Інститут професійної освіти Національної академії педагогічних наук України

ІІІ Всеукраїнська науково-практична конференція«Протидія геноциду українського народу»: участь науковців Інституту професійної освіти НАПН України

8 травня 2025 року відбулася ІІІ Всеукраїнська науково-практична конференція на тему «Протидія геноциду українського народу», яка об’єднала науковців, аспірантів, здобувачів освіти та представників академічних установ з усієї України. Захід було організовано з метою наукового осмислення геноциду як соціально-історичного явища, що має глибокі негативні наслідки для українського суспільства, та пошуку міждисциплінарних шляхів протидії його сучасним проявам.

Учасники конференції представили широкий спектр досліджень: від політико-правових і психологічних аспектів геноциду до культурологічного аналізу його наслідків. До обговорення долучилися наукові співробітники Інституту цифровізації освіти, Інституту соціальної та політичної психології НАПН України, Національного університету оборони України, Науково-дослідного інституту українознавства, Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, а також представники вищих навчальних закладів Одеси, Житомира, Києва, Львова, Миколаєва.

Серед виступів особливу увагу привернула доповідь Лідії ГУМЕННОЇ, молодшого наукового співробітника відділу фахової передвищої освіти Інституту професійної освіти НАПН України, на тему: «Соціокультурна травма геноциду українського народу та її подолання засобами освіти: український контекст». У своєму міждисциплінарному дослідженні вона розкрила механізми формування соціокультурної травми, спричиненої геноцидними практиками проти українців у ХХ–ХХІ століттях, зокрема Голодомором, репресіями, русифікацією та знищенням культурної спадщини.

Особливий акцент було зроблено на потенціалі освіти — і зокрема фахової передвищої — як інструменту подолання колективної травми, формування стійкої національної ідентичності та запобігання повторенню злочинів проти людства. Доповідачка наголосила на важливості включення тематики геноциду до навчальних програм, застосування освітніх технологій, зокрема проблемної, розвитку проєктної діяльності здобувачів освіти, підтримки психологічного благополуччя молоді, а також формування критичного мислення і громадянської позиції.

Захід продемонстрував високу зацікавленість наукової спільноти в осмисленні історичних травм, які досі впливають на розвиток українського суспільства. А освіта, зокрема професійна, є тим фундаментом, на якому можна відновити суспільну єдність, подолати травму та запобігти повторенню злочинів проти людства в майбутньому.