3 квітня 2026 року керівництво (директор В. Радкевич, заступник директора з наукової роботи М. Пригодій, заступник директора з науково-експериментальної роботи Г. Романова) та делеговані представники Інституту професійної освіти НАПН України (завідувач відділу цифрових освітніх ресурсів В. Белан, завідувач відділу змісту і технологій професійної освіти Т. Герлянд, завідувач відділу виховання і професійної кар’єри Д. Закатнов, завідувач відділу зарубіжних систем професійної освіти С. Кравець, науковий співробітник відділу цифрових освітніх ресурсів В. Кушнір, старший науковий співробітник відділу цифрових освітніх ресурсів Л. Романов, завідувач відділу фахової передвищої освіти О. Тітова) взяли участь у Загальних зборах Національної академії педагогічних наук України, присвячених звіту про діяльність у 2025 році та визначенню стратегічних завдань на 2026 рік. Звіт установи органічно увійшов до загального звіту Відділення професійної освіти і освіти дорослих, отримавши високу оцінку на засіданні Відділення під керівництвом академіка-секретаря Неллі Ничкало.
Під час Загальних зборів в обговоренні доповіді Президента НАПН України Василя Кременя від Інституту виступила заступник директора з науково-експериментальної роботи Ганна Романова. На основі аналізу результатів діяльності у 2025 році вона окреслила перспективні завдання, серед яких науково-методичне забезпечення імплементації нового Закону «Про професійну освіту», розроблення інновацій для посилення стійкості фахівців, підвищення якості експериментів, професійний розвиток викладачів у контексті Industry 5.0 та прискорення євроінтеграції. Ганна Романова наголосила, що розв’язання цих завдань пов’язане з реалізацією конкретних кейсів, які були успішно пілотовані минулого року.
Розкриваючи експертний кейс, заступник директора зазначила, що експертиза 19 нормативно-правових документів, зокрема проєктів Законів «Про професійну освіту» та «Про Національну систему кваліфікацій», дала змогу визначити ключові пріоритети: супровід мікрокваліфікацій, розвиток автономії закладів, удосконалення методик забезпечення якості освіти та підтримку Центрів професійної досконалості. Науково-методичну основу подальших розробок становлять підготовлені монографії та посібники з управління конкурентоспроможністю і людськими ресурсами, а у 2026 році акцент зроблено на технологіях підвищення ефективності управління закладами. Окремо відзначено участь у розробленні з Національним агентством з питань запобігання корупції рекомендацій щодо прозорості та доброчесності.
У межах інноваційного кейсу представлено 14 педагогічних розробок (концепції, методичні системи, моделі), що сприяють переходу до антропоцентричної філософії Industry 5.0, де цифрові рішення підсилюють людський потенціал. На цій основі у 2026 році розпочато три дослідження: фундаментальне – щодо якості підготовки бакалаврів в аграрних коледжах, і два прикладних – щодо застосування штучного інтелекту в підготовці робітників автотранспорту та професійній діяльності педагогів.
Експериментальний кейс охоплює Всеукраїнський експеримент із профільної середньої освіти транспортно-логістичного спрямування за підтримки «Education Cannot Wait», який реалізується у 13 закладах прифронтових і деокупованих регіонів. Уже розроблено SMART-критерії ефективності та розпочато апробацію контенту. Паралельно тривають чотири регіональні та п’ять експериментів рівня підвідомчої установи.
Партнерський кейс відображає взаємодію з понад 20 об’єднаннями роботодавців, що забезпечує інтеграцію науки і виробництва. Розроблено 12 професійних стандартів і оновлюється тріада стандартів для педагогів, методистів і майстрів виробничого навчання. Стратегічний орієнтир – розвиток регіональних хабів професійної досконалості.
Освітній кейс охоплює підготовку 21 аспіранта та підвищення кваліфікації 125 фахівців. Ключовим є розвиток професійної агентності викладача як автономного суб’єкта освітніх змін, що підтверджується результативністю випускників.
У соціально-психологічному кейсі реалізовано 10 ініціатив у межах програми «Ти як?» із фокусом на переході до системної адаптації через концепт «Території стійкості». У 2026 році заплановано запуск реабілітаційних кейсів спільно з «Partner Plus» та розширення консультування і тренінгів.
Інтеграційний кейс засвідчує активну підготовку до участі в програмах Erasmus+ і «Горизонт Європа». Зазначено, що проєкт за програмою DAAD забезпечив аналіз німецького досвіду та розвиток партнерства з Українським вільним університетом у Мюнхені.
Завершуючи виступ, Ганна Романова підкреслила, що результати діяльності Інституту є дієвими інструментами трансформації професійної освіти, які в синергії з філософією Industry 5.0 формують основу національної стійкості.
