21 листопада 2024 р. відповідно до плану роботи Національної академії педагогічних наук України відбувся методологічний семінар «Розвиток національної професійної освіти в умовах війни, повоєнного відновлення та євроінтеграції України». Для участі в заході було надіслано близько 300 заявок від наукових співробітників академічних інститутів, науково-педагогічних і педагогічних працівників закладів освіти, представників науково (навчально)-методичних центрів (кабінетів) професійно-технічної освіти, органів державної влади, громадських організацій, аспірантів, а саме: 8 академіків і 5 членів-кореспондентів, 37 докторів наук, 90 кандидатів наук, 17 докторів філософії, 19 представників органів державної влади, місцевого самоврядування, партнерів, 39 педагогічних працівників закладів різних рівнів освіти, 65 аспірантів. Модерування заходу здійснювала академік-секретар Відділення професійної освіти і освіти дорослих НАПН України, доктор педагогічних наук, професор, академік НАПН України Нелля Ничкало. Мета методологічного семінару НАПН України полягала в обґрунтуванні методологічних, теоретичних, концептуальних засад і визначенні перспектив розвитку національної професійної освіти в умовах повоєнного відновлення та євроінтеграції України.
Відкриваючи методологічний семінар Василь Кремень, президент НАПН України, академік НАН і НАПН України, актуалізував значимість професійної освіти для повоєнного відновлення України: «Саме підготовка фахівців у цій системі забезпечує розвиток абсолютно всіх сфер життя і діяльності в Україні. Надзвичайно багато зроблено і робиться, але, безумовно, ми свідомі того, що існує ще багато проблем, як у самій професійній освіті, так і в суспільстві щодо бачення професійної освіти», – зазначив академік. Констатуючи складні реалії функціонування закладів освіти в умовах війни, Президент НАПН України закликав: «Потрібно орієнтуватися на сучасні виклики, що постали перед професійною освітою. Ми маємо сформулювати такі рекомендації, що забезпечать успішність і конкурентоспроможність професійної освіти у нинішніх надзвичайно складних умовах».
Прогнозуючи великі виклики для професійної освіти у повоєнний час, що зумовлюватиметься її головною роллю у відбудові України, В. Кремень наголосив: «Орієнтуючись на кращий світовий досвід і практику, яка достойним чином підтвердила свою ефективність в Європі, ми повинні не забувати власні традиції в майбутньому і сприяти тому, щоб державна влада, громадянська думка, суспільство визнали надзвичайну вагомість професійної освіти у повоєнному відновленні України, уможливлюючи підвищення рівня престижності цієї ланки освіти й авторитету випускників закладів професійної освіти». Виголошуючи мотиваційну промову, президент НАПН України узагальнив: «Інноваційний тип прогресу людства зумовлює необхідність підготовки фахівців, здатних упродовж життя змінювати набуті знання, підвищувати свій рівень фаховості відповідно до глобалізаційних і цивілізаційних змін». Насамкінець Василь Кремень актуалізував учасникам семінару три надзвичайно важливі завдання розвитку професійної освіти у воєнний і повоєнний час: по-перше, формування суспільної думки про значимість професійної освіти в Україні нині й на майбутнє; по-друге, підвищення рівня авторитету випускників закладів професійної освіти; по-третє, забезпечення сучасності та якості професійної підготовки майбутніх фахівців.
Голова підкомітету з питань професійно-технічної та фахової передвищої освіти Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій, народний депутат України, кандидат технічних наук Ольга Коваль, аналізуючи реалії професійної освіти в умовах воєнного стану, констатувала швидкоплинність змін: після повномасштабного вторгнення великих втрат зазнали такі традиційні галузі, як металургія, будівництво, енергетика. Водночас доповідач наголосила на появі нових пріоритетних напрямів ринку праці (інформаційні технології, кібербезпека, відновлення інфраструктури), що потребують віднайдення нових підходів до професійної підготовки конкурентоспроможних фахівців, перенавчання представників різних категорій населення, зокрема ветеранів, внутрішньо переміщених осіб.
З-поміж можливостей адаптації професійної освіти в умовах війни до нових економічних, технологічних та соціальних викликів, Ольга Коваль виокремила: короткострокові програми професійного навчання, що дають змогу швидко опанувати професію, підвищити кваліфікацію чи просто перенавчитися для швидкої адаптації в умовах сучасного ринку праці; часткові кваліфікації, що уможливлюють швидке здобуття кваліфікації і фінансове забезпечення власної життєдіяльності; мобільність людського капіталу; запровадження онлайн-навчання. Аргументувавши гнучкість і адаптивність як ключові ознаки професійної освіти України, доповідач висвітлила законодавчі механізми її адаптації до нових економічних, технологічних і соціальних викликів. Народний депутат України актуалізувала необхідність прийняття оновленої версії законопроєкту «Про професійну освіту», а також наголосила на таких пріоритетах: посилення взаємодії між закладами освіти, роботодавцями й органами влади для забезпечення відповідності освітніх програм потребам економіки; розвиток системи незалежного оцінювання якості професійної освіти та сертифікації кваліфікацій; забезпечення гнучкості освітніх програм та можливостей для навчання дорослого населення протягом життя. Завершуючи виступ, Ольга Коваль висловила переконання, що результати методологічного семінару НАПН України стануть особливим «дороговказом модернізації професійної освіти в умовах повоєнного відновлення нашої країни».
Суголосно змінам чинного законодавства і висвітленим у доповіді народного депутата України питанням Ірина Шумік, генеральний директор директорату професійної освіти Міністерства освіти і науки України, кандидат наук з державного управління, схарактеризувала сучасні тренди професійної освіти. Особливу увагу доповідач зосередила на: механізмах персоналізації навчання й розвитку «м’яких» навичок здобувачів освіти (запровадження індивідуалізованих навчальних програм, планів для досягнення кар’єрних цілей); діджиталізації, роботизації, гейміфікації; запровадження дуальної освіти, учнівства, стажувань, мікрокредитів; створення умов для інклюзивної професійної освіти; підвищення рівня професійних навичок і кваліфікацій дорослих; практичну реалізацію принципів сталого розвитку тощо. Характеризуючи означені тренди професійної освіти, доповідач актуалізувала необхідність розроблення концепції професійної орієнтації здобувачів професійної освіти та відповідного плану заходів з її реалізації та зробила акцент на об’єктивній потребі зміни ролі викладача, якому «потрібно розгледіти таланти дітей і підтримати їх в особистісному зростанні, тобто бути більше партнером, другом кожного учня, допомагаючи йому пізнавати себе на шляху кар’єрного розвитку».
Відзначаючи вагому роль наукових результатів вчених Інституту професійної освіти НАПН України, зокрема щодо запровадження дуальної освіти, діджиталізації навчання, І. Шумік наголосила на віднайденні ефективних механізмів організації виробничої практики учнівської молоді, оновленні підходів до налагодження співпраці з роботодавцями. Узагальнюючи виступ, доповідач підкреслила: «сучасні тренди національної професійної освіти України зорієнтовані на інтеграцію новітніх технологій, адаптацію до потреб ринку праці, підвищення якості навчання, а також забезпечення доступу до освіти для всіх верств населення».
Під час пленарного засідання методологічного семінару кандидат технічних наук, голова Національного агентства кваліфікацій Юрій Баланюк проаналізував особливості розвитку Національної системи кваліфікацій в умовах євроінтеграції, виокремив ключові виклики та запропонував шляхи їх вирішення на законодавчому рівні з урахуванням євроінтеграційної політики. Основну увагу доповідач зосередив на розкритті змісту і результатів реалізації основних функцій діяльності Національного агентства кваліфікацій у контексті кожного етапу розвитку людського капіталу, а саме: розроблення нормативно-правових актів, підзаконних актів, пропозицій до законопроєктів, що стосуються національної системи кваліфікації і є супутніми в розвитку національної системи кваліфікації; методичне забезпечення розроблення професійних стандартів, а також навчання розробників професійних стандартів тощо. Під час виступу Ю. Баланюк зупинився також на результатах діяльності новоствореного національного координаційного центру європейської рамки кваліфікації, зокрема, формування інструментів визнання кваліфікаційних центрів, їх акредитації, обліку інформації про присвоєння професійних кваліфікацій. Насамкінець голова Національного агентства кваліфікацій актуалізував необхідність забезпечення ринку праці фахівцями «потрібних» кваліфікацій за рахунок розвитку мікро- та часткових кваліфікацій, регульованих професій, а також об’єктивну потребу нормативного вдосконалення регулювання системи кваліфікацій в Україні.
Основну наукову доповідь «Розвиток національної професійної освіти в умовах війни, повоєнного відновлення та євроінтеграції України» презентувала учасникам семінару директор Інституту професійної освіти НАПН України, доктор педагогічних наук, професор, академік НАПН України Валентина Радкевич. Проаналізувавши світові й національні виклики, на які мусить реагувати вітчизняна система професійної освіти, академік зазначила: «Сучасні геополітичні й національні виклики змушують систему професійної освіти України вчитися оперативно реагувати на трансформацію не лише вітчизняного, але й європейських ринків праці». Особливий наголос доповідач зробила на думці, що за нинішніх екстремальних цивілізаційних обставин реалізація включених до Плану відновлення України національних освітніх проєктів є можливою тільки на основі об’єднання зусиль наукової і педагогічної громадськості, покращення координації їх діяльності з роботою влади, громадського сектору й бізнесу.
Об’єктивно аргументуючи важливість діяльності Національної академії педагогічних наук України й зокрема Інституту професійної освіти НАПН України, Валентина Радкевич схарактеризувала основні здобутки та напрями роботи учених, а саме: розроблення й уведення до Національного класифікатора професійних стандартів із нових актуальних як для системи освіти України, так і для розвитку повоєнного ринку праці професій; розроблення і запровадження в освітню практику педагогічних інновацій, зокрема: інноваційних методик (організації дуальної форми навчання, професійної орієнтації, кар’єрного, психологічного, правового, юридичного, економічного консультування педагогів і здобувачів освіти); технології розвитку соціального партнерства, дорожньої карти для роботодавців з упровадження дуальної форми здобуття освіти, алгоритмів проєктування освітньо-виробничого середовища закладу П(ПТ)О, електронних ресурсів, вебсайтів; організація школи для педагогів «Створення SMART-комплексів навчальних дисциплін»; проведення Всеукраїнського конкурсу «ПЛАНЕТА IT», вебінарів для захисту ментального здоров’я педагогів і здобувачів професійної освіти у воєнний час; консультування з питань інклюзивної професійної освіти; забезпечення якості підвищення кваліфікації для педагогічних працівників з питань розвитку в них професійної, інклюзивної, самоосвітньої та інших компетентностей тощо. Характеризуючи наукові результати діяльності колективу Інституту професійної освіти НАПН України, Валентина Радкевич відзначила їх соціальну значущість, випереджувальність, практико-зорієнтованість.
Наприкінці доповіді, академік НАПН України узагальнила: «Сучасна система професійної освіти України має забезпечувати розв’язання трьох стратегічних завдань: підвищувати стійкість фахівців та економіки країни під час війни; прискорювати повоєнне відновлення; посилювати євроінтеграцію для забезпечення подальшого сталого розвитку українського суспільства. Виконанню цих задач сприятимуть наукові результати діяльності, зокрема, масштабне їх упровадження для забезпечення фаховості, конкурентоздатності й самозарадності нашої молоді – вихованої в дусі свободи, справедливості та готовності боронити демократичні основи існування українського суспільства».
Під час пленарного засідання президент Конфедерації роботодавців України, кандидат економічних наук Олексій Мірошниченко розкрив специфіку інклюзивного ринку праці. Висвітливши інформаційно-кількісні демографічні дані, доповідач проаналізував спроможності закладів професійної (професійно-технічної) і фахової передвищої освіти за критеріями кількості вступників і ставлення роботодавців до якості підготовки майбутніх фахівців. Президент Конфедерації роботодавців України наголосив на необхідності включати у програми підготовки закладами професійної освіти кваліфікованих працівників сучасні навички, зокрема, «зелені» навички, навчання впродовж життя, розвиток навичок інклюзивного навчання тощо. «Зокрема, навички інклюзивного навчання критично важливі для України, яка прагне сформувати максимально інклюзивний ринок праці, який включав би не лише вже відомі категорії працівників та працівниць, але й поки що такі, «недооцінені» категорії як особи з інвалідністю, дорослі вікової категорії «60+», жінки та трудові емігранти», – зазначив О. Мірошниченко.
Начальник Управління професійного навчання та міжнародного співробітництва Державного центру зайнятості Лілія Грабовська проаналізувала демографічні фактори, що обумовлюють сучасний ринок праці, який зараз є доволі нестабільним. Характеризуючи зміст Єдиного порталу вакансій, розпорядником якого є Державна служба зайнятості України, доповідач зупинилася на конкретних кількісних показниках щодо професій і вакансій сучасного ринку праці. Учасники методологічного семінару дізналися, що з 2024 року щодня з’являється до 250 тисяч вакансій, більшість із них стосуються безпосередньо робітничих професій. За сферами діяльності вакансії розподіляються таким чином: 18 % охоплює сфера торгівлі, 59 % – маркетинг та реклама, 10 % – транспорт, майже 9 % – промисловість, 5 % від загальної кількості вакансій – медицина. Найбільш затребуваними на сучасному ринку праці є представники професій сфери торгівлі, транспорту та надання послуг, зокрема, кухар, охоронник, пекар, слюсар, водії, швачка, електрики, електромонтери різних категорій різних класів. При цьому в структурі безробіття жінки мають набагато більший відсоток, ніж чоловіки, що зумовлено нестачею осіб чоловічої статі. У такому контексті Л. Грабовська зазначила, «роботодавці визнають об’єктивну потребу в прийнятті жінок на посади, властиві для осіб чоловічої статі, йдеться про професії будівельників, електромонтерів. Для розв’язання проблеми кадрового дефіциту Урядом України затверджено експериментальний проєкт для навчання (перенавчання) жінок за 30 професіями». Особливий акцент доповідач приділила висвітленню ініціатив і змін у діяльності Державної служби зайнятості в умовах воєнного стану для задоволення реальних потреб ринку праці за такими напрямами, як: професійне навчання, ваучерні програми навчання, пошук роботи, гранти на власну справу, компенсації роботодавцям за працевлаштування переселенців.
Про сучасні акценти професійної освіти йшлося у виступі директора департаменту освіти і науки, молоді та спорту Закарпатської обласної військової адміністрації, доктора педагогічних наук, професора Мар’яни Марусинець. Доповідач актуалізувала значущість професійної освіти для відбудови повоєнної Української держави. З-поміж важливих пріоритетних напрямів сфери П(ПТ)О дослідниця схарактеризувала регіональні аспекти дуальної, дистанційної та екстернатної форм здобуття освіти. Доповідач висвітлила досвід реалізації на Закарпатті Регіональної програми реалізації Стратегії реформування шкільного харчування на період до 2027 року, що охоплює створення безпечного освітнього середовища, підвищення рівня організації харчування, збільшення кількості учнів, охоплених гарячим харчуванням, створення модернізованих харчоблоків із сучасним обладнанням тощо. Особливу увагу М. Марусинець зосередила на модернізації матеріально-технічної бази закладів професійної (професійно-технічної) освіти, створенні центрів професійної кар’єри для організації професійної орієнтації молоді і дорослого населення на робітничі професії. Насамкінець представниця Закарпатської обласної військової адміністрації підкреслила: «Сьогодні суспільство повинно зрозуміти, що без якісної сучасної підготовки висококваліфікованого робітника, реформування і комплексної підтримки саме системи професійно-технічної освіти, неможливо буде відродити економіку України».
На питаннях реалізації стратегії формування людського капіталу для інвестиційної привабливості професійної освіти кожного регіону і України в цілому зосередив увагу учасників методологічного семінару директор департаменту освіти і науки Рівненської обласної військової адміністрації Петро Коржевський. Основні акценти доповідач зробив на практичній реалізації тенденцій державно-приватного партнерства, теорії кластеру, ідеях смарт-кваліфікації, навчання за ваучерами, короткострокових програм. «Сучасний керівник закладу освіти має бути освітнім менеджером і маркетологом, розуміти новітні тренди ринку, – наголосив директор департаменту освіти і науки Рівненської обласної військової адміністрації. Наприкінці виступу П. Коржевський узагальнив: «Сучасний заклад освіти – це нове комфортне для кожної людини освітнє середовище».
Позиціонуючи державно-приватне партнерство як унікальний спосіб об’єднання ресурсів держави, закладів освіти, приватного сектора для досягнення спільних дій фахової передвищої освіти, директор Відокремленого структурного підрозділу Національного університету біоресурсів і природокористування України «Немішаївський фаховий коледж», кандидат сільськогосподарських наук, доктор філософії в галузі державного управління Володимир Альохін зосередив увагу на її суперечливих питаннях і конструктивних способах їх розв’язання. «Одним із ключових завдань професійної підготовки конкурентоспроможних фахівців для відбудови повоєнної України, – наголосив управлінець, – є забезпечення інтеграції теоретичних знань із практичними навичками. Яскравим прикладом синергії освіти, виробництва і бізнесу є Немішаєвський фаховий коледж із потужною теоретичною і навчально-виробничою матеріально-технічною базою». Детально висвітлюючи освітній досвід закладу, В. Альохін зупинився на значущості виробничого навчання й практики, що організовується на базі 30 навчально-виробничих лабораторій «колекційно-дослідне поле», «квітникарство», «навчальна бухгалтерія», «трактори», «автомобілі», «бджільництво», «рослинництво», «тваринництво», «цифрові технології в енергетиці» тощо. Насамкінець доповідач зазначив: «Якщо освіта є фундаментом українського суспільства, то державно-приватне партнерство виступає стратегічним механізмом і каталізатором змін, що прискорює його розвиток. Лише об’єднавши зусилля держави, закладів та бізнесу ми досягнемо якісної підготовки конкурентоспроможних фахівців».
Керівник Громадської організації «Всеукраїнська асоціація працівників професійно-технічної освіти» Катерина Мірошниченко висвітлила нагальні проблеми законодавчого забезпечення професійної освіти. Особливі акценти доповідач зробила на таких неврегульованих питаннях сучасного законодавства, як застаріла законодавча та нормативно-правова база; відсутність виважених критеріїв для проведення оптимізації мережі закладів професійної освіти; формування показників регіонального замовлення; здобуття професійних кваліфікацій дорослим населенням, зокрема, шляхом упровадження програм короткострокового навчання, здобуття часткових та мікро кваліфікацій, визнання статусу виданих по завершенню навчання сертифікатів; обмеження прибуткової діяльності закладів професійної освіти; збереження і розвитку переміщених закладів професійної освіти тощо. Підсумовуючи виступ, К. Мірошниченко зауважила: «Лише враховуючи означені проблеми у формулюванні положень для сучасного закону, ми зможемо досягти високої якості професійної освіти та підвищити її престижність».
Директор Державного професійно-технічного навчального закладу «Дніпровський центр професійно-технічної освіти», доктор філософії Олександр Стрілець розпочав свій виступ словами вдячності Національній академії педагогічних наук, зокрема Інституту, за цінні пропозиції і наробки, що активно впроваджуються в системі професійної освіти, зумовлюючи її інноваційність і конкурентоспроможність. Наголошуючи на необхідності кардинальних перетворень і трансформацій сучасного суспільства в цілому й освітньої галузі зокрема, доповідач зазначив: «Професійна освіта є стратегічним ресурсом поліпшення добробуту людей, забезпечення національних інтересів, зміцнення авторитету і конкурентоспроможності держави на міжнародній арені, а тому потребує розроблення й упровадження нових моделей, методик, технологій». Аналізуючи сучасний освітній простір закладів професійної освіти, доповідач схарактеризував його основні інновації (цифровізація, STEM-освіта, інтерактивне, проєктне навчання, дуальна освіта тощо), що сприяють задоволенню вимог сучасного ринку праці.
Прикінцеве слово було надано першому віце-президенту НАПН України, головному вченому секретарю НАПН України доктору педагогічних наук, професору, академіку НАПН України Володимиру Луговому. Схвально оцінюючи проведення пленарного засідання методологічного семінару, академік наголосив на важливості євроінтеграційних процесів та приведення вітчизняної термінології у відповідність до світових норм, зокрема вживанні поняття «професійна освіта», що поєднує дві важливі ланки освітньої галузі – професійно-технічну та фахову передвищу. Позиціонуючи методологічний семінар як «важливу комунікаційну платформу, де є можливість висловити різні й обговорити різні думки представників органів державної влади, роботодавців, керівників закладів освіти, науковців і педагогів-практиків» В. Луговий закликав усіх учасників надати матеріали виступів і сформулювати пропозиції щодо вдосконалення національної системи професійної освіти, які будуть акумульовані й інтегровані у збірник матеріалів методологічного семінару.
Насамкінець академік-секретар Відділення професійної освіти і освіти дорослих НАПН України, доктор педагогічних наук, професор, академік НАПН України Нелля Ничкало висловила глибоку вдячність усім учасниками семінару, доповідачам за цінні, змістовні інформаційно-аналітичні доповіді та цікаві прогностичні пропозиції.
З відеозаписом пленарного засідання методологічного семінару «Розвиток національної професійної освіти в умовах війни, повоєнного відновлення та євроінтеграції України» можна ознайомитися на офіційному Youtube-каналі Інституту професійної освіти НАПН України за покликанням: https://youtu.be/IYeFX1pxdHo?si=uuCozt6O0eLtZAZ7
