11 грудня 2025 року в Інституті професійної освіти Національної академії педагогічних наук України в онлайн-форматі відбулася ХХ Всеукраїнська науково-практична (звітна) конференція «Науково-методичне забезпечення професійної освіти і навчання»,що об’єднала представників органів виконавчої влади, наукових установ, закладів професійної та фахової передвищої освіти, науково(навчально)-методичних центрів професійно-технічної освіти, громадських організацій із різних областей України.
З вітальним словом до учасників конференції звернулася генеральна директорка Директорату професійної освіти Міністерства освіти і науки України Ірина Шумік. У своєму виступі вона акцентувала увагу на необхідності впровадження науково обґрунтованих підходів до модернізації професійної освіти в умовах воєнного стану та під час реалізації завдань повоєнного відновлення. Також було наголошено на важливості оновленого Закону України «Про професійну освіту», положення якого сформовано з урахуванням пропозицій науковців Інституту професійної освіти НАПН України. Ірина Шумік відзначила результативну співпрацю Директорату професійної освіти МОН України з Інститутом професійної освіти НАПН України у сфері науково-методичного супроводу розвитку професійної та фахової передвищої освіти, зокрема щодо методичного забезпечення реформ, підготовки аналітичних матеріалів та участі експертів у формуванні державної освітньої політики.
Звертаючись із привітанням до учасників Ювілейної звітної конференції Інституту професійної освіти НАПН України, Нелля Ничкало, академік-секретар Відділення професійної освіти і освіти дорослих НАПН України, зосередила увагу на стратегічних напрямах розвитку професійної освіти, цифровізації, інноваційному оновленні змісту підготовки майбутніх фахівців і необхідності інтеграції української професійної освіти у європейський освітній простір. Вона підкреслила вагому роль Інституту професійної освіти НАПН України як провідної наукової установи, що проводить фундаментальні й прикладні дослідження, спрямовані на модернізацію професійної підготовки, розвиток компетентнісного підходу й упровадження сучасних освітніх технологій.
Пленарна частина конференції стала змістовним майданчиком для презентації ключових наукових результатів 2025 року, стратегічних підходів до інноваційного розвитку професійної освіти, модернізації змісту підготовки майбутніх фахівців у коледжах, аналізу перспективних європейських практик, цифровізації освітнього простору, запровадження нових методик професійної орієнтації студентської молоді в підготовку фахівців різних галузей для відбудови України у повоєнний час.
Нелля Ничкало, академік-секретар Відділення професійної освіти і освіти дорослих НАПН України, проаналізувала трансформаційні процеси у сфері професійної освіти, спричинені воєнними й соціально-економічними викликами. Доповідачка акцентувала на необхідності прогностичного підходу в розробленні освітніх програм, орієнтованих на реальні потреби виробничих галузей та ринку праці. Особливу увагу приділила інноваційним науково-педагогічним дослідженням, які забезпечують оновлення професійних стандартів і змісту підготовки кваліфікованих робітників.
Валентина Радкевич, директорка Інституту професійної освіти НАПН України, представила аналітичний огляд діяльності Інституту професійної освіти НАПН України за 2025 рік, підкресливши внесок наукових підрозділів у забезпечення економічної безпеки держави шляхом підготовки конкурентоздатних фахівців. Серед ключових аспектів ішлося про модернізацію змісту професійної освіти; впровадження цифрових платформ та інструментів оцінювання результатів навчання; розроблення нових методичних рекомендацій та галузевих рішень; науковий супровід відновлення промисловості та інфраструктури. Директорка Інституту підкреслила стратегічну роль професійної освіти у повоєнній відбудові України.
Микола Пригодій, заступник директора з наукової роботи ІПО НАПН України ознайомив учасників із результатами впровадження комплексної цифрової платформи для підготовки фахівців машинобудівної галузі. Доповідач наголосив на важливості тренінгової підтримки для педагогів, адже ефективне використання цифрових інструментів вимагає не лише технічної, але й методичної готовності. Доповідач представив приклади тренінгових модулів, аналітичні дані щодо їх результативності та перспективи застосування платформи в інших галузях виробництва.
Лілія Лупаренко, завідувачка відділу цифрових освітніх ресурсів Інституту професійної освіти НАПН України окреслила стан і перспективи розвитку цифрової інфраструктури в системі професійної освіти. Доповідачка презентувала результати Всеукраїнського конкурсу «Планета-ІТ», розповіла про сучасні підходи до створення навчального контенту та поділилася досвідом впровадження адаптивних платформ для різних професійних напрямів. Особливу увагу вона звернула на питання цифрової грамотності педагогів та розвитку цифрової культури.
Про особливості застосування цифрової платформи у професійній підготовці майбутніх фахівців машинобудівної галузі йшлося в доповіді Василя Селізара, директора Вищого професійного училища № 11 м. Хмельницького. Доповідач зосередив увагу на представленні практичного досвіду закладу щодо інтеграції цифрової платформи в освітній процес та поділився результатами впровадження платформи на заняттях виробничого та теоретичного навчання, прикладами міждисциплінарних завдань, підходами до використання VR/AR-інструментів, а також особливостями організації практичної підготовки за допомогою цифрових симуляцій.
Про інноваційні методики професійної орієнтації і консультування з кар’єри здобувачів освіти учасники конференції дізналися з виступу Дмитра Закатнова, завідувача відділу виховання і професійної кар’єри Інституту професійної освіти НАПН України. Доповідач представив нову модель професійного консультування, створену на основі сучасних методів психодіагностики, цифрового аналізу та персоналізованого навчання. Було продемонстровано інструменти, які сприяють усвідомленому вибору професії, розвиткові підприємницьких та кар’єрних навичок, а також підвищенню мотивації молоді.
Про регіональний досвід цифровізації діяльності центрів кар’єри йшлося у виступі Володимира Артюшенка, директора Навчально-методичного центру професійно-технічної освіти у Луганській області, який поділився результатами впровадження цифрових рішень у діяльність центрів кар’єри та проаналізував ефективність дистанційних сервісів, онлайн-консультування, цифрових кабінетів для супроводу здобувачів освіти, а також охарактеризував труднощі та успіхи регіонів у період воєнних викликів.
Тетяна Герлянд, завідувачка відділу змісту і технологій професійної освіти, ґрунтовно проаналізувала зростання попиту на енергоефективні технології у будівельній галузі та необхідність відповідного оновлення змісту професійної освіти. Доповідачка представила результати досліджень щодо впровадження сучасних матеріалів, систем енергозбереження, технологій утеплення та «зелених» підходів у будівництві. Було порушено питання щодо модернізації освітніх програм, удосконалення змісту практичної підготовки та створення міждисциплінарних модулів, що формують екологічне мислення та професійну екологічну відповідальність майбутніх фахівців.
Стан організації професійно-практичної підготовки фахівців будівельної галузі в закладах професійної освіти висвітлила Вікторія Кручек, завідувачка відділу професійно-практичної підготовки. Доповідачка висвітлила результати комплексного моніторингу організації виробничого навчання та практики в закладах професійної освіти. У центрі уваги – оновлення навчальної та матеріально-технічної бази, співпраця з підприємствами, удосконалення механізмів дуальної освіти та проблемні аспекти, що виникають в умовах воєнного стану. Було окреслено ключові орієнтири щодо забезпечення відповідності практичних компетентностей здобувачів сучасним вимогам будівельного ринку та перспективним виробничим технологіям.
Тенденції та кращі практики забезпечення якості професійної освіти проаналізувала Світлана Кравець, завідувачка відділу зарубіжних систем професійної освіти. Доповідачка представила порівняльний аналіз сучасних європейських моделей забезпечення якості професійної освіти і підготовки, зокрема систем EQAVET, CQAF та підходів, що застосовуються в країнах ЄС. Було продемонстровано можливості їх адаптації до українських реалій та виокремлено найуспішніші європейські практики: моделі зовнішнього оцінювання, інституційні механізми акредитації, методи внутрішнього моніторингу якості. Доповідачка підкреслила важливість інтеграції України у спільний європейський простір професійної освіти та підготовки кадрів.
Олена Тітова, завідувачка відділу фахової передвищої освіти, зосередила увагу учасників конференції на сучасних викликах професійної діяльності педагогів фахових коледжів, зумовлених цифровізацією, воєнними обставинами, зміною контингенту здобувачів та необхідністю нових компетентностей. Вона представила інноваційні підходи до підвищення кваліфікації, моделі змішаного та дистанційного навчання педагогів, механізми підтримки їхнього професійного зростання. Особливу увагу доповідачка приділила концепції стійкості та психологічної підтримки педагогів в умовах високої професійної напруги.
За результатами роботи конференції було ухвалено рекомендації на національному, регіональному й інституційному рівнях.
Конференцію урочисто закрила директорка Інституту професійної освіти НАПН України Валентина Радкевич, яка подякувала учасникам за активну участь і висловила впевненість у подальшому розвитку партнерства й реалізації представлених наукових напрацювань на практиці. Переглянути відеозапис конференції можливо на офіційному Youtube-каналі Інституту професійної освіти за покликанням: https://youtu.be/huW0sVjTBj4