2 квітня 2026 року в Києві відбулася знакова подія для освітньої галузі України – методологічний семінар «Трансформація професійної освіти в контексті сучасних цивілізаційних і національних викликів». Захід, організований Національною академією педагогічних наук України, об’єднав провідних науковців, державних діячів, представників бізнесу та освітян для розв’язання нагальних проблем професійної та фахової передвищої освіти в умовах війни та повоєнного відновлення.
Семінар став майданчиком для фахової дискусії щодо модернізації змісту освіти, цифровізації професійного навчання та інтеграції в європейський освітній простір. Організаторами заходу виступили Відділення професійної освіти і освіти дорослих НАПН України, Інститут професійної освіти НАПН України та Інститут педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України.
Відкрив методологічний семінар президент НАПН України, академік Василь Кремень. У своєму вступному слові він наголосив, що сучасна професійна освіта має стати драйвером економічного відродження країни. За словами президента Академії, виклики, перед якими постала Україна, потребують не просто косметичних змін, а глибинної трансформації підходів до навчання, де ключовим є розвиток інноваційної особистості, здатної швидко адаптуватися до змін технологічного укладу.
Модератором засідання виступила академік-секретар Відділення професійної освіти і освіти дорослих НАПН України Нелля Ничкало.
Ключову доповідь семінару представила директор Інституту професійної освіти НАПН України, академік Валентина Радкевич. Тема її виступу – «Трансформація професійної освіти в умовах сучасних цивілізаційних і національних викликів: орієнтація на потреби ринку праці» – задала тон усій подальшій роботі. Доповідачка акцентувала накомплексній трансформації системи професійної та фахової передвищої освіти в Україні, яка відбувається під тиском глобальних цивілізаційних трендів (перехід до Індустрії 4.0/5.0, цифровізація, розвиток «зеленої» економіки) та безпрецедентних національних викликів, зумовлених повномасштабною війною, масштабним руйнуванням інфраструктури й критичним демографічним спадом. Детально проаналізовано гострий дефіцит робітничих кадрів на ринку праці та стратегічні кроки держави для його подолання, зокрема ухвалення нового Закону України «Про професійну освіту», що забезпечує фінансово-управлінську автономію закладів освіти і посилює партнерство з бізнесом. Значна увага приділена інфраструктурній модернізації (проєкт «100 майстерень», Центри професійної досконалості), масштабуванню дуального навчання, впровадженню часткових та мікрокваліфікацій для швидкої перепідготовки дорослих, реінтеграції ветеранів й подоланню гендерних стереотипів у технічних професіях. Крім того, акцентовано на євроінтеграційному векторі реформи – розбудові незалежних кваліфікаційних центрів та синхронізації професійних стандартів з європейськими, а також на фундаментальній ролі науково-методичного супроводу з боку Інституту професійної освіти НАПН України. Загалом, у доповіді обґрунтовується, що сучасна професійна освіта перетворюється зі статичної системи передачі знань на гнучку інноваційну екосистему та стратегічний інструмент формування людського капіталу, необхідного для повоєнної відбудови й забезпечення економічної стійкості держави.
Державний та управлінський аспекти реформи висвітлили народний депутат України Володимир Арешонков, який проаналізував освітню політику як простір управління інтересами, та генеральний директор директорату професійної освіти МОН України Ірина Шумік. Пані Шумік детально зупинилася на питаннях інституційної, академічної та фінансової автономії закладів професійної освіти, що є необхідною умовою для їх конкурентоспроможності.
Значна увага була приділена галузевій специфіці. Голова Профспілки працівників будівництва і промисловості будівельних матеріалів України Василь Андреєв наголосив на ролі соціального партнерства у підготовці кадрів для відбудови зруйнованої інфраструктури. Питання профільної освіти підняв академік Олександр Ляшенко, зазначивши, що якісна фундаментальна освіта є базою для подальшого професійного зростання. Регіональний контекст і специфіку роботи в умовах війни розкрив директор департаменту освіти і науки Хмельницької ОДА Олександр Пунда. Питання моніторингу ринку праці та прогнозування потреб (трендвотчінг) висвітлила член-кореспондент НАПН України Вікторія Сидоренко.
Завершували перше пленарне засідання доповіді, присвячені гармонізації освітніх послуг (Микола Хоменко), модернізації військової професійної освіти (Олександр Діденко), інклюзії (Олена Чеботарьова) та розвитку інфраструктури професійних коледжів у контексті євроінтеграції (Тетяна Стойчик).
Після перерви робота продовжилася у межах шести тематичних секцій, де учасники мали змогу обговорити вузькоспеціалізовані питання у форматі дискусій. Перша секція була присвячена фундаментальним засадам модернізації освіти в умовах повоєнної України. Обговорювалися питання інтеграції науки та виробництва, історичної пам’яті у змісті освіти та соціально-емоційного навчання. Учасники другої секції зосередилися на ризиках та перспективах впровадження штучного інтелекту (ШІ) й імерсивних технологій. Особливу увагу приділили використанню ШІ для прогнозування освітніх ризиків та підготовки фахівців автотранспортної галузі. Третя секція розглядала концептуальні засади кар’єрного консультування як інструменту розвитку людського капіталу. Четверта секція стала майданчиком для презентації інноваційних виробничих технологій у професійній та фаховій передвищій освіті. П’ята секція аналізувала стратегії розвитку самої педагогічної освіти, фокусуючись на підготовці викладачів нового покоління. Шоста секція була присвячена міжнародному партнерству та впровадженню кращих європейських практик в українські реалії. Загалом у секційних засіданнях взяли участь понад сотні фахівців, що свідчить про надзвичайну актуальність піднятих тем.
Підсумкове пленарне засідання розпочалося зі звітів модераторів секцій, які узагальнили результати дискусій та напрацьовані пропозиції. Учасники відзначили високий рівень наукових доповідей та практичну цінність представлених методик. В обговоренні взяли участь як досвідчені науковці, так і молоді дослідники та педагоги-практики. Учасники підкреслили, що ключовим фактором успіху є консолідація зусиль влади, науки та бізнесу.
Завершився захід ухваленням проєкту Рекомендацій методологічного семінару, які стануть дорожньою картою для подальшої законотворчої та науково-практичної діяльності. Напрацьовані учасниками рекомендації охоплюють кілька рівнів і спрямовані на системне оновлення галузі, зокрема: рекомендується прискорити розроблення та впровадження нормативно-правових актів, що забезпечують реальну автономію закладів професійної освіти, а також наголошується на необхідності модернізації освітніх програм на основі компетентнісного підходу, розроблення інструментів оцінювання якості освіти та виявлення освітніх втрат, спричинених війною; визначено пріоритетом створення цифрових екосистем, розроблення онлайн-курсів, інтерактивних симуляторів та впровадження технологій штучного інтелекту в освітній процес; рекомендовано посилити взаємодію з роботодавцями на основі розвитку дуальної форми здобуття професійної освіти та залучення бізнесу до управління закладами освіти в наглядових радах; передбачено розроблення програм підвищення кваліфікації, спрямованих на опанування цифрових інструментів та сучасних технологій кар’єрного консультування.
Методологічний семінар 2026 року став важливою віхою у трансформації професійної та фахової передвищої освіти в нових цивілізаційних умовах, підтвердивши статус України як держави, що навіть у найскладніші часи інвестує у свій головний ресурс – знання та професійність громадян.
