Шановні колеги, дорогі партнери!
Двадцять років для наукової установи – це не просто хронологія, це історія викристалізації власного обличчя. Мені надзвичайно відгукується той шлях, який пройшов Інститут професійної освіти НАПН України: від пошуку методик і технологій до формування глибокої філософії підтримки Людини в професії.
Ми в Українському вільному університеті з особливим інтересом спостерігаємо за вашою роботою. Наше партнерство, скріплене угодою 2025 року, вже встигло перерости формат офіційного документа. Наші спільні заходи та публікації у виданнях обох установ – це не формальний обмін текстами, а жива інтелектуальна взаємодія, де європейські академічні традиції зустрічаються з потужним українським досвідом.
Особливо хочу відзначити вашу здатність бути чутливими до викликів часу. Робота вашого Центру психологічного супроводу – це не просто функція, а прояв справжньої академічної мудрості. Впровадження травмо-фокусного підходу у професійну освіту свідчить про те, що ви бачите за навчальними планами живу людину – з її вразливістю, болем, але й неймовірною стійкістю. Це те, що робить ваш Інститут унікальним: ви вчите не лише професії, ви вчите жити і творити в умовах невизначеності, повертаючи педагогам і студентам їхню суб’єктність та внутрішню опору.
Дякую за вашу сміливість бути інноваційними та водночас глибоко людяними. Нехай наступні десятиліття будуть для вашого колективу часом натхненної праці, де кожен науковий пошук завершується корисним результатом, а кожна ініціатива знаходить відгук у серцях тих, для кого ви працюєте.
Бажаю вам невичерпного ресурсу, творчої свободи та солідарності. І нехай якнайшвидше настане наш спільний Переможний мир!
З повагою
Лариса Дідковська