21 листопада 2024 р. Пленарне засідання методологічного семінару НАПН України логічно продовжилося в онлайн-форматі шести секцій.
У роботі секції 1. «Методологічні й теоретичні засади модернізації професійної освіти в сучасних умовах» (модератори: Олександр Кучерявий – доктор педагогічних наук, професор, провідний науковий співробітник відділу теорії і практики педагогічної освіти Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України; Петро Лузан – доктор педагогічних наук, професор, головний науковий співробітник лабораторії науково-методичного супроводу підготовки фахівців у коледжах і технікумах Інституту професійної освіти НАПН України) взяло участь понад 40 осіб. Учасники секційного засідання заслухали доповіді доктора педагогічних наук, професора, члена-кореспондента НАПН України, ректора Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії Інни Шоробури про інноваційні підходи до професійної підготовки майбутніх учителів в умовах цивілізаційних змін; доктора педагогічних наук, професора, завідувача кафедри технологічної та професійної освіти і декоративного мистецтва Хмельницького національного університету Ірини Андрощук, яка зактуалізувала увага на основних тенденціях модернізації професійної освіти в контексті сучасних вимог. Особливий резонанс викликала доповідь доктора педагогічних наук, заступника директора з навчально-виробничої роботи Комунального закладу освіти «Криворізький професійний гірничо-технологічний ліцей» Дніпропетровської обласної ради Тетяни Стойчик про сучасні механізми реалізації соціальної взаємодії для забезпечення якості професійної підготовки майбутніх фахівців, а також виступ доктора філософії, директора ТОВ «ДРБП «Новобудова» Сергія Охременка проновітні підходи і способи модернізації системи професійної освіти. З особливостями розвитку професійних компетентностей здобувачів професійної освіти у процесі виробничої практики в умовах воєнного стану ознайомив присутніх доктор філософії, директор Державного навчального закладу «Дніпрорудненський професійний ліцей» Сергій Осипенко, а викладач Комунального закладу освіти «Криворізький професійний гірничо-технологічний ліцей» Дніпропетровської обласної ради Наталія Єгорова висвітлила методологічні засади реалізації інтегративного підходу до формування комунікативних компетентностей майбутніх фахівців в умовах відновлення соціально-економічного потенціалу України.
До засідання секції 2. «Законодавче забезпечення реформування професійної освіти в умовах глобалізаційних процесів: виклики і відповіді» (модератори: Микола Пригодій – доктор педагогічних наук, професор, заступник директора з наукової роботи Інституту професійної освіти НАПН України; Наталія Філіпчук – доктор педагогічних наук, старший науковий співробітник, провідний науковий співробітник відділу змісту і технологій педагогічної освіти Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України) долучилися понад 20 провідних науковців, експертів та представників освітянської спільноти. Під час секції слово мав Володимир Петрина, кандидат юридичних наук, професор кафедри економічної безпеки та фінансових розслідувань Національної академії внутрішніх справ, який розглянув міжнародний досвід, зокрема приклади США та Канади, щодо стандартизації термінології та її впливу на розвиток правничої освіти, особливо в умовах трансформаційних викликів. Микола Пригодій, доктор педагогічних наук, професор, заступник директора з наукової роботи Інституту професійної освіти НАПН України акцентував увагу на необхідності оновлення нормативно-правової бази, що сприятиме впровадженню цифрових технологій у професійне навчання. Жаннета Таланова, доктор педагогічних наук, професор, головний науковий співробітник Відділу забезпечення якості вищої освіти Інституту вищої освіти НАПН України, менеджер Національного Еразмус+ офісу в Україні презентуючи доповідь з питань інтернаціоналізації для вдосконалення якості професійної освіти, підкреслила значення інтеграції української професійної освіти у світовий освітній простір та активізацію міжнародної співпраці. Модератор секції, Наталія Філіпчук, доктор педагогічних наук, старший науковий співробітник Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України, ініціювала жваву дискусію серед учасників. У ході обговорення були сформовані ключові рекомендації: прискорити прийняття Верховною Радою України Закону України «Про професійну освіту»; вдосконалити законодавчу базу для розвитку державно-приватного партнерства у сфері професійної освіти, враховуючи кращі практики ЄС і світу; розробити правові механізми стимулювання цифровізації закладів професійної освіти; затвердити стандарти інтернаціоналізації професійної освіти та визначити механізми її підтримки на національному рівні; внести зміни до трудового законодавства для посилення ролі дуальної освіти у підготовці кадрів; сприяти популяризації професійної освіти через державні програми підтримки освітніх ініціатив. Учасники наголосили на необхідності продовження діалогу між освітянами, законодавцями та роботодавцями для підвищення ефективності реформ у сфері професійної освіти в Україні.
У засіданні секції 3. «Концептуальні засади професійної орієнтації й консультування з кар’єрного розвитку майбутніх фахівців» (модератори: Валерій Орлов – доктор педагогічних наук, професор, головний науковий співробітник лабораторії професійної кар’єри Інституту професійної освіти НАПН України; Алла Шевенко – кандидат психологічних наук, старший науковий співробітник відділу психології праці Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України) взяли близько 40 науковців, педагогів-практиків, аспірантів, роботодавців з усіх регіонів України, в тому числі і представників релокованих закладів професійної освіти. Учасники секції акцентували увагу на готовності суспільства в цілому, й науково-освітянської спільноти зокрема, до надання допомоги молоді в опануванні ключовими комбінаціями ціннісних орієнтацій, знань, умінь, навичок, способів мислення та діяльності, розвитку комплексу індивідуально-особистісних якостей, що сприятимуть самозайнятості й успішному веденню бізнесу відповідно до цивілізаційних викликів (підприємницька компетентність). Предметом жвавого обговорення були питання щодо консультування здобувачів професійної освіти з молодіжного підприємництва в умовах цифрової трансформації суспільства, співвідношення особистісно-професійного розвитку та кар’єрного зростання, консультування здобувачів професійної освіти з молодіжного підприємництва в умовах цифрової трансформації суспільства тощо.
Учасники ознайомились із основними доповідями, що стосувались методології консультування з молодіжного підприємництва в закладах професійної (професійно-технічної) освіти, концептуальних засад консультування з молодіжного підприємництва в закладах професійної (професійно-технічної) освіти, науково-методичного забезпечення консультування з молодіжного підприємництва в закладах професійної освіти, новітніх компетенцій кар’єрних радників як чинника розвитку резильєнтності особистості юнацького віку в умовах російської війни проти України, концептуальних засад професійної орієнтації й консультування з кар’єрного розвитку майбутніх фахівців, особливостей використання інформаційних технологій у консультуванні з кар’єрного розвитку здобувачів професійної освіти, державної підтримки молодіжного підприємництва в умовах воєнного стану, кар’єрного консультування в діяльності педагога професійного навчання тощо. Глибокі доповіді представили наукові співробітники лабораторії професійної кар’єри Інституту професійної освіти НАПН України, відділу психології праці Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України, лабораторії консультативної психології та психотерапії Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України, кафедри технологічної та професійної освіти і декоративного мистецтва Хмельницького національного університету, Центру професійної кар’єри Колківського центру професійної освіти Волинської області, аспіранти. До активного обговорення долучилися педагогічні працівники, які здійснюють підготовку майбутніх педагогів закладів професійної (професійно-технічної) освіти, а також науковці Інституту професійної освіти НАПН України та інших структурних підрозділів НАПН України. За підсумками роботи секційного засідання було сформульовано низку рекомендацій.
Під час роботи секції 4. «Вітчизняний і зарубіжний досвід державно-приватного партнерства у розвитку професійної освіти» (модератори: Ольга Баніт – доктор педагогічних наук, старший дослідник, головний науковий співробітник відділу андрагогіки Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України; Світлана Кравець – кандидат педагогічних наук, старший дослідник, завідувач лабораторії зарубіжних систем професійної освіти і навчання Інституту професійної освіти НАПН України) презентовано результати експериментальної роботи щодо розвитку управлінської компетентності суб’єктів державно-приватного партнерства у сфері професійної (професійно-технічної) освіти (Ганна Романова) й обґрунтовано технології управління закладами професійної освіти, що впливають на підвищення показників розвитку управлінської компетентності (Янна Чепуренко); акцентовано увагу на значенні корпоративної/неформальної та державної/формальної освіти (Ольга Баніт); представлено практичні інструменти, що можуть бути використані у процесі розвитку державно-приватного партнерства у сфері професійної (професійно-технічної) освіти, а саме: алгоритм партнерської взаємодії у розробленні професійних кваліфікацій для повоєнного відновлення економіки України (Світлана Кравець), етапи створення та особливості організації ефективної діяльності кваліфікаційних центрів (Алла Онищенко); презентовано стратегію партнерської взаємодії професійних коледжів із представниками ринку праці (Наталія Горбатюк) та кращі практики партнерства професійної (професійно-технічної) освіти для модернізації професійної підготовки майбутніх кваліфікованих робітників (Марина Пилявець).
Учасники секції 5. «Професійний розвиток педагогічних працівників в умовах цифрової трансформації суспільства» (модератори: Вікторія Кручек – доктор педагогічних наук, доцент, завідувач лабораторії дистанційного професійного навчання Інституту професійної освіти НАПН України; Лариса Петренко – доктор педагогічних наук, професор, завідувач відділу теорії і практики педагогічної освіти Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України) наголосили на тому, що цифрова трансформація несе значний потенціал для вдосконалення освітнього процесу і підвищення якості освіти та є необхідною відповіддю на сучасної виклики. Використання цифрових технологій дозволяє забезпечити доступність освіти, адаптувати освітній процес до нових умов ринку праці та технологічного розвитку. Разом з тим, їх впровадження супроводжується низкою проблем, які впливають на ефективність підготовки фахівців. Одним з вагомих чинників, що зумовлюють ефективність цифрової трансформації в освітньому процесі є рівень цифрової компетентності педагогічних працівників.
На секції були присутні понад 40 учасників з різних регіонів України, зокрема Одеської, Житомирської, Дніпропетровської, Рівненської, Херсонської областей та міста Києва. Слухачі ознайомились з доповідями, що стосувались принципів розроблення цифрової платформи професійної підготовки майбутніх кваліфікованих робітників; особливостей освітньої діяльності викладача в умовах змішаного навчання; сучасних підходів до забезпечення якості професійної (професійно-технічної) освіти в умовах змішаного навчання, удосконалення цифрових компетентностей педагогічних працівників. Жваву дискусію викликали доповіді про використання цифрових освітніх інструментів для патріотичного виховання здобувачів освіти, етичні аспекти використання штучного інтелекту в оцінюванні професійної діяльності педагогічних працівників.
Основні доповіді представили працівники лабораторії електронних навчальних ресурсів, лабораторії дистанційного професійного навчання Інституту професійної освіти НАПН України, відділу моніторингу і оцінювання якості загальної середньої освіти Інституту педагогіки НАПН України. В обговоренні взяли участь педагогічні працівники, які здійснюють підготовку майбутніх педагогів закладів професійної (професійно-технічної) освіти, науковці Інституту професійної освіти НАПН України й інших підвідомчих установ НАПН України.
У роботі секції 6. «Перспективи розвитку професійної освіти в умовах євроінтеграційних процесів» (модератори: Олена Тітова – доктор педагогічних наук, професор, завідувач лабораторії науково-методичного супроводу підготовки фахівців у коледжах і технікумах Інституту професійної освіти НАПН України; Надія Постригач – доктор педагогічних наук, старший дослідник, старший науковий співробітник відділу зарубіжних систем педагогічної освіти і освіти дорослих Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України) взяли участь науковці, аспіранти, викладачі закладів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, керівники, методисти, фахівці навчально-методичних центрів професійно-технічної освіти Вінницької, Дніпропетровської, Запорізької, Закарпатської, Київської, Львівської, Сумської, Хмельницької областей та м. Києва. Головною темою секційного обговорення були перспективи розвитку професійної освіти в умовах євроінтеграційних процесів. Під час секції основні доповіді стосувалися проблем: розвитку дуальної освіти в умовах євроінтеграції України (Надія Опушко); самовдосконалення викладачів фахових коледжів (Олена Тітова); деонтологічних аспектів професійної підготовки майбутніх лікарів в університетах Японії (Любов Гутор); євроінтеграційний перспектив підготовки кваліфікованих робітників (Ліліана Осадча); міжнародного партнерства в підготовці кваліфікованих робітників для агроіндустрії (Василь Селізар). У виступах йшлося про сучасні тенденції щодо професійного розвитку педагогів закладів освіти всіх рівнів, фахівців дошкільної освіти, початкової школи, закладів професійної та вищої освіти. Обговорювалися результати вивчення зарубіжного досвіду підготовки викладачів різних дисциплін, бакалаврів соціальної роботи, майбутніх лікарів, фахівців морського профілю, декоративного мистецтва, кваліфікованих робітників для аграрного виробництва таких країн як Німеччина, Польща, Угорщина, Канада, Японія. Було наголошено, що процеси інтеграції вітчизняної професійної освіти до європейського освітньо-наукового простору, з одного боку, відкривають нові можливості професійного розвитку для викладачів і здобувачів освіти завдяки розширенню доступу до інструментів академічної мобільності, участі у міжнародних програмах співпраці, міжнародних освітніх, наукових і соціальних проєктах, виконанні спільних досліджень. З іншого боку, ці процеси детермінують посилення вимог до організації освітнього процесу, рівня володіння іноземними мовами і викладачами, і здобувачами, обізнаності стосовно особливостей європейських систем і підходів до організації освітнього процесу та забезпечення якості освіти. Більш того, євроінтеграційні процеси потребують системних підходів стосовно розроблення стратегій євроінтеграції з баченням кінцевої мети, розробленням відповідних програм, складанням дорожніх карт з покроковим плануванням розвитку національної професійної системи, окремо закладу освіти і навіть професійного розвитку кожного педагогічного працівника з тим, щоб забезпечити швидку ефективну, засновану на результатах наукових досліджень та успішних практиках інтеграцію вітчизняної професійної освіти до європейського освітньо-наукового простору з урахуванням національних інтересів та цілей, а також вітчизняних здобутків та особливостей.
Результати секційних засідань було оприлюднено на підсумковому пленарному засіданні під час якого актуалізовано необхідність модернізації професійної освіти для прискорення відбудови та стійкого економічного зростання України, сприяючи випереджувальному науково-технічному, технологічному та культурно-моральному розвитку суспільства та підготовці фахівців інноваційного типу – особистостей, громадян, професіоналів. За результатами всебічного обговорення проблем розвитку професійної освіти в умовах нових цивілізаційних викликів учасниками методологічного семінару підготовлено й ухвалено рекомендації на національному, регіональному й інституційному рівнях.
З відеозаписом секційних засідань методологічного семінару «Розвиток національної професійної освіти в умовах війни, повоєнного відновлення та євроінтеграції України» можливо ознайомитися на офіційному Youtube-каналі Інституту професійної освіти НАПН України за покликаннями:
ВІДКРИТТЯ МЕТОДОЛОГІЧНОГО СЕМІНАРУ
https://youtu.be/IYeFX1pxdHo
СЕКЦІЯ 1. Методологічні й теоретичні засади модернізації професійної освіти в сучасних умовах
https://youtu.be/YnqWNt6S4CU
СЕКЦІЯ 2. Законодавче забезпечення реформування професійної освіти в умовах глобалізаційних процесів суспільства.
https://youtu.be/7WaFi9LlCbI
СЕКЦІЯ 3. Концептуальні засади професійної орієнтації й консультування з кар’єрного розвитку майбутніх фахівців.
https://youtu.be/ARd_P-5-tLo
СЕКЦІЯ 4. Державно-приватне партнерство у вітчизняному і зарубіжному досвіді професійної освіти.
https://youtu.be/jGkzff_U86I
СЕКЦІЯ 5. Професійний розвиток педагогічних працівників в умовах цифрової трансформації суспільства.
https://youtu.be/0BH3DHf0DU4
СЕКЦІЯ 6. Євроінтеграційні перспективи розвитку професійної освіти в умовах глобалізаційних процесів і нових викликів.
https://youtu.be/YfchDzAUwwk