораторії електронних навчальних ресурсів Інституту професійної освіти НАПН України, доктор педагогічних наук, професор.

Мета НД полягає в обґрунтуванні, розробці та експериментальній перевірці методики застосування цифрових технологій у підготовці майбутніх кваліфікованих робітників. Для досягнення мети виконуються завдання НД:

1. Проаналізувати нормативно-правові документи, науково-теоретичні та методичні джерела; вивчити досвід роботи із застосування цифрових технологій у професійній підготовці майбутніх кваліфікованих робітників.
2. Систематизувати та класифікувати цифрові технології, що застосовуються в професійній підготовці майбутніх кваліфікованих робітників.
3. Визначити критерії, показники та рівні готовності педагогічних працівників до застосування цифрових технологій у професійній підготовці здобувачів професійної (професійно-технічної) освіти.
4. Визначити експериментальну базу та провести констатувальний етап педагогічного експерименту.
5. Розробити та апробувати методики застосування цифрових технологій у професійній підготовці майбутніх кваліфікованих робітників у воєнний та повоєнний час.
6. Створити та провести цикл тренінгів із підготовки педагогічних працівників до застосування цифрових технологій у професійній підготовці здобувачів професійної (професійно-технічної) освіти у воєнний та повоєнний час.
7. Розробити електронний ресурс підготовки педагогічних працівників до застосування цифрових технологій у воєнний та повоєнний час.
8. Провести формувальний етап педагогічного експерименту.

Результати наукового дослідження. У процесі здійснення НД створена:

• методика проведення навчальних занять на основі застосування відео-конференцій;
• методика використання електронних навчальних посібників у підготовці майбутніх кваліфікованих робітників;
• методика проєктування електронного освітнього середовища закладу професійної (професійно-технічної) освіти;
• методика створення та використання освітніх відеофрагментів на заняттях теоретичного та виробничого навчання.

Практична корисність (практичне використання) наукових результатів:

• підвищення ефективності та якості навчання майбутніх кваліфікованих робітників для задоволення потреб ринку праці в компетентних робітничих кадрах;
• розвиток професійної компетентності педагогічних працівників професійних (професійно-технічних) закладів освіти, підвищення загального рівня професійної компетентності як складової професійної підготовки кваліфікованих робітників (у т.ч. інформаційної культури, знання цифрових технологій, володіння основами інформаційної безпеки тощо);
• формування особистості SMART-людини, яка досконало володіє цифровими технологіями для пошуку та аналізу інформації;
• забезпечення інноваційного науково-методичного супровіду, який позитивно впливатиме на якість професійної підготовки майбутніх кваліфікованих робітників.

Види та назва підготовленої продукції:

• навчально-методичний посібник «Цифрові технології професійної підготовки майбутніх кваліфікованих робітників у воєнний та повоєнний час»;
• практичний посібник «Тренінги для підготовки педагогічних працівників до застосування цифрових технологій у воєнний та повоєнний час»;
• методичні рекомендації «Застосування цифрових технологій у професійній підготовці майбутніх кваліфікованих робітників у воєнний та повоєнний час»;
• електронний ресурс «Підготовка педагогічних працівників закладів професійної (професійно-технічної) освіти до застосування цифрових технологій у воєнний та повоєнний час».

                                                                                                      ☆☆☆

З 2018 по 2020 роки лабораторія займалася науково-дослідну роботу за прикладною темою «Методичні основи розроблення SMART-комплексів для підготовки кваліфікованих робітників аграрної, будівельної і машинобудівної галузей» (реєстраційний номер 0118U003223).

Метою НД було створення методики розроблення SMART-комплексів для професійної підготовки кваліфікованих робітників.

Результати НД:

• обґрунтовано методичні основи розроблення SMART-комплексів для підготовки кваліфікованих робітників аграрної, будівельної і машинобудівної галузей (цілі розроблення SMART-комплексів визначаються з урахуванням соціального запиту, вимог ринку праці, а також особистісних потреб і можливостей здобувачів професійної (професійно-технічної) освіти; відбір і структурування змісту SMART-комплексів ґрунтується на методологічних підходах, дидактичних принципах, врахуванні галузевої специфіки професійної підготовки та видів навчально-пізнавальної діяльності здобувачів професійної (професійно-технічної) освіти; галузева диференціація SMART-комплексів полягає у наявності спеціального програмного забезпечення, в якому відбувається навчальна діяльність здобувачів освіти і викладачів; ефективна реалізація SMART-комплексів уможливлюється застосуванням інтерактивних методів навчання, інформаційно-комунікаційних технологій, форм колективної діяльності та взаємодії; результативність розроблення SMART-комплексів забезпечується використанням дидактичних комплексів, методичного інструментарію, ефективним управлінням та тренінговим навчанням педагогічних працівників);
• обґрунтовано концептуальну модель SMART-комплексу, що має статичний, динамічний і середовищний компоненти. містить модулі: навчальний контент, систему його доставки до користувачів, систему підготовки та систему оцінювання учасників освітнього процесу. Галузева специфіка SMART-комплексів визначається змістовим наповненням та використанням спеціального програмного забезпечення для підготовки кваліфікованих робітників аграрної, будівельної і машинобудівної галузей;
• створено методику розроблення SMART-комплексів для підготовки кваліфікованих робітників аграрної, будівельної і машинобудівної галузей, що охоплює шість етапів (організаційно-цільовий, змістовий, структурний, проєктувальний, узагальнювальний, процесуальний) і сприятиме удосконаленню рівня професійної підготовки майбутніх фахівців в умовах сучасного інформаційно-освітнього середовища та розвитку інформаційної культури як педагогічних працівників, так і здобувачів професійної (професійно-технічної) освіти;
• удосконалено зміст понять: «SMART-комплекс», розглядається як комплексна інформаційно-динамічна система електронного освітнього ресурсу навчально-методичного спрямування, побудована на постійному розвитку та зміні функціональних зв’язків і відношень; «SMART-комплекс навчальної дисципліни», визначається як взаємопов’язана сукупність методів, форм і засобів навчання в інформаційно-освітньому середовищі закладу освіти та необхідних для ефективного формування компетентностей як програмованого результату засвоєння навчальної дисципліни; «Компетентність педагога закладу професійної (професійно-технічної) освіти щодо розроблення SMART-комплексів» – це здатність особи успішно використовувати сукупність методів, форм і засобів навчання в інформаційно-освітньому середовищі закладу освіти, відповідно до вимог цифровізації освіти та специфіки професійної підготовки майбутніх кваліфікованих робітників;
• подальшого розвитку набули критерії та показники компетентності педагогічних працівників закладів професійної (професійно-технічної) освіти щодо створення SMART-комплексів. Визначені критерії (мотиваційний, когнітивний, діяльнісний, рефлексивний) і показники, що дають можливість якісно діагностувати, розвивати та вдосконалювати компетентність педагогічних працівників ефективно розробляти та застосовувати SMART-комплекси.

Види та назва підготовленої продукції:

• методичний посібник «Методичні основи розроблення SMART-комплексів для підготовки кваліфікованих робітників у закладах професійної (професійно-технічної) освіти»;
• методичні рекомендації «Методичні рекомендації з розроблення SMART-комплексів для професійної підготовки кваліфікованих робітників аграрної галузі»;
• методичні рекомендації «Методичні рекомендації з розроблення SMART-комплексів для професійної підготовки кваліфікованих робітників будівельної галузі»;
• методичні рекомендації «Методичні рекомендації з розроблення SMART-комплексів для професійної підготовки кваліфікованих робітників машинобудівної галузі»;
• навчально-методичний посібник «Розроблення та використання мережевих навчально-методичних комплексів для підготовки кваліфікованих робітників».