28 квітня 2026 року в Інституті професійної освіти Національної академії педагогічних наук України відбувся онлайн-семінар, присвячений Всесвітньому дню охорони праці «Забезпечимо здорове психосоціальне робоче середовище». Захід був спрямований на обговорення сучасних психосоціальних ризиків у сфері праці, їх впливу на безпеку та здоров’я працівників, а також на формування ефективних підходів до створення безпечного й здорового робочого середовища. У семінарі взяли участь: викладачі дисциплін «Безпека життєдіяльності» та «Охорона праці» закладів професійної і фахової передвищої освіти; керівники та фахівці з охорони праці підприємств, установ і організацій, представники Державного агентства з управління резервами України; спеціалісти у сфері охорони праці.
Відкрила семінар директор Інституту професійної освіти НАПН України, доктор педагогічних наук, професор, академік НАПН України Валентина Радкевич, яка представила стратегічне бачення трансформації системи охорони праці в умовах воєнного стану. У своєму виступі вона обґрунтувала перехід від суто технічного розуміння безпеки праці до людиноцентрованої моделі, де ментальне здоров’я працівника стає ключовою характеристикою інституційної ефективності. Академік наголосила, що сучасні виклики вимагають від керівників підприємств, установ, організацій та закладів освіти виходу за межі стандартних нормативів. Питання безпеки праці сьогодні інтегрує не лише захищеність фізичного простору, але й створення сприятливого психосоціального клімату, що є критичною умовою збереження людського капіталу. «Постійний стрес провокує накопичення психосоціальних ризиків — від емоційного вигорання до втоми від співчуття. Це безпосередньо виснажує інноваційний потенціал фахівців, а особливо педагогів. Дієвою відповіддю на ці загрози є трирівнева модель підтримки, що передбачає: формування екосистеми довіри на основі розбудови внутрішньокорпоративної культури, що базується на принципах психологічної безпеки й відкритого діалогу; системну інституціоналізацію добробуту із впровадженням гнучких моделей організації праці та програм ментального розвантаження на підприємствах, в установах, організаціях та закладах освіти, а також стратегічну конвергенцію з європейськими стандартами шляхом адаптації найкращих практик ЄС щодо запобігання професійному стресу на робочому місці », — підкреслила Валентина Радкевич.
У доповіді на тему «Здорове психосоціальне середовище як ключовий фактор безпеки праці в умовах сучасних викликів» кандидат технічних наук, провідний науковий співробітник Інституту професійної освіти НАПН України та керівник міжгалузевого науково-навчального центру техногенно-екологічної безпеки, цивільного захисту та охорони праці Ігор В’ячеславович Салій представив комплексний аналіз психосоціальних детермінант сучасного робочого середовища. Дослідження базується на ідентифікації критичних психосоціальних ризиків та обґрунтуванні їх безпосереднього кореляційного зв’язку з динамікою виробничого травматизму. У межах виступу було розглянуто методологічний інструментарій та запропоновано стратегічні превентивні заходи для суб’єктів господарювання, спрямовані на мінімізацію означених ризиків та забезпечення стійкості систем управління охороною праці в умовах актуальних кризових викликів.
Проблема збереження ментального ресурсу фахівців у контексті медико-гігієнічного нормування стала центральною темою виступу Оксани Вікторівни Орєхової, доктора медичних наук, старшого наукового співробітника та директора відокремленого підрозділу Науково-практичного медичного центру професійного здоров’я НУОЗ України імені П. Л. Шупика. Авторка розкрила складну архітектуру психосоціального середовища, інтерпретуючи його як критичну детермінанту професійного здоров’я та системної стійкості персоналу. Наукова візія доповідачки базувалася на необхідності інституціоналізації профілактики професійного вигорання через впровадження спеціалізованих протоколів медико-психологічного супроводу та гігієнічного оцінювання умов праці. Практичне значення доповіді полягає у представленні дієвих інструментів моніторингу психічного стану фахівців, що дають змогу мінімізувати деструктивний вплив сучасних стресорів. Запропонований підхід забезпечує високу якість трудового життя завдяки гармонізації санітарно-гігієнічних вимог із психологічними потребами суб’єкта праці, що є критично важливим для збереження кадрового потенціалу в умовах невизначеності.
Консолідована позиція учасників семінару підтвердила стратегічну необхідність парадигмального зсуву в управлінні психосоціальними ризиками на загальнодержавному рівні. Рекомендації онлайн-семінару фокусується на імперативі розбудови мультидисциплінарної платформи для забезпечення міжсекторальної взаємодії між сферами охорони праці, професійної освіти та медицини праці. Запропонований підхід є базовою передумовою для імплементації стандартів EU-OSHA у національний нормативно-правовий та виробничий простір. Пріоритетним напрямом визначено інституціоналізацію ризик-орієнтованого мислення, що дасть змогу не лише мінімізувати прояви професійної дезадаптації фахівців, але й сформувати резильєнтну організаційну культуру, адаптовану до функціонування в умовах високої непередбачуваності та актуальних безпекових викликів. Резюмуючи результати обговорення, учасники констатували, що ініціативи такого формату виступають потужним драйвером трансформації культури безпеки праці та створюють необхідні передумови для системної імплементації європейських стратегій менеджменту професійних ризиків у вітчизняну систему соціально-трудових відносин.
Цілеспрямоване проведення подібних науково-практичних заходів сприяє дифузії інноваційних знань та забезпечує методологічне підґрунтя для гармонізації національних стандартів охорони праці з передовими регламентами ЄС, що є критично важливим для сталого розвитку людського капіталу в Україні.
Резюмуючи результати обговорення, учасники констатували, що ініціативи такого формату виступають потужним драйвером трансформації культури безпеки праці та створюють необхідні передумови для системної імплементації європейських стратегій менеджменту професійних ризиків у вітчизняну систему соціально-трудових відносин.
