18-19 грудня 2025 р. співробітники Інституту професійної освіти НАПН України взяли участь у міжнародній конференції«Європейський вимір освіти в Україні майбутнього», яка об’єднала науковців, освітян, управлінців, представників громадського сектору та практиків навколо ключових питань розвитку освіти в європейському контексті. Організатори конференції – Європейська асоціація освітнього права і політики (ELA), Національна академія педагогічних наук України, Національна академія правових наук України, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Український католицький університет. Пленарні засідання були присвячені обговоренню таких проблем:
1. Право на освіту.
2. Європейський вимір розвитку української освіти. Освіта як наріжний камінь у процедурах вступу до ЄС.
3. Освіта та формування якісного людського капіталу.
4. Повоєнний розвиток освіти на сучасній правовій та технологічній основі.
5. Освіта для біженців.
6. Свобода освіти та свобода в освіті.
Модератором секції «Професійна освіта» виступила Ганна Романова, заступник директора з науково-експериментальної роботи Інституту професійної освіти НАПН України, доктор педагогічних наук, професор, яка також представила доповідь «Агентність викладачів закладів професійної і фахової передвищої освіти як чинник реалізації європейських моделей профорієнтації та кар’єрного консультування». Тематика секції охопила широкий спектр актуальних питань: гармонізацію національної та європейської рамок кваліфікацій; інституційний розвиток закладів фахової та професійної освіти в європейському контексті; цифровізацію професійної освіти, зокрема використання edtech-рішень; застосування інтернету речей в освітній та інфраструктурній діяльності; розвиток інклюзивних і соціально орієнтованих моделей професійної освіти.
Особливу увагу учасників секції привернули виступи, які поєднали теоретико-методологічний та практико-орієнтований виміри розвитку професійної освіти. Зокрема, Лариса Петренко, завідувач відділу теорії і практики професійної освіти Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України, доктор педагогічних наук, професор, у своїй доповіді представила методологічні підходи до порівняння та гармонізації кваліфікацій у контексті узгодження національної системи кваліфікацій з європейськими рамками. Водночас доповідь Олександра Авраменка, директора ВСП «Технологічний фаховий коледж ДДАЕУ», продемонструвала практичний досвід інституційного розвитку закладу фахової передвищої освіти на прикладі 95-річної історії коледжу, окресливши поєднання освітніх традицій з інноваційними підходами в умовах європейської інтеграції.
За результатами роботи сформульовано такі рекомендації:
1. Посилити узгодження національної системи кваліфікацій з Європейською рамкою кваліфікацій шляхом забезпечення методологічної єдності, прозорості та зрозумілості результатів навчання для всіх стейкхолдерів; розвивати методологію порівняння та гармонізації кваліфікацій з урахуванням міжсекторальних і міждисциплінарних зв’язків, актуальних потреб ринку праці та тенденцій цифрової економіки.
2. Забезпечувати під час реалізації положень нового Закону України «Про професійну освіту», а також у процесі розроблення освітніх програм, стандартів і управлінських рішень на національному та інституційному рівнях дотримання принципів недискримінації, гендерної рівності, рівного доступу до професійної освіти та врахування потреб різних соціальних груп.
3. Активізувати впровадження цифрових освітніх технологій (edtech) у професійну освіту як інструменту підвищення її доступності, якості та гнучкості, зокрема через розвиток співпраці закладів освіти з цифровими освітніми платформами, розробниками інноваційних рішень та освітніми стартапами.
4. Розширювати використання IoT-рішень (Internet of Things) у професійній освіті з метою модернізації освітньої інфраструктури, удосконалення практичної підготовки здобувачів освіти та формування сучасних професійних компетентностей, затребуваних на національному та європейському ринках праці.
5. Підтримувати інституційний розвиток закладів професійної та фахової передвищої освіти через модернізацію управлінських моделей, розвиток професійної автономії закладів, інвестування в підвищення кваліфікації педагогічних і управлінських кадрів, упровадження інноваційних педагогічних практик та розбудову сталих партнерств з роботодавцями й міжнародними партнерами в контексті європейської інтеграції та післявоєнного відновлення.
6. Посилити соціально-гуманітарний вимір професійної освіти через розвиток інклюзивних і безбар’єрних моделей навчання, забезпечення підтримки молоді з інвалідністю, ветеранів війни, внутрішньо переміщених осіб та інших соціально вразливих груп з урахуванням принципів соціальної справедливості та рівних можливостей.
7. Сприяти розвитку агентності викладачів закладів професійної та фахової передвищої освіти як ключового чинника реалізації європейських моделей профорієнтації та кар’єрного консультування шляхом розвитку їхніх кар’єрних, консультативних і цифрових компетентностей, розширення участі у прийнятті управлінських рішень та підтримки професійної автономії.
8. Системно забезпечувати формування культури академічної доброчесності у здобувачів професійної та фахової передвищої освіти шляхом інтеграції принципів академічної етики в освітні програми, розвитку відповідних компетентностей, запровадження превентивних освітніх практик і формування відповідального ставлення до результатів навчальної та професійної діяльності.