16 жовтня 2025 р. відбулося засідання Комітету Конфедерації будівельників України з питань співпраці з закладами освіти та кадрового розвитку будівельної галузі за підтримки Проєкту sequa «Vocational Synergy», що діє у рамках багатосторонньої ініціативи Skills4Recovery.
Відкрив засідання Олександр Червак, виконавчий директор Конфедерації будівельників України, який анонсував створення Комітету з питань співпраці з закладами освіти та кадрового розвитку будівельної галузі і представив Олексія Дніпрова, ректора Киівського національного університету будівництва та архітектури як голову цього Комітету. Олексій Дніпров зазначив, що нині спостерігається зниження відсотку молоді, яка вступає на навчання до закладів вищої і професійної освіти на будівельні спеціальності, хоч на таких фахівців є великий попит, особливо для потреб повоєнної відбудови України. І тому нам потрібно все зробити, щоб підвищити рівень престижності спеціальностей будівельної галузі, а також повернути інтерес молоді до роботи у будівельних компаніях. Саме секторальний діалог з представниками бізнесу сприятиме зростанню інвестицій у підготовку спеціалістів, а з боку закладів освіти забезпеченню належної якості і кількості підготовлених фахівців з урахуванням потреб будівельної галузі. Олексій Дніпров подякував представникам німецького товариства міжнародного співробітництва GIZ за підтримку програм розвитку освіти в Україні.
Керівник Проєкту sequa «Vocational Synergy» Катаріна Гартман привітала учасників заходу й наголосила, що Проєкт сприяє зміцненню співпраці державних органів, а саме Міністерства освіти і науки України, Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України, Державного центру зайнятості, Національного агентства кваліфікацій з приватним сектором, який представляє Конфедерація будівельників України для забезпечення якості професійної освіти. Вона анонсувала напрями діяльності Проєкту, особливо звернула увагу на можливості секторального діалогу у сфері професійної освіти і розроблення для підприємств, які здійснюють професійне навчання фахівців «цифрового знаку якості», що широко застосовується у Німеччині як інструмент підвищення стандартів професійної підготовки та співпраці між бізнесом і освітою. Катаріна Гартман подякувала GIZ за підтримку проєктів sequa, у тому числі Проєкту«Vocational Synergy», що діє у рамках багатосторонньої ініціативи Skills4Recovery.
З вітальними словами виступили: Юлія Грицьку, старша менеджерка проєкту, керівниця команди підтримки реформ і відновлення при Міністерстві освіти і науки України; Лілія Грабовська, начальник Управління професійного навчання та міжнародного співробітництва Державного центру зайнятості; Інна Колодько, керівник відділу міжнародного співробітництва Національного агентства кваліфікацій.
Міжнародний експерт Еккарт Шлебергер поділився досвідом щодо функціонування секторальних структур і систем якості у сфері професійної освіти в Німеччині. Ним було наголошено на необхідності побудови секторального діалогу на довірі і внеску кожної сторони цього діалогу. У кожній європейській країні приватний сектор підтримує професійну освіту, адже саме роботодавці знають, які навички потрібні ринку праці. Водночас важливо, щоб компанії проходили сертифікацію на предмет здатності якісно забезпечити практичну підготовку фахівців у системі дуальної освіти. Закликав представників Комітету розробити цифровий знак якості для будівельних підприємств України, що буде підвищувати їх престиж на будівельному ринку праці.
Учасники зустрічі мали змогу обговорити, як подібні підходи можуть бути адаптовані до українського контексту. Василь Андреєв, голова Профспілки працівників будівництва і промисловості будівельних матеріалів України «ПРОФБУД» підтримав ідею секторального діалогу, адже на засадах співпраці з бізнесом, державним сектором, закладами освіти і за науково-методичного супроводу Інституту професійної освіти НАПН України розробляються професійні стандарти й короткострокові курси професійного навчання дорослого населення, у тому числі й ветеранів війни та внутрішньо переміщених осіб. Також було підтримано ініціативу Проєкту sequa «Vocational Synergy» щодо розроблення цифрового знаку якості і для підприємств промисловості будівельних матеріалів України.
У виступі Валентини Радкевич, директора Інституту професійної освіти НАПН України було наголошено, що в Законі України «Про освіту» є стаття 39/1, яка має назву «Галузеві ради з розроблення професійних стандартів». Це робочий орган, який створюється за галузевою ознакою і може набувати статусу юридичної особи. Рада функціонує на засадах співпраці і діалогу між представниками підприємств відповідної галузі, професійних спілок, репрезентативних на національному рівні об’єднань організацій роботодавців, громадських об’єднань, органів державної влади та/або органів місцевого самоврядування, закладів освіти для створення нових професій, повних і часткових кваліфікацій, професійних стандартів, освітніх програм, інструментів оцінювання результатів навчання, а також кваліфікаційних центрів для незалежного оцінювання/підтвердження кваліфікацій тощо. Тобто, законом передбачено створення галузевих рад, але ще не створено жодної, яка б функціонувала на таких засадах. І Конфедерація будівельників України має всі можливості її створити для будівельної галузі. І цьому сприятимуть напрацювання, заплановані Проєктом sequa «Vocational Synergy». У намаганні забезпечити будівельний ринок праці кваліфікованими кадрами важливо враховувати німецьку модель підготовки фахівців, що базується на принципах соціального партнерства та дуальної освіти. Для цього Комітету Конфедерації будівельників України з питань співпраці з закладами освіти та кадрового розвитку будівельної галузі доцільно ініціювати пропозиції щодо вдосконалення законодавства в частині дуальної освіти та податкових стимулів для бізнесу, який інвестує в навчання молоді і дорослих. Адже багато компаній і досі розглядають участь в освіті як витрати, а не інвестиції в майбутнє галузі. Для цього також потрібно активізувати проведення інформаційних кампаній серед представників бізнесу, демонструючи успішні кейси та довгострокові переваги інвестицій в освіту.